
- •Моделювання системи магнітний підсилювач (тиристорний збудник-генератор-дпс) на основі системи з загальним суматором
- •Моделювання системи дпс при реверсуванні
- •Моделювання системи двозонного керування тп-дпс
- •Моделювання систем непрямого регулювання швидкості
- •Моделювання системи з паралельним коригуванням
- •Лінійна модель системи трн-ад
- •Моделювання системи трн-ад при використанні лінійної моделі ад
- •Моделювання системи трн-ад у фазних координатах
- •Моделювання системи пч-ад при підтримці законів частотного регулювання
- •Моделювання системи пч-ад в ортогональній системі координат
- •Дослідження систем електропривода на стійкість та якість
Моделювання системи магнітний підсилювач (тиристорний збудник-генератор-дпс) на основі системи з загальним суматором
На даний час зустрічаються системи генератор-двигун, у яких обмотка збудження генератора живиться від тиристорного збудника (регульований тиристорний випрямляч) або магнітний підсилювач.
На рис.1 представлено принципову схему системи ТЗ-Г-ДПС.
Рисунок 1 – Принципова схема системи ТЗ-Г-ДПС
В таких системах електроприводу швидкість обертання двигуна може змінюватись двома способами:
зміною збудження генератора, що змінюватиме напругу живлення двигуна (використовують при регулюванні від нуля до номінального значення);
зміною збудження двигуна, що посилить або послабить магнітне поле машини (використовують при регулюванні від номінального і вище значення).
Для стабілізації параметрів електропривода дану систему доповнюють зворотними зв’язками по напрузі, струму та швидкості обертання.
Розглянемо вказану систему із трьома зворотними зв’язками, як систему з загальним суматором, тобто три зворотні зв’язки надходять на один суматор. В такому випадку регулятор не встановлюється.
Рисунок 2 – Принципова схема системи ТЗ-Г-ДПС із загальним суматором
У випадку аварійної ситуації, коли всі зворотні зв’язки від’ємні, двигун обезживиться.
. (1.1)
Перейдемо у простір Лапласа:
. (1.2)
Виражаємо струм%
, (1.3)
. (1.4)
Стала часу:
. (1.5)
ЕРС:
, (1.6)
, (1.7)
. (1.8)
Нехтуємо падінням напруги на активному опорі генератора.
, (1.9)
, (1.10)
, (1.11)
, (1.12)
, (1.13)
, (1.14)
, (1.15)
, (1.16)
. (1.17)
Система рівнянь (1.1) – (1.17) є математичним описом системи ТЗ-Г-ДПС. Побудуємо її структурну схему
Рисунок 3 – Структурна схема ТЗ-Г-ДПС
Моделювання системи ТП-ДПС при реверсуванні струму якоря
Система ТП-ДПС при реверсуванні струму якоря виконується як система підпорядкованого регулювання з внутрішнім контуром струму і зовнішнім контролем швидкості. З її назви слідує, що реверс двигуна відбувається за рахунок зміни полярності напруги живлення. Обмотка збудження двигуна отримує живлення від джерела напруги яке не регулюється. Представимо функціональну схему.
Рисунок 4 – Функціональна схема ТП-ДПС при реверсуванні струму якоря
БВН – блок вихідної напруги (задає Uзш);
Зі – задавач інтенсивності;
РС, РШ – регулятор струму, швидкості;
ТР – трансформатор або анодний реактор;
ТП+, ТП- – тиристорні перетворювачі прямої та зворотної полярності напруги живлення двигуна;
СІФК+, СІФК- – система керування;
БВП – блок вибору полярності напруги живлення.
Залежно від знаку сигналу на його вході формується сигнал дозволу роботи на СІФК+ чи СІФК-.
СС, СШ – сенсор струму, швидкості
Побудуємо математичну модель системи:
, (2.1)
, (2.2)
, (2.3)
, (2.4)
, (2.5)
. (2.6)
З
врахуванням
та
, (2.7)
, (2.8)
, (2.9)
, (2.10)
, (2.11)
, (2.12)
, (2.13)
, (2.14)
, (2.15)
, (2.16)
. (2.17)
Система
рівнянь (2.1) – (2.17) є математичним описом
ТП-ДПС при реверсуванні
.
На основі цього математичного опису побудуємо структурну схему:
Рисунок 5 – Структурна схема ТП-ДПС при реверсуванні