- •Розділ 1. Методологічні основи дослідження мови в межах культурно-філософської парадигми
- •1.1. Зміна наукової парадигми у лінгвістиці та її наслідки для семіотики й мовної семантики
- •1.2. Про взаємодію мислення, свідомості і мови в контексті когнітивного підходу в лінгвістиці
- •1.3. Мовна картина світу як об'єкт лінгвістичного дослідження
- •1.4. Мова та культура в їхній взаємодії та взаємовпливі
- •1 Загальна кількість визначень культури зараз дорівнює п'ятистам [Кармин 1997, с. 10].
- •1 Детальніше про "діалог культур" див.: [Лейчик 2001]
- •Розділ 2. Вираження національно-специфічного на тлі універсального і стратуми мовної системи
- •2.1. Сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності та її системно-мовні іпостасі (фонетико-морфологічний і лексичний мовні яруси)
- •2.2. Емоційно-оцінна концептуалізація дійсності та словотвірний рівень мови
- •2.3. Лексико-фразеологічний рівень як пріоритетний в експлікуванні культурно детермінованих феноменів
- •2.3.1. Культурні концепти як засіб квантування культурно-семантичного континууму
- •2.3.1.2. Українські концепти воля, доля, лихо.
- •2.3.1.4. Китайські культурні концепти qi, yin, yang, ming
- •1 Див. Опис методики семантичного шкапування : [Белянин 1999, с 82—85].
- •2.4. Прототипи, архетипи та вторинна номінація в міжкультурному дослідженні
- •2.5. Етнічні мовні стереотипи: спільне та відмінне
- •2.6. Синтаксичний мовний рівень як індикатор світоглядних основ етносу
- •3.1. Міжмовна класифікація паремій як основа для виявлення універсальних та ідіоетнічних констант мовної свідомості.
- •3.2. Життя та смерть у національно-мовних картинах світу
- •3.3. Праця та час у національно-мовних картинах світу.
- •3.4. Багатство та бідність у національно-мовних картинах світу.
2.3.1.4. Китайські культурні концепти qi, yin, yang, ming
Однією з основ традиційного світогляду китайців є ідея гармонійного взаємозв'язку між людиною і космосом, між мікросвітом і макросвітом, що знаходить своє втілення у світовій енергії qi. Будучи єдиною живою субстанцією всього сущого, qi пронизує різні грані людського буття. Згідно з давнім китайським висловом, qi перебуває в людині, а людина перебуває в qi [Малявин 2000, с. 314]. Первісна піктограма qi позначала живодайні випаровування та дихання, відображаючи у такий спосіб субстанційну єдність всесвіту, уявлення про світ як єдиний організм у його матеріальній та ідеальній іпостасях. Логічно припустити, що в китайській національно-мовній картині світу цей концепт орієнтований як на "зовнішній" щодо людини, так і на внутрішній її світ. З одного боку, можна відзначити такі біноми, як qifen — "атмосфера"; qiya — "атмосферний тиск"; qiliu — "потік повітря"; qihou — "клімат"; qichuang — "кватирка"; qiven — "температура повітря"; qijie — "пори року"; qipao — "бульбашки на воді" тощо. З другого боку, в китайській мові є чимало лексичних дериватів qi, що належать до фізичної та емоційної сфер людини: qifen — 1) "стан здоров'я, самопочуття"; 2) "сердитися"; qui — "фізична сила"; qiduan — "задихатися"; qigong — "система глибоких дихальних вправ"; qige — "характер, натура"; qijie — "цілісність, принциповість"; qiyu — "духовні характеристики людини"; zheng qi — (букв, "прямий дух") — "стійкість, непохитність духу"; qishu — "доля, рок".
Давньокитайська натурфілософська формула проголошує: "Qi Неба і Землі, збираючись, утворюють єдність, а розділяючись, утворюють уіп і yang" [Малявин 2000, с. 299]. Yin — негативна (жіноча) субстанція і уапд — позитивне (чоловіче) начало світобудови виступають головними складовими китайської космології, утворюючи певний код структури Всесвіту. Взаємодія цих двох сил творить природу та історію, реалі-зуючись у єдності протилежностей1 :
морок — світло: yin chai ("посланець темряви; диявол, демон") — yang ming ("світло сонця");
місяць — сонце: tai уіп ("місяць") — tai yang ("сонце");
холод — тепло: уіп qi ("зима") — yangjie ("весна");
вологість — сухість: уіп уи tian ("дощова погода, негода") — уапд jiao ("засуха, спека");
1 Детальний опис системи космологічних символів міститься в найдавнішому китайському каноні "Книга перемін" (l-jing).
134
135
Етнічні особливості мовних картин світу
Вираження національно-специфічного на тлі універсального...
світ померлих — світ живих: yin jian ("потойбічний світ, царство тіней") — уапд jian ("земне життя, світ живих");
угнутість — опуклість: yin zi ("врізані ієрогліфи, вдавлені знаки") — уапд wen ("опуклі письмена; рельєфний орнамент");
потаємність — відкритість: yin mian zi ("лицемір, нещира людина") — уапд тіапг ("прямий, прямодушний, з відкритою душею");
підлість — благородство: уіп хіе ("приховане зло, підступність, віроломність") — уапд ling (життєдайний дух, дух позитивної сили уапд") [Большой китайско-русский словарь 1984, т. 4, с. 969].
З цього далеко не повного переліку діалектичних протистоянь чоловічого (уапд) і жіночого {уіп) начал, що відбиває національні способи концептуалізації навколишньої дійсності відповідно до національної логіки світобачення, навряд чи можна зробити висновок про "позитивність" чоловічого начала і повну негативність жіночого для носіїв китайської мовної свідомості [пор: Корнилов 1999, с. 190]. Поставити всі крапки над "і" в цьому складному питанні, гадаємо, може лише психолінгвістичне дослідження, однак функціонування уіп у складі позитивно маркованих словотвірних дериватів, як і уапд у складі негативно забарвлених, наводить на інші міркування. (Пор. слововживання: уіп gong — "таємна добра справа; прихована чеснота"; уіп хіпд — "таємні добрі дії, вчинки"; уіп Ьао — "таємна винагорода" vs., yangjiu — "біда, нещастя"; уапд Ни — "лихо", в яких актуалізовані нейтральні семи 'прихованість' та 'інтенсивність, міць'). Крім того, ідея двоєдності та взаємопереходу уіп і уапд, пронизуючи всі галузі китайської науки, мистецтва і побут, вже сама по собі імплікувала найвищу рівність чоловічого й жіночого начал, що творять світ у своїй креативній взаємодії. Таким чином, оцінювання даних концептів у термінах логічної диз'юнкції "або..., або..." навряд чи можна вважати коректним. Більш прийнятною, на наш погляд, є логічна кон'юнкція "і..., і...", оскільки "... в китайській картині світу немає якогось одного привілейованого порядку і єдиного "істинного" сенсу явищ" [Малявин 2000, с. 305]. Для верифікації цієї гіпотези нами було проведено психолінгвістичний експеримент за методом семантичного диференціала в його модифікованій версії.1 Учасникам експерименту було запропоновано оцінити за семибальною шкалою ( + 3; + 2; + 1 ; 0; — 1 ; — 2; — 3) конотативний потенціал уіп і уапд. В експерименті брали участь студенти
