2.3.1.4. Китайські культурні концепти qi, yin, yang, ming

Однією з основ традиційного світогляду китайців є ідея гармонійного взаємозв'язку між людиною і космосом, між мікросвітом і макросвітом, що знаходить своє втілення у світовій енергії qi. Будучи єдиною живою субстанцією всього сущого, qi пронизує різні грані людського буття. Згідно з давнім китайським висловом, qi перебуває в людині, а людина перебуває в qi [Малявин 2000, с. 314]. Первісна піктограма qi позначала живодайні випаровування та дихання, відображаючи у такий спосіб субстанційну єдність всесвіту, уявлення про світ як єдиний організм у його матеріальній та ідеальній іпостасях. Логічно припустити, що в китайській національно-мовній картині світу цей концепт орієнтований як на "зовнішній" щодо людини, так і на внутрішній її світ. З одного боку, можна відзначити такі біноми, як qifen — "атмосфера"; qiya — "атмосферний тиск"; qiliu — "потік повітря"; qihou — "клімат"; qichuang — "кватирка"; qiven — "температура повітря"; qijie — "пори року"; qipao — "бульбашки на воді" тощо. З другого боку, в китайській мові є чимало лексичних дериватів qi, що належать до фізичної та емоційної сфер людини: qifen — 1) "стан здоров'я, самопочуття"; 2) "сердитися"; qui — "фізична сила"; qiduan — "задихатися"; qigong — "система глибоких дихальних вправ"; qige — "характер, натура"; qijie — "цілісність, принциповість"; qiyu — "духовні характеристики людини"; zheng qi — (букв, "прямий дух") — "стійкість, непохитність духу"; qishu — "доля, рок".

Давньокитайська натурфілософська формула проголошує: "Qi Неба і Землі, збираючись, утворюють єдність, а розділяючись, утворюють уіп і yang" [Малявин 2000, с. 299]. Yin — негативна (жіноча) субстанція і уапд — позитивне (чоловіче) начало світобудови виступають головними складовими китайської космології, утворюючи певний код структури Всесвіту. Взаємодія цих двох сил творить природу та історію, реалі-зуючись у єдності протилежностей¹ :

• морок — світло: yin chai ("посланець темряви; диявол, демон") — yang ming ("світло сонця");

• місяць — сонце: tai уіп ("місяць") — tai yang ("сонце");

• холод — тепло: уіп qi ("зима") — yangjie ("весна");

• вологість — сухість: уіп уи tian ("дощова погода, негода") — уапд jiao ("засуха, спека");

¹ Детальний опис системи космологічних символів міститься в найдавнішому китайському ка­ноні "Книга перемін" (l-jing).

134

135

Етнічні особливості мовних картин світу

Вираження національно-специфічного на тлі універсального...

• світ померлих — світ живих: yin jian ("потойбічний світ, царство тіней") — уапд jian ("земне життя, світ живих");

• угнутість — опуклість: yin zi ("врізані ієрогліфи, вдавлені знаки") — уапд wen ("опуклі письмена; рельєфний орнамент");

• потаємність — відкритість: yin mian zi ("лицемір, нещира людина") — уапд тіапг ("прямий, прямодушний, з відкритою душею");

• підлість — благородство: уіп хіе ("приховане зло, підступність, віроломність") — уапд ling (життєдайний дух, дух позитивної сили уапд") [Большой китайско-русский словарь 1984, т. 4, с. 969].

З цього далеко не повного переліку діалектичних протистоянь чоловічого (уапд) і жіночого {уіп) начал, що відбиває національні способи концептуалізації навколишньої дійсності відповідно до національної логіки світобачення, навряд чи можна зробити висновок про "позитивність" чоловічого начала і повну негативність жіночого для носіїв китайської мовної свідомості [пор: Корнилов 1999, с. 190]. Поставити всі крапки над "і" в цьому складному питанні, гадаємо, може лише психолінгвістичне дослідження, однак функціонування уіп у складі позитивно маркованих словотвірних дериватів, як і уапд у складі негативно забарвлених, наводить на інші міркування. (Пор. слововживання: уіп gong — "таємна добра справа; прихована чеснота"; уіп хіпд — "таємні добрі дії, вчинки"; уіп Ьао — "таємна винагорода" vs., yangjiu — "біда, нещастя"; уапд Ни — "лихо", в яких актуалізовані нейтральні семи 'прихованість' та 'інтен­сивність, міць'). Крім того, ідея двоєдності та взаємопереходу уіп і уапд, пронизуючи всі галузі китайської науки, мистецтва і побут, вже сама по собі імплікувала найвищу рівність чоловічого й жіночого начал, що творять світ у своїй креативній взаємодії. Таким чином, оцінювання даних концептів у термінах логічної диз'юнкції "або..., або..." навряд чи можна вважати коректним. Більш прийнятною, на наш погляд, є логічна кон'юнкція "і..., і...", оскільки "... в китайській картині світу немає якогось одного привілейованого порядку і єдиного "істинного" сенсу явищ" [Малявин 2000, с. 305]. Для верифікації цієї гіпотези нами було проведено психолінгвістичний експеримент за методом семантичного диференціала в його модифікованій версії.¹ Учасникам експерименту було запропо­новано оцінити за семибальною шкалою ( + 3; + 2; + 1 ; 0; — 1 ; — 2; — 3) конотативний потенціал уіп і уапд. В експерименті брали участь студенти