3) Трави термопсису;

4) Квіток ромашки;

5) квіток липи.

141. Під час виготовлення настою із сухого екстракту-концентрату його беруть:

1) удвічі більше від прописаної сировини;

2) стільки, скільки прописано сировини;

3) у 1,5 разу більше від прописаної сировини;

4) удвічі менше від прописаної сировини;

5) 1/2 від прописаної сировини.

142. Генеральне прибирання виробничих приміщень аптеки проводять не рідше 1 разу на:

1) тиждень;

2) декаду;

3) зміну;

4) квартал;

5) місяць.

143. Сироп цукровий та інші сиропи дозують за:

1) об'ємом;

2) масою;

3) масою чи об'ємом (залежно від лікарської форми);

4) перерахунком за густиною;

5) перехідним коефіцієнтом.

144. Отруйні та сильнодіючі речовини під час виготовлення водних розчинів додають:

1) в останню чергу;

2) у флакон для відпуску;

3) у першу чергу до води очищеної;

4) залежно від фізико-хімічних властивостей;

5) за правилом Дерягіна.

145. Масо-об'ємний метод приготування суспензій використовують, якщо кількість речовин, які утворюють суспензію, становить:

1) ДО 3 %;

2) 3 % і більше;

3) 5 % і більше;

4) 10 %;

5) 25%.

146. Кількість води очищеної для приготування 300 мл настою плодів шипшини становить (КВ=1,1):

1) 330 мл;

2) 316,5 мл;

3) 333 мл;

4) 267 мл;

5) 270 мл.

147. Під час виготовлення водних витяжок із ЛРС об'ємом

1000—3 000 мл період настоювання на водяній бані збільшують на:

1) 45 хв;

2) 15 хв;

3) 5 хв;

4) 10 хв;

5) 25 хв.

148. За першими трьома параграфами «Керівництва з приготування гомеопатичних ліків» готують:

1) настоянки;

2) есенції зі свіжих рослин;

3) мазі;

4) розчини;

5) тритурації.

149. Наука, що вивчає вплив фармацевтичних чинників на терапевтичну ефективність лікарських засобів, — це:

1) Біофармація;

2) біохімія;

3) фармацевтична хімія;

4) Технологія ліків;

5) фармакогнозія.

150. Укажіть лікарський засіб, який володіє високою гігроскопічністю:

1) магнію оксид;

2) калію перманганат;

3) кальцію хлорид;

4) теофілін;

5) терпінгідрат.

151. Номер ступки під час виготовлення порошків підбирають, враховуючи:

1) максимальне завантаження;

2) оптимальне завантаження;

3) мінімальне завантаження;

4) масу одного порошку;

5) щільність лікарського засобу.

152. Тип емульсій визначають завдяки методу:

1) хімічного аналізу;

2) рефрактометрії;

3) адсорбції;

4) забарвлення, розбавлення;

5) подрібнення.

153. Які лікарські засоби першими подрібнюють під час виготовлення складних порошків:

1) барвні;

2) важкоподрібнювані;

3) лікарські засоби, прописані в малій кількості;

4) легковагі;

5) пахучі?

154. Яку кількість сухого молока потрібно використати для приготування 200,0 олійної емульсії:

1) 20,0;

2) 10,0;

3) 2,0;

4) 40,0;

5) 5,0?

155. Яку частку об'єму не повинно перевищувати максимальне завантаження ступки:

1) 1/2;

2) 1/10;

3) 1/5;

4) 1/30;

5) 1/20?

156. У яких капсулах відпускають порошки з камфорою:

1) фільтрувальних;

2) пергаментних;

3) вощених;

4) парафінованих;

5) із писального паперу?

157. За масою дозують:

1) воду очищену, скипидар, настоянки, гліцерин;

2) олію соняшникову, сироп цукровий, ефір;

3) ефір, гліцерин, хлороформ, пергідроль, іхтіол;

4) димексид, гліцерин, рідину Бурова;

5) гліцерин, сироп цукровий, димексид.

158. Уникають нагрівання та збовтування під час виготовлення розчину:

1) фурациліну;

2) глутамінової кислоти;

3) натрію гідрокарбонату;

4) етакридину лактату;