12. Спуск по вертикальних перилах.

Для організації етапу „Спуск по вертикальних перилах” необхідно: вірьовка перил спуску (2Е+2)м і КС (2Е+2)м (мал.30). Етап проводиться з використанням спускових пристроїв. Контролююча рука регулює швидкість спуску (мал. 31).

Для всіх членів команди організовується КС згідно з правилами долання гірських перешкод.

1-й учасник стає на ПСС, організовує перила спуску і стає на перила через спусковий пристрій.

2-й учасник стає на ПСС, кріпить один кінець КС собі в груди, другий пропускає через заглушку ПС і кріпить в груди першому учаснику. Одягає рукавиці, бере КС і дає команду „Страховка готова”.

1-й учасник по команді „Страховка готова” знімається з ПСС і здійснює спуск.

Всі інші спускаються як 1-й учасник.

О станнього учасника страхують знизу. Після спуску останнього учасника розв'язують вузол на КС і стягують вірьовку. Стягнення перил спуску дивись етап № 4.

мал..30 мал. 31

13. Підйом по вертикальних перилах.

Для організації етапу необхідно дві вірьовки довжиною (Е+2)м.

1-й учасник піднімається з НКС (дивись етап № 5).

2-й учасник піднімається з ВКС.

1 -й учасник після підйому стає на ПСС, дає команду „ПСС”, знімає НКС з себе, пропускає її через заглушку ПС і кріпить кінець КС за ПК. Одягає рукавиці, бере КС в руки і дає команду „Страховка готова”.

3-й учасник тим часом готує допоміжну вірьовку (один кінець собі в груди, другий учаснику № 2).

2-й учасник по команді „Страховка готова” піднімається на ВКС і збирає карабіни з ППК. Після підйому стає на ПСС, дає команду „ПСС” і з допоміжної вірьовки організовує перила підйому, кріплячи її за ПК.

Всі інші учасники піднімаються з КС по перилах на двох схоплюючих вузлах (мал.32). або на двох жумарах (мал.33). по черзі пересовуючи їх по перилам.

мал..32

мал..33

14. Рух по жердинах.

У часники повинні перекладати жердини між опорами і по ним долати перешкоду. Учасники можуть проходити заболочену ділянку, наступаючи тільки на опори або покладені на ці опори жердини. Забороняється перестрибувати з опори на опору, спиратися жердинами в воду, ґрунт. Учасники можуть волочити жердини одним кінцем по поверхні болота, не спираючись на них. Фінішем етапу вважається момент, коли всі учасники команди виходять на інший берег болота й виносять на нього всі жердини (або за умовами змагань залишати жердини).

15. Транспортування „потерпілого”.

Т ранспортування потерпілого може здійснюватися на виготовлених командою носилках, коконі, на вірьовці, рюкзаку або іншими способами (мал..34). У випадку індивідуального транспортування потерпілого (на рюкзаку, вірьовці тощо) допускається підміна транспортуючого. "Потерпілий" не допомагає команді.

мал. 34

Транспортування може проводитись по пересіченій місце­вості або по гарантуючих безпеку транспортування технічних етапах: навісна переправа, спуск по крутому схилу, підйом по крутому схилу. Транспортування по інших етапах передбачає проходження командою вказаного етапу та транспортування "по­терпілого" одним з перелічених вище способів або згідно з умовами. Виготовлення засобів для транспортування "потерпіло­го" може включатись в етап або бути окремим етапом.

В иготовляються нош з підготовлених суддівською бригадою двох продольних жердин довжиною до 3 м та трьох поперечних. Команда для виготовлення носилок використо­вує штормівки, полотно, вірьовки.

Крайні поперечини прив'язуються до жердин зверху, а се­редня - знизу, вузли для зв'язування повинні бути жорсткі і мати не менше 3 обертів навкруг кожної жердини, якщо використовується допоміжна вірьовка і два оберти для основної вірьовки (мал. 35).

Якщо ложе носилок в'яжеться з вірьовок, то розмір ячейок повинен бути 10-15 см, а кріплення вірьовок до жердин за до­помогою "стремені" або напівсхоплюючого вузла. Носилки по­винні бути жорсткі, тобто не повинні складатися (мал. 36).

мал. 35

мал. 36

Укладка "потерпілого" на ноші в залежності від умов змагань. При легкій "травмі" потерпілий може сам лягти на носилки, при тяжкій - двоє учасників піднімають "потерпілого", а третій підводить під нього ноші.

Ноші несуться так, щоб голова була вище по схилу на похилому відрізку та будь-яким положенням нош на горизонтальному відрізку. Несуть носилки не менше двох учасників команди і один учасник повинен бути супроводжуючим поряд з носилками.

При транспортуванні по перилах (переправі) по­винен бути виготовлений "павук", який складається з короткої транспортної (1,5-2 м) вірьовки та 4 вусів. "Потерпілий" по­винен бути зблокований з транспортною вірьовкою (павуком). До перил носилки підвішуються тільки після встановлення їх на страховку. На крутопохилій переправі ноші переправляються з обов'язковою страховкою через гальмо і супроводжуючою (підтягуючою) вірьовкою, на інших переправах – через карабін. Розта­шування носилок головою вперед на горизонтальній переправі і ногами вперед - по крутопохилій.

Підйом або спуск "потерпілого" із супроводжую­чим проводиться на подвійній вірьовці, кінці якої закріплю­ються до супроводжуючого і "потерпілому" в зблоковану систе­му, а верхній кінець закріплений. "Потерпілий" і супроводжуючий зблоковані і прикріплені до своїх вірьовок схоплюючим вузлом (від перекидання). "Потерпілий" додатково забезпе­чується командною страховкою.

С пуск проводиться через гальмо з підстраховкою схоплюю­чим вузлом.

Підйом проводиться за допомогою поліспаста, причому додатково піднімаюча подвійна вірьовка підстраховується схоплюючим вузлом.