Питання 6. Початок, тривалість і закінчення митного контролю.

При ввезенні митний контроль починається з моменту перетинання товаром і транспортним засобом митного кордону України, а при вивезенні – з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому порядку.

За загальним правилом, передбаченим ст.43 МКУ товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Завершується митний контроль як правило після проведення у повному обсязі митного оформлення. Виняток становлять митні режими, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (ч.5 ст.43 МКУ).

За перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем справляється митний збір. Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору в даному випадку обчислюється з дати оформлення митної декларації або документу, що підтверджує прийняття митним органом товарів, запасних частин до транспортних засобів на зберігання, а також проставлення відбитку штампа “Під митним контролем”, до дати завершення митного оформлення або повернення товарів власникам чи уповноваженим особам52.

Товари з моменту пред’явлення митному органу й до випуску відповідно до обраного митного режиму можуть зберігатися під митним контролем (ч. 1 ст. 99 МК) Питання це регулюється гл. 14 “Тимчасове зберігання” (ст.ст. 99-109), Положенням про склади тимчасового зберігання53, а також гл.24 “Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів” (ст. 166–171).

До моменту митного оформлення товари та інші предмети можуть зберігатися на митних складах чи складах митниці.

Митним законодавством встановлюється вичерпний перелік товарів, що можуть зберігатися виключно на складі митого органу (ст. 166 МК):

1. не пропущені внаслідок заборон чи обмежень і не вивезені з території України;

2. ввозяться громадянами й підлягають митному обкладенню, але податки і збори не сплачено;

3. до закінчення строків тимчасового зберігання не були заявлені у відповідний митний режим;

4. заявлені у митний режим відмови на користь держави.

Передані на зберігання митному органу валютні цінності депонуються в уповноважених банках України.

Після митного оформлення й до моменту фактичного вивезення за межі України товари й предмети зберігаються під митним контролем у режимі митного складу (ст. 212 МК). Відповідно до ст. 216 МК для такого зберігання можуть використовуватися митні ліцензійні склади (МЛС), відкриття й експлуатація яких здійснюється відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”54 та ліцензійних умов.

Такі товари та інші предмети, як і увезені підакцизні товари, можуть зберігатися під митним контролем у режимі митного складу протягом 3 місяців.

Натомість строк зберігання товарів, увезених із–за меж митної території України, у режимі митного складу не може перевищувати 3 років. По завершенні вказаних строків товари, що вивозяться мають бути вивезені, а товари увезені – задекларовані в інший ніж митний склад митний режим (ст. 214 МК).

За зберігання товарів і предметів під митним контролем стягується митний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При нарахуванні митного збору за перебування під митним контролем до терміну перебування під митним контролем не включаються:

- час від складення протоколу про порушення митних правил до прийняття остаточного рішення в справі, якщо згідно з таким рішенням справу припинено або винесено постанову про повернення товарів, транспортних засобів та запасних частин до них громадянину;

- час проведення експертизи по встановленню класифікаційного коду товару за класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також митної вартості. У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи із 4-го календарного дня з дати прийняття відповідного рішення митним органом;

- час, витрачений на отримання інформації, потрібної для здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, за запитом, надісланим одним митним органом іншому (у тому числі центральному апарату Державної митної служби України), а також іншим державним установам. У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання митним органом відповідної інформації;

- час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на ввезення товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, а також на подання цих дозволів митному органу, якщо їх подання зумовлювалось проведенням відповідної експертизи і вони не могли бути отримані до моменту ввезення цих товарів, транспортних засобів та запасних частин до них. При ввезенні транспортних засобів – час, витрачений громадянином на отримання дозволів інших державних органів на право оформлення транспортних засобів (при переїзді на постійне місце проживання в Україні час, витрачений на отримання постійної прописки). У цьому разі митний збір за перебування під митним контролем нараховується, починаючи з 4-го календарного дня з дати отримання дозволу.

При зберіганні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них на складах митниці митний збір за перебування їх під митним контролем не справляється.

Митний збір за перебування під митним контролем не справляється за весь період перебування під митним контролем у разі:

- тимчасового ввезення на митну територію України та тимчасового вивезення за межі митної території України товарів, транспортних засобів та запасних частин до них;

- транзиту через митну територію України;

- отримання (відправлення) громадянами міжнародних поштових відправлень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України підприємства, установи, організації можуть бути звільнені від сплати збору за перебування товарів під митним контролем.

Питання 7. Зони митного контролю. Забезпечення законності та пра­вопорядку в зоні митного контролю.

Відповідно до ст. 48 МК України митний контроль здійснюється в пунктах пропуску через митний кордон України. З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митного законодавства в пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Згідно з ч.8 ст. 1 МК зона митного контролю — місце, визначене митними органами у пунктах пропуску через митний кордон України або у інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури". Це, як правило, територія,) що прилягає до митного кордону в місцях його перетинання товарами і транспортними засобами, в місцях знаходження митних і вільних митних складів, на території магазинів безмитної торгівлі, а також в інших місцях митного оформлення і контролю. Таким чином, зони митного контролю — спеціально виділені та означені місця, що призначені для зберігання товарів і транспортних засобів, а також проведення з ними вантажних та інших операцій під митним контролем.

Порядок створення зон митного контролю, їх межі, режим їх функціонування визначаються Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон створюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань митної справи за погодженням з уповноваженим органом центральної виконавчої влади з питань охорони державного кордону України. У більшій мірі у зонах митного контролю, створених в межах пунктів пропуску на митному кордоні, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати види контролю, зазначені у МК, розміщуються з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи та з питань охорони державного кордону України. Порядок надання таких дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.

На територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митний орган визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю у повному обсязі. При цьому переміщення товарів та інших предметів на території зони митного контролю чи за її межі контролюється митницею.

Якщо товари і транспортні засоби прибувають в години, коли митний орган не працює, то вони повинні бути поміщені на митний склад. На митному складі створюються відповідні умови для проведення митного контролю. Власники складів повинні:

— виключити можливість вилучення товарів поза митним контролем;

— не ускладнювати здійснення митного контролю і не втручатись в дії контролерів;

— дотримуватися умов ліцензії на створення митного складу і виконувати вимоги митних органів, надавати їм безоплатно приміщення, обладнання і засоби зв'язку для здійснення митного контролю і митного оформлення;

— вести облік товарів, що зберігаються на митному складі, і надавати митним органам звітність про них.

Митні процедури — операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків та зборів.

На практиці в зонах митного контролю, що створені в пунктах міжнародних пасажирських перевезень, з метою швидкого пропускання пасажирів через митний кордон може проводитися двоканальний митний контроль за системою «зеленого» і «червоного» коридорів. Організація такого пропускання ґрунтується на знанні пасажирами вимог митного законодавства та правил митного оформлення. «Зеленим» коридором, як правило, користуються ті пасажири, що мають при собі товари, які можуть бути оформлені безмитно та без отримання спеціальних дозволів. Інші пасажири проходять через «червоний» коридор із заповненням та поданням митних декларацій. Втім така організація пропуску пасажирів через митний кордон України в разі необхідності не виключає можливості здійснення повного чи вибіркового контролю.