3. Організація та зміст експериментального дослідження.

Мета експериментального дослідження полягала у тому, щоб визначити роль казок у житті дітей. Експеримент проводився у січні – лютому 2013 року в 4 – Б класі КЗНЗ «Гімназія №15».

Із метою визначення ролі казок у житті дітей учням було запропоновано такий перелік запитань для анкетування:

1. На кого з героїв українських народних казок хотів би бути схожим? Чому?

2. Кого із перелічених казкових героїв ти вважаєш добрими: Котигорошка, Мудру дівчину, двох півників, Лисичку та Журавля, Кирила Кожум’яку. Чому саме їх?

3. Для чого людині потрібна казка?

Аналіз анкет показав, що в якості героїв для наслідування переважають Кирило Кожум’яка, Котигорошко (у хлопчиків), Мудра дівчина (у дівчаток). Мотивом вибору цих героїв є такі риси, як добро, мудрість, краса, сміливість, відвага. Із усіх названих казкових героїв позитивними вважали Кирило Кожум’яку: «тому, що він усім допоміг», «тому, що він сміливий і відважний».

В усіх відповідях учнів на третє запитання про значення казки в житті людини простежувалися такі аспекти:

• для розумового розвитку;

• для організації дозвілля;

• для морального розвитку.

Провівши теоретико – експериментальне дослідження можна побачити, що опитування учнів, їх відповіді на уроках, особисте спілкування з ними дали певні результати. Учні звернули увагу на таке значення вивчення казок:

• 31% вважали, що твори усної народної творчості важливі для розумового розвитку («для того, щоб ми вчилися читати і розвивати розум»);

• 46% - для організації дозвілля («для того, щоб ми її читали»);

• 23% - для морального розвитку («казка вчить нас добру»).

Отже, запропоновані підходи до роботи над казкою допомагають посилити увагу учнів до проблеми морального виховання. Наведені вище дані досить показові й мають принципове значення. Можна навіть стверджувати, що вони були дещо несподіваними, бо з’ясувалося, що майже 2/3 учнів відчули, що опрацьовані казки мали для них важливе значення в плані морального вдосконалення.

Якісні показники відповідей школярів, наприклад, «казка вчить нас, як треба правильно чинити», «не треба нікого обманювати, брехати, бо це до добра не приведе», «казка вчить допомагати тим, хто потрапив у біду» і тощо дали змогу виявити розуміння учнями значення казки в їхньому житті як засобу, що якнайбільше сприятиме їх моральному становленню.

Ііі. Висновок

Дієвими засобами у вихованні моральних рис особистості молодшого школяра є казка.

Казка незмінний, ніби й звичайний супутник дитинства, давно привертала увагу психологів, педагогів, методистів, вчителів початкових класів.

Проведене наукове дослідження показало, що:

• правильно організоване естетичне сприйняття має великий вплив на духовний розвиток дитини;

• казка може впливати як на свідомі, так і на несвідомі сторони особистості, формуючи певні зразки поведінки;

• казки - не лише виховний чи освітній матеріал, а й ефективний педагогічний засіб;

• незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемі вивчення казки, методичні питання, пов'язані з механізмами її впливу на особистість і ряд теоретичних питань, в даний час розроблені недостатньо.

Все це говорить про актуальність вивчення казок. І з плином часу ці літературні жанри не втратять своєї цінності й привабливості, оскільки в них майстерно змальовано духовні орієнтири становлення особистості, гідні наслідування.