2.5. Етнічні мовні стереотипи: спільне та відмінне

Різні мови, безсумнівно, по-різному членують навколишній світ, позначаючи однакові реалії, проте навряд чи поява різних картин світу може мотивуватися лише внутрішніми іманентними властивостями різних мов¹. Досліджуючи мовні явища, не можна не помітити впливу позамовної дійсності, яка через посередництво колективної етнічної свідомості впливає на мову, моделюючи способи осмислення етносом реального світу і визначаючи специфічні параметри позначення цього світу в певній сітці "матеріальних координат". Фактор навколишнього середовища мовного соціуму, що розуміється як звичайне природне і створене руками матеріальне середовище, на наш погляд, не може не враховуватися в діаді відношень "мова — свідомість" на правах третьої складової. Ми цілком згодні з В.М. Шаклеїним, який постулює наявність взаємовпливу матеріального побуту, етнічного мислення, духовної культури та лінгвокультурного змісту мови [Шаклеин 1998, с 293].

Сприйняття етносом навколишнього світу відбувається під сильним впливом розчленованого попередніми поколіннями етнічних мовних особистостей синкретичного об'єктивного просторово-часового континууму. Класифікаційна діяльність етносу, зокрема номінативна, зумовлена етнічно детермінованою пізнавальною діяльністю поколінь. Називаючи предмет чи явище, представники етносу роблять його надбанням етнічного мислення, дискретизуючи єдиний світ відповідно до важливих для них суб'єктивних класифікуючих ознак. Причому вибір цих ознак, на перший погляд цілком випадковий, значною мірою глибоко

Див., наприклад, суто структурне зіставлення "картин", що утворюються семантичними поля­ми полісемантем на матеріалі української, російської, англійської та французької мов: [Голу-бовская 1989].

детермінований " ... рівнем пізнавальної діяльності народу, його психічними особливостями, ладом мислення, уподобаннями, що в свою чергу залежить від матеріальних умов його життя" [Воробьёв 1999, с. 98]. Матеріальний феномен, що одержує найменування, відчужується не лише від інших феноменів, а й від самого себе, стаючи лінгво-культурним фактом етнічної свідомості. На відміну від предметів та явищ навколишньої дійсності — об'єктів номінації, "... лінгвокультурні факти репрезентують предмети та явища, їхні властивості в розкритому і "розчленованому" вигляді за допомогою позитивної чи негативної предикації" [Шаклеин 1998, с. 281]¹. Виростаючи з навколишньої дійсності, відштовхуючись від неї, лінгвокультурний факт постає етнічно зумовленою суб'єктивною формою представлення реального світу. В інших термінах про процес етномовного семіозису висловлюються В.Морковкін і О. Морковкіна: "Інформема, що пройшла через семіозис,— це поіменована інформема чи концепт (курсив мій.— І.Г.). Стаючи концептом, інформема суттєво змінює свій статус: вона вже виступає надбанням не лише окремої людини, а й відповідної етнічної мови..." [Морковкин, Морковкина 1997, с. 44]. Якщо предмети та явища навколишнього світу не можуть об'єктивно кваліфікуватися як погані чи хороші, то відчужена мовою реальність вже містить у собі оцінний компонент, представляючи сутність об'єктивно існуючих реалій під етнічно зумовленим суб'єктивним кутом зору.

Спробуємо продемонструвати, що природне середовище етносу, яке йому дано у чуттєвому сприйнятті, відіграє вельми важливу роль у формуванні образних еталонних стереотипів сприйняття та осмислення дійсності, крізь які етнос "бачить" світ.² Зрештою, їх можна назвати національними інтелектуально-оцінними концептами (НІОК). Вони належать до тієї частини національно-мовних картин світу, яка виступає носієм і виразником етнічно зумовлених нюансів світосприйняття, світоосмислення та світооцінки. Накладаючись на єдиний поняттєвий базис людської мови, мислення та культури, деталізуючи і втілюючи його в національно-специфічних формах, НІОК значною мірою визначають характер національної ментальності. Система НІОК, втілена національно-

¹ В.М. Шаклеїн оперує також поняттям лінгвокультурного змісту мови, основна функція якого полягає в перетворенні навколишньої дійсності на систему лінгвокультурних фактів і універ- салій [Шаклеин 1998, с 275—295].

² Див. визначення етносу Л.М. Гумільовим: "... етнос — це процес пристосування до певного ландшафту" [Гумилёв 1991, с. 21].

160

161

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

мовною картиною світу певної мови, підтверджує тезу про те, що "Справжні відмінності культури нації полягають в особливому, притаман­ному лише їй комплексі загальнолюдських рис, у неповторному їх поєднанні і в самобутній їх реалізації" [Костомаров 1999, с 78]. Виступаючи сполучною ланкою між сприйняттям, мисленням і мовою, ШОК реалізуються на лексичному рівні мовної системи у вигляді певних образів, еталонних стереотипів та символів, які функціонують, як правило, у складі фразеологічних одиниць — величин проміжної фразеологічної системи мови. Не підлягає сумніву, що лексичний і фразеологічний рівні мовної системи виступають провідними субстанціями у вираженні національно-культурної специфіки ментальності й характеру етносу. Проте, як ми намагаємося продемонструвати у цій праці, результати творчої діяльності мови в моделюванні специфічних рис національного світосприйняття та національного ладу мислення фіксуються фактично на всіх стратифікаційних рівнях мовної системи за допомогою дознакових, знакових і супразнакових мовних величин. Це відбувається, гадаємо, завдяки потужному детермінуючому впливу етнічного мислення на мовну структуру. Разом з тим, рамки набору референтів, що зазнають вторинної мовної категоризації, визначаються саме навколишньою дійсністю, хоч як це й не тривіально. Так, бамбук не мав жодного шансу набути в українській чи в російській мові образного значення, не кажучи вже про символічне, з цілком банальної причини: будучи теплолюбною, ця рослина не росте в російсько-українських широтах. У свою чергу, російська береза, навіть прототиповий образ якої навряд чи наявний у китайській "наївній" свідомості, природно, теж не могла отримати жодного символічного значення в китайському мовному універсумі з тієї самої причини: "...ясно, що береза й калина як певні символи могли прищепитися тільки в тій землі, де вони росли, а кедр і смоковниця — на своїй історичній прабатьківщині" [Русанівський 1993, с 9].

Звернемося до характеристики тваринного світу в його мовних іпостасях.

Царство тварин як фрагмент реального світу, який дано етносу в емпіричному досвіді, виступає могутнім ініціюючим фактором створення вторинної образної картини світу. Номени тварин вже неодноразово ставали об'єктом вивчення з погляду їх метафоричного емотивного переосмислення [Гутман, Литвин, Черемисина 1977, с 147—165; Жельвис 1987, с 30—38]. Справді, вони являють собою цінний матеріал

як для вивчення особливостей зооморфної метафори, так і для дослідження конотативних значень. Проте, наскільки нам відомо, у функції стереотипів різних мовних свідомостей найменування тварин ще не були об'єктом міжкультурного дослідження.

Як зазначалося вище, свідомість людини, будучи антропоцентричною за своєю природою, здатна створювати еталони чи стереотипи (НІОК), що служать етносу своєрідними орієнтирами в процесі сприйняття навколишньої дійсності. Джерелом НІОК може бути не лише флора та фауна, але й клімат, ландшафт, природні мінерали тощо. Розглянемо, яке відображення мають свійські та дикі тварини (термін "тварина" тут тлумачиться широко: маються на увазі також птахи, риби, комахи) в образній картині світу чотирьох аналізованих мов, якого знака конотації набувають пов'язані з тваринним світом образні асоціації різних народів.

Залишаючи поза увагою добре вивчені питання, що стосуються типології метафор та особливостей смислотворення в процесі метафо­ризації [Телия 1986, 1988; Гак 1998; Metaphor and Thought 1979], звернемося до характеристики оцінно-експресивної метафори. На наш погляд, саме цей тип метафори відіграє значну роль у конституюванні мовних картин світу. Зберігаючи яскраву образність, підкріплену прозорістю внутрішньої форми, оцінно-експресивна метафора завжди емоційно насичена та стилістично маркована. Вона насамперед спрямована на формування в адресата емоційно-оцінного ставлення до позначуваного. Саме тому в тлумачних словниках подібні метафори мають різноманітні маркери емотивності у формі позначок — гірезир., приниз. чи (що спостерігається рідше) схвальн., пестлив. тощо.¹ Завдяки своїй природі оцінно-експресивна метафора здатна породжувати стереотипи — еталонні національно-культурні уявлення (образи), що відіграють величезну роль у продукуванні мовою вторинного символічного простору. Номени тварин в їхньому вторинному "антропоморфному" означуванні дозволяють дослідити роботу гностико-асоціативно-оцінного апарату етнічної мовної свідомості. Виступаючи носіями певних національно детермінованих асоціативних стереотипів, експресивні метафори здатні позначати суттєві віхи в розумінні та "відчуванні" етносом того фрагмента реального світу, який він безпосередньо

Дослідження кількісної співвіднесеності меліоративів і пейоративів при оцінюванні людини як суб'єкта психічної та фізичної діяльності виявили відносну перевагу слів негативної оцінки (див. детальніше: [Конецкая 1998, с. 27—28]).

162

163

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

сприймає. Специфіка розподілу емоційних оцінок-конотацій між однаковими референтами в різних мовах повинна пролити світло на систему національно-культурних преференцій та цінностей, формування якої значною мірою належить до компетенції колективного підсвідомого.

Услід за В.М. Телія, ми розуміємо метафоризацію як засіб поповнення не лише лексичного, а й граматичного інвентаря, тому поряд зі словами-зоометафорами розглядатимуться зооідіоми, тобто ті фразеологічні одиниці, що містять ім'я тварини як свій компонент, а також загальномовні порівняння з елементом-зоонімом. Ми поділяємо погляд тих учених, які вважають, що між метафорою і відповідним порівнянням не існує принципової відмінності, оскільки і в першому, і в другому випадку постулюється подібність [Дэвидсон 1990, с. 181; Black 1979, p. 19—43; Goodman 1968, p. 77—78].

Розширення кількості досліджуваних об'єктів передбачає не лише певне розуміння метафоризації як широкої сфери номінативної мовної діяльності. Своєрідність об'єктів вивчення диктується новими когнітив-ними підходами в мовознавстві, включенням до кола інтересів мовознавчої науки тих змістових об'єктів, які раніше були поза сферою її компетенції: архетипів, культурних концептів, концептуалізованих ділянок [Степанов 1991, с. 10]. Головними особливостями мовних об'єктів, що вивчаються в руслі когнітивізму, є такі: 1) більша їх масштабність порівняно з власне мовними змістовими квантами; 2) глибинний, імпліцитний характер, прихований за мовною емпірикою; 3) їх образна природа; 4) високий ступінь належності до сфери підсвідомого; 5) можливість їх реконструкції як сукупності певних властивостей і характеристик. Національно-культурні стереотипні уявлення, що породжуються механізмом вторинного культурно-мовного означування та служать для етнічних спільностей еталонними орієнтирами у гностико-оцінній діяльності, виступають таким об'єктом, який цілком відповідає духові когнітивних досліджень.

Розглядатимуться як метафоричні, так і символічні іпостасі зоосе-мізмів, чітку межу між якими не завжди легко провести: як у першому, так і в другому випадку ознака, котру називає слово чи словосполучення, приписується іншій реалії. Проте на функціональному рівні відмінність між символом і метафорою виступає рельєфніше: символ заміщує реалію, а метафора формує нове семантичне наповнення номена.

Почнемо з характеристики найближчих до людей тварин, їхніх головних помічників та улюбленців — собаки та кота. На перший погляд, переносні значення цих номенів мають бути марковані лише позитив­ними конотаціями. Однак аналіз виявляє протилежне: "антропоморфні" асоціації, пов'язані з собакою та кішкою, майже в усіх випадках немотивовано негативні. Феномен формування немотивованих властивостей реалій, на думку Н.І. Сукаленко, пояснюється специфікою побутової сфери спілкування, що є максимально відкритою для спонтанних емоцій і максимально вільною від раціонального елемента [Сукаленко 1992, с 63]. Так, в українській, російській, англійській та китайській мовах номен собака (англ. dog, кит. дои) використовується як лайливе слово досить широкого діапазону позначення: рос. "Зачем ему твой заячий тулуп? Он его пропьёт, собака, в первом кабаке" (О. Пушкін); англ."Who's the dirty dog who ate my share of the cake?", "This woman is a real old dog¹"; кит. goucai — "нероба, негідник"; gounanu — "собака, безсоромна людина"; goufu — "сука" (про жінку); gou-zhu — букв, "собака та свиня" у значенні "покидьок"; gou-shu — букв, "собака і щур" у значенні "підла, ница людина"; goutuizi — "посібник, зрадник". В англійській мові вторинну номінацію собаки може отримати також механічна чи електронна річ, яка погано працює: "This new computer I bought is a dog. I am going to return it to the dealer tomorrow." Цікаво, що український або російський переклад цієї фрази не міститиме "собаки" в предикативній (розпізнавальній для метафори) функції. Не можна сказати: "Мій комп'ютер — собака" через відсутність в українського та російського слова собака негативного асоціативного переносу на неживі предмети. Прийнятним для перекладу в даному випадку, очевидно, слід вважати дискурс, що містить вигук: "От собака\ Комп'ютер, який я купив, не працює", причому слово собака через свою узагальнено-інвективну конотацію характеризуватиме всю ситуацію з невдалою покупкою в цілому. З іншого боку, в українській та російській мовах собака отримує схвальні конотації, коли використовується на позначення вмілої, вправної, запальної людини, яка чудово знає свою справу або робить щось дуже добре: укр. "Як танцює, собако\ Немов би останній раз у житті!"; рос. "Пьёт, мошенник, шибко, зато собака писать" (В. Сологуб). Англійській

¹ За даними американського лексикографа Вільяма Морріса, номен dog почав використовува­тися на позначення негарної жінки з 1950 року. Він пов'язує походження цієї метафори із сол­датським жаргоном Другої світової війни [Morris Dictionary of Word and Phrase Origins 1988].

164

165

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

мові такі конотації не властиві, хоча відносний паралелізм позитивної емотивності може бути встановлений з ад'єктивними словосполученнями схвально-іронічного характеру, що містять компонент dog як головний член: sly dog — "хитрун"; gay dog — "веселун"; lucky dog — "щасливчик"; lazy dog — "нероба"; top dog — "про людину, що обіймає високу посаду". У зв'язку з цим слід відзначити вигук: "Hot dog!" та "Hot diggety dog!" (букв, "гарячий собака" у значенні "Ура!"), яке в американському варіанті англійської мови вживається для вираження семантики радості, веселості та насолоди: "Hot dog\ Here comes the parade!", "Hof diggety dog\ I've made it!". Меліоративна семантика цього вигуку була влучно використана в інтересах бізнесу: номінацію hot dog отримав бутерброд з гарячою сосискою і кетчупом. Багато англійських ідіоматичних виразів з компонентом dog має іронічний відтінок (іронія завжди експлуатує щось хороше): feel like a dog with two tails — "бути дуже гордим і задоволеним"; man bites dog — "про щось дуже незвичайне"; the tail wags the dog (букв, "хвіст крутить собакою") у значенні "яйця курку вчать"; a one-dog town — "дуже маленьке місто"; to see a man about a dog — фігура мовлення, що вживається в ситуації, коли людині треба піти до туалету. Проте є всі підстави стверджувати, що в усіх чотирьох мовах, які піддано аналізу, образ собаки набуває переважно негативного вторинного осмислення. На користь цього свідчать такі мовні факти:

• загальномовні порівняння: укр. голодний як собака, злий (лихий) як собака, змерзнути як собака; рос. страшный как собака, голодный как собака, уставший как собака, замёрзший как собака; англ. dog poor (букв, "бідний як собака"), тобто "дуже бідний", dog tired (букв, "втомився як собака"), тобто "дуже втомився", dog cheap (букв, "дешевий як собака"), тобто "дуже дешевий", sick as a dog (букв, "хворий як собака" або "стурбований як собака"), тобто "дуже хворий" чи "дуже стурбований", work like a dog (букв, "працювати як собака"), тобто "дуже важко працювати". В усіх наведених порівняннях може бути виділена сема інтенсивності ознаки чи дії (пор. рос. как собак нерезаных — "дуже багато",¹ собаку съесть — "дуже добре знати щось, розумітися на чомусь", каждая собака знает — "знають абсолютно всі", ни одна собака не знает — "ніхто, жодна людина не знає", нужен как собаке пятая

¹ Це образне порівняння з негативною конотацією поняття множинності можна віднести до та­ких одиниць негативної семантики в російській мові, як гибель, пропасть у значенні "багато, величезна кількість". Як зауважує Г.І. Берестнєв, у данному випадку ідея множинності орієнто­вана на образ "втрати наявного буття" [Берестнєв 1999, с 88].

нога — "зовсім не потрібний"; укр. з собаками не піймати — "важко зловити когось"; ні за собаку пропасти/загинути — "задарма загинути", хоч на хвіст лий собаці—"дуже несмачний", потрібний як собаці печена цубуля/другий хвіст/п'ята нога — "зовсім не потрібний".

• фразеологічні єдності з компонентом dog в ад'єктивній функції: укр. собаче життя, собача смерть, собачий холод; рос. собачья жизнь, собачья смерть, собачий холод; англ. a dog's life, a dog's death, a dogs­body work — "нудна, рутинна робота", dog days — 1) "дуже спекотні дні літа"; 2) "час, коли справи не йдуть на лад, нічого не виходить", a shaggy dog story—"довга, нудна, невесела історія", a dog's chance — "практично не мати шансів", a dog's breakfast/dinner— "жахливе безладдя", the dog-eat-dog atmosphere — "ситуація гострої, нещадної конкуренції"; кит. gou-ming — "собаче життя (доля), жалюгідне, злиденне існування".

• англійські дієслівні фразеологічні єдності з компонентом dog: to give a dog a bad name — "сказати про людину щось погане, що може призвести до втрати репутації та честі", to give/throw (someone) to the dogs — "з корисливих міркувань пожертвувати чиєюсь репутацією", to go to the dogs — "ставати гірше", to put on the dog (букв, "надягати собаку") у значенні "величатися, пишатися, бундючитися".

• китайські мовні одиниці з компонентом gou (лексеми, біноми, ідіоми), що розвивають вторинну метафоричну семантику підла­бузництва, низькопоклоництва: gou (у дієслівній функції) — "підла-бузничати, плазувати, підлещуватися", gou qi, goushi — "низько­поклонство, підлабузництво", gougou — "плазувати, як собака; безсоромний, підлий, огидний", gou-gou ying-ying—"плазувати, як собака" (про підлу людину, що пробиває собі дорогу), gou-yan kan ren-di — "дивитися на людину очима собаки" (тобто визначати своє ставлення до людей залежно від їхньої могутності, багатства), gou-dian-pi gur (букв, "крутити задом по-собачому") в образному значенні "ходити на задніх лапах; плазувати".

Метафоричне осмислення номена кішка в аналізованих мовах також пішло шляхом розвитку негативних асоціацій (коту як самцю кішки "пощастило": нами не було виявлено жодних конотативних співзначень). Попри те, що тлумачні словники російської мови не фіксують у лексеми кошка переносних метафоричних значень ("тварина -> людина"), спостереження над розмовною російською мовою дозволяють ствер­джувати наявність у цього номена принаймні двох негативних антропо-

166

167

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

морфних асоціацій: 1) жінка, що вміє вдало маніпулювати чоловіком — "Эта кошечка ещё себя покажет",— пожалел друга Вадим"; 2) жінка, що часто закохується або жінка легкої поведінки; влюблена как кошка; драная кошка. В англійській мові cat використовується як жаргонне позначення повії та розмовне позначення жінки підвищеного темпера­менту — hell cat або у функції позначення недоброзичливої лайливої жінки, пліткарки: old cat — "стара відьма". Негативний асоціативний потенціал саг виразно виявляється в його ад'єктивній похідній catty — "хитрий, дріб'язковий, шкідливий"; у субстантивних дериватах: catcall— "освистування", catfit — "напад гніву", copycat — "людина-кривляка"; у фразеологічних виразах: cat's paw (букв, "лапа кішки") у значенні "сліпа зброя в чужих руках; людина, яку використовують"; рос. на душе/сердце кошки скребут — "погано на душі/серці", чёрная кошка проскочила между кем-л.— про зіпсовані стосунки між особами; у міжмовних порівняннях: укр. шкідливий як кішка; англ. jumpy as a cat — про нервову людину, like a cat on a hot tin roof/on hot bricks — про тривожну, схвильовану людину, nervous as a cat—про людину, що легко збуджується, яку легко налякати (пор. позначення боягуза в дитячому мовленні: Fraidy cat, Scaredy cat). Міфологічні уявлення китайців про кішку — тао — як про небезпечну істоту, що має демонічну силу, знайшли відображення в таких мовних формах: таогпі — "підступні, темні наміри; інтриги; змова", mao-gui — "чаклунство, лихі чари". Найменування bingmao ("хвора кішка") отримує жінка, що полюбляє скаржитися на свої хвороби, яка нібито весь час погано себе почуває; цей біном уживається найчастіше на позначення жінок похилого віку: "Та shi bingmao" — "Вона — хвора кішка".

Незмінною "частиною" житла здавна були не лише собаки та кішки, а й щури. У всіх досліджуваних мовах щур, пацюк (рос. крыса; англ. rat; кит. shu) набув стійких негативних конотацій, хоч асоціативний процес порівняння в кожній з мов має свої національно-культурні особливості. Так, в англійській мові завдяки виразу крысы бегут с тонущего корабля (rats desert/forsake/leave a sinking ship) rat — "щур" отримав переносне значення боягуза, зрадника, ренегата: to rat on smb.— "зраджувати, видавати когось, доносити на когось, бути штрейкбрехером". Індукована цим номеном фразеологічна ділянка має яскраво виражені пейоративні конотації: to smell a rat—"учувати щось недобре, підозрювати щось"; to die like a rat in a hole (букв, "померти як щур у норі"), тобто "померти як собака"; to have rats in the attic (букв, "мати щурів на горищі") у значенні

"бути не при здоровому глузді", to have (got) the rats (букв, "мати щурів") — "бути в поганому гуморі"; "бути в білій гарячці"; to give smb. rats (букв, "давати комусь щурів") в американській розмовній мові означає "сварити, лаяти", rat you\ — лайливий вираз зі значенням, відповідним до російського пропади ты пропадомі В українській та російській мовах щур не набув таких яскраво негативних конотацій, як у англійській, проте до позитивної образності йому дуже далеко. Щуром або пацюком називають нікчемну людину, яка займається дріб'язковою справою: укр. тиловий пацюк; рос. архивная крыса, тыловая крыса. У китайській мові емотивна сема обмеженості та нікчемності в переносних значеннях shu виражена яскравіше порівняно з українською та російською мовами і має генералізовану образливу семантику "падлюка, негідник, злодій": shu-mu-cun-guang (букв, "очі щура не бачать далі, ніж на один цунь"), образно —"обмежена людина"; shu-duji-chang (букв, "утроба щура і курячі кишки"), образно — "обмежена, ница людина"; shu-gan chong-bi (букв, "печінка щура, лапки комахи") у значенні "нікчемна істота"; shu-bei — лайливе слово на позначення дріб'язкової, підлої людини, shukou-bu-chu-xiang-уа (букв, "з рота щура не отримаєш слонячого ікла"), образно —"з уст підлої людини не дочекаєшся доброго слова". Попри всю нелюбов до щурів з цілком зрозумілих причин, китайські селяни ставилися до них із пошаною. Про це свідчать як мовні, так і екстралінгвістичні дані. Так, щура часто називали /ао shu — "старий щур" у значенні "шановний"¹ (пор. із подібними найменуваннями тигра й орла: lao hu, lao ying відповідно). Відомі китаєзнавці В.В. Малявін і В. Еберхард описують звичай "щурячих весіль" у селянських будинках давнього Китаю, коли в певні числа зимових місяців (3, 7 грудня чи 19 січня, залежно від району Китаю) всі мешканці будинку йшли спати раніше, залишаючи на підлозі страви для щурів [Малявин 2000, с. 343; Eberhard 1997, с. 246].

Загальний термін на позначення всіх представників фауни—тварина (рос. животное; кит. shou) в українській, російській та китайській мовах набув стійкої конотації грубої, підлої людини (чоловіка) з низькими інстинктами, пор. укр. "Зараз вже кожному зрозуміла твоя тваринна

¹ Лексична одиниця Іао (пряме значення: "старий, старість, старіти",— у китайській мові відсутнє поняття частини мови в "європейському" розумінні) розвиває на вісі семантичної похідності вторинне значення "шановний, почесний, старший", що є відбиттям культурно-етнічної домі­нанти китайського етносу, "шанобливе ставлення до старших" (lao da де — букв, "шановний старший брат" у функції поштивого звертання до друга, laoban — "хазяїн, бос"; laoshi — "вчи­тель, наставник"; laoganbu — "досвідчені кадри").

168

169

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

сутність"; "Как долго она будет терпеть издевательства этого животного?!"; shou — 1) "звіряча натура, природа тварини"; 2) "тваринний, низький, грубий, скотинячий"; shou-shui (букв, "спати по-звірячому"), образно "виношувати підступні плани"; shouxing — 1) "звірство, варварство; вандалізм"; 2) "неетичний вчинок; брутальна поведінка"; shouyu—"тваринна пристрасть, похіть"; shou-xin (букв, "серце звіра") у значенні "звірячий, злобний" (про почуття). Англійська мова, навпаки, демонструє нейтральне чи навіть позитивне ставлення до цього родового поняття: animal spirits — "життєрадісність, бадьорість", чого не можна сказати про beast—"звір", у якому більше акцентована сема "анти-людяності".¹ Останнє може бути використане як образливе слово на позначення людини, що поводиться непристойно: drunken beast—"п'яна тварюка", the filthy beast! —"яка свиня!", to make a beast of oneself — "поводитися по-скотинячи". Емотивні асоціації лексеми звір (рос. зверь; кит. yishou) в українській, російській та китайській мовах також пейоративно марковані.

Звернемося до характеристики зоонімів, що позначають домашніх тварин і птахів, які використовуються в сільськогосподарській діяльності.

У розмовному регістрі української, російської та англійської мов номен корова може бути використаний метафорично на позначення нерозумної, неприємної жінки: "Я ніколи не знав, що Олеся така корова: вона нічого не чула про геомантію!"; "Она настоящая корова: никаких интересов, кроме канарейки и герани"; "Judy is a silly cow—don 't pay any attention to what she is saying!". В українській та російській мовах ця метафора може мати ще одне значення: негарна повнота та незграбність жінки: "Для такої корови слід замовляти два місця у літаку!"; Тде же найти подходящее платье для такой коровы?!". Фразеологічні одиниці трьох мов вказують на легкий флер неповаги та іронії, що супроводжує цю гідну кращої долі тварину: укр. дійна корова, рос. дойная корова; укр. личить як корові седло, рос. идёт как корове седло; укр. як (наче) корова язиком злизала, рос. как корова языком слизала; англ. a cow town — "маленьке тихеньке містечко", until the cows come home — "дуже довго, протягом тривалого часу", to have a cow—"про розлючену чи здивовану людину". Зовсім іншу ситуацію спостерігаємо в китайській мові, де цілеспрямовану, непохитну людину, що вперто йде до своєї мети,

¹ Відмінність прагматичної семантики даних іменників сягає латини, звідки вони були запози­чені: animal (внутрішня форма anima — "життя, дихання") і bestia ("дика тварина").

позначають як "таку, що має коров'ячий характер" — пій piqi; вперту в кращому розумінні цього слова людину, яка має свої переконання та принципи, порівнюють з биком — пій jing. Це словосполучення використовується на позначення великої сили та значних зусиль. Безсумнівну позитивну конотацію має також стійке словосполучення пій xing — "темперамент, як у бика" (бик, корова, віл китайською перекла­даються спільним відповідником — пій). Позитивність образно-мовного осмислення корови (бика) пояснюється культурно-історично. Бик здавна виконував функції головного помічника китайського селянина. За допомогою биків і обробляли землю, і збирали врожай. Деякі середньо­вічні китайські імператори навіть видавали едикти, які забороняли споживати яловичину. Биків ховали після того, як вони вмирали своєю смертю, вірою і правдою відслуживши своєму господарю. Навіть у наш час багато китайців (принаймні на Тайвані) не вживають яловичини, керуючись морально-етичними переконаннями, освяченими традицією. Образно-асоціативне осмислення свині (англ. pig, hog; sow—"самка свині") багато в чому збігається в українській, російській та англійських мовах. Так, свинею можна назвати неохайну людину, пор.: укр. їсти як свиня, жити як свиня; рос. есть как свинья, жить как свинья; англ. dirty as a pig, eat like a pig, sweat like a pig, dress like a pig, "He is a regular little pig"—"Він страшний нечупара". Таку саму номінацію в усіх трьох мовах може отримати низька, невдячна, егоїстична людина: укр. підкладати/ підставляти свиню; рос. подкладывать свинью; англ. act like a pig, make a pig of oneself — "поводитися як свиня"; to play the hog (букв, "грати борова") у значенні "думати тільки про себе, поводитися як свиня". В українській та російській мовах наявна конотація некультурності, невихованості, невігластва, якої немає в англійській: укр. величатися як свиня в дощ (в барлозі); рос. разбираться/смыслить/понимать, как свинья в апельсинах. Разом з тим, в українській та російській мовах відсутня конотація жадібності, характерна для англійської мови: "Не is a greedy pig" — "Він жадібний, як свиня"; "А/о more dinner for me, thanks. I don't want to make a pig of myself — "He треба більше їжі, я не хочу об'їдатися як свиня". Для англійської мови характерна також асоціація рід із впертою людиною: "Не is an obstinate pig"— "Він впертий як осел". В американському варіанті англійської мови рід може позначати розбещену жінку чи дівчину. Китайська мова "не поділяє" наведених конотацій, розвиваючи (переважно на діалектній основі) емотивне

170

171

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

співзначення обмеженості та тупості: zhulu — схід, діал., лайл. "кабан, свиня" (про дурну, тупу людину); zhutousan — діал. лайл. "свиня, ідіот". Проте у китайському символічному всесвіті свиня як дванадцята зодіакальна тварина пов'язана з ідеєю мужності, енергії та статевої потенції [Eberhard 1997, p. 236].

Осел в українській, російській та англійській мовах (donkey, ass, mule) отримує метафоричні конотації дурості та впертості: укр. впертий як осел, дурний як осел; рос. упрямый как осёл, ослиный характер; англ. (as) obstinate/stubborn as a mule — "впертий як мул (осел)", make an ass of oneself—"поводитися як дурень", "потрапляти через свою поведінку в незручне становище", somebody doesn't know their ass from their elbow

• в американському варіанті англійської мови виступає неввічливим позначенням дурня. У китайській мові фіксується лише конотація дурості: lu-chun bu dut ma-zui (букв, "губи осла не личать конячій морді"), образно

• "відповідати не до ладу, невлучно"; lu-ming gou-fei (букв, "осли ревуть, собаки гавкають"), образно — "безглуздість, безладдя".

Слово козел на території поширення християнської релігії має цілком зрозумілу загальнонегативну конотацію, адже саме цю тварину було обрано за часів Старого Завіту для обряду символічного відпущення людських гріхів. Ні в чому не винний козел, на якого поклали чужі провини, вирушив у пустелю, закріпивши за собою вічну славу козла відпущення (англ. a scapegoat). В українській, російській та англійській мовах це слово асоціюється із хтивим чоловіком не першої молодості: укр. старий козел; рос. старый козёл; англ. old goat. Ідіоматичні іпостасі козла також мають пейоративний характер: укр. як з козла молока, як з цапа вовни (молока), цапом стрибати; рос. как от козла молока, пустить козла в огород; англ. get one's goat — "дратувати когось", to lose one's goat — "розгніватися, втратити витримку", to play the (giddy) goat—"поводитися як дурень". У сучаснй російській мові самка козла коза отримує пейоративне метафоричне осмислення: "легковажна особа". У китайській мові козел (gongshanyang) і коза (ти shanyang) не набули ні переносних метафоричних, ні символічних значень.

Баран в українській, російській та англійській мовах пов'язаний з образом дурної, нетямущої, легкодухої людини: укр. дивитися (вирячитися) мов (як) баран на нові ворота, розумітися (розбиратися) як баран в аптеці; рос. баранья голова, смотреть как баран на новые ворота, разбираться как баран в аптеке; англ. to follow like sheep —

"сліпо йти за кимось". Із самкою барана — вівцею пов'язана конотація "непутящості", безпутного життя: укр. блуднаїзаблукана/заблудша вівця; рос. заблудшая овца; англ. lost sheep. В англійській мові диференціація статі тварини (баран <-> вівця) не має формально-граматичної вира-женості, тому лексемою sheep синкретично передаються як емотивне співзначення дурості, так і співзначення залежності, несамостійності. Остання конотація здатна набувати іронічно-сентиментального забарвлення: sheep's eye — "закоханий, ніжний погляд", to casf (to make) sheep's eyes at smb.— "кидати закоханий погляд на когось", a sheep among wolves — "вівця серед вовків". У китайській мові yang (баран, вівця, козел, коза) не розвиває метафоричного значення, однак завдяки фонетичній спільності з ієрогліфом, що передає чоловіче начало yang (див. с 135— 136 цього дослідження), набуває аналогічного символічного значення.

Дитинча барана та вівці — ягня, овеча (англ. lamb) в українській, російській та англійській мовах має метафоричні конотації боязкості, покірливості. В англійській мові наявне також співзначення "простакувата, простодушна людина", що має, радше, схвальне, ніж депреціативне забарвлення: lamblike — "м'який, покірливий, сумирний", (as) gentle as lamb — "ніжний як ягня", (as) meek as a lamb — "лагідний як овеча", (as) innocent as a lamb — "невинний як ягня", (as) weak as a lamb — "слабкий як ягня", (as) peaceful as a lamb — "спокійний як ягня". Для китайської мовної свідомості образ ягняти (yanggao) насамперед пов'язаний з уявленнями про шанобливе ставлення сина до батьків та про обов'язок молодших членів родини перед старшими. На мовному рівні ця ідея втілена в метафоричній формі: yang-gao gui-ru (букв, "ягня опускається на коліна, щоб ссати молоко матері"), образно — "шанування батьків".

Одна з основних домашніх птахів курка (рос. курица; англ. hen; кит. ji) в українській, російській та китайській мовах образно позначає недалеку, обмежену, слабку людину: укр. пам'ять як у курки, розум як у курки, ума як у курки, загорів як курка — "втратив тяму"; рос. куриные мозги, курицыны дети; кит. ji-du hou-chang — "недалека, обмежена людина", jiwu — "пересічна, звичайна людина (обиватель)", ji-tou уи-сі (букв, "куряча голова і риб'ячі кістки"), образно — "слабка, нікчемна людина". В українській та російській мовах номен курка може вживатися переносно для характеристики людини, що має жалюгідний вигляд: укр. мокра курка; рос. мокрая курица. В англійській мові вторинне осмислення hen пішло іншим асоціативним шляхом: куркою в жартівливій, необраз-

172

173

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

ливій формі можна назвати жінку чи дружину: a hen party — "вечірка тільки для жінок, дівич-вечір". Великий англо-російський словник за ред. І.P. Гальперіна фіксує для цього номена розмовну конотацію боягузтва, проте в словнику Лонгмена ця конотація відсутня. На наш погляд, ідея несміливості в англійській мові значною мірою співвіднесена з образом курчати: chicken-hearted, chicken-livered — "несміливий, боягузливий", to chicken out, to turn chicken — "перелякатися", 7 am a chicken" (букв. "Я — курчатко"), образно —"Я боюсь". Лексемі курка (англ. hen) в метафоризованих стійких одиницях властиві іронічно-жартівливі конотації: укр. куриці на сміх, сліпа курка, як курка лапою, кублиться як курка на яйцях, писати як курка лапою; рос. курам на смех, слепая курица, писать как курица лапой; англ. like a hen on hot griddle (букв, "як курка на гарячій сковорідці"), образно — "знервована, схвильована людина", mad as a wet hen — "бути дуже сердитим", scarce as hen's teeth (букв, "рідкий як курячі зуби") у значенні "те, що зустрічається дуже рідко".

Самець курки півень в українській, російській і англійській мовах виступає об'єктом метафори для задерикуватої, конфліктної людини, забіяки та шибеника (суб'єкт метафори). В англійській мові cock має емотивне співзначення хвалькуватої людини, що вважає себе господарем становища: cock of the walk — "пихата людина", acting like a cock — "людина, що поводиться занадто самовпевнено, зарозуміло" (пор. з рос. петушиться). "Китайський" півень gong-ji, не маючи метафоричних значень, зафіксованих словниками, символізує хоробрість, надійність, чоловічу силу. Як і курці, китайське міфологічне мислення приписує йому здатність відстрашувати злих духів.

Гусак у російській мові пов'язаний з образом ненадійної, хитрої, але спритної людини, яка завжди вийде сухою з води: хорош гусь, ну и гусь! экий гусь! гусь лапчатый, важный гусь, как с гуся вода. Самка гусака гуска асоційована з образом недалекої, байдужої, бідної на почуття жінки. Нам не вдалося зафіксувати подібних конотацій в українській мові для гусака та гуски. В англійській goose (gander — "гусак") пов'язаний з поняттям дурості, простацтва: silly (stupid) as a goose. Аналогічний за метафоричною семантикою вираз існує в китайській мові: daitou e (букв, "дурна голова гусака") у значенні "тупа, байдужа, емоційно глуха людина". Однак образ гусака в англійській та китайській мовах має і позитивні конотації. Так, завдяки відомій байці Езопа про людину, що вбила чудову гуску, яка відкладала золоті яйця, з метою виявити джерело золота

всередині неї, в англійській мові наявні такі ідіоми, як: a golden goose "хтось або щось, що є джерелом вигоди та задоволення", to kill the gold­en goose — "знищити джерело вигоди" (пор. рос. убить курицу, несущую золотые яйца). Англійська приказка the older the goose the harder to pluck (букв, "чим старіший гусак, тим важче його обідрати") у значенні "чим старша людина, тим важче їй розставатися зі своїми грошима" також вказує на асоційованість образу гусака та грошей в англійській мовній свідомості. У китайській символічній системі гусак — є (поряд із качкою і казковим феніксом) втілює ідею подружнього щастя. Що стосується диких гусей, вони часто виступають провісниками добрих новин: qian H sung hong mao — букв, "живучи далеко, послати гусяче перо на знак дружби і любові", hong tu — "видіння дикої качки", що символізує сприятливі перспективи для бізнесу.

Індик (рос. индюк; англ. turkey; кит. gonghuoji) в українській, російській і англійській мовах співвіднесений із пихатістю, величанням та надмірною зарозумілістю: укр. індичитися—"поводитися чванливо, гордовито"; рос. индюк надутый; англ. turkey-cock—"бундючне, пихата людина". У самки індика індички (рос. индейка; англ. turkey-hen) подібні асоціації відсутні. В американському варіанті англійської мови turkey може вживатися як розмовне позначення дурного, пришелепкуватого хлопця: "That guy is a real turkey"— "Той хлопець — справжній придурок". Образні осмислення індика в китайській мові не виявлені.

Розглянемо тепер мовні іпостасі диких тварин, звірів і птахів.

Конотації, пов'язані з метафоричними іпостасями лисиці (лиса) в досліджуваних мовах, виявляють однакову спрямованість: цей звір як у європейському, так і в китайському культурному ареалі асоціюється з хитрістю та лукавством: укр. старий лис, хитрий як лис/лисиця, лисом витися; рос. лисья хитрость, лисьи повадки; англ. to play the fox — "бути спритним, хитрим; прикидатися", cunning/sly as a fox — "хитрий як лисиця"; кит. hu-mei — "заманювати, зваблювати, спокушати, зачаро­вувати". У китайському лінгвокультурному ареалі лисиці (hu H) приписується здатність до перевертництва і довголіття. За китайськими повір'ями, huxian — "лисиця-перевертень" може перетворюватися на жінку, коли досягає п'ятдесяти років, або на дівчину, коли їй виповнюється сто років; після тисячолітнього життя вона може злетіти на небо і стати "небесною лисицею", однак далеко не кожній лисиці, як твердять давні перекази, це вдається. Крім того, лисиця в китайській культурі

174

175

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження наиіонально-специфічного на тлі універсального...

асоціюється з жінкою-спокусницею: hulijing (букв, "лисяче сім'я"), образно — "зваблива жінка, спокусниця". Давні китайські тексти описують лисицю як демонічну тварину, на спині якої люблять пересуватися злі духи [Eberhard 1997, p. 117]. Тому не дивно, що ідіоматичні вирази з компонентом hu мають пейоративне забарвлення: hu-qun gou-dang (букв, "лисяча зграя, собача зграя") — "банда, ватага", hu-peng gou-you — "погана компанія, банда шахраїв". Цікавим є походження бінома huchou (букв, "запах лисиці") у значенні "запах поту з-під пахв", який відбиває міфологічне мислення давніх китайців. Як розповідають китайські легенди, жінку-лисицю-перевертня можна відрізнити від справжньої жінки за тією ознакою, що перша ніколи не міняє одягу, і він у неї не брудниться. В усіх лінгвокультурних ареалах, що розглядаються, вовк символізує жорстокість, безжалісність і жадібність. В українській, російській та англійській мовах людина, що має якусь із вказаних рис, може бути метафорично позначена як вовк (зоонім у предикатній позиції в реченнях тотожності). Китайська мова для вираження зазначених характеристик віддає перевагу ідіоматичним зворотам. Так, про жадібну людину кажуть: "Та shi lang tan" — дослівно: "Він — вовча жадібність". Жорстока, агресивна людина описується як така, що має "серце вовка і легені собаки",— lang xin gou fei або просто позначається як lang xin — букв, "серце вовка"; про людину жадібну, безжалісну, з величезними амбіціями кажуть: lang zi ye xin. Негативні конотації, притаманні образу вовка в аналізованих культурах, рельєфно виступають у таких порівняннях та фразеологічних одиницях, як укр. злий як вовк, щедрий як вовк — про скупу, жадібну людину, пожалів як вовк порося — про нещиру поведінку людини, вовком дивитися (подивитися, глянути), вовк в овечій шкурі — про лицеміра, який під машкарою доброзичливості приховує погані наміри; рос. смотреть волком, волк в овечьей шкуре, пожалел как волк кобылу; англ. to keep wolf/wolves from the door— "заробляти достатньо грошей на життя, щоб не голодувати і не злидарювати", to throw/toss someone to the wolves — "підставити когось з метою самозахисту в небезпечній ситуації"; кит. lang bei wei jien — "скоїти злочин разом з кимось". Цікаво, що в американському варіанті англійської розмовної мови та в китайській розмовній мові wolf (кит. lang) набуває жартівливих конотацій бабія, залицяльника, серцеїда: кит. se lang — букв, "хтивий вовк"; англ. a wolf-whistle — "схвальний свист чоловіків при появі привабливої жінки". Проте в українській та російській культурі вовку

176

властиві й шанобливі конотації при вживанні цього слова в переносному метафоричному значенні — "людина, яка багато пережила, загартована життям, витривала": укр. старий/стріляний вовк, морський вовк — "бувалий моряк"; рос. старый/стреляный/травленый волк, морской волк. Різко контрастує з негативними емотивно-смисловими конотаціями образу вовка його осмислення, наприклад, у турецькій культурі, де цю тварину шанують як священну, як предка всього турецького етносу.

Всі досліджувані мови демонструють єдність щодо негативного метафоричного оцінювання змії: образ її набуває конотацій хитрості, злості, підступності та віроломства; змією називають злу, лицемірну, віроломну людину, пор.: укр. глядіти як змій — "дивитися зі злістю"; рос. змея подколодная, змеиная улыбка — "нещира, лицемірна усмішка"; англ. a snake in the grass, a snake under one's nose — про людину, що прикидається другом, а насправді є ворогом: "Steven is nothing but a snake in the grass: I discovered he was telling terrible things about me"; кит. she xie meiren — "молода, гарна, але зла і підступна жінка", to kou she xin — букв, "слова Будди, серце змії", образно — "лицемірна, підступна людина". Негативні конотації характеризують образ змії в таких англійських ідіомах, як: a snake charmer — "двоєдушна людина, за посмішкою якої приховується бажання завдати шкоди", a snake doctor— "погано підготовлений лікар або лікар без медичної освіти"; a bag of snakes — "складна, неприємна проблема"; to scotch the snake — "швидко діяти з метою запобігання небезпечній ситуації". Пейоративна конотація очевидна також у китайському образному виразі she kou feng zhen (букв, "рот змії, укол бджоли"), образно "щось лихе, отруйне"; she tun xiang (букв, "змія хоче проковтнути слона"), образно — "людська незадо­воленість, жадібність".¹ У китайській символічній світобудові змія, виступаючи п'ятою зодіакальною істотою, символізує розум і підступність.

Ведмідь в українській, російській і англійській мовах отримує вторинне означування міцної, сильної, але незграбної людини: укр. ведмежа послуга, великий як ведмідь, дужий як ведмідь, ірон: жвавий як ведмідь за мухами, ганяє як ведмідь за горобцями, тобто "повільно, незграбно пересуватися", звивається як ведмідь у танці — про людину, що не вміє гарно танцювати; рос. медвежья услуга. Невиховану, грубу людину,

¹ Цей фразеологізм, найімовірніше, завдячує своєю появою одному з повір'їв китайської провінції' Гуансі, мешканці якої вірили в існування величезних змій — демонів з людськими головами, що здатні були ковтати слонів.

177

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

таку, що не вміє приховувати свою погану вдачу, також можна назвати ведмедем: рос. смотреть (глядеть) медведем/зверем, "К ним если приедет какой-нибудь помещик, так и валит, медведь, прямо в гостиную" (М.В. Гоголь), "Новый начальник имел репутацию медведя в обращении" (Л.М. Толстой); англ. to play the bear (букв, "грати ведмедя") — "поводитися як ведмідь", тобто грубо, нетактовно; cross as a bear with a sore head (букв, "злий як ведмідь, в якого болить голова") — "злий як чорт". Такі властивості референта, як сила і витривалість, в англійській мові отримали позитивне метафоричне осмислення: to be a bear for pun­ishment (букв, "бути ведмедем для покарання") у значеннях: 1 ) "не боятися злиднів, нестатків, бути витривалим"; 2) "прямо йти до мети, домагатися свого, незважаючи на труднощі". Відсутність виражено пейоративних емотивних асоціацій, пов'язаних з ведмедем в російській, українській та англійській мовах пояснюється тим, що в період родоплемінних відносин ведмідь виступав однією з основних тотемних тварин у народів Північної, Східної та Північно-Східної Європи [Похлёбкин 1994, с 255], мовним свідченням чого є табу на його найменування у більшості індоєвро­пейських мов [ЛЭС 1990, с 501].¹ Китайський мовний матеріал демонструє як меліоративні, так і пейоративні образні асоціації, пов'язані з цією твариною. З одного боку, ведмідь (xiong) виступає загально­культурним символом чоловічої хоробрості, доблесті та сили: xiongpi (букв, "ведмеді"), образно — "бійці, хоробрі солдати", xiong-xin bao-dan (букв, "серце ведмедя, жовчний міхур барса"), образно — "хоробрість, відвага"; xiong-hu (букв, "ведмідь і тигр"), образно — "хоробрий полководець". З другого боку, на діалектній основі в зооніма xiong розвинулися конотації нікчемності та тупості: xionghuo — "негідник, дурень, погань", xiongbao — "погань, нездібна, нікчемна людина".

Для європейського регіону тигр є твариною екзотичною, тому й мовні асоціації, пов'язані з цим хижаком, в українській та російській мовах нечисленні. Тигрицею можна переносно назвати розлючену жінку (аналогічно в китайській мові — malaohu), однак загальномовні порівняння та ідіоматичні звороти з компонентом тигр у цих двох мовах практично відсутні (нам вдалося виявити лише одне стійке порівняння в українській мові: відважний/злий як тигр). В англійській мові (очевидно,

¹ Пор. описові найменування ведмедя (укр. ведмідь — "медоїд", діал. вуйко — "дядько по мате­ринській лінії"; рос. медведь, діал. Потапыч, Топтыгин; англ. bear, нім. Bär, гол. beer — "бу­рий").

завдяки колоніальному минулому Англії) спостерігаємо іншу картину: ti-ger використовується метафорично для найменування жорстокої, підступної людини (to rouse the tiger in sbm.— "розбудити в комусь звіра"); крім того, на спортивному жаргоні тигр (tiger), на противагу кролику (rab­bit), означає небезпечного суперника, сильного гравця. Тїделтакож може виступати у функції жартівливого позначення хвалька та задираки (пор. із субстантивним дериватом абстрактної семантики tigerism — "хвалькуватість, задиркуватість"). У китайському бестіарії тигр (hu) посідає одне з найпочесніших місць, виступаючи носієм хоробрості, відваги, величної гідності та влади. Остання, за повір'ями давніх китайців, у буквальному розумінні слова написана в тигра на лобі, де смуги тигрячого забарвлення утворюють ієрогліф wang — "король, цар". Давні китайці вірили, що тигр має неабиякий розум, проживши п'ятсот років, стає зовсім білим, як сивий дідусь. У давньому Китаї тигр мав славу винищувача демонів, тому його скульптурне зображення часто розміщували біля міських воріт та входу до храмів, його голову малювали на стінах будинків і монастирських мурів, гаптували на дитячому одязі. Тигра боялися і поважали; навіть ім'я його в давнину було табуйованим: про нього згадували як про "велику комаху" — da chong. Тиграм навіть робили жертвопринесення на знак подяки за те, що вони поїдали диких свиней, які спустошували лани і були справжнім лихом для китайських селян. Усі наведені етнокультурні іпостасі знайшли відбиття в мові: 1) хоробрість, мужність: hushi — "хоробра людина, герой", hu-jiang — "хоробрий полководець, військовий начальник", hujin — "сильний духом, мужній"; 2) благородство: hujia — "величний, такий, що викликає благоговіння"; hu-tou (букв, "голова тигра"), образно—"шляхетна людина з високими душевними пориваннями". Попри всю пошану китайців до тигра, він навіював їм жах і, символізуючи також суворість та жорстокість, без сумніву, асоціювався з небезпекою, про що свідчать такі мовні одиниці: hukou (букв, "паща тигра"), образно — "згубне місце, небезпечне становище", hu-lang (букв, "тигр і вовк"), образно "жорстокий лиходій", hu-kou ba-ya (букв, "виривати зуби в тигра"), образно — "займатися небезпечною справою".

На відміну від тигра, лев виступав для китайців екзотичною твариною, оскільки на території Китаю леви не водилися. Очевидно, повна відсутність метафоричних і культурно-символічних осмислень у лева (shi-zi) пов'язана із впливом навколишнього середовища китайського етносу.

178

179

Етнічні особпивості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

Нам вдалося зафіксувати лише один ідіоматичний вираз із компонентом shi-zi: zhi-zi da kai kou (букв, "лев широко відкриває пащу"), образно — "заправити ціну". Хоч лев і не відіграє великої ролі в китайській символічній системі, проте в колективній свідомості ця тварина асоціюється із могутністю і здатністю відстрашувати нечисту силу. Саме тому в наші часи (принаймні на Тайвані) кам'яні статуї левів з широко розкритими зубатими пащами охороняють входи до палаців та храмів. Будучи нетиповою твариною для українсько-російського ареалу, лев в українській та російській мовах отримав жартівливо-іронічну конотацію законодавця мод і правил світської поведінки, людини, що привертає до себе увагу вишуканими манерами й одягом: укр. лев, левиця; рос. светский лев, светская львица. Крім того, левицею (рос. львицей) називають жінку-матір, що боронить своїх дітей від чогось небезпечного: рос. "Она, как разъярённая львица, набросилась на обидчика дочери". В англосаксонській культурі лее (lion) отримав лише позитивні асоціації. Важко було б очікувати іншого: the British lion протягом століть є національною емблемою і символом Великобританії, що знайшло відображення в політичній метафорі to twist the lion's tail—букв, "крутити хвіст британському леву", тобто займатися нападами на Англію, а також у похідному слові lionize — "показувати чи оглядати визначні місця в Англії" (аналогічно: to show/see the lions). Цар звірів (the king of beasts) — лев (lion) в англійській мові отримав асоціації, з одного боку, з силою і хоробрістю: lion-hearted—"відважний, непохитний" (RichardLion-Heart), lion-like — "хоробрий, як лев", brave as a lion — "сміливий, безстрашний як лев", а з другого боку — із славою та популярністю (lion-hunting — "полювання на знаменитостей", to make a lion of smb.— "зробити з когось на певний час знаменитість).

Зоонім мавпа (рос. обезьяна; англ. monkey, аре; кит. hou) в усіх чотирьох мовах набув негативної конотації кривляки: укр. мавпувати; рос. обезьянничать; англ. to ape, to play the ape, to monkey — "передражнювати, кривлятися"; кит. wan hour—діал. лайл.: "знущатися, кепкувати"; "мавпа, кривляка", not/ tou hou-nao (букв, "мавпяча голова, мавпячий мозок") кажуть про кривляку. В українській і російській колективній свідомості асоціації з мавпою пов'язані з порівнянням зовнішності тварини і людини: мавпою можна назвати дуже негарну людину: укр. "Він нагадував стару, втомлену життям мавпу", "Глянув я на Дрімайла та й зареготавсь на всю хату. Такої мавпи я ще зроду

не бачив. Коли глянув на себе в дзеркало, а з мене вийшла ще краща мавпа" (І. Нечуй-Левицький); рос. "Где ты его откопала? Ведь сущая обезьяна!". Англійська мова використовує monkey на позначення пустотливого малюка: "Stop that, you, little monkey!", у зв'язку з чим ця лексема здатна розвивати метафоричні значення жартівливої конотації: monkey-tricks — "пустощі"; monkey-business — "безглузда праця"; "пустотлива витівка, фокуси" (7 won't siand any monkey-business" — "Я не терпітиму жодних фокусів"). Останнім часом стійке словосполучення monkey-business функціонує як номінація незаконного бізнесу, проти­законної активності. На відміну від monkey, паралельний номен на позначення мавпи — аре — використовується у функції лайливого слова для найменування людини, що погано або грубо поводиться: to act like an ape — "поводитися грубо, неввічливо, погано": "Joe got awfully silly at last night's party and began acting like an ape. I don't think he'll be invited back".

Зоонім заєць (рос. заяц) в українській та російській мовах отримав асоціації з несміливою, боязкою, полохливокхпюдиною: укр. заяча душа, заячий характер; рос. заячья душа, заячья натура. Лексико-фразеоло-гічний ряд концепту лаге в англійській мові дозволяє зробити висновок про співвіднесеність цього образу з такими людськими рисами, як боязкість, сором'язливість, лякливість (as timid as a hare — "боягузливий як заєць"), дурість та певна психічна неадекватність (hare-brained — "необачний, легковажний", амер. "дурний, ненормальний", wild hare — "дивна ідея чи уявлення", mad as a (March) hare — "людина, яка поводиться неадекватно"). Заєць (tuzi) в китайському лінгвокультурному просторі постає не стільки реальним, скільки міфічним персонажем. Його образ нерозривно пов'язаний з Місяцем, де, згідно з китайськими повір'ями, яшмовий заєць безупинно товче в ступці кору дерева кориці, що дарує безсмертя: tuying — образне позначення Місяця, букв, "силует зайця". Проте tu zi може використовуватися як інвектива у значенні "імпотент, педераст".

Олень (англ. deer; кит. lu) в українській, російській та англійській мовах не пов'язаний з асоціативною образністю. У китайській символіці, навпаки, він відіграє вельми важливу роль, виступаючи символом багатства та довголіття, чому сприяє фонетичне співзвуччя зооніма lu та ієрогліфа lu, що позначає багатство та процвітання.

180

181

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

Дикий хутровий звір горностай (ласка) в українській, російській і китайській мовах (Ьаіуои) не набув жодних образних осмислень, однак в англійській його асоційовано з пронирливою людиною, порским безвідповідальним типом: weasel words — букв, "слова горностая", тобто слова, які ні до чого не зобов'язують, формулювання, що дозволяють сховатися від зобов'язань. Крім того, weasel має жаргонне значення "доносчик, шпигун та підлабузник".

Черепаха в українському та російському культурних ареалах асоціюється з млявою, повільною в усьому, що вона робить, людиною: укр. йти (повзти, рухатися) черепахою, скорий як черепаха; рос. идти черепашьим шагом. В англійській мові черепаха (turtle) поряд з опоссумом (possum) і страусом (ostrich) співвіднесена з людиною, що намагається чогось уникнути, прикидаючись непоінформованою: to play turtle, to play possum, to play ostrich. "Китайська" черепаха (gui) пов'язана з довголіттям (guiling), силою і витривалістю. У давніх китайських міфах черепаха постає символом Всесвіту, виступаючи поряд із єдинорогом і феніксом надприродною істотою. За китайськими повір'ями, черепаха не пам'ятає дати свого народження і своїх рідних, тому, назвавши когось у Китаї gui (черепаха), можна завдати людині серйозної образи.

Летюча миша, кажан (рос. летучая мышь) в українській та російській мовах не має асоціативного потенціалу. В англійській мові, навпаки, bat розвиває такі переносні значення: 1) "відьма, лайлива баба" — old bat (про неприємну, стару жінку); 2)жарг. "повія". Несподіваний, безладний рух цих птахів, а також звичка висіти вниз головою в стані спокою, сприяли виникненню асоціації з дивацтвами та неадекватністю людської поведінки: to go bats — "бути в стані нервового збудження", to be flighty as a bat (букв, "божевільний як летюча миша") — так кажуть про людину, що поводиться дивно й нерозумно, bats in the belfry (букв, "кажани на дзвіниці") в значенні "з'їхати з глузду, збожеволіти, втратити розум". У китайському культурно-мовному континуумі летюча миша — bian-fu — виступає символом удачі та щастя, причину чого слід шукати в омофонічності другої частини бінома fu з ієрогліфом, що виражає поняття багатства, успіху та радості — fu.

Орел (рос. орёл; англ. eagle; кит. ying) в усіх досліджуваних мовах асоціативно пов'язаний з образом сильної, мужньої людини, яка відзначається сміливістю та відвагою. Проте вторинні осмислення цього номена демонструють деякі нюанси асоціацій. Український та російський

"орли" в метафоричному означуванні імплікують не лише сміливого, а й гарного чоловіка: рос. "Не мужик—орёл: и молод, и красив, и отважен!". Англійське eagle, будучи державним символом США, пов'язане з ідеєю захисту батьківщини і означає на американському військовому жаргоні курсанта льотної школи: eagle's nest — "аеродром", eagle's day—"день зарплати". Китайське ying є родовою назвою представників усього отряду яструбиних: залежно від контекстуальних умов цей номен може перекладатися як орел, яструб, коршун і сокіл. І в метафоричному, і в символічному значеннях ying співвіднесений із силою та могутністю влади: ying-ji[mao zhi] (букв, "розправа по-яструбиному"), образно — про грізні, жорстокі прийоми правління, ying-yang (букв, "ширяти орлом, розпростати орлині крила"), образно — про грізного володаря або видатного діяча, хороброго воїна.

Сокіл (рос. сокол), подібно до орла, розвинув у російській та українській мовах вторинні позитивно конотовані значення. Соколом у народнопоетичній мові називали відважного, гарного юнака або чоловіка: укр. мій соколе ясний!; рос. ясный сокол, смотреть соколом; міфічний Финист-ясный сокол, що втілює в російських казках образ чоловіка та нареченого. Англійський перекладний еквівалент цього номена falcon не має вторинних осмислень на противагу іншому англійському відповіднику hawk, який може вживатися в переносному значенні "облудник, шахрай". Проте аналіз мови сучасної американської літератури та публіцистики дозволяє виділити в цій лексемі ще одне метафоричне значення: "конфліктна людина, особа, що визнає силу як спосіб розв'язання конфліктів". Наприклад: "The hawks in Congress de­manded immediate action against nations harbouring terrorists. Their hawk­ish statements were reported in the newspapers" — "Яструби" в Конгресі вимагали термінових дій проти країн, що приховують терористів. Ґхні "яструбині вимоги" були висвітлені в газетах", "Не has been accused of being a war hawk for opposing a peaceful settlement of the problem in the Middle East" — "Його було звинувачено і названо "яструбом війни" за опозицію мирному врегулюванню на Близькому Сході" [Dictionary of New Words and Meanings 1993, p. 154—155].

Дронт (англ. dodo) — птах, знищений через його невміння літати і ховатися від мисливців, в англійській мові широко вживається на позначення нерозумної, відсталої, придурковатої людини: "Brady is the most incredible dodo I've ever met" — "Бреді — найнеймовірніший з усіх

182

183

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

ослів, яких я коли-небудь зустрічав¹ ", acting like a dodo — "нерозумно поводитися", dumb as a dodo — "простодушний, тупий як дронт". В українській, російській та китайській мовах такі асоціації відсутні.

Риба короп (рос. карп; англ. carp) не має образного потенціалу і, відповідно, конотативного осмислення в українській, російській і англійській мовах. Однак для китайців це дуже значущий символ. Омофонічність співзвуччя назви коропа в китайській мові (Іі) зі словом, що позначає вигоду та перевагу (також Іі, щоправда, з іншим тоном), сприяло закріпленню за коропом символічного значення успіху в бізнесі та в просуванні по службі. Як твердять китайці, короп, пливучи у верхів'я річки Хуанхе, здатний перестрибувати через численні річкові пороги Жовтої ріки. Ця його чудова здатність, а також можливість (за давнім повір'ям) перетворюватися на дракона дали життя ідіоматичним виразам Іі-пиа-Іопд (букв, "короп став драконом"), що означало "успішно скласти державний іспит", liyu tiao longmen — "успішно скласти іспит". Державні іспити в Китаї, які є перепусткою до державної служби, що дає чимало привілеїв та життєвих благ, і досі справа вельми нелегка. Успіх може бути забезпечений лише за умов тривалої, копіткої підготовки. Саме тому // (короп) виступає також символом терпіння, твердості духу та послідовності.

Альбатрос, великий океанічний птах, не отримав ні в українській, ні в російській, ні в китайській мовах жодних метафоричних значень. Між тим в англійській мові albatross має переносне значення "щось непотрібне, таке, що завдає багато клопоту і турботи". Цю семантику важко пояснити, якщо виходити з денотативних властивостей об'єкта метафори. Власне кажучи, переважно вся зоосемічна метафора експлуатує об'єктивні властивості вторинно означуваного референта (за винятком китайських символічних значень назв тварин, що мотивовані омофонічними співзвуччями). Очевидно, у разі виникнення протиріччя між властивостями реалій, заявлених метафорично чи символічно, з одного боку, та емпіричною картиною світу, з другого, необхідно звертатися до широкого фольклорно-літературного контексту, здатного пролити світло на немотивовані на перший погляд конотації. Що ж до альбатроса, мотивування вторинної номінації прояснює поема англій-

¹ На наш погляд, при конфлікті метафоричних імплікацій у процесі перекладу слід підбирати образний еквівалент аналогічної семантики, що є "рідним" для образної системи мови пере­кладу.

ського поета-романтика Семюела Тейлора Колріджа "Сказання про старого мореплавця", у якій матрос вбиває альбатроса, що призводить до численних бід. Пов'язавши невдачі з вбивством птаха, команда примушує матроса носити його тіло на шиї як знак провини. Це і послужило літературним підґрунтям появи в англійській мові ідіоми an/ the albatross about/around someone's neck, яка переносно означає певну проблему, що непокоїть, є зайвою для нас, проте ми не в змозі її позбутися, бо маємо клопіт з власної вини. Часто цей фразеологізм скорочується до ключового слова albatross: "Nick bought a boat but it's so costly to maintain that he says it's an albatross around his neck. "I've bought an albatross," he complained." У російській мові також наявне подібне немотивоване приписування еталонних властивостей реально існуючому птахові: ворона, птах розумний і винахідливий, завдяки байці I.A. Крилова "Ворона та лисиця" стала символом неуважності й неспритності: рос. считать ворон (прост.) — "роздивлятися на всі боки, ловити ґав", проворонить кого/что (прост.) — "упустити, проґавити"; укр. ворона — "неуважна людина". *

Як бачимо, назви тварин, включені в процес вторинного семіозису за допомогою метафоризації, створюють досить своєрідні фрагменти національно-мовних картин світу, зіставне дослідження яких розкриває і універсальні, і етнокультурні властивості асоціативного мислення різних етносів. Тип метафори тварина -» людина відіграє в досліджуваних мовах роль потужного експресивного засобу, що здебільшого надає суб'єктові метафори яскраво вираженої пейоративно!' маркованості. Спільність образної семантики продуктів асоціативної діяльності різних етносів — лінгвокультурних універсале — є, радше, результатом єдності людського феномена, який зумовлює аналогічність мислення різномовних етносів. Крім того, слід враховувати подібність критеріїв естетичної та логічної оцінок у різних лінгвокультурних спільнотах.

Експресивно-оцінна зооморфна метафора, "розкриваючи" аналогії та схожість між об'єктами предметного (тваринного) світу та "непред­метного" світу людських почуттів та емоцій, виявляє систему етнічно зумовлених асоціацій і оцінок. Вона виступає певною лінзою, яка в кожній мові по-різному відбиває "погляд" етносу на представників тваринного царства.

Попри схожість фільтрів різномовних метафор, тобто ознак порів­няння, які покладено в основу метафоричного переносу, конотативне

184

185

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

освоєння наслідків метафоричного процесу не завжди збігається в мовах. Асоціативно-емотивні лакуни, які чітко простежуються в досліджуваному матеріалі, свідчать про різну роботу емоційно-оцінного компонента національних мовних свідомостей, що вказує на "аксіологічну суб'єктив­ність" у сприйнятті тим чи іншим етносом об'єктів матеріального світу. Проте назви тварин зазнають "конотативної категоризації" з певних об'єктивних причин, завдяки тій ролі, яку представники тваринного світу відіграють у житті людини. З цим фактом пов'язана наявність в усіх розглядуваних мовах однакових емотивних асоціацій (див.: вовк, змія, ведмідь тощо)¹. Однак у більшості випадків дається взнаки специфіка емотивного освоєння вторинної мовної реальності, що виявляється як у різних конотаціях {rat в англ.— "зрадник", "доносчик", "шпигун"; у рос, укр. і кит.— "ница людина"; у фр. rat — "скупий", "скнара"; у нім. Ratte — "людина, що працює із запалом"), так і у відсутності емотивних асоціацій одного й того самого найменування в одних мовах і наявності їх в інших (дронт і альбатрос в укр., рос, кит. і dodo, albatross в англ.).

Емотивні асоціації, що породжуються різними мовними свідомостями, ініціюють стереотипи "наївної" свідомості, які відрізняються за обсягом та складом, відбиваючи специфіку людського сприйняття і уяви, пов'язаних з емпіричним та духовним досвідом народу.

Географічна та культурна віддаленість мовних регіонів значною мірою сприяють унікальності емотивно-образного осмислення тварин (пор. українсько-російський мовний матеріал з англійським і китайським).

Характер і змістова спрямованість емотивних асоціацій часто визначаються не властивостями тварини, а її "життям" в національному фольклорно-міфологічному і літературному контексті, який "грає тварину".

Значущість тварини в культурно-господарській діяльності етносу (її наявність та поширеність у природному середовищі етносу) також має істотне значення для набуття нею статусу лінгвокультурного факту (лінгвокультуреми).

Національно-мовна специфіка вторинного осмислення зоонімів у китайській мові пов'язана не лише з метафоризацією прямих значень, а й з омофонічними кореляціями лексем. Метафора в китайській мові не завжди породжує символ, більше того, метафоричне і символічне значення найменувань тварин часто не збігаються. Причини цього явища слід шукати, на наш погляд, у певній сепаратності існування сакралі-

¹ Проте емотивно акцентованими можуть бути різні об'єктивні ознаки реалій.

зованих і звичайних тварин у китайській національній свідомості. З одного боку, тварини міфологізовані, вони — персонажі фольклору, прислів'їв і китайського дванадцятирічного циклу. З другого боку, вони, як і в усьому світі, виступають необхідним елементом господарювання, звичною декорацією повсякденності, максимально відкритою для спонтанного і немотивованого вияву емоцій.¹

Зазначені лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори зумовлюють як спільність, так і національну специфічність системи асоціативних конотацій, викликаної фрагментом мовної картини світу "тварини".

Якщо образні конотації, пов'язані зі світом тварин, можна віднести до мотивованих та частково мотивованих метафорико-символічних осмислень, то емотивні значення, ініційовані рослинним світом, скоріше, слід кваліфікувати як слабомотивовані чи немотивовані конотації.

Розглянемо НІОК китайської мови, породжувані фрагментом навколишнього середовища "рослинний світ Китаю". Рослинний світ у культурі Китаю виступає певною частиною символічного всесвіту морально-ціннісної етнічної самоідентифікації, де найпопулярніші види дерев і квітів "були оповиті густим павутинням зорових, звукових і суто літературних асоціацій..." [Малявин 2000, с. 335]. Символічні властивості, які приписуються деревам і квітам, інколи умовно мотивовані денотатив-ними особливостями самих реалій. Однак на мовному рівні вони отримують вторинні мовні проекції через омофонічні кореляції з іншими лексичними одиницями, які розвивають логіко-оцінний зміст рослин-символів. Остаточну символічну закріпленість відповідні номени рослинного світу одержують на рівні фразеологічної системи китайської мови в межах так званих cheng yu — стійких ідіоматичних зворотів, що часто-густо розкривають морально-ціннісні пріоритети китайської національної свідомості.¹

Благородна вічнозелена сосна {song), що ніколи не розлучається зі своїми голками, символізує в китайському культурному ареалі довголіття та стійкість духу.

¹ Маються на увазі насамперед свійські тварини.

² Ченьюй (букв, "готовий вислів") — це усталене ідіоматичне чотирьохслівне словосполучення, яке побудоване за нормами давньокитайської мови і належить літературній мові [Войцехович 1986, с.З].

186

187

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

• song bo chang qing (букв, "вічнозелений, як сосна чи туя") кажуть при побажанні довголіття; song ho xia ling — побажання довголіття, як у сосни чи лелеки;

• song bo hou tiao (букв, "коли в сосни чи туї опаде листя") характеризує стійкість духу людини, що витримує всі випробування долі; song bojie cao — про стійкість духу в людини, "як у сосни та туї".

Незаперечні меліоративні конотації сосни наявні також у такому китайському образному виразі: song feng shuiye (букв, "шелестіння сосен і відбиття місячного світла у воді") — про сприятливі, приємні обставини.¹

Бамбукове дерево, будучи порожнистим усередині, у китайському символічному всесвіті виступає уособленням скромності. Значною мірою подібній символізації сприяло особливе розташування його листя, що схиляється донизу. Бамбук залишається прямим і незмінно зеленим протягом усього року, що послужило денотативною основою його вторинної мовної категоризації як символу дружби: qing mei zhu ma — "дружба з дитинства" (частіше між хлопчиком і дівчинкою), zhu lin zhiyou — "дружба, гарні взаємини в науковому середовищі". Поєднання сосни, бамбука та дикої сливи уособлювало міцну та стійку дружбу, що не боїться холоду, розквітає навіть у найхолодніші дні: sui han san you (букв, "три товариша в зимову холоднечу")². Наявні меліоративні конотації бамбука і в такому ідіоматичному звороті, як хіопд you cheng zhu (букв, "мати образ бамбука в серці") у значенні "бути готовим упоратися з будь-якою ситуацією завдяки гарній підготовці". Китайський номен zhu (бамбук) омофонічний до лексеми zhu ("бажати, молитися"), що, безумовно, закріплює на фонетико-рецептивному рівні його позитивні конотації.

Дика слива — теі — вважається китайцями (поряд із персиком) "деревом щастя" [Малявин 2000, с. 333]. Дівчини-служниці, які часто ставали наложницями в давньому Китаї, називалися "квітучою сливою" (теі hua). Образ сливи в китайській культурі набуває яскраво вираженої конотації сексуального задоволення. Так, покривало на ліжку нареченої називалося "покривалом квітучої дикої сливи" [Eberhard 1997, p. 239]; аромат дикої сливи (теі хіапд) асоціювався з принадами сексуальних насолод. Подібні осмислення знаходимо в ідіоматичних виразах теі kai er du (букв, "дика слива розпускається вдруге"), що може співвідноситися як із другим шлюбом чоловіка, так і з повторним виконанням подружнього

¹ Цікаво, що в слов'янській міфології сосна та ялина виступають символами журби, туги та горя [Костомаров Н. 1995, с 251].

² Цей "потрійний союз" виступав також символом єднання "трьох учень" Китаю: конфуціанства (сосна), буддизму (бамбук) і даосизму (слива) [Малявин 2000, с. 336].

обов'язку; теі xue zheng chun (букв, "слива та сніг борються за весну") — образне позначення ситуації жіночого суперництва за кохання чоловіка.

Друге "дерево щастя" — персик (tao), будучи загальнокультурним символом довголіття, у мовних проекціях виступає образом, пов'язаним з любовними справами. Так, біном fao se, позначаючи колір персика, у переносному значенні може означати любовну пригоду чи метафорично позначати жінку легкої поведінки [Eberhard 1997, p. 228]. Ідіоматичний вираз tao hua yun позначає період у житті чоловіка, коли з'являється любов, і жінки починають звертати на нього увагу. Чотириелементний ідіоматичний зворот ren mian tao hua (букв, "обличчя дівчини серед квітучих персиків") вживається на позначення краси коханої.

Дерево плакучої верби в китайській мовній свідомості має безсумнівні "жіночі" позитивні асоціації, що однозначно підтверджує китайський мовний матеріал. Витончене листя плакучої верби, її гнучкий стовбур і граціозні гілки, весь її покірно-жіночний вигляд сприяли появі й закріпленню в мові низки стійких меліоративно забарвлених виразів, які підкреслюють жіночу красу та розум, наприклад: Ни теі — "брови, як листячко верби", Ни уао—"талія, як у верби" (кажуть про гнучкість жіночої талії). Позитивні конотації плакучої верби виявляє і такий ідіоматичний вираз: Ни an hua тіпд (букв, "все буяє, від верб стає темно, а від квітів світло") — про хороші перспективи, що відкриваються. Особливо хотілося б відзначити ідіоматичний вираз Ни хіапд hua jie — квартал "червоних ліхтарів". Навряд чи його можна кваліфікувати як позитивно чи негативно забарвлений, що наводить на думку про неоднозначність аксіології артефактів китайського культурного ареалу, де не завжди вдається залучити звичні для європейців параметри оцінної шкали "добре — погано".

Проте, незважаючи на свої "жіночі" мовні проекції, плакуча верба втілює чоловіче начало уапд, оскільки вона пробуджується до життя навесні, а весна і літо в китайській натурфілософії співвіднесені з ідеєю yangS Тому плакучі верби часто висаджували біля могил для відстра-

¹ Ідея співвіднесення дерев і квітів у китайській традиції з чоловічим та жіночим началом перегу­кується із слов'яно-баптійською народною традицією, що має індоєвропейське походження: по­в'язування граматичного роду назви дерева з його уявною статтю. Так, "чоловічими" деревами вважалися дуб, ясен, клен; "жіночими" — ялина, сосна, липа, тополя, ліщина [Толстой 1995, с. 333]. Згідно з М.І. Костомаровим, у слов'янській культурі квіти рути, лілії та шавлії об'єднуються жіночою символікою, тимчасом як барвінок, любисток і волошка — чоловічою [Костомаров Н. 1995, с 163]. Очевидно, ця діахронічна міжрегіональна особливість свідчить про універсальні властивості класифікаційної діяльності різноетнічних міфологічних свідомостей.

188

189

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

шування нечистої сили. У межах російської культури образу плакучої верби певною мірою відповідає образ берези. У російській етнічній свідомості цей образ насамперед співвіднесений з Батьківщиною-матір'ю, уособлюючи ідеал російської жінки — ніжної та мужньої, по-дівочому чистої та вірної. Березки на могилах — символ скорботи за близькими та коханими. Говорячи про символи української та російської жіночності, варто згадати і про червону калину (рос. калину красную), яка виступає більш містким символом, аніж російська береза. За словами відомого історика і фольклориста М.І. Костомарова, "все духовне життя жінки—її дівоцтво, незайманість, любов, шлюб, подружнє життя, радощі, горе, родинні почуття — все знаходить своє вираження в калині" [Костомаров Н. 1995, с 203]. У чому ж полягає смисл подібної символіки? Річ у тім, що калина красива лише на вигляд: смак цієї ягоди гіркий, як гірким колись було і життя заміжньої жінки. Так, з калиною порівнюється, з одного боку, вродлива молода дівчина: укр. гарна як калина, пишна як калина, червона як калина, гарна дівчина, як у лузі калина, "Дівчина чорнява та рум'яна, як калина, встала, щоб вискочити на берег" (І. Нечуй-Левицький), "Там дівча — калина, ясніша від злота" (Ю. Федькович). З другого боку, з калиною може асоціюватися образ нещасливої, безталанної жінки: "Лежить Марина, як калина, стоптана при дорозі, як степова квітка скошена" (І Нечуй-Левицький). Амбівалентності цього слов'янського образу протистоїть однозначна меліоративність "солодкої ягоди" малини. Стійкий російський вираз не жизнь, а малинаї, що став надбанням літературної мови, втілює ідею привільного життя, в якому наявні і смачна їжа, і зручне житло, але насамперед і головним чином — воля вольная (рос.) [Мокиенко 1986, с 251]. Однак повернемося до характеристики китайського мовного матеріалу.

Образ орхідеї (lan) y китайській культурі пов'язаний з витонченістю, красою та добрими дружніми стосунками. Тонкий стійкий аромат орхідеї як одна з її денотативних властивостей знайшов образне відображення в китайських стійких виразах jin lan (букв, "золота орхідея"), що означає "стати названими братами чи сестрами; дружба на все життя"; Ian xun gui fu — "залишити після себе добру пам'ять".

Хризантема —ju, розквітаючи восени, являє собою жіноче начало уіп, її символічні іпостасі пов'язані з благородством і душевною чистотою. Будучи фонетично близькою до слів/и — "залишатися, тривалий час жити" та flu — "довго, тривалий час", ця лексична одиниця виступає також символом довголіття і тривалих стосунків.

Утіленням yang серед декоративних квітів вважалася червона півонія — ти dan (y дослівному перекладі "самець червоний"), яка через це в китайській мові отримала титул "королеви квітів" [Малявин 2000, с. 334]. Проте в розмовній мові даний номен часто використовували на позначення чарівної жінки. В одній з народних китайських пісень є такі слова: "Я чекаю розквіту півонії... Коли розквітає півонія, її аромат поширюється довкола на тисячі миль, привертаючи інші квіти та метеликів... Квітучу півонію зриває юнак"¹ [Eberhard 1997, p. 232; переклад з англ. мій.— І.Г.]. У загальнокультурному китайському контексті півонія (ти dan) співвіднесена з багатством, визнанням і високим авторитетом у суспільстві.

Лотос (lian-hua, he), який є однією з восьми "буддистських дорого­цінних речей", виступає важливим для китайської культури символом: виростаючи з темряви болотної твані й бруду, лотос залишається прямим і чистим, втілюючи ідею чистоти і благородства серця. Через омофонічні співзвуччя символ лотоса пронизує людські інтимні та суспільні стосунки: Пап — "пов'язувати, з'єднувати" (ou duan si Пап — "збереження почуття кохання після розриву"), Ііап — "любити", Пап — "бути скромним" (про чиновників, що не беруть хабарі), he — "злагода, гармонія".² На нашу думку, образ лотоса є найкращою поетичною алегорією китайського світовідчуття, світосприйняття і світоосмислення, втілюючи традиційний погляд китайців на особистість, що формується у численних стосунках з іншими людьми і лише через такі проекції, шляхом "співробітництва" (guan xi) і "збереження обличчя" (mian zi) пізнає себе. Моральний імператив соціальної взаємодії в китайському суспільстві втілений, на наш погляд, у словесних формулах: геп ai — "добре ставлення до ближнього; любов"; хіп уі — "вірність слову; вірність друзям".

Проаналізований матеріал дає всі підстави стверджувати, що вторинні символічні іпостасі рослин і квітів у китайській мові створюють дуже своєрідну національно-мовну картину світу, що надає дослідженому фрагментові "рослинний світ" особливого статусу порівняно з аналогіч­ними фрагментами у мовах європейського культурного ареалу. Причина цього, гадаємо, полягає яку певному наборі референтів, що визначається особливостями природи фрагмента реального світу, в якому живе етнос

¹ "Квіти та метелики" в даному контексті символізують молодих парубків, півонією виступає мо­ лода красуня.

² Стебла лотоса ростуть з одного міцного кореня, що стелиться на дні водоймища; таким чи­ ном, усі пагони цієї водяної багатолітньої рослини ніби з'єднані в єдину живу систему.

190

191

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

(Китаю), так і у специфіці роботи емоційно-оцінного і морально-ціннісного компонентів колективної "наївно'Г свідомості китайського соціуму.

Якщо в китайському культурному ареалі квіткова символіка пов'язана в основному з культивованим оточенням, то в східнослов'янському культурному регіоні символіка квітів насамперед співвіднесена з природним навколишнім середовищем: польовими та лісовими рослинами і травами. У народній свідомості східних слов'ян рослини і квіти ставали не стільки символами душевно-духовних властивостей людини та її соціального статусу, як це можна спостерігати в китайській культурі, скільки набували лікувального й обрядового значення, тісно пов'язаного з магією [Костомаров Н. 1995, с 191]. У народних назвах рослин і трав, як правило, містилася вказівка на магічні властивості рослини: одолень-трава (на дорогу), сон-трава (прорікає майбутнє), одоєнь-трава (приворожує), колюка-трава (для влучності під час полювання), трава-прикриш (від намовлянь на весілля) тощо [Ващенко 2000, с 116—177]. Народне знахарство закріплювало за багатьма травами і квітами магічні тексти (замовляння), без виголошення яких лікування вважалося неефективним. Символіка квітів у слов'янській народній культурі настільки глибоко була пронизана народною вірою в магічні властивості рослинного світу, що інколи це призводило до появи в народній свідомості образів неіснуючих, фантастичних квітів і рослин. У М.І. Костомарова знаходимо: рос. трой-зелье, жемчужную траву, Перунов цвет (папоротник). Остання з перелічених рослин — папоротник (укр. папороть)¹ — заслуговує на детальнішу увагу, бо примушує замислитися над деякими архетипами людської психіки, зокрема над співвідношенням ролі особистого і суспільного в житті людини.

Як відомо, папороть взагалі ніколи не цвіте, проте в народній свідомості саме квітка папороті (рос. жар-цвет, Перунов цвет) відкриває людині, яка її знайде в ніч на Івана Купала, всі таємниці світу: "про все дізнаєшся, що де є, чи лежить, чи діється, і як, куди і в якому місці; просто сказати — все знатимеш, навіть у чужі міста і в інші держави дороги і перепустки. Ту квітку поклади до рота за щоку і піди, куди хочеш: ніхто тебе не побачить; що хочеш — роби!... Ту квітку носити на голові — все бачитимеш і знатимеш, і вельми щасливим будеш, і гідний всякого

¹ Давньоруське позначення папороті — папороть сягає праслов. *ропЬ "крило": листя папороті за формою і будовою нагадує пір'я птаха [Цыганенко 1989, с. 289]. Паралельною назвою папо­роті в давньоруській мові була "переліт-трава", пов'язана з повір'ям про здатність бога грози Перуна створювати "крилаті квіти" — блискавки [Ващенко 2000, с 119].

начальства, в усякій пошані будеш. А ця трава найсильніша за скарби..." [Афанасьев 1994, т. 1, с. 381—382]. Знайшовши квітку щастя¹, набувши безсмертя і ставши володарем величезного багатства, людина стає невидимою для оточуючих, ніби автоматично виключається з людської спільноти. Платою за повернення до людей стає втрата могутнього знання.

Символіка квітів у слов'янській народній культурі, як уже відзначалось, тісно пов'язана з обрядовістю: календарною (що належить до сезонних сакральних віх народного життя: "смерть" і "воскресіння" природи) і перехідною (яка фіксує важливі періоди та події в людському житті: дівоцтво, весілля, похорон).

Цікавим поліфункціональним артефактом слов'янської народної культури є вінок. Залежно від обрядового контексту він міг отримувати символічні осмислення різної оцінності, виступаючи провісником щастя чи горя. Вінок міг також використовуватися як знак переходу від одного життєвого циклу до іншого. Цей слов'янський артефакт одержував у народній культурі найрізноманітніші застосування: він міг виступати особистим оберегом і оберегом для худоби,"вінком жнив, пов'язаним із врожаєм, атрибутом ворожінь, засобом для обрядового породича й уособленням дівочої честі та цнотливості під час весілля. Вінки, як правило, звивали з різних квітів залежно від пори їх цвітіння, проте для весільного віночка відбиралися вічнозелені рослини, що символізують довголіття і вірність: барвінок, самшит, рута, розмарин, калина, лавр, мирт, виноградна лоза, васильок тощо [Славянская мифология 1995, с. 79]. Цікавим є і різнопланове використання символіки барвінку: з одного боку, його чудова властивість не в'янути сприяла розвиткові символу дівочої честі та вірності, що втілено в українському фразеологізмі щоб барвінчик свій не потоптала, тобто необхідно зберігати дівочу честь і гідність [Українські символи 1994, с. 121].² З другого боку, семантика вірності пов'язана з використанням барвінку як символу вічної пам'яті про померлих. Так, українське розмовне позначення барвінку —

¹ Слід зауважити, що віра в надприродні властивості папороті притаманна не лише слов'янсь­ ким, а й германським народам. Німецький фразеологізм den Famsamen geholt haben (букв, "знайти сім'я папороті") у значенні "удача, талан, несподіване багатство", безумовно, зобов'я­ заний своїм походженням міфологічним уявленням давніх германських народів про цю росли­ ну. Ідея чарівної квітки, що виникла на слов'яно-германському міфологічному ґрунті, пізніше знайшла відображення в багатьох європейських літературах ("блакитна квітка" Новаліса, "бла­ китна троянда" Л.Українки тощо).

² Пор. з російським застарілим виразом загубить венок,тобто "втратити цнотливість".

192

193

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

могильник, а німецька діалектна назва цієї квітки Todesblume означає "квітка смерті". Ще одне символічне осмислення барвінку пов'язане з образом молодого хлопця, козака-коханця: хлопець молодий, як барвінок.

Серед польових квітів особливе місце в слов'янській (насамперед українській) символіці належить маку. Мак пов'язували з жіночою і чоловічою красою та ошатністю, він виступав емблемою щасливого життя: укр. дівчина, як маківка/як маків цвіт, красна, як маків цвіт, "Що в сусіда Катерина, як мак процвіта" (Ю. Федькович), "Що то за дівчина ...Да така ж молодесенька, а красна, як маківочка" (М. Вовчок), "А між парубками, як маківка між квітками, цвіте, розцвітає" (Т. Шевченко), "Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає" (Т. Шевченко). Поряд із рутою, барвінком і любистком мак вважався оберегом від нечистої сили: на свято Маковея ним осипали людей, дім і домашню худобу [Українські символи 1994, с 121].

Цікавими і глибоко символічними для слов'янської народної культури є рута, м'ята, шавлія, фіалка та лобода. За свідченням М.І. Костомарова, у народній поезії ці рослини виступали символами дівочості, суворої моралі, жіночої непідатливості, розлуки і самотності [Костомаров Н. 1995, с 160]. Троянда, рожа (рос. роза, чол. рід розан), навпаки, була втіленням краси і забав, молодості, щастя, радості, добробуту і задоволення: укр. дівка, як рожа, бий її сила Божа; дівчина, як рожа, весела, як ясочка; рос. розы счастья, розы блаженства, срывать/рвать розы счастья, устилать путь розами; "Как вы выросли! Вот-те и фиялка! Вы целый розан стали" (Л. Толстой), "Всё способствовало настоящим и грядущим успехам и устилало жизнь его превосходительства розами" (Ф. Досто-евський), "Господа, вы срываете розы жизни, мне же достаются тернии (О. Купрін). Цікаво, що "англійська" троянда розвиває подібні оцінні смисли: be coming up roses (букв, "приходити трояндами") — вислов­люються про щось, що відбувається або розвивається якнайкраще; not all roses/not a bed of roses (букв, "не троянди", "не ліжко з троянд") — кажуть про неприємну, складну ситуацію.

Аналіз оцінно-ціннісної символіки рослин, квітів і дерев у китайській культурі порівняно із східнослов'янською дозволяє зробити висновок про відсутність у китайській рослинно-символічній системі негативних значень (див. с 187—192 цього дослідження) і про наявність таких у східнослов'янській. Серед трав носіями негативних символічних значень були хміль — символ залицяння, гульні, непостійності; полин — символ

тяжкого життя; билина — символ бідності, самотності, сирітства, а серед дерев — явір і лоза [Костомаров Н. 1995, с 177—258]. Явір (рос. явор) виступав символом печалі, його саджали на могилі вбитого козака, розлучених закоханих: стоїть, як явір над водою. Лозу асоціювали з нещастям і сльозами, чому, за свідченням М.І. Костомарова, значною мірою сприяло співзвуччя: лоза — сльоза (пор. з кит. принципом "символічної омонімії"). Очевидно, пояснюється це явище особливостями міфологічних та релігійних вірувань китайського та слов'янських народів.

Слід зазначити, що фауна і флора є важливими, але не єдиними факторами створення вторинних метафорико-символічних всесвітів, зафіксованих у національно-мовних картинах світу. Серед інших "культурогенів" варто назвати клімат, ландшафт, колірні гами навко­лишнього світу, природні мінерали. Цікаво, що навіть такі універсальні для всього людства природні реалії, як сонце та місяць, мають у різних лінгвокультурних ареалах різноманітні емоційно-оцінні іпостасі. Для китайської культури особливо важливим є образ яшми,¹ для російської — малахіту, для культури арабського Сходу-* коштовне каміння (рубіни, корали, бурштин тощо) [Сукаленко 1992, с 83—85].

Таким чином, природне середовище того фрагмента навколишнього світу, який етнос сприймає безпосередньо, виступає потужним фактором формування національно-образних картин світу. Екстралінгвістичні реалії, введені у лінгвокультурний контекст і відчужені мовою від своєї онтологічної природи, набувають оцінності і стають образними еталонними стереотипами (НІОК — національними інтелектуально-оцінними концептами) світосприйняття й світоосмислення того чи іншого

¹ Яшма (кит. уи) є найбільш шанованим каменем у Китаї. З неї роблять амулети, численні при­краси, особливо цінні предмети особистого вжитку. У давньому Китаї в одяг, оздоблений яш­мою, обряджали знатних покійників. Не останню роль у високому поціновуванні яшми відігра­ла її фактура — візерунчасте переплетення тонких прожилок, яке отримало назву "сплетіння жил на землі", що виступає для китайця праобразом небесного мережива світобудови. Ніжні, прозорі тони яшми також сприяли її меліоративним метафоричним і символічним осмислен­ням, співвідносячи цей камінь з душевною чистотою і благородством. Позитивну оцінність демонструють мовні одиниці з компонентом яшма, половина з яких припадає на формули ввічливості: уи nu — "гарна дівчина/жінка; чиста, добра високодуховна дівчина", уи геп — 1) "гарна людина; людина з гарними манерами"; 2) "красуня", уи sbou — "руки гарної дівчини/ жінки", уи уіп — 1) "дорогоцінні слова" (ввічливе позначення слів співрозмовника); 2) "імпера­торський наказ"; 3) "гарне звучання", уи cheng qi shi — "надати безкорисливу допомогу в якій-небудь справі" (ввічливе позначення допомоги співрозмовника); yujie hing qing (букв, "чистий, прозорий, як лід або яшма") — так висловлюються про дівчину; уи ye qiong jiang — "вино найвищої якості"; уи кип jin you — ввічливе позначення братів-співрозмовників.

194

195

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

етносу. Система НЮК при міжкультурному дослідженні висвітлює певну типологічність образних мовних картин світу, зумовлену як частковим збігом фрагментів реального світу, так і однаковим психічним сприй­няттям дійсності, властивого людині як біологічному виду. Це сприяє тому, що одні й ті самі реалії можуть отримувати подібні асоціації в носіїв різних мов і культур (див., наприклад, образні осмислення вовка, змії, вівці тощо в досліджуваних мовах). Разом з тим, відмінності географічних і кліматичних умов, а також особливості асоціативної діяльності різноетнічних мовних свідомостей зумовлюють унікальність національно-образних картин світу, що формуються за допомогою особливого набору лінгвокультурем (див. образно-символічні осмислення тварин та рослин у досліджуваних лінгвокультурних ареалах). Чим більше віддалені територіально один від одного лінгвокультурні ареали, тим більше розбіжностей демонструють відповідні національно-мовні картини світу. Те, як бачить природу етнос, є яскравим артефактом національної культури, оскільки відбиття цього "бачення" в різних мовах є завжди своєрідним. Вивчення етнічних мовних стереотипів підтверджує справедливість слів німецького філософа Е. Кассірера: "Людина живе не лише у фізичному, а й у символічному універсумі. Мова, міф, мистецтво, релігія — це частини цього універсуму, ті різні нитки, з яких сплітається символічна сітка, складна тканина людського досвіду... Людина вже не протистоїть реальності безпосередньо ... фізична реальність ніби віддаляється у міру того, як зростає "символічна" активність людини" [Кассирер 1988, с 29].