3.4. Багатство та бідність у національно-мовних картинах світу.

В українській, російській, англійській та китайській мовах вирізняється група прислів'їв, у яких гроші характеризуються як руйнівне, негативне начало: укр. Гроші то й роблять біду на світі; Через золото сльози ллються; Срібло — чортове ребро; Срібло-злото тягне чоловіка у болото; Від грошей усе лихе на світі; рос. Через золото слёзы льются; Соболино одеяльце в ногах, да потонули подушки в слезах; Богатство гинет, а нищета живёт; англ. Money is the root of all evil; The abun­dance of money ruins youth; Too much money makes one mad; A man's wealth is his enemy; Wine and wealth change wise men's manners; кит. niao wei shi wang, ren wei cai si—(букв, "птах гине у пошуках їжі, людина гине намагаючись розбагатіти"). Цій міжмовній групі протиставлена інша, у

рамках якої гроші одержують найпозитивнішу оцінку, будучи еквівалентом свободи та благополучного життя: укр. Без грошей, як безрук; Гроші— лакома річ; Гроші всюди хороші; рос. Велика куча не надокучит; После бога — деньги первые; Деньги — крылья; Были б святые денежки — ни по чём не плачу; Деньга не солжёт в нужде; англ. Не that has money has what he wants; There is no companion like penny; Money is the ace of trumps (букв, "гроші — це туз козирів"); кит. ai cai ru ming (букв, "любити гроші так само, як своє життя"); an fu zun rong (букв, "насолоджуватися своїм багатством та високим соціальним статусом"); an yu yan le (букв, "відчувати себе щасливим завдяки матеріальному статку").¹

Того, хто має гроші, шанують, з ним всі хочуть приятелювати, йому завжди раді: укр. Хто має гроші,— всюди хороший; В кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма; У кого гроші є, тому й руку всяк дає; рос. На богатого ворота настежь, на убогого запор; Кто богат, тот мне и брат; При деньгах Панфил всем людям мил; без денег Панфил никому не мил; англ. Rich folk have many friends; Every one is akin to the rich man; He that has a full purse never wanted a friend; кит. fu zai shen shan you yuan qin — "Багаті люди завжди мають велику кількість друзів".

Багаті не потребують виправдання своїх безчесних вчинків, правосуддя та суспільна думка завжди на їхньому боці: укр. За грошима і в грязі чистий; рос. Сила и слава богатству послушны; Деньга попа купит и бога обманет; Когда деньги говорят, тогда правда молчит; Деньга и в камне дыру вертит; англ. A rich man can do nothing wrong; Rich men's spots are covered with money; кит. zhi xu zhou guan fang huo, buxubaixing dan deng (букв, "багатії-правителі можуть влаштувати навіть пожежу, а прості люди не мають права засвітити хоча б скіпку").

Гроші визнаються могутньою силою в межах усіх чотирьох культур: укр. За гроші тільки рідного батька не купиш; Тепер за гроші й до неба зайдеш; Чого гроші не зроблять!; рос. Только ума на деньги не купить,— у кого денег нет; У кого колос, у того и голос; Стоит крякнуть да денежкой брякнуть — всё будет; англ. What will not money do? Money will do anything; Money makes the pot boil; A golden key opens

¹ Ця "онтологічна" амбівалентність грошей знайшла своє вираження в низці паремій різних мов: укр. Біда з грішми — біда і без грошей; 3 золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно; рос. Меньше денег, меньше хлопот; Без денег сон крепче; Богачи едят калачи, да не спят ни в день, ни в ночи; Деньги, что каменья: тяжело на душу ложатся; англ Much coin, much care; Riches bring care and fears; Little wealth, little care.

242

243

Етнічні особливості мовних картин світу

Мовна картина світу та ціннісні пріоритети етнічної спільності

every door; Gold dust blinds all eyes; Gold goes in at any gate except heaven's; кит. xia zi jian qian yan ye kai — "Гроші можуть навіть сліпому повер­нути зір".

Проте в англійських та китайських прислів'ях тема влади грошей набуває особливого звучання через те, що гроші представлені як сила, що править усім світом: англ. All things are obedient to money; Money is the only monarch; Money governs the world; When money speaks the world is silent; Money makes the mare to go; кит. you qian shi de gui tui mo — "Гроші можуть примусити злих духів крутити жорна вашого млина". Більше того, гроші не просто правлять світом — вони "утворюють" людську особистість: англ. Л man without money is no man at all; A gentle­man without estate is like a pudding without suet; Manners and money make a gentleman; Money makes the man; Jack would be a gentleman if he had money; It is not what is he, but what has he; кит. you qian yi tiao long, wu qian yi tiao chong — "З грошима ти дракон, а без грошей хробак"; you qian nan zi han, wu qian han zi nan — "Без грошей неможливо стати героєм". Наведені безеквівалентні щодо української та російської мов паремії красномовно свідчать про те, що в англійській та китайській мовній свідомості гроші й багатство співвіднесені з ідеєю особистості в позитивному, меліоративному ракурсі (гроші індукують шляхетність, силу, славу). Що стосується англо-американської культури, ідея "гроші створюють особистість" знаходить пояснення знов-таки в контексті протестантської релігійної етики. Протестантизм не тільки виголосив труд найвищою чеснотою людини: протестантська ідея професійного покликання морально виправдовувала багатство, сприяючи, зрештою, капіталістичному підприємництву [Вебер 1994, с 228]. Більше того, протестантські догми засуджували бажання бути бідним, прирівнюючи його до бажання бути хворим [Лапицкий 1991, с 126].

Картина, протилежна даній, спостерігається в українській і, особливо, російській мові, де багаті люди отримують негативні, пейоративні характеристики: багатії гордовиті, скупі, безсовісні, несправедливі, байдужі до чужого горя, сповнені гріховності: рос. Мужик богатий — что бык рогатый; Богатство спеси сродни (пор. з англ. Plenty breeds pride); Богатый никого не помнит — только себя помнит; Богатый совести не купит, а свою погубляет; Пусти душу в ад, будешь богат; Грехов много, да и денег вволю; В аду не быть — богатства не нажить; Будешь богат — будешь и скуп; укр. Багачева правда гірше брехні;

Пани правдою кепкують — проте ж у світі і панують; Пан не любить правди, як пес мила. Дані паремії є безеквівалентними щодо англійської мови, у пареміологічному фонді якої вдалося виявити лише один вислів, в якому багатство співвідноситься із жадібністю, одержуючи тим самим негативну характеристику: Poor and liberal, rich and covetous (букв, "бідний і щедрий, багатий і жадібний").¹ Різне оцінювання багатих людей, що спостерігається в російській та українській мовах, з одного боку, та в англійській і китайській — з другого, визначило різне ставлення до них, яке виявляють, наприклад, такі паремії: укр. Багатому чорт дитину колише; рос. Бога хвалим, Христа величаєм, богатого богатину проклинаєм; У богатого богатины пива-мёду много, да с камнем бы его в воду і англ. Wealth makes worship, Rich men are the stewards for the poor. Інакше кажучи, якщо в англосаксонській та китайській культурах багатство звикли поважати та обожнювати, то в російсько-українському ареалі воно ставало об'єктом роздратування і навіть заздрощів, входячи в безсумнівне протиріччя з концептом правди, про який мова вже йшла вище (див. с 114—115 цього дослідження). Витоки такого ставлення до багатих та багатства загалом криються, на наш погляд, не стільки в християнській православній моралі (хоч, безсумнівно, і в ній також!), скільки в "общинній психології" (особливо сильній у росіян), де першими в ієрархії цінностей стояли принципи колективізму, демократії та соціальної справедливості [Данилова 1996, с.35]. Крім того, не можна не враховувати особливого ставлення селян до землі. Як зазначає дослідник менталітету російських селян М.О. Вилцан, "переважна більшість селян була проти селянської приватної власності на землю, вважаючи, що земля "божа" і нікому з людей належати не може" [Вылцан 1996, с 340].

Варто зазначити, що аналіз пареміологічного корпусу трьох мов продемонстрував детальну розробленість теми заздрості в українській і російській пареміологічних сферах, тимчасом як в англійській мові вона представлена лише кількома прислів'ями, які осмислюють заздрощі у філософсько-моралізаторському ключі зі знаком мінус: Envy eats noth­ing but its own heart (nop. з укр.: Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає); Envy shoots at others, and wounds herself; He who envies admits his inferiority; Envy never enriched any man; If envy were a fever, all man­kind would be ill.

Пор. з рос. приказкою: Богат, да крив; беден, да прям.

244

245

Етнічні особливості мовних картин світу

Мовна картина світу та ціннісні пріоритети етнічної спільності

В українських та російських пареміях відбито агресивно-недобро­зичливе ставлення до людини, яка живе краще інших: укр. Беруть завидки на чужі пожитки; Сусід спати не дає — добре живе; Чужа доля всім завидна; Чужа доля під бік коле; Нема щастя без заздрості; В чужих руках завше більший шматок; На чужій ниві все ліпшая пшениця; Все чуже смачніше; Що кому мило — хоч би половина згнило; рос. Coced спать не даёт: хорошо живёт; В чужих руках ломоть велик; В чужой руке кус и дольше и толще; Хороша рыба на чужом блюде; Где счастье, там и зависть; Зависть прежде нашего родилась; Господи, господи! Убей того до смерти, кто лучше нашего живёт; Берут завидки на чужие пожитки; Не столько смущает свой убыток, сколько чужой прибыток.

Незважаючи на очевидну спільність цієї емоції в росіян та українців, не можна не відзначити одну дуже істотну відмінність, що знайшла своє відображення в, здавалося б, еквівалентних на перший погляд прислів'ях: укр. Заздрий від чужого щастя сохне і рос. Завистливый по чужому счастью сохнет. Проте розбіжність у прийменниково-відмінкових формах, які виражають непрямий додаток, надає синтаксичним структурам різного значеннєвого нюансу: українець просто тихо заздрить, не зазіхаючи на чуже добро і щастя, росіянин же заздрить агресивно, жадаючи і чужого щастя, і чужого добра (На чужое добро руки чешутся; Чужое завистливо; На чужое добро и глаза разгораются). Ця якісна відмінність заздрощів, на наш погляд, має безпосереднє відношення до общинної психології росіянина [Данилова 1996, с.22—39], зумовленої общинною формою землеволодіння, у межах якої соціальна справед­ливість розумілася насамперед як "зрівнялівка" та рівний прибуток.¹ Ще одним важливим виявом колективістських общинних традицій була "одвічна ембріональність приватновласницьких прагнень" російського селянина [Данилова 1996, с .56], яка знайшла відбиття в мовній інформемі "некорисливість": рос. Съел волк кобылу, да дровнями подавился; Тяжело нагребёшь — домой не донесёшь; Много желать — добра не видать; Кто много желает, тот и мало не видает; Многого

1 В общинному російському землекористуванні земля періодично перерозподілялася між члена­ми общини "по справедливості", відчуття якої було у російських селян особливо загостреним [Вылцан 1996, с 340]. На відміну від російської, община англійська ніколи не була зрівняльною і була необхідна селянам, головним чином, для взаємодопомоги [Лаптин 1971, с 288]. Щодо американського суспільства, воно практично не знало общини, тому що колонізація Америки почалася в ті часи, коли землеробська община в тих країнах, звідки найінтенсивніше йшла ем­іграція, фактично розпалася чи перебувала на грані зникнення [Морозова 1998, с 254—276].

захочешь — последнее потеряешь; Погнался за ломтем, да коврыгу потерял; Погнался за крохою, да без ломтя остался; За маленьким погнался — большое потерял; Лишнего пожелаешь — последнее потеряешь; Неправедное созданье (стяжанье) — прах. За свідченням О.В. Гордон, російські селяни відмовлялися від прибуткової роботи, якщо вона здавалася їм зайвою або мала бути виконана в неналежний час, дотримувалися звичаїв, які обмежували господарську діяльність тощо [Гордон 1996, с. 72]. Ось чому уявлення про багатство асоціювалося не з кількістю матеріальних благ, а з повнотою духовного життя людини.

Тема заздрощів має певні реляції до осмислення "свого" і "чужого" в російській та українській культурах. Серед українських та російських паремій виділяється група з загальною семантикою "заборона на користування чужим": укр. Не бери чужого — не бійсь нікого; На чужий коровай очей не поривай; Чуже візьмеш жменькою, то чорт твоє — міркою; Чужим не наживешся; Не лізь у чуже, щоб не втратити своє; Як не пошануєш чужого, не діждешся свого; рос. На чужой каравай рта не разевай, а пораньше вставай да свой затевай; На чужой кусок не пяль роток, а свой припаси, да и в рот понеси! На чужую кучу нечего глаза пучить; Не засаливай ус на чужой кус! От чужих нажитков не нажить пожитков; Чужим богат не будешь. Чужое добро не впрок; В чужой прудок не кидай неводок! Чужой хлеб горек; Чужим кусом подавишься; Лучше своё отдать, нежели чужое взять.

Проте ставлення до чужого в російській народній культурі можна охарактеризувати як амбівалентне. З одного боку, серед російських прислів'їв зустрічаються такі, де виражено недбайливе, зневажливе ставлення до чужого: На чужие деньги запоєм пьём; Чужим всяк тороват; Из чужого кармана платить легко; Из чужой мошны не жаль и подать; Чужой мешок, хоть выворотить, да отрясти; Чужим обедом гостей потчевать не убыточно; Чужим добром — подноси ведром; Чужое вино — и пил бы, и лил бы, и искупаться попросил бы; Чужую курочку щипли, а свою за крылышко держи! Своё добро в горсточку собирай, чужое добро сей, рассевай; За чужой головой поливай, как водой (тобто чуже зберігати непотрібно); Ешь чужие пироги, а свои вперёд береги; Лошади чужие, хомут не свой — погоняй, не стой!¹3

Не можна не відмітити і конотацій презирливо-іронічного ставлення до любителів чужого, які властиві цим пареміям.

246

247

Етнічні особливості мовних картин світу

Мовна картина світу та ціннісні пріоритети етнічної спільності

другого боку, існує чимало паремій протилежного змісту, в яких чужому віддається перевага перед своїм: Не береги своё, береги чужое; Чужое береги, а своё бережётся само (пор. з укр. прислів'ям Чуже бережіть

— своє збережеться); Береги чужое, а своё как знаешь; Чужую пашню пашет, а своя в залежи; Чужое сено катает, своё гноит; Чужую траву косит, а своя в ветоши; Чужую крышу кроет, а своя течёт; Тётушка Мосевна до всего села милосерда, а дома не евши сидят. Такі пареміологічні одиниці є безеквівалентними не лише відносно англійської та китайської, а й української мови. Існування двох ціннісних інформем, які виділяються на підставі узагальнення інваріантів змісту вищерозгля- нутих російських пареміологічних одиниць, а саме: "зневажливе ставлення до чужого" та "шанобливе ставлення до чужого, зневажливе до свого", може отримати соціально-історичне пояснення. Протягом століть свідомість російського селянина формувалася під впливом такого соціального інституту, яким була община. Саме вона регулювала внутрішнє життя селянської спілки, її зв'язки із зовнішнім світом, була зберігачем та транслятором господарського та соціального досвіду, всієї системи цінностей селянства, тому свідомість російського селянина "... не могла бути іншою, ніж груповою, общинною ... Недаремно російський селянин називав общину миром або суспільством. Селянин-общинник поділяв людей на "своїх" і "чужих". Причому до категорії "чужих" належали не лише мешканці міст, феодали, представники інших верств населення, а й члени інших селянських общин (курсив наш — І.Г.). Єднання з ними відбувалося тільки підчас масових селянських рухів. "Ми" та "вони"

— таке бачення навколишнього світу було породженням общинного локалізму та замкненості" [Данилова 1996, с. 22—26]. У контексті процитованого можна припустити, що в свідомості російського селянина існувало два уявлення про "чуже": того, що належало іншим общинникам і тим самим вимагало дбайливого ставлення до себе, оскільки від цього залежав добробут своєї общини, і того чужого, що належало, наприклад, сусідській общині і категоризувалось у народній свідомості як "негативно чуже" (Чёрт возьми соседа, жги огнём деревню!). Цікаво, що в українському пареміологічному масиві нам не вдалося виявити подібних інформем: у селянському господарстві на Україні община історично не

відігравала такої ролі, як в Росії.¹ Аналіз паремій, які висвітлюють співвідношення "своє <-> чуже" в українській народній свідомості, виявляє інформему "цілковитий примат позитивного "свого" над негативним "чужим": Ліпше своє мале, ніж чуже велике; Краще своє латане, ніж чуже хапане; Чуже красне, своє найкрасніше; Чуже миле, своє наймиліше; Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати; Своя мазка ліпше чужої світлиці; Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха; Своя хата й своя воля; Чужа хата гірше ката; Бодай не ходить у чужу хату! Бодай ніхто не дочекав у чужім кутку сидіти; Хата чужая, як свекруха лихая; Бодай умирати і в свій горщик зазирати; Не надійся на чужу хату, бо під тином доведеться умирати. Наведені паремії є ще одним беззаперечним аргументом на користь існування такого феномену, яким є український індивідуалізм, зумовлений соціально-історичними факторами.

Повертаючись до теми грошей, слід зазначити, що в усіх досліджу­ваних культурах визнається відносна неважливість грошей: укр. Золотом зайця не здоженеш; За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини; Гроші — слина; Гроші — набута річ; Не родись багатий, а родись щасливий; рос. Деньги не голова: наживное дело; Деньгами души не выкупишь; Деньги прах — ну их в тартарарах; Что мне золото, светило бы солнышко; Не штука деньги; штука разум; Не хвались серебром, хвались добром; англ. Gold is but muck; The best things in life are free; Money is not everything; Riches alone make no man happy; Riches have wings; Health is better than wealth; Better wit than wealth; A good name is better than riches; кит. fu gui fu yun (букв, "почесті та багатство — це хмари, що пливуть"); fu gui bu neng yin (букв, "багатство та почесті не можуть збити з правильного шляху").

Наведені пареміологічні одиниці реалізують універсальну для чотирьох культур ідеологему "в житті є речі важливіші за гроші".

¹ Дослідники селянської общини в Україні (історики Д.І. Багалій, А.Я. Єфименко) вважали, що, на відміну від Росії, в Україні розвинулася не передільна община, у якій російські селяни над­ілялися землею тимчасово на зрівняльній основі, а хуторська система, що означало перемогу приватної власності. Д.І. Багалій з цього приводу зазначав: "Про таку общину, яка була і є у Великороси, не може бути й мови: ні періодичних переділів, ні рівномірності ділянок ми не знаходимо в малоросійських займанщинах" [Герасименко 1986, с. 106]. Головну роль в ук­раїнській общині відігравали дворогосподарства, тобто земельні ділянки, які були власністю селянської сім! В історіографії української общини її розпад та виникнення індивідуальної власності відносять вже до XVI століття [Гурбик 2001, с 2—13].

248

249

Етнічні особливості мовних картин світу

Мовна картина світу та ціннісні пріоритети етнічної спільності

Крос-культурною універсалією може також вважатися ідеологема "необхідно економно витрачати гроші": укр. Рахуй гроші стиха, не зазнаєш лиха; Копійка любить, щоб її лічили; Копійка рубль береже; Гроші не полова; Хто не береже копійки, той сам не вартий карбованця; Держи копійку про чорний рік; рос. Без нужды живёт, кто деньги бережёт; Деньги счётом крепки; Копейка рубля бережёт, а рубль голову стережёт; Копейка к копейке—проживёт и семейка; Маленькая бережь лучше большого барыша; Бережливость лучше богатства; Кто не бережёт копейки, тот сам рубля не стоит; Домашняя копейка рубля бережёт; англ. A penny saved is penny earned; Take care of the pence, and the pounds will take care of themselves; Penny and penny laid up will be many; Of saving comes having; кит. fu cong sheng ge qi, pin yin bu suan lai (букв, "багатство починається з малого, бідність — з марно­тратства").

Таким чином, у всіх досліджуваних мовно-культурних ареалах у пареміях виявляється амбівалентне ставлення до грошей, яке можна виразити ідеологемою-універсалією "гроші як єдність позитивного та негативного начала": з одного боку, вони є запорукою статку, добробуту, благополуччя та соціальної захищеності, а з другого — лихою, руйнівною силою. Універсальними для досліджуваних мов та культур ідеологемами є також: "гроші — це могутня сила", "у житті є речі важливіші за гроші", "необхідно економно витрачати гроші". Аналіз виявив і певні розбіжності. Так, ідеологеми "гроші є силою, яка править усім світом" та "гроші формують людину як особистість" притаманні лише англо-американ-ському та китайському культурним ареалам, а інформема "багатії погані" властива російській та українській ментальності. Виключно російською ціннісною інформемою виступає ідеологема "некорисливість" та антиномічна ідеологема "зневажливе ставлення до чужого <-» шанобливе ставлення до чужого, зневажливе до свого". Наявність етнокультурних ідеологем зумовлена дією суспільно-історичних та релігійних чинників.

Звернемося до аналізу феномену, протилежного багатству—бідності. Крос-культурну інформему пейоративної оцінки бідності "бути бідним важко, скрутно, образливо" реалізують такі пареміологічні одиниці: укр. Бідному в житті тільки робота та скорбота; Бідність — не порок, а велике горе; Бідність — не порок, а гірше нещастя; Бідному всюди біда; Убоге не жиє, а тміє; У кого грошей нема, тому і світ як тюрма; рос. Бедность не порок, а несчастье; Бедность не порок, а вдвое хуже; Убожество не грех, да людям в посмех; Бедность всего хуже; Нищета

изнимает; На бедного везде каплет; Бедность в клюку гнёт; Нищета пуще смерти; Убогий, что осиновый лист, всё дрожит; Бедному нигде места нет; англ. Poverty is no disgrace, but it is a great inconvenience; A light purse makes a heavy heart; The poor suffer all the wrong; He that is in poverty, is still in suspicion; кит. ren quong zhi duan, ma shou mao chang (букв, "якщо людина бідна, у неї невеликі прагнення, якщо кінь худий, смух у нього довгий"). Англійський афористичний матеріал містить етнокультурну інформему "бідність сприяє розпаду особистості": An empty sack cannot stand upright; It is hard task to be poor and leal (honest); There is no virtue that poverty destroys not; Poverty obstructs the road to virtue; Poverty is the worst guard for chastity; Poverty is the mother of crime; The devil dances in an empty pocket. Дані паремії є безеквівалентними щодо російської¹, української та китайської мов.

Проте в російському, українському, англійському та китайському пареміологічному матеріалі бідність одержує і позитивні характеристики. Так, людина через свою бідність може багато чого навчитися (рос. Бедность учит, а счастье портит; Убожество учит, богатство пучит), бідні люди, як правило, мають непогане здоров'я (рос. Изба епова, да сердце здорово; англ. Poverty is the mother of health), вони чесні та чисті душею (укр. Хоч чоловік убогий, та слово чисте; рос. Бедность — святое дело; Шуба овечья, да душа человечья; Хоть мошна пуста, да душа чиста; Денег ни гроша, да слава хороша; Гол, да не вор; беден, да честен; кит. ren quong zhi bu quong (букв.: "людина бідна, проте благородна"); англ. We that has little is the less dirty), серед них є багато розумних, талановитих людей (укр. Розуму багато, а грошей мало; англ. Poverty is the mother of all arts; кит. haojiu chu bei xiang — букв, "добре вино продається в глухому провулку", СІ: "серед бідноти є багато талановитих людей"). Таким чином, в усіх досліджуваних лінгвокультурах можна простежити реалізацію ідеологеми "в бідності є деякі переваги".

Серед китайських паремій тематичної спрямованості "бідність" окремо виділяються такі, у яких зміна соціального стасусу (бідність -» багатство) поставлена у пряму залежність від прагнення людини перебороти всі

Хоч у російській мові наявні паремії, які співвідносять бідність та гріх, а саме: Пустой мешок введёт в грешок, Бедность крадёт, а нужда лжёт; Нужда закона не знает, а через шагает; Про нужду закон не писан; Нужда свой закон пишет,— вони не можуть вважатися навіть частковими еквівалентами наведених англійських пареміологічних одиниць через їхню відмінну прагматику.

250

251

Етнічні особливості мовних картин світу

Мовна картина світу та ціннісні пріоритети етнічної спільності

труднощі на цьому складному шляху: bu pa геп quongjiu pa zhi duan — "He треба боятися бідності, слід боятися слабких бажань"; you zhi chi fan, wu zhi chi li — "Якщо є високі поривання, будеш добре їсти, якщо ні — проїси свою силу"; you zhi zhe, shijing cheng—"Той, хто має прагнення, матиме успіх у справах". Таким чином, китайський пареміологічний матеріал містить ідеологему "воля людини перемагає бідність".

Загалом у китайській культурі багато уваги приділяється ідеї необхідності подолання труднощів, апологетиці незламності людини, яка за будь-яких обставин має залишатися непохитною, невпинно прямуючи до своєї заповітної мети: геп you zhi qi tie you gang — "Людина, яка має прагнення, подібна до криці"; геп ping zhi qi, hu ping wei (букв, "людина спирається на свою волю та прагнення, тигр спирається на свій загрозливий вигляд"); tian xia wu nan shi, zhi pa you xin геп — "У світі немає нічого недосяжного, але є слабкодухі люди"; bu da ти di, jue bu ba xiu — "Доки мети не досягнуто, не можна полишати зусиль"; геп you zhi, zhu you jie (букв, "у людини є прагнення, у бамбука — колінця"), СІ: "людина, яка має високі ідеали, уподібнюється справжньому бамбуку".¹ Якщо людина справді хоче чогось досягти і робить усе від неї залежне для здійснення своїх прагнень, вищі сили обов'язково їй допомагатимуть: lao tian bu fu ku xin геп — "Небо не знехтує завзяттям людини". Більше того, цілеспрямованість людини може навіть вплинути на призначену їй долю та змінити її на краще: геп ding sheng tian (букв, "наполегливість людини перемагає Небо"). Узагальнюючи змістові інваріанти наведених вище китайських паремій, можна сформулювати етнічну ціннісну ідеологему "воля людини здатна подолати будь-які труднощі".

Таким чином, проаналізований корпус пареміологічних одиниць тематичної спрямованості "бідність" дозволяє зробити деякі висновки: 1) міжмовній інформемі "бути бідним важко, скрутно, образливо" протиставлена ідеологема-універсалія "в бідності є деякі переваги"; 2) в англо-американському пареміологічному матеріалі простежується етнічна інформема "бідність сприяє розпаду особистості"; 3) китайська етноідеологема "воля людини долає бідність" перебуває у видо-родових відношеннях з етноідеологемою "воля людини здатна подолати будь-які труднощі".

Наприкінці цього розділу хотілося б згадати про так званий "закон притягання синонімів", який свого часу було сформульовано С. Ульманом

¹ Про позитивні конотації бамбука в китайській культурі див. с 188 цього дослідження.

для лексичних синонімів: "...існує тенденція позначати людей або явища, які грають важливу роль у межах того чи іншого колективу, великою кількістю синонімів"[Ульман 1970, с 266]. Екстраполюючи це положення на шар афористичних суджень, можна твердити, що вибір певного явища дійсності як об'єкта пареміологічної детермінації свідчить про його значущість для носіїв етнічної мови та культури. Психологічно та культурно значимі для етнічної ментальності феномени піддаються "стихійному" кількісному маркуванню на мовному рівні, що створює особливий індекс змісту культури, який часто-густо вказує на відносну важливість різних аспектів етнічної культури.

252

253

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

ЛІТЕРАТУРА:

У межах цієї праці мова розглядається як об'єктивоване світосприйняття, світовідчуття і світогляд народу, як зберігач культурних цінностей та ідеології етносів. Було здійснено спробу дослідити "мову культури", тобто маніфестації культурних феноменів у мовній тканині, ті кванти національно-специфічного і культурно зумовленого, які створюють унікальність і неповторність мовних картин світу, що відбивають колективну свідомість етносів. Аналіз різнорівневих фактів чотирьох мов (української, російської, англійської та китайської) підтвердив справедливість вихідної гіпотези даного дослідження щодо моделювання специфічних рис національного світосприйняття і національного складу мислення на всіх стратифікаційних рівнях мовної системи за допомогою дознакових, знакових і супразнакових мовних величин.

На нашу думку, культурна інформація, розкидана по всьому формально-семантичному мовному континуумі, не створює онтологічно реальної системи (проте системність на гносеологічному рівні при дослідженні культурно детермінованих феноменів цілком можлива і доцільна).

У своєму дослідженні ми намагалися керуватися насамперед мовними фактами: їхній характер і специфіка вираження в них культурної семантики дозволили зробити певні теоретичні припущення (див. Вступ), а пізніше й узагальнення. Видатний радянський літературознавець Б.М. Ейхенбаум якось відзначив: "У науковій роботі вважаю найважливішим не встановлення схем, а вміння бачити факти. Теорія необхідна для цього, тому що саме в її світлі факти стають помітними — тобто стають справді фактами. Але теорії зникають чи змінюються, а факти, з їх допомогою здійснені та утверджені, залишаються. Тому хай матеріал не до кінця вкладається у схему — їй ніколи не охопити всієї різно­манітності,— важливо, щоб явища, що залишаються поза межами сприйняття і тому не існують для свідомості, стали відчутними, потрапили б до сфери спостереження" [Эйхенбаум 1969, с. 509].

Ми намагалися дотримуватися в цій праці етичного принципу "презумпції нерозуміння", сформульованого Г.Д.Гачевим: лінгвіст-культуролог, беручись за крос-культурне дослідження, зобов'язаний не лише нівелювати звичні схеми сприйняття та розуміння, нав'язані йому рідною мовою, а й подолати свій підсвідомий етноцентризм, прагнучи максимальної об'єктивності в інтерпретації лінгвокультурних фактів мов, носіями яких виступають різні етноси.

Наскільки це вдалося авторові — судити читачеві.

254

Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна.— К.: Рідна мова 1999 —

450 с Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка.—

Харьков: Харьковский гос. ун-т, 1972.— 108 с. Акуленко В.В. Категория количества в современных европейских языках.— Киев:

Наукова думка, 1990.— 284 с. Алексеев М.П. Русское слово ничего и его зарубежные интерпретации // Словари

и лингвострановедение. Сб. статей / Под ред. Верещагина Е.М — M ■ Русский

язык, 1982.—С. 28—33. Алпатов В.М. Граммаитка Пор-Рояля и современная лингвистика // Вопр

языкознания.— 1992.— №2.— С. 32—39. Алпатов В.М. Предварительные итоги лингвистики XX века // Вестник Моек ун­та.—1995.—№ 5.—С. 84—92. Американский характер. Очерки культуры США: традиция в культуре /Отв ред

О.Э. Туганова.— М.: Наука, 1998.—412 с. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка — M •

Наука, 1974.—367 с. .

Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания /

/ Вопросы языкознания.— 1995.— № 1.— С. 37—67. Апресян Ю.Д. Избранные труды.— М.: Школа "Языки русской культуры" Воет

лит., 1995.— Т. 1— 472 с; Т. 2— 767 с. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков.— Л •

Просвещение, 1979.—259 с. Арутюнова Н. Д. Истина и судьба // Понятия судьбы в контексте разных культур —

М.: Наука, 1994.— С. 302—316. v Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека.— М.: "Языки русской культуры", 1999.—

896 с. Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое

в зарубежной лингвистике. Лингвистическая прагматика.— M 1985 Вып

XVI.— С. 8—42.

^Аскольдов С.А. Концепт и слово // Русская словесность. От теории словесности

к структуре текста. Антология / Под ред. проф. В.П. Нерознака.— M.: Academia

1997.—С. 267—280. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу: В 3-х т.— M •

Современный писатель.— 1995.—Т. 1—412 с; Т. 2— 397 с; Т. 3—415 с Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка /' Пер. с франц.

К-А. Долинин; Е Г Эткинд.— М.: Изд-во иностр. лит., 1961.— 394 с. Баронин A.C. Этническая психология.— К.: Тандем, 2000.—264 с. ьартминский Е., Небжеговская С. Когнитивное определение, профилирование

понятий и субъектная интерпретация мира // Когнитивная лингвистика конца

255

XX века: Материалы Междунар. науч. конф. 7— 8 октября 1997 г.: В 2-х ч.—

Минск, 1997.— Ч. 1 .—2 50 с; Ч. 2.— 262 с. Бархударов Л .С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов.—

М.: Международные отношения, 1975.— 239 с. Бахилина Н.Б. История цветообозначений в русском языке.— М.: Наука, 1975.—

288 с. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии.— Львов:

Світ, 1997.—392 с. Белецкий A.A. Лексикология и теория языкознания.— Киев: Изд-во КГУ, 1972.—

209 с. Белецкий A.A. Цивилизация и культура // Collegium.— 1993.— № 1.— С. 5— 8. Белков П.Л. О методе построения теории этноса // Этносы и этнические

процессы.— М.: Наука, 1993.— С. 48—60. Белова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні

картини світу. Збірник наук, праць.— Київ, 1999.— С. 98—103. Бельчиков Ю.А. О культурном коннотативном компоненте лексики // Язык:

система и функционирование.— M.: Наука, 1988.— С. 30—35. Белянин В.П. Введение в психолингвистику.— M.: ЧеРо, 1999.— 128 с. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Под ред. Ю.С. Степанова.— М.: Прогресс,

1974 — 447 с. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов : Пер. с фр. / Общ.

ред. и вступ, ст. Ю.С. Степанова.— М.: Прогресс — Универс, 1995.— 456 с. Бердяев H.A. Истоки и смысл русского коммунизма.— Москва: Наука, 1990.—

220 с. Бердяев H.A. Русская идея.— Харьков: Фолио, Москва: "ACT", 1999.— 400 с. Берестнев Г.И. Иконичность добра и зла // Вопросы языкознания.— 1999.—

№4.—С. 99—113. Берестнев Г.И. Образы множественности и образ множественности в русском

языковом сознании // Вопросы языкознания.—1999.— № 6.— С. 83—99. Білецький А.О. Про мову і мовознавство.— К.: АртЕк, 1997.— 224 с. Блумфильд Л. Язык.— М.: Прогресс, 1968.— 607 с. Борухов Б.А. "Зеркальная" метафора в истории культуры // Логический анализ

языка. Культурные концепты.— М., 1991.— С. 109—117. Борщев В.Б. Естественный язык — наивная математика для описания наивной

картины мира // Московский лингвистический альманах. Вып. 1. "Спорное в

лингвистике".— М., 1996.—С. 203—225. Брагина A.A. Цветовые определения и формирование новых значений слов и

словосочетаний //Лексикология и лексикография.— М.: Наука, 1972.— С. 73— 104. Брагина A.A. Лексика языка и культура страны: Изучение лексики в лингво-страноведческом аспекте.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Рус. яз., 1986.— 151 с. Брицын В.М. Сопоставительное исследование синтаксических синонимов в русском и украинском языках.— К.: Наук, думка, 1980.— 139 с.

256

Брицин В.М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології

їхнього дослідження // Мовознавство.— 2001.— № 3.— С 81—87. Брунер Дж. Психология познания / Пер. с англ. К.И. Бабицкого — M.: Прогресс,

1977 —412 c. , Брутян Г.А. Язык и картина мира // Науч. докл. высш. шк. Философ, науки.—

1973.— №1.— С. 108—111. Бублейник Л.В. Типологічні співвідношення в лексиці української та російської

мов: Навч. посібник.— Київ, 1996.— 84с. Будагов P.A. Проблемы развития языка.— M.— Л.: Наука, 1965.— 72 с. Булаховский Л.А. Введение в языкознание: Учеб. пос. для гос. ун-тов и пед. ин-

тов.— 2 изд., испр.— М.: Учпедгиз, 1954.— 173 с. Булаховський Л.А. Вибрані праці: В 5 т.— К.: Наук, думка, 1975.— Т. 1: Загальне

мовознавство.— 495 с. '^уБулыгина Т.В., Шмелёв А.Д. Языковая концептуализация мира (На материале

русской грамматики).— М.: Школа "Языки русской культуры", 1997.— 586 с. Быстрова Т.В., Левицкий В.В., Шевченко О.Ф. Символические функции сочетаний

фонем // Проблемы фоносемантики (Тезисы выступлений на совещании).

Пенза: Пензенский гос. пед. ин-т им. В.Г. Белинского, 1989.— С. 34—35. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа.— М.: Прогресс, 1993.—

268 с. Василевич А.П. Язык и культура: сопоставительный анализ группы слов-

цветообозначений // Этнопсихолингвистика.— М.: Наука, 1988.— С. 58—64. Васильев С.А. Философский анализ гипотезы лингвистической относи­тельности.— К.: Наукова думка, 1974.—134 с. Ващенко М.А. Символика цветов в народной культуре // Вестник МГУ. Сер. 19.

Лингвистика и межкультурная коммуникация.— 2000.— № 1.— С. 115—123.

L-Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание.— М.: Русские словари, 1996.— 416 с.

Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А.Д.

Шмелёва под ред. Т.В. Булыгиной.— М.: "Языки русской культуры", 1999.—

780 с. Вебер M. Протестантська етика і дух капіталізму.— К.: Видавництво "Основи",

1994.—261 с Вейнрейх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Вып. 5.:

Языковые универсалии.—М.: Прогресс, 1970.—С. 163—249. ИЗендина Т.И. Языковое сознание и методы его исследования // Вестник Моск.

ун-та. Сер. 19.—№4.— 1999 —С. 15—31. Вендина Т.И. Словообразование и "скрытые смыслы" языка культуры // Вестник

Моск. ун-та. Сер. 19.— № 2 — 2001.— С. 14—31. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в

преподавании русского языка как иностранного.— М.: Изд-во Моск. ун-та,

1973.—233 с. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова.— М.:

Русский язык, 1980.— 320 с.

257

Вернадский В.И. Мысли о ноосфере // Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера.—

М.: Наука, 1989.—С. 178—242. Веселовский А.Н. Историческая поэтика.— Л.: ГИХЛ, 1940.— 647 с. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография.— М.: Наука,

1977.—312 с. Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной линг­вистике.— Вып. XVI.— М.: Прогресс, 1985.— С. 79—128. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови.— К.:

Наук, думка, 1992.—224 с Влахов С, Флорин С. Непереводимое в переводе.— 2-е изд., испр. и доп.— М.:

Высш. шк., 1986.—416 с. Вовк П.С. Центри акцентологічних систем / Національний ун-тет ім. Тараса

Шевченка.— К., 1998.— 240 с. Войтик Л.С. Методика описания смысловой структуры наименований животных

// Аспекты лексического значения.— Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та.—

1982.—С. 98—103. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки.— М.: Наука, 1985.— 228 с. Войцехович И.В. Стилистические особенности основных разрядов фразеоло­гических единиц современного китайского языка.— Автореф. дис. ... канд.

филол. наук: 10.02.22 / МГУ им. М.В. Ломоносова, Ин-т стран Азии и Африки.—

М., 1986.—26 с. ' Воркачёв С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление

антропоцентрической парадигмы в языкознании // Науч. докл. высш. шк.

Филол. науки.— 2001.— № 1.— С. 64—72. Воркачёв С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия

АН. Серия лит. и яз.— 2001.— Т. 60, № 6.— С. 47—58. Воробьёв В.В. Лингвокультурология в кругу других гуманитарных наук // Русский

язык за рубежом — 1999.— № 2— 3.— С. 76— 82; С. 95—101. Воронин СВ. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании: Очерки и

извлечения.— Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990.— 200 с. Выготский Л.С. Мышление и речь.— М.: Лабиринт, 1996.— 416 с. Вылцан М.А. Индивидуализм и коллективизм крестьян // Менталитет и аграрное

развитие России (19— 20 в.).— М.: Российская политическая энциклопедия,

1996.—С. 334—347. Гадамер Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Пер с нем.;

Общ. ред. Б.Н. Бессонова.— М.: Прогресс, 1988.— 704 с. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков.— М.:

Просвещение, 1989.— 288 с. Гак В.Г. Языковые преобразования.— М.: Школа "Языки русской культуры",

1998.—768 с. Галкина-Федорук Е.М. Безличные предложения в современном русском языке.—

М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958.— 332 с. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка.— М.: Высшая школа, 1977.—

322 с.

Гачев Г.Д. О национальных картинах мира // Народы Азии и Африки.— 1967.—

№1.—С. 77—92. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Общие вопросы.— М.: Сов. писатель,

1988.—445 с. v Гачев Г.Д. Американский космо-психо-логос // Американский характер. Очерки

культуры США.— М.: Наука, 1991.— С. 168—190. Герасименко Н.О. Стан вивчення общинного землеволодіння селян і рядових

козаків на Лівобережній Україні в XVIII столітті // Український історичний

журнал.— 1986.— № 7.— С 104—111. Гірц К. Інтерпретація культур: Вибрані есе / Н. Комарова (пер. з англ.).— К.: Дух

і літера, 2001.— 542 с. " Голубовська І.О. Формалізований аналіз лексичної семантики у світлі концепцій

лексичного значення слова // Мова та історія.— К., 1995.— Вип. 6.— С 1—4. Голубовська І.О. До проблеми співвідношення значення та поняття, значення та

змісту в сучасній лінгвістиці // Мова та історія.— К., 1995.— Вип. 8.—

С 8—13. Голубовська І.О. Співвідношення багатозначності та синонімії в контексті

встановлення знакових інваріантів // Мова та історія.— К., 1995.— Вип. 10.—

С 14—16. ^Голубовська І.О. Синонімія у вузькому та широкому смислах.— К., 1996.— Вип.

11.— С 3—5. Голубовська І.О. Актуальні напрями дослідження полісемії.— К., 1996.— Вип. 17.—

С 8—11. Голубовская И.А., Ян Ши. Особенности начального этапа обучения русскому

языку на Тайване // Л ингвометодические и дидактические проблемы обучения

русскому языку в высших учебных заведениях.— Тайбэй: Университет

Китайской культуры, 1996.— С. 85—92. Голубовская И.О., Ян Ши. Идиомы и перевод// Проблемы перевода.— Тамшуи:

Тамканский ун-тет, 1997.— С. 100—108. ( на кит. яз.) Голубовська І.О. Про національно-мовну образність при перекладі // Мова та

історія.— Вип. 33.— К., 1998.— С. 3—6. Голубовская И.А., Ян Ши. К вопросу о специфике обучения русскому языку

китайских учащихся // Исследования по иностранным языкам (Foreign Languages

Research).— Harbin: Heilongjiang Univ.—1998.— Vol. № 1.— P. 68—75. Голубовская И.А., Ян Ши. Гумбольдтовский дух народа и проблемы современной

этнолингвистики // Исследования по иностранным языкам (Foreign Languag­es Research).— Harbin: Heilongjiang Univ., 2000.— Vol. № 1.— P. 44—55. Голубовская И.А. Цветовая символика: белое и чёрное // Мова та культура.—

К.: Издательский дом Дм. Бураго, 2000.— Вып. 2, том 2.— С. 55—61. Голубовская И.А. Цветовая категоризация и цветовая символика // Вестник фак­та русского языка и лит-ры Ун-та Кит. культуры "Уэньхуа".— Тайбэй: "Уэньхуа",

2000.— Вып. 3.— С. 32—59. Голубовская И.А. Русские культурные концепты (лингвистический анализ) //

Преподавание иностранных языков в эпоху глобализации.— Тамшуи:

Тамканский ун-тет, 2000.— С. 101—112.

258

259

Голубовская И.А. Колоративы в их генезисе и семантическом развитии // Мова та культура.— К.: Издательский дом Дм. Бураго, 2001.— Вып. 3, т. 2.— С. 47—53.

Голубовская И.А. Этно-психологический компонент семантики слова и подходы к его исследованию // Мова і культура.— К.: Издательский дом Дм. Бураго, 2001.— Вып. 3, т. 3.— С. 32— 37.

Голубовская И.А. Подходы к исследованию языкового значения в свете "поворота в лингвистике" // Вестник факультета русского языка и литературы Универ­ситета Китайской культуры.— Тайбэй.— 2001.— Вып. 4.— С. 197— 220.

Голубовская И.А., Ян Ши. К характеристике фрагмента китайской языковой картины "растительное царство" в сопоставительном аспекте // Tamkang Studies of Foreign Languages and Literatures.— Tamshui.— 2001.— # 2.— P. 63—80.

Golubovs'ka I. Mental Ethnic Language Stereotypes: Universals and Peculiarities // Мова і культура.— К.: Издательский дом Дм. Бураго, 2001.— Вып. 3, т. 3.— С. 38—45.

Golubovs'ka I. Ethnic Personality through Language Forms: Russians Vs. Americans // Russia and China: Traditional Values and Modernization.— Tamshui: Tamkang Univ.—2001.—P. 177—198. "Голубовська І.О. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичного вивчення //Наукова спадщина професора C.B. Семчинського і сучасна філологія: Збірник наукових праць: У 2 ч. /Упоряд. В.Ф. Чемес — К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001.— Ч. 1.— С 252—258. ' Голубовська І.О. Національно-мовна картина світу в її лексичній іпостасі // Мовні і концептуальні картини світу.— К.: "Прайм-М", 2002.— С 92— 98.

Голубовська І.О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу // Мовознавство.— 2002.— № 4— 5.— С 40—47.

Голубовська І.О. Сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності та її системно-мовні іпостасі (фонетико-морфологічний і лексичний мовні яруси) //Мова і культура — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго.— 2002.— Вип. 5.— Т. 1.— Ч. 1.: Філософія мови і культури .— С 73—81.

Голубовська І.О. Воля, доля, лихо як семантичні кванти українського культурного простору // Мова і культура — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго.— 2002.— Вип. 5.— Т. 2.— Ч. 1.: Культурологічний компонент мови.— С 56—66.

Голубовська І.О. Методологія дослідження національно-мовних картин світу в рамках культурно-філософської наукової парадигми //Мова і культура — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго.— 2002.— Вип. 5.—Т. 5.: Проблеми гуманізації навчання і культурологічний підхід до методики викладання мови і літера­тури.—С 64—71.

Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира.— К.: Издательско-полиграфический центр "Киевский университет", 2002.— 293 с.

Говердовский В.И. История понятия коннотации // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки — 1979.— № 2.— С. 83—86.

Гордон A.B. Хозяйствование на земле — основа крестьянского мировосприятия // Менталитет и аграрное развитие России (19— 20 в.).— М.: Российская политическая энциклопедия, 1996.— С. 57—74.

Горелов В.И. Стилистика современного китайского языка.— М.: Просвещение, 1979.—192 с.

Горелов В.И. Лексикология китайского языка.— М.: Просвещение, 1984.—216 с.

Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики.— М.: Лабиринт.— 1997.— 220 с.

Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики.— К.: Наук, думка, 1990.— 269 с.

Грузберг Л.А. К социолингвистическому описанию семантики слова // Семан­тическая структура слова.—Кемерово, 1984,—С. 114—120.

Гудков Д.Б. Лингвистические и методические проблемы межкультурной коммуникации // Лингвистические и лингводидактические проблемы коммуни­кации: Сб. статей / Ред. А.И. Изотов, В.В. Красных.— М., 1996.— С. 45—57. ^ Гудков Д.Б. Теория и практика межкультурной коммуникации.— М.: ИТДГК "Гнозис", 2003.— 288 с.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры / Пер. с нем.— М.: Прогресс, 1985.— 451 с.

Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / Пер. с нем.— М.: ОАО ИГ "Прогресс", 2000.—400 с.

Гумилёв Л.Н. Заметки последнего евразийца // Наше наследие.— 1991 — № 3.— С. 42—59. *

Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли.— М.: Дидик, 1994.— 638 с.

Гутман Е.А., Литвин Ф.А., Черемисина М.И. Сопоставительный анализ зооморфных характеристик // Национально-культурная специфика речевого поведения.—М., 1997.—С. 147—165.

Гурбик A.A. Сельская община на Украине в XIV—60-х годах XVI века (социально-экономический и правовой аспект проблемы).—Автореферат дисс. ... канд. ист. наук: 07. 00. 02 / Ин-т истории Украины АН Украины.— К., 1991.— 17 с.

ГуревичА.Я. Избранные труды: В 4-х т.—М.: Спб.:Универ. Книга, 1999—Т 1— 351 с; Т. 2—560 с.

Гуревич А.Я. Исторический синтез и Школа "Анналов".— М.: Индрик 1993 — 328 с.

Даниленко В.П. Ономасиологическое направление в грамматике.— Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1990.— 347 с.

Данин Д.С. Неизбежность странного мира.— М.: "Мол. Гвардия", 1961.— 359 с.

Данилевский Н.Я. Россия и Европа: Взгляд на культурные и политические отношения Славянского мира к Германо-Романскому.— М.: Эксмо: Алгоритм 2003.— 639 с. '

Данилова Л.В., Данилов В.П. Крестьянская ментальность и община // Менталитет и аграрное развитие России (19— 20 в.).— М.: Российская политическая энциклопедия, 1996.—С. 22—39.

Декарт Р. Метафізичні розмисли / 3. Борисюк, О. Жупанський (пер. з фр.).— К.: МП "Юніверс", 2000.— 304 с.

260

261

Денисов П.Н. Учебная лексикография: Итоги и перспективы // Проблемы учебной

лексикографии.— М., 1997.— С. 4—22. Джиоева A.A. Номинативность как действие этнокультурного фактора в языке /

/ Россия и Запад: диалог культур.— М.: Изд-во МГУ, 1998.— С. 171—178. Добровольский Д .О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопр.

языкознания.— 1997.— №6.— С. 37—48. Долинин К.А. Имплицитное содержание высказывания // Вопросы языкознания.—

1983.—№6.—С. 37—47. Дэвидсон Д. Что означают метафоры // Теория метафоры: Сборник: Пер. с англ, фр., нем., исп., польск. яз./ Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А.Журинской.— М.: Прогресс, 1990.—С. 173—193. Денисов П.Н. Учебная лексикография: Итоги и перспективы // Проблемы учебной

лексикографии.— М., 1977.— С. 4—22. Дмитриева O.A. Типы моральных оценок в текстах пословиц и афоризмов // Языковая личность: проблемы лингвокультурологии и функциональной семантики.— Волгоград: Перемена, 1999.— С. 154—161. Дубов И.Г. Феномен менталитета: психологический анализ // Вопросы

психологии.— 1993 — № 5.— С. 20—29. Ермоленко С.С. Проблемы семиотического подхода к изучению грамматического строя языка // Методологические основы новых направлений в мировом языкознании.— К.: Наук, думка, 1992.— С. 282—357. Єрмоленко С.С., Харитонова Т.А., Ткаченко О.Б., Яворська Г.М., Ткаченко В.А., Шамота A.M. Мова в культурі народу (план-проспект) // Мовознавство.— 1998.— № 4— 5.— С. 3—17. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. (Стилістика та культура

мови).— К.: Довіра, 1999.— 431 с Жайворонок В.В. Слово в етнологічному контексті // Мовознавство.—1996.— №

1.—С 7—14. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: деякі аспекти досліджень //

Мовознавство,— 2001.— № 5.— С 48— 63. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации.— M.: Наука, 1982.— 159 с. Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Вопросы языкознания.—

1960.— №6.— С. 26—38. Жинкин Н.И. Язык — речь — творчество. (Избранные труды) / Сост. СИ. Гиндина,

М.В. Прокопович.— М.: Изд-во "Лабиринт", 1998.— 368 с. Журавлёв А.П. Звук и смысл.— М.: Просвещение, 1981.—160 с. Журавлёв В.К., Камалаев А.К. Опыт фоносемантического анализа и синтеза // Проблемы фоносемантики (Тезисы выступлений на совещании).— Пенза: Пензенский гос. пед. ин-т им. В.Г. Белинского, 1989.— С. 43—44. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія.— Донецьк,

1996.—437 с. Загнітко А.П. Слово у душі — душа у слові: Розповіді за сторінками авторської програми "Мова рідна, слово рідне..." (1989—1996 pp.).— Донецьк: Академія, 1997.—433 с.

Задоенко Т.П., Хуан Шуин. Основы китайского языка / МГУ им. М.В. Ломоносова,

Ин-т стран Азии и Африки.— 2-е изд., испр.— М.: Наука, 1993.— Ч. 1 : Вводный

курс — 271 с; Ч. 2: Основной курс — 719 с. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика.— М.: Просвещение,

1968 —336 с. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса.— М.: Наука,

1982.—368 с. Иванов Вяч. Вс. Чёт и нечёт: Асимметрия мозга и знаковых систем.— М.: Сов.

радио, 1978.—185 с. Иванов В.В., Топоров В.Н. Славянская мифология // Славянская мифология.

Энциклопедический словарь.— М.: Эллис Лак, 1995.— С. 5—15. Ильин И.А. Собрание сочинений: В 10 т.— Т. 6.— Кн. 3. / Сост. и коммент. Ю.Т.

Лисицы.— М.: Русская книга, 1997.— 560 с. История ментальностей. Историческая антропология. Зарубежные исследования

в обзорах и рефератах.— М.: Российская академия наук, 1996.— 255 с. Калита A.A. Фонестема у системі лінгвістичних засобів вираження смислу // Вісник

Харківського національного університету.— 2000.— № 471.—

С 102—107. Карабан В.И. Речевые универсалии и универсальность сложных речевых актов

// Вестник Киев, ун-та. Сер. ром.-герм. филологии.— 1990.— Вып. 24.—

С. 23—27. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография.—%А.: Наука, 1976.— 355 с. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность.— М.: Наука, 1987.— 262 с. Караулов Ю.Н. Показатели национального менталитета в ассоциативно-вербальной сети // Языковое сознание и образ мира. Сб. статей / Отв. ред.

Н.В. Уфимцева.— М., 2000.— С. 191—206. Кармин A.C. Основы культурологии: морфология культуры.— Спб.: Издательство

"Лань", 1997.—512 с. Карпенко М.А. Понятия "лингвокультурология", "лингвострановедение",

"лингвокраеведение" и их соотношение // Язык и культура.— К.: Collegium,

1997.— Т. 3.— С. 89—91. Карпенко Т.С Звуковой символизм в поэзии и проблема его адекватной передачи

при переводе // Проблемы фоносемантики (Тезисы выступлений на

совещании).— Пенза: Пензенский гос. пед. ин-т им. В.Г. Белинского, 1989.—

С. 110—111. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної

мови: будова та реалізація.— К.:УкрНДІПСК, 1999.— 297 с Касевич В.Б. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и

когнитивная деятельность.— М.: Наука, 1989.— С. 8—18. Кассирер Э. Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры // •' Проблема человека в западной философии.— М., 1988.— С. 3—30. \/ — ^ибрик А.Е. О "невыполненных обещаниях" лингвистики 50-60-х годов //

Московский лингвистический альманах. Вып. 1 "Спорное в лингвистике".—

М„ 1996.—С. 230—233.

262

263

Кибрик А.Е. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания.—

1994.— № 5.— С. 126—139. Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта: Пер.

с нем.— М.: Прогресс, 1983.— 302 с. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови.— К.: ІЗМН, 1998 —

182 с. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Морфеміка слов'янських мов як об'єкт

типологічного вивчення // Мовознавство.— 1998.— № 2— 3.— С 117—133. Климов Г.А. Типология языков активного строя.— M.: Наука, 1977.— 320 с. Кобзев А.И. Методология традиционной китайской философии // Народы Азии и

Африки.— 1984.— №4.— С. 52— 63. Кобозева И.М. Немец, англичанин, француз и русский: выявление стереотипов

национальных характеров через анализ коннотаций этнонимов // Вестн. Моск.

ун-та. Сер. 9. Филология.— 1995.— № 3.— С. 102—116. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке.— М.: Наука,

1990.—108 с. Комлев Н. Г. Компоненты содержательной структуры слова.— М.: Изд-во Моск.

ун-та, 1969.—191 с. - Комлев Н.Г. Слово, денотация и картина мира // Вопр. философии.—1981.— №

11.—С. 25—37. Кон И.С. Национальный характер — миф или реальность? // Иностранная

литература —1968.— № 9.— С. 189— 228. Конецкая В.П. Аксиомы, закономерности и гипотезы в лексикологии // Вопр.

языкознания.— 1998.— № 2.— С. 22— 37. Кононенко B.I. Мова і народна культура // Мовознавство.— 2001.— № 3.— С. 62—

69. *" Кононенко І.В. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект (на матеріалі

української та російської мов) // Мовознавство.— 1996.— № 6.—

С. 39—46. Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию.— К.: Наук, думка, 1966.— " 288 с. Корнилов O.A. Языковые картины мира как производные национальных

менталитетов.— М.: Изд-во МГУ, 1999.— 341 с. Корнилов O.A. Обучение лексике русского языка как системе // Лингво-

методические и дидактические проблемы обучения русскому языку в высших

учебных заведениях. Доклады международной научно-практической

конференции.— Тайбей: Университет Китайской культуры "Уэньхуа".— 1996 —

С. 161—172. Королёв СИ. Психологическая ориентация в этнопсихологии // Психологические

механизмы регуляции социального поведения.— М.: Наука, 1979.—

С. 20—43. Космеда Т.А., Гажева І.Д. Аспекти й методика вивчення слова у контексті зміни

лінгвістичних парадигм // Мовознавство.— 1991.— № 1.— С. 39—46.

Костомаров В.Г. Русский язык в современном диалоге культур // Русский язык за

рубежом.— 1999.— № 3.— С. 77—85. Костомаров В.Г., Бурвикова Н.Д. Современный русский язык и культурная память

// Этнокультурная специфика речевой деятельности. Сб. обзоров / РАН

ИНИОН. Центр гуманит. научно-информационных исследований.— М., 2000.—

С. 23—35. Костомаров Н.И. Славянская мифология. Исторические монографии и

исследования.— М.: Чарли, 1995.— 688 с. Косэриу Э. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение. (Пер. с нем.

Б.А. Амрамова) // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXV. Контрастивная

лингвистика.— М.: Прогресс, 1989.— С. 63—81. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление: Психологический очерк: Пер. с

англ.— М.: Прогресс, 1977.— 262 с. Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова.—

Львів: Вища шк., Вид-во при Львів, ун-ті, 1980.— 182 с Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження //

Мовознавство.—1996.— № 2-3.— С 3—2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство.— К.: Видавничий центр "Академія",

1999.—288 с. V Кравченко A.B. Язык и восприятие: Когнитивные аспекты языковой категори­зации.— Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996.— 159 с. Кравченко А.Г. Менталітет як об'єкт соціально»філософського дослідження:

Автореф. дис. ... канд. філософ, наук: 09.00.03. / Ін-т філософії ім. Г.С.

Сковороди HAH України.— К., 2000.— 19 с. Красных В.В. "Свой" среди "чужих": миф или реальность? — М.: ИТДГК "Гнозис",

2003.— 375 с. Крейчи Ф. Мир глазами современной физики / Пер. с чешского М.Я. Аркина.—

М., 1984.—311с. Крымский СБ. Строй культуры: хронотопы и символы // Collegium.— Киев.—

1993.—№1.—С. 21—32. Крысин Л. П. Жизнь слова.— М.: Просвещение, 1980.—176 с. Крюков В.М. Вокруг России: синтаксис Василия Розанова // Вопр. философии.—

1994.— № 11— с. 63—80. Кубрякова Е.С (а) Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика —

психология — когнитивная наука // Вопр. языкознания.— 1994.— № 4.—

С. 34—47. Кубрякова Е.С. (б) Парадигмы научного знания в лингвистике и её современный

статус // Изв. АН России. Сер. лит и яз.— 1994.— Т. 53.— № 2.— С. 3—15. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения.— М.: Ин-т языкознания

РАН, 1997.—331с. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка — К.: Изд-во Киев, ун-та, 1993.— 280 с. Кузнецов A.M. Семантика лингвистическая и нелингвистическая, языковая и

неязыковая: (вместо введения) // Лингвистическая и экстралингвистическая

семантика: Сб. обзоров.— М., 1992.— С. 5—27.

264

265

^Кузнецов A.M. Когнитология, "антропоцентризм", "языковая картина мира" и проблемы исследования лексической семантики // Этнокультурная специфика речевой деятельности. Сб. обзоров / РАН ИНИОН. Центр гуманит. научно-информационных исследований.— М., 2000.— С. 8—22. Кульчицький О. Світовідчування українців // Українська душа.— К.: Фенікс, 1992.—

С. 51—70. Кун Т. Структура научных революций.— М.: Прогресс, 1977.— 300 с. Жельвис В.И. Национально-специфические особенности лексической семантики

зоонимов как элемент типологического анализа // Лексическая семантика и

фразеология.—Л., 1987,— С. 40-^54. Ладо Р. Лингвистика поверх границ культур / Пер. с англ. В.А. Виноградова //

Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXV. Контрастивная лингвистика.—

М., 1989.—С. 32—62. Лакофф Дж. Языковые гештальты // Новое в зарубежной лингвистике.—1981.—

Вып. X.— С. 350—368. ^/ Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной "" лингвистике: Когнитивные "аспекты языка —1988,—.Вып. XXIII.— С.12—52.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живём // Теория метафоры.— М.: Прогресс, 1990.—С. 387—415.

Лапицкий М.И. Воспитание трудовой нравственности // Американский характер. Очерки культуры США.—М.: Наука, 1991.—С. 110—132.

Лаптин П.Ф. Община в русской историографии последней трети 19—начала 20 века.— К.: Наук, думка, 1971.— 297 с.

Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении.— М.: Педагогика-пресс, 1994.—608 с.

Леви-Стросс К. Первобытное мышление.— М.: Республика, 1994.— 384 с.

Леві-Строс К. Структурна антропологія: Пер. з фр.— К.: Основи, 1997.— 387с.

Левицкий В.В. Звуковой символизм: закономерности функционирования и источники порождения // Проблемы фоносемантики (Тезисы выступлений на совещании).— Пенза: Пензенский гос. пед. ин-т им. В.Г. Белинского, 1989.— С. 69—71.

Левицкий В.В. Звуковой символизм. Основные итоги.— Черновцы: ЧДУ, 1998.—

130 с. Левонтина И.Б., Шмелёв А.Д. Русское "заодно" как выражение жизненной позиции // Русская речь.—1996.— № 2.— С. 53—56. Лейчик В.М. Реальное и виртуальное в понятии "диалог культур" // Вестник МГУ.

Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация.— 2001.— № 3.— С.

73—79. Лихачёв Д.С. Заметки о русском // Избр. работы: В трёх томах. Т. 2.— Л., 1987.—

С. 418—494. ^v Лихачёв Д. С. Концептосфера русского языка // Известия АН России. Сер. лит. и яз.— 1993.—Т.52.— № 1.—С. 2—9. Ломов Б.Ф., Беляева A.B., Носуленко В.Н. Вербальное кодирование в позна­вательных процессах: Анализ слухового образа.— М: Наука, 1986.—128 с.

266

Лосев А.Ф. Знак, символ, миф. Труды по языкознанию.— М.: Изд-во Моск. ун­та.— 479 с. Лосский Н. О. Чувственная, интеллектуальная и мистическая интуиция / Сост.

А.П. Поляков.— М: Республика, 1995.— 400 с. Лотман Ю.М. Символ в системе культуры // Труды по знаковым системам —

1987.—Т. 21.—С. 10—21. Лотман Ю.М. Избранные статьи.— Таллинн: Александра, 1992.— Т. 1.: Статьи

по семиотике и типологии культуры.— 479 с. Лотман Ю.М., Успенский Б.А. Роль дуальных моделей в динамике русской

культуры (до конца 18 века) // Б.А. Успенский. Избранные труды.— М., 1994.—

Т. 1.—С. 219—253. Лукин В.А. Концепт истины и слово истина в русском языке (опыт концеп­туального анализа рационального и иррационального в языке // Вопр.

языкознания.— 1993.— № 6.— С. 63—86. Лукьянова H.A. Экспрессивная лексика разговорного употребления: Проблемы

семантики / АН СССР, Сиб. отделение.— Новосибирск: Наука, 1986.— 227 с. Луценко H.A. Заметки о современной украинской философии языка // Вісник

Харківського національного університету.— 2000.— № 471.— С. 144—152. ■ Ляпон М.В. Оценочная ситуация и словесное самомоделирование // Язык и

личность.— М., 1989.— С. 24—34. Маковский М.М. Лингвистическая генетика: Проблемы онтогенеза слова в

индоевропейских языках — М.: Наука, 1992.— 190 с. Маковский М.М. Язык — миф — культура. Символы жизни и жизнь символов /

Ин-т рус. яз. им. В.В. Виноградова РАН.— М., 1996.— 330 с. Малявин В.В. Китайская цивилизация.— М.: "Изд-во Астрель", 2000.— 628 с. Мамардашвили М. Язык и культура // Вестник высш. шк.— М., 1991.— № 3.— С.

46—52. Мамонтов A.C. Номинативные единицы — афоризмы (пословицы, поговорки) в

аспекте сопоставительного лингвострановедения // Вестник МГУ. Сер. 19.

Лингвистика и межкультурная коммуникация.— 2002.— № 2.— С. 88—97. Маслова В.А. К построению психолингвистической модели коннотации // Вопросы

языкознания.— 1989.— № 1.— С. 108—120. Маслова В.А. Лингвокультурология.— M.: Academia, 2001.— 204 с. Матезиус В. О лингвистической характерологии (на материале современного

английского языка) // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XXV. Контрастив­ная лингвистика.— М.: Прогресс, 1989.— С. 18—26. Машуровская Л.И. Семантические поля безэквивалентной лексики английского

языка и её формирование. Автореф. дисс канд. филол. наук: 10. 02. 01./

Минск, пед. ин-т ин. яз.— Минск, 1987.— 21 с. Мельничук О.С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови //

Мовознавство.— 1991.— № З — С 3—11. Мельчук И.А. Опыт теории лингвистических моделей "Смысл «-> Текст".

Семантика. Синтаксис— М.: Наука, 1974.— 314 с.

267

Менталитет и аграрное развитие России (19—20 в.). Материалы международной

конференции.— М.: Российская политическая энциклопедия, 1996.— 440 с. Метафора в языке и в тексте / В.Г Гак, В.Н. Телия, Е.М. Вольф и др.; АН СССР,

Ин-т языкознания.— М.: Наука, 1988.— 176 с. Мечковская Н.Б. Язык и религия.— М.: Агентство "ФАИР", 1998.— 352 с. Милов Л.В. Природно-климатический фактор и менталитет русского крестьянства

// Менталитет и аграрное развитие России (19— 20 в.).— М.: Российская

политическая энциклопедия, 1996.— С. 40—56. Мильдон В.И. "Сказка — ложь" (вечно женственное на русской земле) // Вопросы

философии.— 2001.— № 5.— С. 132—148. Миронова Г.М. До питання "Якого ми роду-племені ?" // Мовні і концептуальні

картини світу.— К.: "Прайм-М", 2002.— С 34—41. Михайлова И.Б. Чувственное отражение в современном сознании.— М.: Мысль,

1972.—279 с. Мойсієнко А.К. Текст як аперцепційна система // Мовознавство.— 1996.— № 1.—

С. 20—25. Мокиенко В.М. Образы русской речи: Историко-этимологические и этнолинг­вистические очерки фразеологии.— П.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986.— 280 с. Морковкин В.В., Морковкина A.B. Язык как проводник и носитель знания // Русский

язык за рубежом.— 1997.— № 1.— 2.— С. 44—53. ^ч- Морозова Т.Л. Американская мечта // Американский характер. Очерки культуры

США. Традиция в культуре.— М.: Наука, 1998.— С. 254—276. Мосенкіс Ю.Л. Мова трипільської культури: джерела, методи, результати

реконструкції.— К.: НДІТІАМ, 2001.— 163 с Москвин В.П. "Тёмное" слово судьба... // Русская речь.— 1999.— № 4.—

С. 48—55. Мясников В. Передмова //Китайські прислів'я та приказки.— К.: Дніпро, 1984.—

С. 5—10. Налимов В.В., Дрогалина Ж.А. Реальность нереального. Вероятностная модель

бессознательного.— М.: Мир идей, АО АКРОН, 1995.— 432 с. Наседкин А.Д. Язык как средство формирования мысли // Язык и мышление.—

М.: Наука, 1967.— С. 65—88. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології.—

К.: Обереги, 1993.— 87 с. Никитина СЕ. О концептуальном анализе в народной культуре // Логический

анализ языка: Культурные концепты.— М.: Наука, 1991.— С. 117—123. Никитина Ф.А. Влияние аналогии на словообразование.— К.: Изд-во Киев, ун­та, 1973.—197с. Новинская М.И. Утопические черты американского сознания // Американский

характер. Очерки культуры США. Традиция в культуре.— М.: Наука, 1998.—

С. 99—125.

Николаева Т.М. Качественные прилагательные и отражение картины мира //

Славянское и балтийское языкознание. Проблемы лексикологии.— М.: Наука,

1983.—С. 235—244. Общая психология: Учеб. для студентов лед. ин-тов / A.B. Петровский,

А.В.Брушлинский, В.П. Зинченко и др.; Под ред. A.B. Петровского.— 3-е изд.,

перераб. и доп.— М.: Просвещение, 1986.— 464 с. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського

народу.— К.: Фірма "Довіра", 1992.— 141 с. Огурцов А.П. Трудности анализа менталитета // Российская ментальность.

Вопросы философии.— 1994.— № 1.— С. 50—53. О России и русской философской культуре: Философы русского после­октябрьского зарубежья /Сост. М.А. Маслин; отв. ред. Е.М. Чехалин.— М.:

Наука, 1990.—528 с. Падучева Е.В. Феномен Анны Вежбицкой // Вежбицкая А. Язык. Культура.

Познание.— М., 1996.— С. 5—32. Панфилов В.З. О гносеологических аспектах проблемы языкового знака //

Вопросы языкознания.—1977.— № 2.— С. 3—14. Панфилов В.З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания.—

М.: Наука, 1982.— 354 с. Парахонский Б.А. Язык культуры и генезис знания.— К.: Наук, думка, 1988.—

212 с. Персонажи славянской мифологии / Сост. A.A. Кононенко, С.А. Кононенко.— К.:

"Корсар", 1993.—224 с. Перцов Н.В. О некоторых проблемах современной семантики и компьютерной

лингвистики // Московский лингвистический альманах. Вып. 1 "Спорное в

лингвистике".— М., 1996.— С. 9—66. Перцова H.H. Формализация толкования слова: Учеб. пособие.— М.: Изд-во Моск.

ун-та, 1988.—83 с. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания.— М.: Изд-во МГУ, 1988.— 207 с. Пешковский A.M. Русский синтаксис в научном освещении.— Изд 7-ое.— М.:

Учпедгиз, 1956.—511 с. Пещак М.М. Нариси з комп'ютерної лінгвістики.— Ужгород: Закарпаття, 1999.—

199 с. Пещак М.М. Комунікативний синтаксис.— К.: Довіра, 2000.— 151 с Пирогов В.Л. Етнолінгвістичні паралелі у різносистемних мовах // Східний світ.—

2001.— № 1.— С 92—106. Півторак Г.П. Українці: звідки ми і наша мова.— К.: Наук, думка, 1993.— 200 с Півторак Г.П. Походження української, російської, білоруської та інших мов: Міфи

і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної колиски".— К.: Вид. центр

"Академія", 2001.— 152 с Платонов O.A. Русская цивилизация.— M.: Роман-газета, 1995.— 224 с. Плунгян В.А. Почему языки такие разные? — М.: Русские словари, 1996.— 303 с.

268

269

Подолян I.E. Відображення українських, німецьких та американських звичаїв і

обрядів у вербальних асоціаціях фітонімів // Мовознавство.—1999.— № 6.—

С 60—67. Поливанов Е.Д. Статьи по общему языкознанию.— M.: Наука, 1968.— 376 с. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради.— К.: Либідь, 1999.—

240 с. Понятия судьбы в контексте разных культур / Т.Б. Князевская (сост.), Н.Д.

Арутюнова (отв. ред.); РАН. Науч. совет по истории мировой культуры,

Проблемная группа "Логический анализ языка" Ин-та языкознания.— М.:

Наука, 1994.—318 с. Поршнев Б.Ф. Социальная психология и история.— 2-е изд., доп. и испр.— М.:

Наука, 1979.—232 с. ' Постовалова В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль

человеческого фактора в языке: Язык и картина мира.— М.: Наука, 1988.—

С. 8—69. Потебня A.A. Мысль и язык.— Киев: СИНТО, 1993.—192 с. Почепцов О.Г. Языковая ментальность: Способ представления мира // Вопросы

языкознания.— 1990.— № 6.— С. 28—37. Прохоров Ю.Е. Из истории описания национально-культурного компонента

семантики русских пословиц, поговорок и крылатых выражений // Словари и

лингвострановедение.— М.: Русский язык, 1982.— С. 137—142. "Пушкарёв Л.Н. Европейская история менталитета // Вопросы истории.—1995.—

№8.—С. 167—169. Пушкин A.C. Собрание сочинений: В 10— ти т. / Под общ. ред. Д.Д. Благого,

СМ. Бонди, В.В. Виноградова, Ю.Г. Оксмана — М.: Изд-во худож. лит-ры,

1960. Радзиевская Т.В. Слово судьба в современных контекстах //Логический анализ

языка. Культурные концепты.— М. : Наука, 1991.— С. 64—72. Радзієвська Т.В. Сумління й совість крізь призму української мови // Мово­знавство.— 1999.— № 1.— С. 31—39. Радченко O.A. Лингвофилософские опыты В. фон Гумбольдта и постгум-

больдтианство // Вопр. языкознания.— 2001.— № 3.— С. 96—124. Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы.— Киев: Ника-Центр,

Вист, 1997.—560 с. Розанов В.В. Уединённое: Сочинения.— М.: ЗАО Изд-во Эксмо-Пресс, 1998.—

912с. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира.— М.: Наука, 1988.—

213 с. / Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии.— М.: Изд-во АН СССР,

195?.—354 с. Руденко Д.И. Когнитивная наука, лингвофилософские парадигмы и границы

культуры // Вопросы языкознания.— 1992.— № 6.— С. 19—35. Русанівський В.M. Єдиний мовно-образний простір української ментальності //

Мовознавство.— 1993.— № 6.— С 3—13.

Русол A.A. Представление русских и испанцев о жизни и смерти на материале

пословиц и поговорок // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная

коммуникация.— 2001.— № 2.— С. 41—49. Русская грамматика: В 2-х т. /АН СССР, Ин-т русск. яз., Шведова Н.Ю. гл. ред.—

М.: Наука, 1982.—Т. 1.—781 с; Т. 2.—709 с. Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология /

Под ред. проф. В.П. Нерознака.— M.: Academia, 1997.— 320 с. Рябов О.В. Миф о русской женщине в отечественной и западной историософии

// Филол. науки. Науч. докл. высш. шк.— 2000.— № 3.— С. 28—35. Семантика и категоризация /АН СССР, Ин-т языкознания; P.M. Фрумкина и др.—

М.: Наука, 1991.—168 с. Семантика і прагматика граматичних структур: 36. наук, праць / А. Загнітко

(ред.).— Донецьк: Донецький держ. ун-т, 1998.—140 с. Семчинський СВ. Загальне мовознавство.— Київ: Вища шк. Головне видав­ництво, 1988.—328 с. Серебренников Б.А. Как происходит отражение картины мира в языке? // Роль

человеческого фактора в языке: Язык и картина мира.— М.: Наука, 1988.—

С 87—107. Серио П. В поисках четвёртой парадигмы // Философия языка: в границах и вне

границ. Т. 1.—Харьков: "Око", 1993.—С. 37—52. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии.— М.: Прогресс,

1993.—350 с. Скляревская Г.Н. Языковая метафора в словаре. Опыт системного описания //

Вопр. языкознания.— 1987.— № 2,— С. 58—65. Словари и лингвострановедение: Сб. статей / Под ред. Верещагина Е.М.— М.:

Рус. яз., 1982.—184 с. Слухай Н.В. Художественный образ в зеркале мифа этноса: М. Лермонтов, Т.

Шевченко.— К., 1995.— 486 с. Слухай Н.В. Міфопоетична мова етносу: деякі ознаки і типи значень // Вісник

Київ, ін-ту "Слов'янський університет".—1999.— С 77—90. Снитко Е.С. Внутренняя форма номинативных единиц.— Львов: Изд-во "Світ",

1990.—-186 с. Снитко Е.С. Этнопсихолингвистический аспект анализа образных эталонов

негативной оценки // Вестник факультета русского языка и литературы

Университета Китайской культуры "Уэньхуа".— Тайбэй, 2000.— С. 82—99. Снитко О.С Образ як глибинна структура мовних одиниць // Мовні і концептуальні

картини світу.— К.: "Прайм — M", 2002 — С. 216—220. Снитко Т.Н. Предельные понятия в западной и восточной лингвокультурах.—

Пятигорск: Изд-во Пятигорского гос. лингв, ун-та, 1999.— 156 с. Собуцький М.А. Мовно-культурний простір західноєвропейського середньо­віччя.— К.: Ін-т історії України HAH України, 1997.— 208 с. ^v Соколовская Ж.П. "Картина мира" в значениях слов. "Семантические фантазии"

или "катехизис семантики"? — Симферополь: Таврия, 1993.— 232 с.

270

271

' Соколовська Ж.П. Картина світу та ієрархія сем // Мовознавство.— 2002.— №

6.—С 87—91. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование — M.: Наука, 1977.—

314 с. Солодухо Э.М. Вопросы сопоставительного изучения заимствованной фразео­логии.— Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1977.— 156 с. Солодухо Э.М. Теория фразеологического сближения (на материале языков

славянской, германской и романской групп).— Казань: Изд-во Казанского ун­та, 1989.—294 с. Сорокин Ю.А., Морковина И.Ю. Проблема понимания "чужой" культуры и способы

устранения лакун в тексте // Русское слово в лингвострановедческом аспекте:

Межвуз. сб. науч. работ.— Воронеж, 1987.— С. 160—167. Соссюр Ф.де. Труды по языкознанию.— М.: Прогресс, 1977.— 695 с. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики // Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко.—

К., 1998.—324 с. Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения (Семиологическая грам­матика).— M.: Наука, 1981.—265 с. Степанов Ю.С. В трёхмерном пространстве языка. Семиотические проблемы

лингвистики, философии, искусства.— М.: Наука, 1985.— 332 с. Степанов Ю.С. Некоторые соображения о проступающих контурах новой парадигмы // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм / Под ред. Д.И.

Руденко и др.— Вып. 1,ч. 1.—Харьков: ХИМЭСХ, 1991.—С. 9—10. Степанов Ю.С. Изменчивый "образ языка" в науке XX века // Язык и наука конца

20 века.— М., 1995.— С. 7—34. Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка.— М., 1998.—

784 с. * Степанов Ю.С. Характеры народов в зеркале их собственных языков // Вісник

Харківського національного університету.— 2000.— № 471.— С. 250—254. Степанов Ю.С, Проскурин С.Г. Смена "культурных парадигм" и её внутренние

механизмы // Философия языка: в границах и вне границ. Т. 1.— Харьков: "Око",

1993.—С. 13—36. Сукаленко Н.І. Про конотаційно-оціночний аспект мовної діяльності людини //

Мовознавство.— 1985.— № 2.— С. 28—33. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине

мира.— Киев: Наук, думка, 1992.— 162 с. Сукаленко Н.И. Пошлость как концепт русской культуры // Вісник Харківського

національного університету,— 2000.— № 471.— С. 255—260. Супрун А.Е. Принципы сопоставительного исследования лексики // Методы

сопоставительного изучения языков.— М., 1988.— С. 26—31. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред. І.К. Білодіда; Ін-т

мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР.— К.: Наук, думка, 1972.— 511 с Тарасов Е.Ф. Язык как средство трансляции культуры // Фразеология в контексте

культуры.— М.: "Языки русской культуры", 1999.— С. 34—37.

Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц /АН СССР,

Ин-т языкознания; Отв. ред А. А. Уфимцева.— М.: Наука, 1986.— 143 с. Телия В.Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира // Роль

человеческого фактора в языке: Язык и картина мира.— М.: Наука, 1988.—

С. 173—204. Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования

фразеологического состава языка в контексте культуры // Фразеология в

контексте культуры.— М.: "Языки русской культуры", 1999.— С. 13— 24. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / Пер. с фр. М.М. Богуславского.—

М.: Прогресс, 1988.— 656 с. Тер-Минасова С.Г. Изучение иностранных языков и культур на университетском

уровне // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация.—

1998.—№2.—С. 7—19. Тер-Минасова С.Г. Язык, личность, интернет// Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика

и межкультурная коммуникация.— 2000.— № 4.— С. 35—42. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация.— М.: Слово, 2000.—

262 с. Тернер В. Символ и ритуал.— М.: Наука, 1983.— 165 с. Тищенко K.M. Метатеорія мовознавства.— К.: Основи, 2000.— 350 с. Толстой Н.И. Язык и культура // Язык и народная культура. Очерки по славянской

мифологии и этнолингвистике.— М.: Изд-во "І^дрик", 1995.— С. 15—26. Толстой Н.И. Бинарные противопоставления типа правый — левый, мужской —

женский // Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и

этнолингвистике.— М.: Изд-во "Индрик", 1995.— С. 151—166. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения //

Иностр. языки в школе.— 1980.— № 4.— С. 84—88. Топоров В.Н. О числовых моделях и архаичных текстах // Структура текста.—

М.: Наука, 1980.— С. 5—58. Трестерова 3. Некоторые особенности русского менталитета и их отражение в

русском языке // Русский язык за рубежом.— 1999.— № 4.— С. 86—88. Трубецкой Н.С. История; Культура; Язык.— М.: Прогресс —Универс, 1995.—

800 с. Туганова О.Э. Поиск сбалансированности // Американский характер. Очерки

культуры США. Традиция в культуре.— М.: Наука, 1998.— С. 19—67. Уилрайт Ф. Метафора и реальность // Теория метафоры: Сборник: Пер. с англ,

фр., нем., исп., польск. яз. / Общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской.—

М.: Прогресс, 1990.— С. 82—108. Уилсон Р. Квантовая психология.— К.: Янус, 1999.— 224 с. Українська душа.— К.: Фенікс, 1992.—128 с. Українська минувщина / Пономарьов А.П. та ін.— 2-е вид.— К.: Либідь, 1994 —

255 с. Українські народні ліричні пісні / АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору

та етнографії; Відп. ред. М.Т. Рильський.—К.: Вид-во АН УРСР, 1958 — 686 с

272

273

Ульман С. Семантические универсалии // Новое в лингвистике.— М.: Прогресс,

1970, Вып. V.— С. 250—299. Уорф Б.Л. Отношение норм поведения и мышления к языку // Новое в

лингвистике.— Вып. I.— М.: Прогресс, 1960.— С. 135—168. Уорф Б.Л. Лингвистика и логика // Новое в лингвистике.— Вып. I.— М.: Прогресс,

1960.—С. 173—198. Урысон Е.В. Фундаментальные способности человека и наивная "анатомия" //

Вопросы языкознания.— 1995.— № 3.— С. 3—16. Урысон Е.В. Языковая картина мира vs. обиходные представления (модель

восприятия в русском языке) // Вопросы языкознания.— 1998.— № 2.—

С. 3—21. Успенский Б.А. Избранные труды.—М.: Гнозис, 1994.—Т. 1: Семиотика истории.

Семиотика культуры.— 432 с; Т. 2: Язык и культура.— 688 с. / Уфимцева A.A. Лексическое значение: Принципы семасиологического описания

лексики.—М.ТНа7каЛ986.—360 с. Уфимцева A.A. Роль лексики"вТюзнанйи человеком действительности и в

формировании языковой картины мира: Язык и картина мира.— М.: Наука,

1988.—С. 108—140. Уфимцева Н.В. Русские глазами русских // Язык — система. Язык — текст. Язык

— способность.— М., 1995.— С. 242—249. Уфимцева Н.В. Языковое сознание и образ мира славян // Языковое сознание и

образ мира.— М., 2000.— С. 207—219. Ушакова Т.Н. Речь как когнитивный процесс и как средство общения //

Когнитивная психология.— М.: Наука, 1986.— С. 131—143. Ушакова Т.Н. Языковое сознание и принципы его исследования // Языковое

сознание и образ мира. Сб. статей / Отв. ред. Н.В. Уфимцева.— М., 2000.—

С. 13—23. Фёдоров A.B. Основы общей теории перевода: Лингвистические проблемы.—

4-ое изд., перераб. и доп.— М.: Высш. шк., 1983.— 303 с. Федотов Г.П. Россия и свобода // Знамя.— 1989.— № 12.— С. 197—214. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике.

Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка.— М.: Прогресс, 1988.— С. 52—92. Филлмор Ч. Основные проблемы лексической семантики // Зарубежная

лингвистика III: Пер. с англ., нем., фр. / Общ. ред. В.Ю. Розенцвейга, В.А.

Звегинцева, Б.Ю. Городецкого.— М.: Издательская группа "Прогресс", 1999.—

С. 303—351. Фрумкина P.M. Цвет, смысл, сходство: Аспекты психолингвистического анализа

/ Отв. ред. В.Н. Телия.— М.: Наука, 1984.— 175 с. Фрумкина P.M. Лингвист как познающая личность // Язык и когнитивная

деятельность.— М., 1989.— С. 38—46. Фрумкина P.M. Есть ли у современной лингвистики эпистемология? // Язык и

наука конца XX века.— М., 1995.— С. 74—117. Фрумкина P.M. Куда же нам плыть? // Московский лингвистический альманах.

Вып. 1 "Спорное в лингвистике".— М., 1996.— С. 67—81.

функціонально-когнітивні вияви граматичних структур. 36. наук, праць / А. П.

Загнітко та ін. (ред.); Донецький держ. ун-т.— К., 1998.— 178 с. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме (Пер. с нем.) // Проблема человека в западной

философии.— М.: Прогресс, 1988.— С. 314—356. Хойер Г. Атропологическая лингвистика // Зарубежная лингвистика II: Пер. с англ.

/ Общ. ред. В.А. Звегинцева, Б.А. Успенского, Б.Ю. Городецкого.— М.:

Издательская группа "Прогресс", 1999.— С. 44—66. Хомский Н. Синтаксические структуры // Новое в лингвистике. Вып. II.— М.:

Прогресс, 1962.— С. 412—527. Хомский Н. Язык и мышление.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972.—121 с. Храмова В. До проблеми української ментальності // Українська душа.— К.:

"Фенікс", 1992.—С. 3—35. Чейф У.Л. Значение и структура языка: Пер. с англ.— М.: Прогресс, 1975.—431 с. Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи / Отв. ред. Е.С.

Кубрякова.—М.: Наука, 1991.—240 с. Чемес В.Ф. Вершина частотної парадигми рослинної термінолексики як один з

етнокультурних маркерів у структурі національної мови // Язык и культура.

Первая международная конференция. Материалы.— К., 1992.— С. 126—127. Чэнь Си. Цветовая символика в китайском языке // Вестник Моск. ун-та. Сер.

9— 1992.— № 1.— С. 48—53. Черепанова O.A. Мифологическая лексика русского языка: Автореф. дисс.... д-

рафилол. наук: 10.02.01.—Л., 1984.—29 с. Чернейко Л.О. Гештальтная структура абстрактного имени // Науч. докл высш.

шк. Филол. науки.— 1995.— №. 4.— С. 73—83. Чернейко Л.О., Долинский В.А. Имя судьба как объект концептуального и

ассоциативного анализа // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 9.— 1996— № 6 —

С. 21-41. Чернейко Л.О., Хо Сон Тэ. Концепты жизнь и смерть как фрагменты русской

языковой картины мира // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки.— 2001—№ 5 —

С. 50—59. Чесноков П.В. Основные единицы языка и мышления.— Ростов на Дону: Кн.

изд., 1966.—287 с. Чесноков П.В. Логические и семантические формы мышления как значение

грамматических форм // Вопросы языкознания.—1984.— № 5.— С. 3—13. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.— К.: Орій, 1992.— 230 с Чижевський Д. Філософія і національність // Україна: філософський спадок

століть.— К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2000.— Т. 1.— С 606—617. Чубарова А.Л. Фонетическое значение слова в стилевой дифференциации

английского текста // Проблемы фоносемантики (Тезисы выступлений на

совещании).— Пенза: Пензенский гос. пед. ин-т им. В.Г. Белинского 1989 —

С. 60—61. Чуковский К.И. Высокое искусство: [О худож. пер.].— М.: Сов. Писатель, 1988 —

348 с.

274

275

Шаклеин В.М. Лингвокультурное содержание языка: к проблеме мотивации

содержания лингвокультурнои картины мира // Россия и Запад: Диалог

культур.— М.: МГУ.— Вып. 6.— 1998.— С. 275—295. Шаклеин В.М. Этноязыковое видение мира как составляющая лингвокультурнои

ситуации // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная

коммуникация.— 2000.— № 1.— С. 73—88. Шахнарович A.M., Голод В.И. Когнитивные и коммуникативные аспекты речевой

деятельности // Вопросы языкознания.—1986.— № 2.— С. 52—56. Шаховский В.И. Эмотивный компонент значения и методы его описания.—

Волгоград: ВГПИ, 1983.— 94 с. . Шведова Д.Н. Изменения в системе простого предложения // Изменения в

системе простого и осложнённого предложения в русском литературном

языке.— М.: Наука, 1964.— С. 20—368. Шемякин Ф.Н. К вопросу об историческом развитии названий цвета // Вопросы

психологии.—1959 — № 4.— С. 16—29. Шемякин Ф.Н. К вопросу об отношении слова и наглядного образа (цвет и его

название) // Известия Академии педаг. наук РСФСР.— М„ Вып. 113.—1960.—

С. 5—48. Шмелёв А.Д. "Широкая" русская душа // Русская речь.— 1999.— № 4.—

С. 56—58. Шмелёв А.Д. Русская языковая модель мира: Материалы к словарю.— М.: Языки

славянской культуры, 2002.— 224 с. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию.— Спб.: П.Э.Т., Алетейя, 1996.—

154 с. Шредингер Э. Избранные труды по квантовой механике.— М.: Наука, 1976.—

424 с. Шувалова С.А. "Своё" и "чужое" в русских пословицах и поговорках // Русская

речь.— 1998.— №5.— С. 103—111. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность.—Л.: Наука, 1974.—428 с. Эйхенбаум Б.М. О поэзии.— Л.: Сов. писатель. Ленингр. отд., 1969.— 552 с. Этнические стереотипы поведения / Под ред. А.К. Байбурин.—Л.: Наука, 1985.—

325 с. Этнопсихолингвистика.— М.: Наука, 1988.— 192 с. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопр. философии.—

1988.— № 1.—С. 133—150. Юнг К.Г. Человек и его символы / К.Г. Юнг, М. Франц и др.— Спб.: B.C.К., 1996.—

454 с. Юнг К.Г. Сознание и бессознательное.— Спб.: Универ. Книга; М.: ACT, 1997.—

544 с. Яворська Г.М. Мовні концепти кольору (до проблеми катетеризації) // Мово­знавство.— 1999.— № 2— 3.— С. 43—49. Яворська Г.М. Прескриптивна лінгвістика як дискурс: Мова, культура, влада,— К., HAH України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 2000.— 288 с

Язык и интеллект: Пер. с англ. и нем. / В.В. Петров.— М.: Прогресс, 1995.— 416 с.

Язык и когнитивная деятельность.— М.: Наука, 1989.— 142 с. •> Язык и структуры представления знаний: Сб. научно-аналитических обзоров.— М., 1992.—163 с.

Язык. Культура. Гуманитарное знание.— М.: Научный мир, 1999.— 488 с.

Языковая номинация: Общие вопросы /Отв. ред. Б.А. Серебренников.— М.: Наука, 1977.—359 с.

Языковая номинация: Виды наименований.— М.: Наука, 1977.— 357 с.

Языковое сознание и образ мира. Сб. статей / Отв. ред. Н.В. Уфимцева.— М., 2000.— 320 с.

Якобсон Р. Типологические исследования и их вклад в сравнительно-историческое языкознание // Новое в лингвистике. Вып. III.— M.: Прогресс, 1963.—С. 95—105.

Якобсон Р. Избранные работы: Пер. с англ.— М.: Прогресс, 1985.— 456 с.

Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковой картины мира: Модели пространства, времени и восприятия.— М.: Гнозис, 1994.— 343 с.

Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал.— Мюнхен; Тернопіль, 1992.— 29 с.

Berlin В., Berlin Е. Aguaruna Color Categories // American Ethnologist.—1975.— V. 2, №1.—P. 12—26.

Berlin В., Kay P. Basic Colour Terms: Their Universality and Evolution.— Berkeley; Los Angeles, 1969.—178 p.

Birren F. Colour and Human Response.— New York: Van Nostrand Reinhold Com­pany, 1978.—190 p.

Black M. More about Metaphor // Metaphor and Thought / Ed. A. Ortony.— Cam­bridge: Univ. Press, 1979.—P. 19—43.

Bruner J. Acts of Meaning.— London: Cambridge, Mass., 1990.— 380 p.

Geertz C. "From the Native's Point of View": On the nature of anthropological under­standing // Culture Theory: Essays on Mind, Self and Emotion / R.A. Shweder and R.A. LeVine, eds.— Cambridge: Cambridge University Press.— P. 123—136.

Chao Y.R. Language and Symbolic Systems.— Cambridge, 1968.— 240 p.

Charles N. Li, Thompson S. Mandarin Chinese: A Functional Reference Grammar.— Los Angeles: University of California Press, 1981.— 690 p.

Golubovskaya I.A., Chi Yang. Humboldt's "Spirit of Nation" and Approaches to Its Study in Contemporary Linguistics // Tamkang Journal of Humanities and Social Sciences.— Taipei.— 1999 — Vol. 4.— P. 203— 217.

Goodman N. Languages of Art.— Indianapolis: Bobbs-Merrill, 1968.—250 p.

Hansen K.P. Einleitung // Hansen K. P. Kulturbegriff und Methode: der stille Paradig­menwechsel in den Geisteswissenschaften.— Tubingen: Narr.— S. 7—16.

Jackendoff R. S. Semantics and Cognition.—Cambridge (Mass.), 1983.—283 p.

James С Contrastive Analysis.— Harlow: Longman, 1980.— 208 p.

Jones R., Meehan В. Anbarra Concepts of Colour // Australian Aboriginal Concepts.— Canberra, 1978.— P. 2—20.

276

277

Johnson F. The Western Concept of Self // Culture and Self: Asian and Western Perspectives / A. Marsella, G. DeVos and F. Hsu, eds.— New York: Tavistock, 1981—P. 91—138.

Kay P., McDaniel CK. The Linguistic Significance of the Meaning of Basic Colour Terms // Language.—1978.— № 54.— P. 610—646.

Kohls R. The Values Americans Live By // Jason K., Posner H. Explorations in Mod­ern Culture.— Heinle Publishers, 1994.— P. 45—67.

Komilov O., Golubovskaya I. Different Approaches to the Definition of the Status of the "World Scientific Model" // Россия и Запад: диалог культур.— M.: MAAL, 1998.—С. 179—193. ' Kornilov О., Golubovskaya I. Scientific World Model — Language World Model: Pa­rameters of Opposition // Tamkang Journal of Humanities and Social Sciences, Taipei,— № 3.— 1998 —P. 95—11.

Langacker R.W. Foundations of Cognitive Grammar.— Stanford: Stanford Univ. Press, 1987.— Vol. 1.— Theoretical prerequisites.— 516 p.

Leech G., Startvik I. A Communicative Grammar of English.— Moscow: Prosvesh-cheniye, 1983.—304 p.

Li N., Thompson S. Mandarin Chinese: A Functional Reference Grammar.— Los Angeles: University of California Press, 1981.— 690 p.

Lutz С. Emotion, Thought and Estrangment: Emotion as a Cultural Category // Cul­tural Anthropology.—1986.— № 1— P. 287—309.

Mandler G. Mind and Emotion.— New York: John Wiley— 1972 — 270 p.

Marshall H. Sheen. Decline of Dignity and the Crisis in American Democracy // Tam­kang Journal of International Affairs — Vol. 3.— № 2.— 1998 — P. 1—18.

Metaphor and Thought / Ed. A. Ortony.— Cambridge: University Press, 1979.— 670 p.

Morris Ch. Signification and Significance.—Cambridge, Mass., 1964.—212 p.

Moulton J., Robinson G.M. The Organization of Language.— Cambridge, 1981.— 389 p.

Osgood Ch. E., Richards M.M. From Yang and Yin to and or but // Language.— 1973.— Vol. 49.— № 2.— P. 380—412.

Paivio A. Mental Representations: A dual coding approach.— New York.— 1986.— 322 p.

Pao B. Mental Health Implications of the Chinese Linguistic Concept of 'Hsin' (Heart). — Boston: Boston Univ. Press, 1985.— 137 p.

Rosch Heider E., Nurvis B.C. Family Resemblance in Internal Structure of Catego­ries // Cognitive Psychology.— 1975.— № 7.— P. 573—605.

Rosch Heider E. Universale and Cultural Specifics in Human Categorization // Cross-cultural Perspectives on Learning / R. Brislin, S. Bochner, W. Lonner, eds.— New York: Wiley., 1975.— P. 177—206.

Searle J. Expression and Meaning.— Cambridge, 1979.— 163 p.

Swadesh M. The Origin and Diversification of Language.— London: Routledge and Kegan Paul, 1972.— 250 p.

Sweetser E. From Etymology to Pragmatics: Metaphorical and Cultural Aspects of Semantic Structure.— Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1990.— 256 p.

Trier I. Ausätze und Vorträge zur Wertfeldtheorie / Hrsg. Von Antony van der Lee,

Oscar Reichman.— Hague; Paris: Mouton, 1973.— 216 s. Wierzbicka A. Lexicography and Conceptual Analysis.—Ann Arbor: Caroma, 1985.—

368 p. Wierzbicka A. The Meaning of Colour Terms: Semantics, Culture and Cognition //

Cognitive Linguistics.— 1990— № 1.— P. 23—45. P" Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics. The Semantics of Human Interaction.— •==*BëfIih —TTew York: Mouton de Gruyter, 1991.— 502 p. Wittgenstein L. Remarks on Colour / G. E. M. Anscombe, ed. Linda L. McAlister

(trans.).—Oxford: Blackwell, 1977.— 170 p. Yip Po-Chang, Rimmington D. Chinese: An Essential Grammar.— New York:

Routledge, 1997.— 230 p. '7 Zatsepina O.S., Rodriguez J. American Values Through Russian Eyes // Вестник

МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация.— 2000.— № 2.—

С. 70—79.

Словники, енциклопедії:

Англо-український словник: У 2 т. / Склав М.І. Балла.— К.: Освіта. 1996.— Т. 1.—

752 с; Т. 2.—712 с. Англо-український словник / За ред. Ю.О. Жлуктенко.— 4-е вид.— К.: Освіта,

1994.—432 с. »

Англо-українсько-російський словник усталених виразів / Склали: Медведева

Л.М., Медведева Н.Ю.— К.: Укр. енциклопедія, 1992.— 493 с. Англо-український фразеологічний словник / Склав К.Т. Баранцев.— К.: Рад. шк.,

1969.—1052 с. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.— 2-е изд., стереотип.— М.:

Сов. Энциклопедия, 1969.— 605 с. Бибик СП., Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О. Словник епітетів української мови.—

К.: Довіра, 1998.—431 с. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами.

Науково-навчальний посібник.— Вінниця: Нова книга, 2003.— 410 с Большой англо-русский словарь: В 2-х т. /Под общ. рук. И.Р. Гальперина и Э.М.

Медниковой.—4-е изд., испр., с Дополнением.— М.: Рус. яз., 1987— 1988. Большой китайско-русский словарь. Т. 1— 4.— М.: Наука. Главная ред. вост.

лит-ры.— 1981-1984.—Т. 1.— 552 с; Т. 2.— 1100 с; Т. 3.— 1062 с; Т. 4,—

1104 с. Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови.— Львів: Вища шк.,

Вид-во при ЛДУ, 1979.— 120 с Горбачевич К.С, Хабло Е.П. Словарь эпитетов русского литературного языка.—

Л.: Наука, 1979.—567 с. Грінченко Б. Д. Словарь української мови: В 4-х т. / HAH України, Ін-т укр. мови.—

К.: Наук, думка, 1996.—T. 1.—496 с; T. 2.—588 с; T. 3.—508 с; T. 4.—616с.

278

279

Даль В.И. Пословицы русского народа: Сборник в 2-х т.—М.: Худож. лит., 1984.—

Т. 1.—383 с; Т. 2—399 с. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: [В 4 т.].— М.: Рус.

яз., 1989 — Т. 1.— 699 с; Т. 2.— 779 с; Т. 3.— 555 с; Т. 4.— 686 с. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь.— 3-е изд., испр.— М.: Рус. яз., 1986.—

840 с. Етимологічний словник української мови: В 7-ми т. / Редкол. О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін.— К.: Наук, думка, 1983.— Т. 1.— 631 с; Т. 2.— 570 с; Т. 3.— 552 с. Жуков В.П. Словарь русских пословиц и поговорок.— 7-е изд., стереотип.— М.:

Русский язык, 2000.— 536 с. Зимин В.И., Спирин A.C. Пословицы и поговорки русского народа: Объясни­тельный словарь.— М.: Сюита, 1996.— 544 с. Котов A.B. Китайско-русский словарь-минимум.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.:

Рус. яз., 1990.—816 с. Краткий словарь когнитивных терминов / Под ред. Е.С. Кубряковой.— М.:

Филологический ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997.— 245 с. Кунин A.B. Англо-русский фразеологичсекий словарь.— 4-е изд., перераб. и

доп.— М.: Рус. яз., 1984.— 942 с. Купер Дж. Энциклопедия символов.— М.: Ассоциация духовного единения

"Золотой век", 1995.— 401 с. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой.— М.: Сов.

энциклопедия, 1990.— 682 с. Мала енциклопедія етнодержавознавства / HAH України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп.ред.) та ін.— К.: Довіра: Генеза, 1996.—942 с. Мифологический словарь/ Гл. ред. Е.М. Мелетинский.— М.: Сов. энциклопедия,

1991.—736 с. Мюллер В.К. Англо-русский словарь.— Изд. 16-е стереотип.— М.: Сов.

энциклопедия, 1971.— 912 с. Новый объяснительный словарь синонимов русского языка / Сост: Ю.Д. Апресян, О.Б. Богуславская, И.Б. Левонтина и др.— М.: Школа "Языки русской культуры", 1997.—Вып. 1.—511с. Ожегов СИ. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой.— 18-е изд.

стереотип.— М.: Рус. яз., 1986.— 797 с. Ошанин И. М. Китайско-русский словарь.— Изд. 2-е., испр. и доп.— М.: ГИС,

1955.—900 с. Похлёбкин В.В. Словарь международной символики и эмблематики.— 2-е изд.,

перераб. и доп.— М.: Междунар. отношения, 1994.— 560 с. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка.— К.: Вища шк., Головне вид-во,

1982.—216 с. 500 английских пословиц и поговорок /Сост.: И.С. Гварджаладзе, А.Л. Гильбертсон, Т.Г. Кочинашвили.— 4-е изд.— М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1959.— 35 с.

Русский язык. Энциклопедия / Под ред. Ф.П. Филина.— М.: Изд-во "Сов.

энциклопедия", 1979.— 431 с. Русско-китайский словарь / Сост.: Чэнь Чан-Хао, А.Г. Дубровский и др..— М.:

Гос. изд-во иностр. и нац. слов.— 1951.— 974 с. Русско-китайский фразеологический словарь.— Пекин, 1984.— 722 с. Русско-английский словарь / Под общ. рук. А.И. Смирницкого.— 10-е изд.,

стереотип.— М.: Рус. яз., 1975.— 766 с. Русско-английский словарь пословиц и поговорок: 500 единиц / Сост.: Кузьмин

С.С., Шадрин Н.Л.— Спб.: МИК/Лань, 1996.— 352 с. Русско-английский фразеологический словарь /Сост.: Лубенская СИ..— М.:

"Языки русской культуры", 1997.— 1056 с. Русско-украинский словарь: В 3-х т. / Редкол.:... И.К. Белодед и др.— 3-е изд.,

стереотип.— К.: Глав.ред. УСЭ, 1987.— Т. 1.— 700 с; Т. 2.— 750 с; Т. 3.—

727 с. Славянские древности. Этнолингвистический словарь в 5-ти т. / Н.И. Толстой

(отв. ред.); РАН, Ин-т славяноведения и балканистики.— М.: Междунар.

отношения, 1995.— Т.1.— 584 с. Славянская мифология. Энциклопедический словарь.— М.: Эллис Лак, 1995.—

416 с. Словарь ассоциативных норм русского языка / Под ред. A.A. Леонтьева.— М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1977.— 192 с. Словарь образных выражений русского языка / >.С Аристова, М.Л. Ковшова,

Е.А. Рысева и др.: В.Н. Телия (ред.).— М.: Отечество, 1995.— 368 с. Словарь русского языка: В 4-х т. / АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред. А.П.

Евгеньевой.— 3-е изд., стереотип.— М.: Рус. яз., 1985—1988. Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти т.— М.— Л.: Изд-во АН СССР, 1948—1965. Словарь русских народных говоров / АН СССР, Ин-т рус. яз., Гл. ред. Ф.П.

Филин.— Л.: Наука, Ленингр. отд.— Вып. 21,1965.— 360 с. Словник українських ідіом / Уклав Г.М. Удовиченко.— К.: Рад. письменник, 1968.—

461 с. Словник української мови: В 11-ти т. / Ред. кол. І.К. Білодід, A.A. Бурячок, В.О.

Винник та ін.—К.: Наук, думка, 1970—1980. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры: Опыт исследования.—

М.: Школа "Языки русской культуры", 1997. Трофимова З.С Словарь новых слов и значений в английском языке.— М.:

"Павлин", 1993.— 304 с. 1340 английских пословиц и поговорок с русскими эквивалентами.— М.: "Ибис",

1992.—127 с. Українська мова. Енциклопедія / В.М. Русанівський та ін. (ред.); HAH України.—

К.: "Укр. енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2000.— 750 с Українські народні прислів'я та приказки. Дожовтневий період.— К.: Держ. вид­ео худ. літ-ри, 1963.— 791 с Українські приказки, прислів'я і таке інше: Збірники О.В. Маркович та ін. /Уклав

М. Номис— К.: Либідь, 1993.— 768 с

280

281

Українські прислів'я, приказки та порівняння з літературних пам'яток/ М.М. Пазяк

(упоряд., вступ, ст.).— К.: Наукова думка, 2001.— 392 с Українські прислів'я та приказки / Упоряд. С Мишанича та М. Пазяка; Передм.

М. Пазяка.— К.: Дніпро, 1983.— 390 с Українські символи / Дмитренко М., Іванікова П, Лозко Г. та ін.: за ред. M.К.

Дмитренка.— К., 1994,— 140 с. Украинско-русский словарь: В 6-ти т. / Гл. ред. чл.-кор. АН УССР И.Н.

Кириченко.— К.: Изд-во АН УССР, 1953—1963. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Пер. с нем. и доп.

О.Н. Трубачёва.— 2-е изд.. стереотип.— М.: Прогресс, 1986.— Т. 1.— 573 с;

Т. 2.— 671 с; Т. 3.— 831 с; Т. 4 — 863 с. Фелицина В.П., Прохоров Ю.Е. Лингвострановедческий словарь / Под ред. Е.М.

Верещагина, В.Г. Костомарова.— 2-е изд., испр. и доп.— М.: Рус. яз, 1988.—

269 с. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова.— 4-е изд.— М.: Политиздат,

1981.—445 с. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И. Молоткова.— 3-е изд.,

стереотип.— М.: Рус. яз., 1978.— 543 с. Цыганенко Г.П. Словарь служебных морфем русского языка.— К.: Рад. школа,

1982.—240 с. Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка.— 2-е изд., перераб. и

доп.— К.: Рад. шк., 1989.— 511 с. Частотний словник сучасної української художньої прози / Ред. B.C. Перебийніс

та ін. В 2-х томах.— К.: Наук, думка, 1981.— Т.1.— 864 с; Т.2.— 856 с Частотный словарь русского языка / Под ред. Л.Н. Засориной; Ленингр. гос. ун-т.—

М.:Рус. яз., 1977.—935 с. Этнопсихологический словарь / Г.Н. Волков, В.М. Григорьев, Н.В. Данилов и др.;

В.Г. Крысько (ред.); Академия педаг. и соц. наук; Моск. психолого-социальный

ин-т.—М., 1999.—342 с. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь.— Харків:

Видавництво "Основа" при Харків, держ. університеті, 1993.— 176 с Языкознание: Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева.—

2-е изд.— М.: Большая российская энциклопедия, 1998.— 685 с. Barnhart R. Dictionary of Etymology. The Origins of American English Words.— New

York: Harper Collins Publishers, 1996.— 916 p. Best Chinese Idioms / Compiled by Situ Tan. Vol. 1—2. — Taipei: SMC Publishing

Inc., 1984 —V. 1.—322 p.; V. 2.— 324 p. Dew J.E. 6000 Chinese Words. A Vocabulary Frequency Handbook for Chinese Lan­guage Teachers and Students.— Taiwan: SMC Publishing Inc., 1999.— 370 p. Eberhard W. Times Dictionary of Chinese Symbols.— Singapore: Federal Publica­tions, 1997.—332 p. Far East Pinyin Chinese — English Dictionary.— Taipei: The Far East Book Co., Ltd,

2000.— 851 p. Favourite English proverbs and sayings = Улюблені англійські прислів'я і приказки:

500 висловів / Упоряд. Б.М. Ажнюк.— К.: Криниця, 2001.— 80 с

Fergusson R. The Penguin Dictionary of Proverbs.— London: Penguin Books, 1983.

331 p.

Hundred Chinese Idioms and Set Phrases.— Beijing: Sinolingua, 2001.— 199 p.

Longman Dictionary of Contemporary English.— Longman House, Burnt Mill, Har­low, 1995.—1668 p.

Longman Dictionary of English Idioms.— Edinburgh Gate, Harlow: Longman Group UK Limited, 1996.— 387 p.

Mass Concise Chinese-English Dictionary.— Taipei, 1998.— 781 p.

Morris Dictionary of Word and Phrase Origins.— New York, 1988.— 650 p.

Skeat W. Concise Etymological Dictionary of the English Language.— New and cor­rected impression.— Oxford: Clarendon Press, 1984.— 664 p.

The Oxford Russian Dictionary.— Revised edition.— New York: Oxford University Press, 1993.—1340 p.

Wood FT. Dictionary of English Colloquial Idioms / Revised by Robert J. Hill.— Lon­don and Basingstoke: The Macmillan Press Limited, 1980.— 354 p.

282