2.4. Прототипи, архетипи та вторинна номінація в міжкультурному дослідженні

Питання, що стосуються визначення прототипів і прототипової семантики, вже розглядалися нами вище (див. с 78—80 цього дослідження). Згідно з Юнгом, архетипи ми розуміємо як потужні міфопоетичні символи, що мають загальну значущість для більшості або навіть для всього людства. Спробуємо продемонструвати, що у взаємодії прототипів (вони ж архетипи: вогонь, кров, рослинний світ, небо) з колірними номенами при прямій та опосередкованій номінації велику роль відіграють певні особливості архаїчної концептуалізації світу мовою, що позначається не лише на особливостях первинних значень назв кольорів, а й на специфіці їхньої вторинної емотивно забарвленої семантики. Нас також цікавить питання про вплив кольору як складного екстра­лінгвістичного феномену на формування¹ етнічних психологічних стереотипів, символів і преференцій. На нашу думку, назви кольорів допоможуть з'ясувати ті когнітивні процеси і механізми, які лежать в основі не лише первинної мовної категоризації, а й вторинного найменування. Визначаючи складні модулі взаємодії мови та свідомості, ми керува­тимемося двома фундаментальними властивостями природної мови як загальнолюдського феномену: 1) міжмовною чисельністю засобів вираження однакової семантики; 2) внутрішньою формою слова як способом номінації певного національно зумовленого уявлення про об'єкт. Оскільки мова не єдиний маніфестант свідомості для пояснення символічного осмислення кольору в різних культурах, залучатиметься міфологічний та фольклорний матеріал. Звернемося спочатку до історії вивчення етнічного бачення і позначення кольору.

Дослідження цієї проблеми триває вже понад століття. Вона вивчалася в медико-біологічному, філологічному, історико-стадіальному і, нарешті, в соціо-культурному аспектах.¹ Увага вчених, які розробляли тему "культура і колір" була в основному зосереджена на вивченні архаїчних етносів — малих етнічних спільнот Африки, Австралії та Океанії, аборигенів Америки та ін., що давало можливість простежити

¹ Див. детальніше наступні джерела: [Шемякин 1960; Фрумкина 1984].

140

141

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

всі механізми виникнення та закріплення в мові тих чи інших способів найменування кольорів.

Підсумовуючи наукові пошуки в перших трьох напрямках, можна зазначити:

• Відмінності у сприйнятті кольорів первісними народами порівняно з розвинутими "цивілізованими" жодною мірою не зумовлені нейро­фізіологією їхнього зору.

• Колірний словник мов, об'єктивуючи сприйняття кольорів різними народами в колірних категоріальних концептах, виявляє не стільки вплив мови на мислення (гіпотеза Сепіра—Уорфа), скільки вплив перцептивно-когнітивних факторів на категоризацію кольору.

• Первинність та універсальність появи в мовах світу колірної тріади "білий — чорний — червоний" зумовлена спільністю природних, соціально-історичних і психічних процесів, що відбуваються, відповідно, у природі, суспільстві та людській свідомості.

• Кількість і склад колірних термінів, якими користується той чи інший етнос, певною мірою співвіднесені з історичним рівнем розвитку їхньої культури.

• Еволюційна послідовність становлення базових одинадцяти абстрактних назв кольорів у всіх народів світу включає сім фаз:

а) білий, чорний; б)червоний;

в) зелений, жовтий;

г) жовтий, зелений;¹

д) синій;

є) коричневий;

ж) фіолетовий, рожевий, оранжевий, сірий.

Ця схема є відкритою, тобто не виключає свого розширення за рахунок нових колірних найменувань, що набувають абстрактного статусу [Ber­lin, Kay 1969].

У наш час у лінгвістиці і в суміжних науках (антропології, етнографії) усталився соціально-культурний підхід до витлумачення етнічних розбіжностей у сприйнятті та позначенні кольору. Соціокультурне трактування передбачає опосередкованість колірної категоризації колірною гамою природного середовища етносу та його хроматичними

¹ Третя фаза варіативна. Тут однаково ймовірна поява позначення або для зеленого або тільки для жовтого кольору. Абстрактного рівня вони досягають лише на четвертій стадії.

ресурсами, а також колірною палітрою предметного світу певного етносу, що є наслідком його практичної діяльності в цілому. Таким чином, системи кольорів різних етносів у своєму розвиткові детермінуються трьома факторами: 1) колірністю природного середовища соціуму (ландшафт, природні матеріали і барвники); 2) специфікою господарської діяльності етносу; 3) особливостями штучно створеного хроматичного середовища (штучні матеріали і барвники, витвори архітектури, живопису, пластики). Ці фактори зумовлюють своєрідність колірної концептуалізації дійсності тим чи іншим етносом. Однак часткове, як відомо, не існує поза загальним, яке в даному випадку постає у вигляді набору "колірних універсалій". Саме до них і належать одинадцять базових категорій, універсальність яких пояснюється єдністю людської біології та спільністю елементів історичного досвіду людства.¹

Г. Вежбицька в статті, присвяченій семантиці кольору, доходить висновку, що "... колірні концепти пов'язані з певними 'універсальними елементами людського досвіду',... ці універсальні елементи можна грубо визначити як день і ніч, сонце, вогонь, рослинність, небо і земля" [Wierz-bicka 1990, p. 23]. На її думку, вказані концепти виступають у ролі когнітивних "зачіпок" при колірній номінації. Спробуємо показати, що поняття вогню, сонця, неба і рослинності виявляються саме такими когнітивними "зачіпками" не лише при первинному, а й при вторинному означуванні. Закономірність ця не є абсолютною, оскільки символіка функціонування кольору в межах різних культур іноді стає специфічною. Проте цілком припустимо говорити про цю закономірність як про тенденцію.

Які найменування кольору могли виникнути першими? Очевидно ті, що були безпосередньо пов'язані з ритмом життєдіяльності первісної людини, зумовленого зміною дня і ночі. Справді, з самого початку людське життя регулювалося лише двома факторами—денним світлом і нічною темрявою, причому світло асоціювалося із сонячним теплом і активною діяльністю. У зв'язку з цим доцільно навести висловлення Ф. Біррена: "всі цивілізації на світанку людського існування поклонялися сонцю, а від сонця походили світло і колір" [Birren 1978, p. 3]. Нічний морок співвідносився з холодом, пасивністю і таємничістю. Вчені, в цілому, дотримуються єдиного погляду стосовно визнання первинності

¹ Позначення кольору належать до розряду не абсолютних, а статистичних універсалій, тобто до тих, що зустрічаються в більшості мов світу.

142

143

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

бінарної опозиції світлого і темного, білого і чорного. Згадаймо у зв'язку з цим думку Леонардо да Вінчі з його "Трактату про живопис": "Ми користуємося білим кольором як представником світла, без якого не видно жодного з кольорів, і чорним—для зображення суцільної темряви" [Див.:Віггеп 1978, р. 4].

Цікаво, що в багатьох народів Африки, Океанії та Південної Америки існує поняття світлого і темного, але немає концепту білого і чорного. Так, у мові австралійських аборигенів гіджінгалі існують тільки два основних імені на позначення світла — gungaltja та gungundja, які протиставляють блискучі кольори темним і тьмяним. [Jones, Meehan 1978, p. 10]. Заданими Р. Хайдер, які наводить Г. Вежбицька, народність дані (Нова Гвінея) також користується лише двома колірними номенами — тіїі і тоїа. МІН охоплює темні та холодні кольори, тоїа — світлі й теплі [Вежбицкая 1996, с 270—271]. Таким чином, мови гіджінгалі й дані за класифікацією Берліна і Кея перебувають на початковій стадії розвитку, оскільки мають двочленну систему "макро-білих" і "макро-чорних" кольорів. Колірні фокуси "макро-білого" варіюються від білого до червоного, а в "макро-чорному" знаходяться між чорним, зеленим і синім [Kay, McDaniel 1978, p. 639]. Поєднання світлих кольорів з теплими, а темних з холодними на початку еволюції позначень кольору пояснюється важливістю світла та вогню в житті первісної людини, що й стало основою первинної мовної категоризації назв кольорів.

Повернемося до колірних номенів "білий" і "чорний". Можна погодитися з Г. Вежбицькою, яка стверджує, що їхнє значення засвоюється остенсивно, тобто наочно [Вежбицкая 1996, с 250]. У словнику російської мови СІ. Ожегова знаходимо такі визначення рос. белый: 1 ) "кольору снігу чи крейди": белая бумага, белый костюм, белый флаг; 2) "світлий": белые ночи, белый хлеб, белое вино, средь бела дня, белый свет. Одинадцятитомний словник української мови (СУМ) співвідносить білий колір із кольором крейди, молока та снігу, протиставляючи його чорному: "Заступила чорна хмара та білую хмару"(Т. Шевченко); біла сорочка, білий хліб, білий світ, білі ночі, на білому (білім) світі, серед білого дня. Словник сучасної англійської мови Лонгмена уподібнює білий колір до кольору молока, солі чи снігу, також відзначаючи його світлість: "1) white paint, white dress; 2) white wine, white meat, white bread, white соаГ.

У китайській мові колірна назва bai також пов'язана зі значенням "світлий": baitien — "вдень, серед білого дня"; Ьаітеі — "біле вугілля, гідроенергія". При цьому деякі китайські композити розвивають похідне значення "ясний, зрозумілий": baihua — "усне мовлення; проста зрозуміла мова"; baishuo — "говорити ясно, дохідливо".

У психології сприйняття кольору важливу роль відіграє колір людської шкіри, особливо обличчя, що відбиває емоційні реакції, стан здоров'я і навіть соціальну належність людини. Так, у грецькому слові chroma (chros) поєднані значення "шкіра" і "колір"; санскритське varna синкретично передає значення "шкіра, колір" і "каста". В українській, російській, англійській та китайській мовах це відбито у значенні "збліднути через хворобу чи сильні емоції", пор.: укр. білий як стіна, біліти (у знач, "робитися блідим, збліднути"); рос. белый как мел, белый как стена; англ. to grow white, white with fear, white as a sheet; фр. saigner à blanc — "знекровити, виснажити"; кит. cangbai — "блідий через виснаження".

Л. Витгенштейн характеризував білий колір як непрозорий [Wittgen­stein 1977, p. 19]. Семантичний компонент "непрозорості" виділяється в таких словах і виразах: рос. обелять (тобто виправдовувати) кого-небудь; англ. to whiten; to whitewash — "залаковувати, применшувати недоліки"; a white-out — "погодні умови, за яких видимість дуже погана через сильний снігопад чи хмарність". Ми цілком згодні з Г. Вежбицькою, яка пояснює уявлення про білий колір як про такий, що перешкоджає баченню, його прототиповим зв'язком "з образом снігу, який вкриває і ховає землю" [Вежбицкая 1996, с.252].

Білий колір належить до ахроматичних кольорів, позбавлених будь-якої колірної характеристики. Очевидно, з цією його фізичною характе­ристикою пов'язана сема "порожність, беззмістовність", що виявляється, наприклад, у таких словах і виразах, як рос. белые пятна в истории, укр. білі плями в історії — "недосліджені періоди часу в історії"; рос. белые стихи, укр. білий вірш — "вірш без рими"; white space — (амер. розм.) "вільний час"; white noise — "нерозбірливі звуки під час радіо- та телепередачі"; white elephant—"щось непотрібне або таке, що втратило своє значення, але зберігається з пошани чи за звичкою; фр. tirer à blanc — "стріляти холостими патронами". У китайській мові ця сема реалі­зована біномом baizi, що виражає значення "ієрогліф, помилково чи спеціально написаний замість іншого". Подібні слововживання ще не

144

145

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

мають яскраво виражених негативних співзначень, хоч певна тенденція до цього, як підказує інтуїція, вже виявляється.

У китайській мові рельєфніше розроблені негативні конотації білого кольору порівняно з російською та англійською мовами, напр.:

• baimang — "працювати даремно, даремно старатися";

• baihuo — "даремно (марно) існувати";

• bailao — "даремно працювати";

• baizou — "даремно сходити";

• baichibaihe — "нічого не робити, байдикувати".

Перші чотири словосполучення реалізують сему "марність зусиль", останнє — "даремність існування". Відзначимо також усталені ідіоматичні вислови (китайські cheng yu) з елементом bai ("білий"), в яких виявляється така сама сема "марність зусиль": bai fei kou she — "марно витрачати слова"; bai fei gong fu — "марно витрачати час"; bai fei xin si — "даремно сушити голову над чим-небудь"; bai pao yi tang — "здійснити марну подорож". Заслуговують на увагу й такі пейоративно забарвлені ідіоматичні звороти, як : bai y an kan геп — "зневажливо ставитися до людей;" bai уап хіапд кап — "гордувати, дивитися зверхньо на кого-небудь".

У російській та українській мовах вдалося виявити лише один композит — рос. белоручка, укр. білоручка, що набуває негативного конотативного співзначення у будь-якому з контекстів — "людина, яка цурається фізичної роботи"( тут ми свідомо не беремо до уваги стійких словосполучень і складних слів на зразок рос. белый отряд, белый террор, белый офицер; укр. білоемігрант, білогвардієць, які до 1991 р. вживалися з яскраво вираженою негативною конотацією). В англійській мові можна виділити прикметник white-livered, що вживається для характеристики слабодухої, боягузливої людини, а також ідіоматичний вислів a whited sepulchre — "ханжа, лицемір". Однак більшість словосполучень з компонентом білий в українській, російській та англійській мовах має позитивне співзначення, наприклад: укр. білий гриб—"найсмачніший з грибів, що має коричневий капелюшок"; рос. белый гриб; укр. білий двір (застар.) — "чистий двір"; рос. белая кухарка (застар.) — "головна куховарка в панському маєтку"; рос. белая кость (ірон.) — "про чиєсь шляхетне походження;" англ. а white billiard ball — "'свій шар' у більярдній грі"; a white lie — "брехня заради спасіння"; a white-bread family (амер. розм.) — "родина

традиційного укладу життя"; white magic — "біла магія"; white wedding — "традиційне весілля, на якому наречена одягнена в довгу білу сукню".

Як бачимо, у межах української, російської та англо-американської культур світлий, білий колір набуває явного меліоративного забарвлення, на відміну від переважно пейоративного його осмислення в Китаї.

Білий колір у Китаї символізує осінь, старість та смерть: це традиційний колір жалоби. Вважається поганою прикметою носити щось біле у волоссі й дарувати білі квіти. У китайському театрі актори з білим гримом на обличчі втілюють образи хитрих та підступних персонажів. Згідно з давньокитайським вченням про п'ять змін елементів, білий колір асоціюється з металом і західним напрямком; його символічною твариною виступає білий тигр.

Звертаючись до характеристики номена чорний, слід підкреслити, що він засвоюється наочно, так само як і протиставлений йому білий. На осі семантичної похідності цього прикметника виділяються наступні метафоричні значення пейоративної конотації: 1) "тяжкий, похмурий, безнадійний" — рос. чёрная работа, чёрные дни, чёрные сомнения, чёрные стороны жизни; укр. чорний день, чорні злидні, чорна меланхолія; англ. a black day, a black despair, black tidings, black humor, black day ("нещасливий, невдалий день"); фр. humeur noire — "похмурий настрій", chagrin noir—"глибока печаль", cfesfinée noir— "гірка доля", voir tout en noir — "бачити все в похмурому світлі"; broyer du noir — "поринати в невеселі думки"; s'enfoncer dans le noir — "впадати в меланхолію"; 2) "нехороший, злий, лихий" — укр. чорна невдячність, чорна справа, чорне діло, чорна магія, чорна сила, чорне слово^і ; рос. чёрный поступок, чёрное дело, чёрная неблагодарность, чёрная душа, чёрная совесть, чёрная магия; англ. a black mood, a black look, a black deed, black ingrat­itude, a black heart, the black arts (black magic), a black sheep ("паршива вівця"); фр: âme noir— "чорна душа"; кит. heixin — "чорна душа", heidao — "нечесний шлях", zou heidao — "жити нечесно"; 3) "злочинний, нелегальний" — укр. чорний ринок; рос. чёрная биржа, чёрный рынок; англ. black market, black economy; фр. marshé noir — "чорний ринок"; travail noir—"ліва (тобто незаконна) робота"; кит. heishehui — "мафія"; heidian — "притон", heiqian — "хабар", heihuo — "контрабандний товар; крадене". Слід відзначити також сему "таємний, прихований", що чітко

¹ Проте в українському лінгвокультурному ареалі чорні брови (рос. чёрные брови) завжди вва­жалися окрасою жінки: чорнобрива дівчина (рос. чернобровая девушка) означає "гарна дівчина".

146

147

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

виділяється в деяких китайських слововживаннях: heihua — 1 ) "загадка, натяк"; 2) "злодійський жаргон, блатна мова"; heimu — 1) "прихована причина"; 2) "злочинні заміри". Чорний колір у Китаї символічно пов'язаний із поняттям честі. Актори із затемненими обличчями в китайському театрі виконують ролі гідних, благородних героїв, одним з яких є "китайський Соломон" — Бао-Гонг. Китайська космологія пов'язує чорний колір з водою, північним напрямком і солоним присмаком; його символічною твариною вважається свиня.

Негативні конотації чорного кольору властиві також англійським фразеологічним сполукам і композитам, напр.: 1) black frost — "мороз без інею, лютий мороз"; a black spot — "небезпечна ділянка дороги"; to be in one's black books — "бути на поганому рахунку в когось"; 2) to black­ball — "забалотувати"; to blackmail — "шантажувати"; a blackguard — "негідник". У корпусі досліджуваних нами лексичних одиниць і слово­сполучень трьох мов вдалося виявити тільки один ідіоматичний вираз меліоративного експресивного забарвлення: to be in the black — "мати гроші на банківському рахунку, вести справу з прибутком". Його системним антонімом є англійська розмовна ідіома to be in the red — "мати борги".

Таким чином, символічне освоєння чорного кольору, принаймні в російсько-українському, англо-американському та китайському культур­ному ареалах має явно негативне забарвлення. Однак це явище, мабуть, не можна назвати культурно-мовною універсалією. Якщо це навіть і універсалія, то статистична. За свідченням Г.Д. Гачева, "... для народів екваторіальної Африки недійсна індоєвропейська відповідність зла, чогось низького, брехні—чорному кольорові, тому вираз на зразок чорна невдячність там сприйматиметься як оксюморон, а вигук Отелло "Чорний я!" — може прозвучати не трагічно, а одично, як самовихваляння" [Гачев 1967, с 79].

У схемі еволюції позначень кольору Берліна та Кея червоний колір займає другий ступінь, включаючи всі його відтінки, а також теплі відтінки жовтого, коричневого, рожевого та фіолетового кольорів. Більшість авторів визнає як універсальність тріади "білий — чорний — червоний", так і первинність появи назви для червоного кольору серед хроматичних кольорів [Тернер 1983; Шемякин 1959]. Домінування червоного кольору в мовному освоєнні хроматичних кольорів має неоднакові пояснення в межах різних культурно-мовних ареалів. Природними прототипами для

категоризації червоного кольору в доісторичну епоху могли стати кров, вогонь, а також червона глина та охра, що були доступні первісній людині.

Величезне значення для виживання первісної людини мало полювання, де проливалася кров як людини, так і тварини; червоного кольору було м'ясо вбитих тварин (дінд. kravis "сире м'ясо", kruras "кривавий, поранений"); пізніше — військові дії та жертвопринесення, що також були пов'язані з кров'ю. Архетиповий зв'язок червоного кольору з кров'ю підтверджується й лінгвістичними даними. Так, укр. кров сягає іє. *kreus Г krüs — "щось криваве", фр. le sang походить з лат. sanguis, sanguinis "кров, що тече по венах", у латинській мові загальною назвою крові було сгиог. Деякі дослідники вказують на зв'язок назв червоного кольору в німецькій, англійській та французькій мовах (rof, red, rouge відповідно) з іє. коренем *reudh-/*roudh-, що зустрічається у санскриті в таких словах, як rudhiras — "червоний" та rudhiram — "кров" [Шемякин 1960, с. 13]. Російське дієслово рдеть — "червоніти, виділятися своїм червоним кольором", так само як і прикметники румяный, рыжий пов'язуються саме з цим іє. коренем [Цыган^нко 1989, с 352—353]. За свідченням В. Тернера, ототожнення червоного кольору з кров'ю яскраво відбилося у культовій та ритуальній діяльності традиційних суспільств [Тернер 1983, с. 70].

Ще одним природним елементом, пов'язаним із червоним кольором, був вогонь, без якого не можна уявити повсякденного життя давньої людини, який давав йому тепло і захист, але водночас міг становити і певну небезпеку. На глибинний зв'язок червоного й вогню вказують деякі мовні дані: гіпотетичний етимологічний зв'язок між лат. ardere — "горіти" і англ. red [Swadesh 1972, p. 204]; рос. красный та лит. karstis, лтш. kaTsa "жара" > "блиск вогню, сяйво" [Цыганенко 1989, с. 196]; існування виразів на зразок англ. red heat — "червоний жар" (рос. "красное каление"), red-hot— "розпечений до жару" (рос. "раскалённый докрасна"); фр. rougeoy­er— "червоніти, полум'яніти", rougir — "червоніти, розжаритися"; faire rougir un fer — "розжарити залізо" (рос. "раскалить железо"); укр. червоногарячий — "той, що має колір вогню; яскраво-червоний"; рос. пустить красного петуха (застар.) — "підпалити дім у селі".

Архетиповий зв'язок між червоним кольором (кров та вогонь) та часом емоційного напруження людини (полювання, військові дії, жертвопринесення)¹ знайшов відображення в таких словосполученнях:

¹ Червоний колір, як відомо, має сильний стимулюючий вплив на нервову систему людини.

148

149

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

красный фпажок — червоний прапорець — red flag — hong qi—"сигнал небезпеки"; красный свет — червоне світло — red light — hong guang

• "сигнал попередження". У російській та англійській мовах досить поширеним є фразеологізоване порівняння как красная тряпка на быка

• like a red rag to a bull. Англійський мовний матеріал засвідчує чимало фразеологічних сполучень іменного та дієслівного характеру з компонентом red, а саме: red tape — "канцелярська тяганина"; red her­ring — "те, що відволікає увагу опонента від основної теми обговорення"; to see red — "оскаженіти, ошаліти" (фр. voir rouge); to be in the red — "мати борги" тощо. Як бачимо, англійська мова багата на специфічні квазінегативні конотації, що відбивають зв'язки червоного з прототипами "кров" і "вогонь".

Звернення до українського, російського та китайського мовного матеріалу відкриває зовсім іншу картину культурно-мовного освоєння червоного кольору. Українські та російські народні казки, поезія, фольклор містять численні фразеологічні сполучення з лексемою красний (рос. красный), як-от: укр. красний світ, весна-красна, красні літа, доля красна, красний день, красна дівиця, красний господар, красна тоня (перший у сезоні улов, звичайно найкращий); рос. красное солнышко, красный денёк, красная девица, лето красное, красный угол (куток у селянській хаті, де розміщувалися ікони), красный звон (гарний, гучний дзвін), красный колокол (колокол з гарним звучанням). Усі ці поетичні визначення з яскраво вираженою позитивною конотацією втілюють глибинні уявлення українського та російського народів про червоне¹ як про колір, пов'язаний з чимось хорошим, гарним, веселим, життє­радісним, що зумовлюється етимологією цього слова: "у давньоруській мові прикм. красный виражав значення "чудовий", "гарний, приємний", а також "уквітчаний, парадний, почесний" [Цыганенко 1989, с. 196]. Це підтверджують і паремії двох близькоспоріднених мов: укр. Не родися красна, та родися щасна; рос. Не красна изба углами, а красна пирогами; Долг платежом красен; Весна красна цветами, а осень пирогами. Сполучення повної форми прикметника красний (рос. красный) з іменниками на позначення риб, тварин і рослин реалізує сему "те, що відрізняється від іншого у кращий бік": укр. красна риба, рос. красная рыба (наприклад, лосось, осетр); укр. красна дичина (бекас, глухар),

¹ Укр. прикметник червоний походить від д.-рус. чьрвь — "черв'як", певний вид яких був сирови­ною для вироблення червоної фарби [Цыганенко 1989, с. 478].

150

красний звір, рос. красный зверь — "найцінніший для мисливців звір"(ведмідь, лось, куниця, пор. англ. red deer); рос. красное дерево (укр. червоне дерево) — "деревина деяких переважно тропічних рослин, що використовується для цінних столярних виробів". Ця сема може бути виділена також в наступних українських та російських фразеологічних єдностях: укр. красна ціна/платня, рос. красная цена (розм.) — "найвища ціна, яку можна дати за якийсь товар"; укр. красне слово — "влучне, виразне слово"; рос. красное словцо (розм.) — "дотепне зауваження"; укр. красна мова — "мова, що відзначається майстерністю або пишністю викладу думок"; красне місце — "найкраще, почесне місце".

Навіть побіжний погляд на словникову статтю китайського односкладу hong — "червоний", наведену в Китайсько-російському словнику за редакцією І. Ошаніна, переконує нас у тому, що червоний колір за традицією належить до улюблених кольорів китайського народу. Переважна більшість переносних значень, що розвиває односклад hong, має яскраво виражене позитивне забарвлення: 1) "чистий прибуток, дивіденди" — лолд //'; 2) "бути улюбленцем, досягти успіхів у кар'єрі" — лолд гел (букв, "червона людина")¹, перен. "улюбленець, фаворит"; 3) "щасливий, сприятливий, успішний" — лолд уип (букв, "червоне щастя"), перен. "удача, щаслива доля"; zou hong уип (букв, "йде червоне щастя"), перен. "мати успіх, бути щасливим; щастить"; 4) "мати популярність" — hongjue (букв, "червона роль"), перен. "популярна роль"; zou hong — "пройти з повним успіхом" (про гру артиста). Звертають на себе увагу також китайські словосполучення на зразок лолд qun — букв, "червона спідниця", що метонімічно передає значення "красуня"; лолд Іои — букв, "червоний терем", де також метонімічно втілено значення "кімнати молодих дівчат багатого дому, куди не можна входити чужим".

Місця проведення урочистих подій за китайськими звичаями прикрашаються в червоний колір, що знайшло відбиття в китайських фразеологізмах pi hong — букв, "натягувати червоне", тобто "прикра­шати червоною тканиною"; gua hong — букв, "вішати червоне", тобто "прикрашати щось червоним". Традиційне китайське весілля нерозривно пов'язане в свідомості носіїв китайської мови з червоним кольором, про що свідчить мовний матеріал: лолд shi (букв, "червона справа") — "весілля"; hong jiao ("червоний паланкін") — "паланкін для нареченої";

¹ У давньому Китаї імператор дарував своїм чиновникам-фаворитам червону фарбу, що розг­лядалося як знак великої монаршої прихильності і як найвища нагорода.

151

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

chi sheng pang zu (букв, "червоною мотузкою зав'язані ноги") — "шлюбні тенета"; hong qing lu yi — "ніжні стосунки між закоханими".

Hong є не єдиним колірним терміном на позначення поняття червоного в китайській мові. Необхідно також відзначити такі односклади, як chi, zhu, dan. У номінаціях із компонентом zhu можна виділити сему "те, що належить знатній і багатій людині": zhu men (букв, "червоні двері") — "дім знатних і багатих людей"; zhu hu (букв, "червоний двір") — "дім знаті"; zhu xuan (букв, "червоний екіпаж") — "віз знатної людини". Характеристика життєдіяльності китайської знаті через червоний колір має історико-етнографічне пояснення. У старому Китаї заслуженим сановникам імператорським наказом дарувалося право фарбувати двері свого будинку в червоний колір, що згодом набуло символічного значення. Мати "червоний дім" та "червоний екіпаж" означало бути багатим та знаменитим. Екстраполяція цих понять зі сфери суспільного життя на сферу мови сприяло розвиткові у слова червоний переносного метафоричного значення "досягти успіху, бути удачливим" (див. наведені вище приклади). Переносні значення односкладових номенів zhu і hong можна пояснити не лише соціально-історичними умовами давнього Китаю, а й впливом однієї з його головних релігій — даосизму. Подібно до європейських алхіміків, даосисти займалися виготовленням ліків довголіття — dan, головною сировиною для яких служила кіновар, що здобула в китайській мові вторинне метафоричне позначення zhu чи dan} Природно припустити, що колірна ознака чудових ліків могла отримати в свідомості людей такі самі позитивні асоціації, як і самі ліки.

Концептуальним прототипом колірного номена зелений виступає забарвлення рослинності. На це вказують етимологічні зв'язки: англ. green з grow — ("рости"), grass ("трава"); рос. зелёный, укр. зелений з лит. zeliu — ("заростати"), п. zielony з ziolo -— ("рослина"). Універсальність внутрішньої форми цього слова в різних мовах сприяла певному зближенню його переносних метафоричних значень та символічних функцій. У багатьох мовах зелений асоціюється з молодістю, іноді — з акцентом на незрілості та недосвідченості: укр. зелені молодики, молоді та зелені, зелено у голові (тобто через молодість не вистачає розуму), зелений як бубон (тобто молодий і недосвідчений); рос. зелёная молодёжь, зелёный шум (початок весни), молодо-зелено; англ. green boy — "молодий недосвідчений хлопець"; green virginity —"недосвідчена

Кіновар є мінерал, що має червоне забарвлення.

незайманість"; greener (розм.) — 1) "новачок; недосвідчений робітник", 2) іммігрант, що прибув недавно", 3) "простак"; фр. verte jeunesse — "зелена молодь", toujours vert — "вічно молодий". Позитивна конотація таких асоціацій виступає також у слововживаннях укр. дати зелену

вулицю рос. дать зелёную улицу англ. to give the green light—

"створити сприятливі умови для безперешкодного проходження чи здійснення чогось"; to have a green thumb — "вміти доглядати рослини". В українському культурному просторі зелений, безсумнівно, містить елемент естетичної оцінки: зелені схили Дніпра, зелені пагорби, зелений діл, зелений гай, зелений простір, виступаючи невід'ємною частиною українського прототипового пейзажу. У китайській мові привертає увагу паралельне використання червоного та зеленого кольорів для характеристики краси людини чи пейзажу: lu nu hong nan (букв, "зелена жінка та червоний чоловік"), переносно — "ошатно одягнені люди"; hua hong Ни lu (букв, "квіти червоні, плакучі верби зелені"), переносне значення — "красивий пейзаж".

Проте зеленому властиві й негативні символічні осмислення. Належність даного кольору до холодної ділянки спектру та його використання на позначення шкірних виявів емоційних реакцій людини зумовили негативну символіку зеленого у таких фразеологічних одиницях, як укр. напитися/допитися до зеленого змія/зелених чортиків, рос. напиться до зелёного змия (розм.) — "випити забагато спиртного", рос. тоска зелёная — "глибока депресія"; англ. the green-eyed monster — ("ревнощі"); фр. verte semonce — "сувора догана"; кит. dailu mao (букв, "носити зеленого капелюха"), тобто "зраджений чоловік, рогоносець". Г.М. Яворська, виходячи із співвіднесеності зеленого кольору зі світом хтонічних істот (зелена ящірка, зелена жаба, зелена змія), припускає існування зв'язку зеленого з потойбічним світом і смертю [Яворська 1999, с 48—49]. Цікаво, що в китайській міфопоетичній класифікації живих істот жабу, ящірку та змію, тобто істот, що мають зелене забарвлення, також вважали втіленням нечистої сили і відносили до "п'ятьох гадів", куди крім них входили павук і скорпіон [Малявин 2000, с. 238].

Приступаючи до характеристики жовтого кольору, не можна не згадати, що зелений та жовтий кольори фігурують паралельно на третьому місці в стадіальній схемі розвитку колірних позначень Берліна і Кея, одночасно досягаючи абстрактного рівня в мові лише на четвертій

152

153

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження нащонапьно-специфічного на тлі універсального...

стадії. Давньогрецька назва для зеленого chloros позначала зеленувато-жовтий колір, кит. lu — "зелений" етимологічно пов'язана саме з жовто-зеленим кольором. За даними ЕСУМ, українські номени зелений і жовтий сягають індоєвропейської основи *ghel, що синкретично виражала поняття зеленого і жовтого [ЕСУМ, т. 2, с 203; 207]. У зв'язку з цим можна припустити, що процес дозрівання фруктів та овочів і пов'язаний з цим перехід зеленого кольору в жовтий сприймалися давніми людьми як єдиний процес, що й знайшло вираження в закріпленні складного кольору (зелений + жовтий) за одним і тим самим номеном. Етимології жовтого та зеленого в різних мовах проливають світло на інші аспекти взаємозв'язку даних колірних позначень. Так, російська лексема зелёный етимологічно пов'язана з давньоіндійським hiranyam "золото", авес­тійським zairi "жовтий, золотавий", латинським helvus "жовтуватий" [Фасмер1986, т. 1, с 92]. Разом з тим, жовтий, сягаючи лат. fellis (род. відмінок від fei—"жовч, жовчний міхур"), належить до групи слів золото, зелений [Фасмер 1986, т. 1, с 45]. Номен жовч, беручи свій початок від давньоруського зълчь, безперечно пов'язаний з колірним терміном зелений [Фасмер 1986, т. 1, с 45]. Таким чином, зв'язок зеленого і жовтого обумовлюється не лише процесами дозрівання і в'янення в живій природі ("Виноград по садах жовтів, наливався" — М. Коцюбинський; "Лес пожелтел: был конец октября"), а й усіма шкірними реакціями людини на секрецію жовчі¹ печінкою. Про причини нездорового кольору обличчя спитати можна двома способами ("Чому ти сьогодні такий зелений/ жовтий?"; "Почему ты сегодня такой зелёный/жёлтый?"). Однак зелений більше спеціалізований на вираженні емоційних виявів, пов'язаних із миттєвою реакцією людського організму, пор: укр. (по)зеленіти від злості, (по)зеленіти від заздрощів; рос. позеленеть от злости, зелёный от зависти; англ. to turn green with anger, green with envy, тимчасом як жовтий, асоціюючись з періодом в'янення та згасання людини і природи, орієнтований здебільшого на позначення пролонгованих процесів: укр. жовтий, як мертв'як; "Лежить недужа, жовта, як з воску" (М. Вовчок); рос. пожелтеть от старости, от горя; англ. yellowness — "жовте забарвлення шкіри, обличчя; жовтушність"; кит. huang Han po — букв, "жінка з жовтим кольором обличчя — моя дружина" (про літню жінку-домогосподарку); ren lao zhu huang (букв, "коли людини старішає, вона

¹ Жовч — жовто-зелена гірка рідина, що виділяється печінкою для засвоєння та розщеплення жирів.

уподібнюється половіючій перлині)" — "старішати, втрачати вроду". Мабуть, семантична ознака "згасання життя" послужила основою закріплення жовтого кольору за царством мертвих: huang quan zhixia — "місце перебування мертвих"; huang quan zhi ke — "мертвий у потойбічному світі". В українській мові зазначена спеціалізація функцій зеленого і жовтого кольорів виражена непослідовно. Так, українські колірні номени в контекстах емоційно-фізичної характеристики людини перебувають у відношеннях вільного варіювання, виступаючи, як не дивно, різними позначеннями темного кольору: в очах жовтіє/зеленіє/ темніє — "комусь стає погано від болю, втоми, слабкості, хвилювання" ("Кликнули нас до покоїв. Увійшли. Аж в очах нам замигтіло: і зеленіє, і червоніє, і біліє, і синіє... чого там нема! — М. Вовчок).

Гіркий смак жовчі послужив основою для асоціювання жовтого кольору з негативними почуттями, явищами та характеристиками, що надало відповідним мовним виразам пейоративного забарвлення: yellow streak — букв, "жовта смужка", he has a yellow streak — "він боягузливий, зрадливий"; yellow press — "жовта преса"; yellowback — "бульварний (низькопробний, примітивний) роман"; green and yellow melancholy — букв, "зелено-жовта нудьга" (пор. з рос. тоска зелёная); укр. жовтий дім, рос. жёлтый дом —"дім для душевнохворих", укр. жовтий білет, рос. жёлтый билет (застар.) — "паспорт, що видавався повії в царській Росії'. Не буде перебільшенням сказати, що жовтий колір у західно­європейському культурному ареалі набув негативного символічного значення, втілюючи поняття боягузливості, заздрості, зради. Саме цьому у східнослов'янському культурному ареалі не прийнято дарувати жовтих квітів. Згадаємо, як М. Булгаков описує першу зустріч Майстра та Маргарити: "Она несла в руках отвратительные жёлтые цветы ... И эти цветы очень отчётливо выделялись на чёрном её весеннем пальто. Она несла жёлтые цветы. Нехороший цвет ...". Різко контрастує з поняттями Заходу осмислення цього кольору в Китаї, де жовтий колір виступає символом слави, прогресу та розвитку, виконуючи особливі символічні функції. Жовтий колір у давньокитайській космології належав центру Землі, тобто Китаю — Серединному Царству. Він вважався головним серед інших кольорів — червоного, білого, чорного і зеленого. Перший імператор Китаю (міфічний Хуан Ді) носив ім'я — "Жовтий Імператор", однак цей колір утвердився як імператорський лише з VI ст. н.е.— до цього часу імператорський двір надавав перевагу червоному

154

155

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

кольору. Протягом століть звичайним людям заборонялося носити жовтий одяг, винятком були лише буддистські монахи [Eberhard 1997, p. 322]. Одяг імператора іменувався huang рао — букв, "жовтий халат", а huang paojia shen — букв, "одягнутися в жовтий халат" означало "стати імператором". У процесі мовної еволюції значення цього спочатку вільного словосполучення фразеологізувалося, розширивши свою семантику: в сучасній китайській мові воно може вживатися як на позначення приходу до влади імператора, так і взагалі приходу до влади. Як зауважує дослідник китайських колірних позначень Чень Сі, " ... за словом huang закріпилося поняття "престижності", яке в кожному конкретному випадку може виявлятися через актуалізацію ознак, традиційно закріплених за поняттям імператора. Це, зокрема, такі ознаки, як "той, що має відношення до влади", "благородний", "дорогий" тощо" [Чэнь Си 1992, с. 50]. Позитивно маркований також фразеологічний вираз huang daoji re — "щасливий день, свято".

П'ята фаза в стадіальній схемі розвитку позначень кольору представ­лена синім і блакитним кольорами. В англійській, французькій і німецькій мовах відсутнє категоріальне розрізнення синього і блакитного: відтінки синього конкретизуються за допомогою ад'єктивних уточнювачів "світлий" і "темний", пор: англ. light-blue — "світло-блакитний", dark-blue, marine-blue — "темно-синій"; фр. bleu clair— "світло-блакитний", bleu marine — "темно-синій"; нім. hellblau — "блакитний" (тобто світло-синій), himmel­blau — "небесно-синій". їх прототиповим референтом, на думку деяких дослідників, виступає колір неба [Berlin В., Berlin E. 1975; Вежбицкая 1996, с. 257]. Об'єктивність такої референції підтверджується мовними даними, наприклад, лат. caeruleus чи caerulus—"блакитний" є похідними від caelum — "небо"; у давньоанглійській мові паралельно з лексемою blaw (blue) використовувалося інше позначення кольору — haewen, яке має явні реляції до слова heofon—"рай". Проте, виходячи з досить пізньої концептуалізації синього кольору, очевидно, можна говорити і про інші об'єкти референції, наприклад, про реакцію шкіри на удар або холод: англійське blue (давньоанглійське blaw) етимологічно пов'язане з blow — "удар". Російський номен голубой співвіднесений з кольором пір'я на шиї голуба [Фасмер 1986, т. 1, с 432], а китайський колірний термін Іап бере свій початок від забарвлення індиго [БКРС 1983, т. 2, с 280].

Співвіднесеність з небом (його глибиною, прозорістю, сталістю), з одного боку, і забарвленням шкіри (що постраждала від удару чи

холоду),— з другого, визначила специфіку переносних метафоричних значень і символічних функцій цих колірних найменувань, що в різних контекстах набувають різних конотацій. До позитивно маркованих слід віднести наступні мовні одиниці: укр. блакитне небо, блакитний простір; рос. голубой день, голубая даль, голубое утро, тобто світлі, ясні, безхмарні; англ. blue-eyed boy — "улюбленець, фаворит"; blue-chip — "престижний, солідний, високоякісний"; blue-ribbon — "престижний, авторитетний"; true-blue — 1 ) "людина, що негативно ставиться до яких-небудь політичних та соціальних змін, вважаючи їх необов'язковими"; 2) "дуже лояльний, надійний" (у даному значенні, найімовірніше, імплі-кується незмінність неба як одна з його ознак). Прикметник голубой (укр. блакитний, голубий) у російській мові розвиває переносне значення "романтичний, ідилічний", що іноді має трохи іронічний відтінок (пор. з фр. contes bleus — "небувальщина, вигадка", le voyage dans le bleu — "літати у хмарах; мрії"). О.М. Веселовський відзначав, що завдяки романтичній поезії в російській мові поширилися такі словосполучення, як голубые мысли, голубые мечты, голубые души, голубые чудеса, загадки тощо. Але всі вони неначе "жили" в атмосфері блакитного кольору, підготовлені голубым небом, далью, взглядом голубых глаз [Веселовский 1940, с. 81, 91]. В українській мові метафоричні іпостасі блакитного пов'язані з уявленнями про чистоту, ніжність і безтурботність: "В небі світлім — ні хмаринки. На душі моїй — блакить" (М.С. Шеремет). Певна відстороненість і трансцендентність блакитного кольору, зв'язок з таємничим і незбагненним небом зробили цей колір улюбленим кольором не лише українських і російських романтиків, а й інших романтиків: достатньо згадати у зв'язку з цим "блакитну троянду" Лесі Українки, "блакитну квітку" Новаліса чи "блакитного птаха" Меттерлінка. Будучи "холодним" кольором і асоціюючись з кольором шкіри людини, яка страждає фізично чи психологічно, синій колір може набувати різко негативної аксіологічної спрямованості: укр. синяк/синець, синці під очима, сині круги під очима; бідний/худий, аж синій — дуже бідний; як бубон (пуп) синій/синя — про людину, яка сильно посиніла від холоду, хвороби чи злості; рос. синяк, посинеть от холода, синяки под глазами. Семантика українського колірного номена синій знову наштовхує на думку про категоріальну нерозрізненість вторинних осмислень кольору в українській мові. Так, у СУМІ переносне значення реєстрової одиниці синій сформульовано таким чином: "Який дуже зблід, змарнів або

156

157

Етнічні особпивості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

почервонів(І), набувши відтінку такого кольору" (якого?!) [СУМ, т. 9, с 183]. Категоріальний синкретизм концептуалізації колірного сприйняття спостерігаємо також у таких дискурсах: "Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї" (Г.М. Тютюнник); "Мати дивиться на неї, од злості німіє; то жовтіє, то синіє" (Т. Шевченко). М.О. Луценко вбачає пояснення цього феномену в здатності українців легко уподібнювати навіть мінімально схожі об'єкти [Луценко 2000, с 146]. Крім того, подібний синкретизм колірної категоризації може свідчити про певну міфологізованість української колективної свідомості.

Негативне конотування синього/блакитного активно виявляється в англійській мові, наприклад: англ. blue stocking (укр. синя панчоха; рос. синий чулок) — "зневажл. суха черства жінка, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим інтересам"; blue movie — "порнографічний фільм"; befween the devil and the deep blue sea — "вибирати між двома однаково неприємними і небезпечними можливостями"; out of the blue, a bolt from the blue — "цілком несподівано, без попередження"; get away with (blue) murder— "безкарно робити щось погане чи зухвале"; scream blue murder — "репетувати; скаржитися"; to be in a blue funk — "бути наляканим чи схвильованим"; to be in blue — "бути в депресії, у пригніченому стані, хвилюватися невідомо через що".¹ Подібні "диявольські" осмислення синього кольору знайшли відображення і у французькій мові: parbleu (букв, "крізь синє") означає "чорт забирай"; colère bleue — "лють, гнів", avoir une peur bleue — "страшенно злякатися", je n'y vois que du bleu — "я нічого не розумію". Доречно також згадати у зв'язку з цим міфічного вбивцю своїх численних дружин Синю Бороду. Таким чином, постійні епітети неба блакитний і синій реалізують свою трансцендентність, так би мовити, у двох іпостасях — "Божій" та "диявольській".

У китайській мові поняття синього кольору має два позначеня — qing і Ian. Перше з них—давній китайський прикметник, здатний синкретично передавати широкий діапазон кольорів "холодної"" гами спектру: синій, зелений, блакитний, сірий; друге — Ian, пізнішого походження, є похідним від назви рослини індиго, з листя якого добувають барвник синього кольору. Використовуючись для характеристики кольору неба, моря та трави (qing tien; lan tien — "ясне, блакитне небо"; qing hai — "синє море";

¹ У російській розмовній мові для вираження подібного душевного стану використовується кол­ірний номен фиолетовый: "Жизнь предстала в фиолетовом цвете".

qing сао — "зелена трава"), колірні номени qing та lan y своїх переносних абстрактно-метафоричних значеннях розвивають позитивну оцінну маркованість. Меліоративні конотації пов'язані: 1) з природним розумом і гарним вихованням — lan tien sheng уи (букв, "синє поле народжує яшму") образно означає "у мудрого батька розумні діти"; 2) з блискучими успіхами у навчанні — qing chuyu lan (букв, "зелене виступає з синього"), образно — "перевершити свого вчителя"; 3) з честолюбними намірами і благородними цілями в житті — qing yn zhizhi (букв, "синя хмара прямує вгору"), образно — "мати високі цілі". Швидше за все, позитивні символічні конотації qing y даних фразеологізмах пов'язані з його вживанням як метафори: qing втілює цвітіння юності, молодості: qing nien — "юність", qing quan — "молодість". Що стосується lan, цей колір у китайській традиції співвіднесений з науковою та літературною діяльністю: lanben (букв, "блакитний корінь") означає "прототип, першоджерело, оригінал"¹. Куей Сінг, китайський бог літератури, часто зображується із синім обличчям. Проте синій (блакитний) колір у Китаї має і негативні символічні осмислення. Так, поганою прикметою вважається носити у волоссі сині квіти і стрічки, а в китайському театрі людин*а з синім обличчям може представляти негативний персонаж.

Проведене міжмовне і міжкультурне дослідження колоративів у їх генезі та семантичному розвиткові дозволяє зробити ряд висновків.

В основі формування базових позначень кольору в різних мовах лежать певні універсальні прототипи, які водночас виступають потужними міфологічними та міфопоетичними архетиповими символами: світло, темрява, вогонь, кров, рослинність, небо тощо. Проаналізовані дані повністю підтверджують думку московської дослідниці О.С. Яковлєвої: "Дрейф" мовних значень відбувається в бік експлікації архетипових рис нашої свідомості" [Яковлева 1994, с. 308]. Напрям семантичного розвитку (вторинний семіозис) детермінований тими особливостями мовної картини світу, які сформувалися в процесі первинного знакоутворення.

Розвиток переносних метафоричних значень колірних термінів почасти зумовлювався впливом їхніх концептуальних референтів (архетипів), частково інспірувався кольором шкірних реакцій людини.

У межах різних культурних ареалів символічний аспект функціо­нування позначень кольорів набуває специфічних національно-культурних конотацій, пов'язаних як із психологією сприйняття кольору

Очевидно, подібне вживання lan також пов'язане з його містичними імплікаціями.

158

159

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження наиіонально-специфічного на тлі універсального...

тим чи іншим етносом, так і з історико-культурними традиціями тієї чи іншої країни.

Символічні осмислення позначень кольору в Китаї особливі: знакова система кольорів не лише ототожнюється зі сторонами світу, а й орієнтована на китайську космологію і поширені там даосизм і буддизм.

Наскільки дозволяє судити проаналізований мовний матеріал, російська та українська мови поступаються англійській та китайській щодо активності використання базових колірних термінів у межах фразеоло­гічних одиниць.