24. Організація Об'єднаних Націй (оон)

Заснування 1945 рік.Діяльність Укріплення міжнародного миру і безпеки, співробітництво між державами. ООН - міжнародна організація, створена для підтримки й зміцнення міжнародного миру й безпеки, розвитку співробітництва між державами й заохочення соціального прогресу.

Основи діяльності й структура розроблялися в роки Другої світової війни учасниками антигітлерівської коаліції. 24 жовтня 1945 р. - набуває чинності Устав ООН - міжнародний договір, у якому відбиті основні принципи міжнародних відносин. До цього дня Устав був ратифікований Китаєм, Францією, Радянським Союзом, Великобританією, Сполученими Штатами й більшістю інших його держав, що його підписали. Устав є обов'язковим для виконання всіма країнами.

Завдання (Декларація тисячоліття на 2006 р.):Ліквідація бідності й голоду,Забезпечення загальної початкової освіти,Заохочення рівності чоловіків і жінок,Скорочення дитячої смертності,

Поліпшення охорони материнства,Боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та ін. захворюваннями

Структура:Генеральна Асамблея - займає центральне місце в якості головного дорадчого, директивного й представницького органу. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в наступний період за мірою необхідності.Рада Безпеки - несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки; його рішенням зобов'язані підкорятися всі члени ООН. Він діє на основі принципу одноголосності постійних членів Ради Безпеки.Економічна й соціальна рада - виконує функції в сфері економічного й соціального міжнародного співробітництва. Складається з 5 регіональних комісій.Міжнародний суд - головний судовий орган.Секретаріат - складається з Генерального секретаря - головної адміністративної посадової особи організації - і міжнародного персоналу.В ООН у цей час входить 192 держави. З міжнародно визнаних незалежних держав в ООН не входить лише Ватикан.Штаб - квартира ООН знаходиться в Нью - Йорку.

25.Суть та особливості науково-технічних відносин

В сучасних умовах все більше поширюються відносно нові форми міжнародних економічних відносин — міжнародні науково-технічні відносини. Під ними розуміють відносини з приводу обміну результатами науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), спільного проведення країнами, підприємствами чи організаціями НДДКР з подальшим сумісним чи роздільним використан­ням їх результатів; спільного розроблення і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією .Формами їх прояву є:1. Обмін загальною науково-технічною інформацією, накопичення останньої в банках даних для спільного використання, наприклад для консультацій, зокрема обмін програмними продуктами. 2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо проведенняНДДКР контрагентом з наступною передачею всієї інформації іправа розпорядження результатами розробок замовнику. 3. Спільне проведення на основі прямих зв'язків партнерами з

різних країн коопераційних НДДКР щодо конкретного винаходу знаступним спільним володінням патентом і правом надання .Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення конкурентної боротьби на світовому ринку.Основними формами реалізації науково-технічних досягнень є міжнародна передача технології та міжнародне технічне сприяння.