
- •Радіаційна та ядерна безпека
- •Радіоактивність, види іонізуючих випромінювань їх характеристики.
- •Види механізму дії іонізуючого випромінювання
- •Вплив іонізуючого випромінювання на людину
- •Види ядерних вибухів та уражаючі фактори. Вплив на довкілля.
- •Види ядерних вибухів
- •Вражаючі фактори ядерного вибуху
- •Срс. 1. Природні та штучні радіоактивні елементи, їх період піврозпаду та застосування. 2. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. 3. Екологічна безпека аес.
Радіаційна та ядерна безпека
Радіоактивність, види іонізуючих випромінювань їх характеристики.
Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком Антуаном Анрі Беккерелем, який помітив, що солі урану виділяють випромінювання, здатне про ходити крізь метали і діяти на фотографічну пластинку. Ще більш сильним властивістю радіоактивності має радій. Радіоактивні речовини мають наступні властивості: вони світяться в темряві і викликають світіння різних речовин (на домішки радіоактивних речовин раніше було засновано виготовлення світних фарб), виділяють тепло, радіоактивні промені діють на фотографічну пластинку, проходять крізь непрозорі предмети і діють на заряджений електроскоп, розряджаючи його. Останнє може служити чутливим способом знаходження надзвичайно малих слідів радіоактивних речовин (наприклад при дослідженні радіоактивності атмосфери, води, джерел і тому подібне).
Отже, радіоактивність - явище спонтанного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.
Іонізуюче випромінювання — потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину призводить до його іонізації (перетворення нейтральних атомів в іони) з утворенням електричних зарядів різних знаків.
Одиниця вимірювання радіоактивності — Беккерель (Бк, Вq). Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні. Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі. Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції.
Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:
промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;
промені другого типу відхиляються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;
і промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.
Спектри α- і γ-випромінювань переривисті («дискретні»), а спектр β-випромінювання — неперервний.
β-розпад
Беккерель довів, що β-промені є потоком електронів. β-розпад — прояв слабкої взаємодії. β-розпад — внутрішньонуклонний процес, тобто відбувається перетворення нейтрона в протон із вильотом електрона й антинейтрино з ядра.
α-розпад
α-розпадом називають
мимовільний розпад атомного ядра на
ядро-продукт і α-частинку (ядро атома
).
α-розпад є властивістю важких ядер
з масовим
числом А≥200. Всередині таких ядер
за рахунок властивості насичення ядерних
сил утворюються відособлення α-частинки,
що складаються з двох протонів і двох
нейтронів. Утворена таким чином α-частинка
сильніше відчуває кулонівське
відштовхування від інших протонів ядра,
ніж окремі протони. Одночасно на
α-частинку менше впливає ядерне
міжнуклонне притягання за рахунок
сильної взаємодії, ніж на решту нуклонів.
γ-розпад
Гамма промені - це електромагнітні хвилі із довжиною хвилі, меншою за розміри атома. Вони утворюються зазвичай при переході ядра атома із збудженого стану в основний стан. При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі не змінюється, а отже ядро залишається тим самим елементом. Однак випромінювання гамма-променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.
Якісні характеристики іонізуючого випромінювання
— енергія випромінювання (Дж, еВ);
— проникаюча здатність (м, см, мм);
— іонізуюча здатність.
Кількісні характеристики іонізуючого випромінювання.
— поглинута доза
— еквівалентна доза
— експозиційна доза (характеризує іонізуючий ефект, рентген — та g— випромінювання)
— густина потоку частинок ( для корпускулярних випромінювань).
Кількість енергії, яке передається тканинам при дії іонізуючого опромінення називається дозою. Дози можуть бути наступні.
Поглинута доза — енергія іонізуючого опромінення, поглинута опроміненим тілом (тканинами організму), в перерахунку на одиницю маси. Одиниця поглинутої дози — грей (Гр,Gу). 1 гр = 100 рад.
Еквівалентна доза — поглинута доза помножена на коєфіцієнт якості випромінювання, що враховує здатність даного вида випромінювання пошкоджувати тканини організму. Коефіцієнт якості опромінення найбільший у l — випромінення = 20, для b та g — випромінювання — 1. Одиниця еквівалентної дози — Зиверт (Зв). 1 зиверт = 100 бер (біологічний еквівалент рада).
Ефективна доза — еквівалентна доза, помножена на коефіцієнт, що враховує різку чутливість різних тканин до опромінення.