Геодезія (2 курс)
336. Для полігонометрії 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 5''.
- 2''.
+ 3''.
- 10''.
- 20''.
337. Для полігонометрії 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 2''.
- 3''.
+ 5''.
- 10''.
- 15''.
338. Для полігонометрії 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 2''.
- 3''.
- 5''.
+ 10''.
- 15''.
339. Допустима кутова нев’язка у полігонометричному ході або полігоні 4 класу визначається за формулою:
+
-
-
-
340. Допустима кутова нев’язка у полігонометричному ході або полігоні 1 розряду визначається за формулою:
-
+
-
-
341. Допустима кутова нев’язка у полігонометричному ході або полігоні 2 розряду визначається за формулою:
-
-
+
-
342. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін до 500 метрів вимірюються з середньою квадратичною похибкою:
- 1 мм.
+ 1 см.
- 5 мм.
- 5 см.
343. Для полігонометрії 1 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:
+ 0,8 км.
- 0,20 км.
- 0,50 км.
- 0,12 км.
- 0,25 км.
344. Для полігонометрії 4 класу найбільша довжина сторони ходу становить:
- 0,08 км.
- 0,20 км.
- 0,50 км.
- 0,12 км.
+ 3,0 км.
345. Для тріангуляції 4 класу середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 5''.
+ 2''.
- 3''.
- 10''.
- 20''.
346. Для тріангуляції 1 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 2''.
- 3''.
+ 5''.
- 10''.
- 15''.
347. Для тріангуляції 2 розряду середня квадратична похибка вимірювання кутів становить не більше:
- 2''.
- 3''.
- 5''.
+ 10''.
- 15''.
348. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів довжини сторін можуть вимірюватися:
- мірними стрічками.
- рулетками.
+ (50 %) підвісними мірними приладами.
+ (50 %) світловідалемірами.
- нитковим віддалеміром.
349. В полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів кути можуть вимірюватися:
- теодолітами технічної точності.
+ (50 %) точними теодолітами.
+ (50 %) електронними тахеометрами.
- світловіддалемірами.
350. Поправка в довжину лінії для редукування її на рівень моря обчислюється за формулою:
-
-
-
+
351. Для визначення положення точок методом GPS-спостережень необхідно одночасно спостерігати не менше:
- двох супутників.
- трьох супутників.
+ чотирьох супутників.
- п’яти супутників.
- шести супутників.
352. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом використовується:
+ статичні відносні GPS-спостереження.
- кінематичні відносні GPS-спостереження.
- напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
- псевдостатичні GPS-спостереження.
353. Для топографічного знімання місцевості супутниковим методом використовується:
- статичні відносні GPS-спостереження.
- кінематичні відносні GPS-спостереження.
+ напівкінематичні відносні GPS-спостереження (stop&go).
- псевдостатичні GPS-спостереження.
354. Для створення планової геодезичної мережі супутниковим методом одночасно необхідно вести GPS-спостереження не менше ніж:
- одним приймачем.
+ двома приймачами.
- трьома приймачами.
- чотирма приймачами.
355. Під час нівелювання IV класу нівелірні ходи прокладають:
+ тільки в одному напрямку.
- в прямому та зворотному напрямку.
- два рази в одному напрямку.
- по два рази в прямому та зворотному напрямку.
356. Під час нівелювання IІІ класу нівелірні ходи прокладають:
- тільки в одному напрямку.
+ в прямому та зворотному напрямку.
- два рази в одному напрямку.
- по два рази в прямому та зворотному напрямку.
357. Під час нівелювання IV класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
+ 5 метрів.
- 10 метрів.
- 2 метри.
- 4 метри.
358. Під час нівелювання IІІ класу нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до:
- 5 метрів.
- 10 метрів.
+ 2 метри.
- 4 метри.
359. Під час нівелювання IV класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
- 5 метрів.
+ 10 метрів.
- 2 метри.
- 4 метри.
360. Під час нівелювання IІІ класу накопичення нерівностей відстаней від нівеліра до рейок у секції допускається до:
+ 5 метрів.
- 10 метрів.
- 2 метри.
- 4 метри.
361. Під час нівелювання ІІI класу нормальна довжина променя візування:
- 50 метрів.
+ 75 метрів.
- 100 метрів.
- 150 метрів.
362. Під час нівелювання IV класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
- 0,1 метра.
+ 0,2 метра.
- 0,3 метра.
- 0,5 метра.
363. Під час нівелювання ІІI класу висота променя візування над підстильною поверхнею не повинно бути менш як:
- 0,1 метра.
- 0,2 метра.
+ 0,3 метра.
- 0,5 метра.
364. Під час нівелювання IV класу нормальна довжина променя візування:
- 50 метрів.
- 75 метрів.
+ 100 метрів.
- 150 метрів.
365. Триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою застосовують для нівелювання:
- I класу.
- IІ класу.
+ (50 %) IІІ класу.
+ (50 %) IV класу.
366. Під час нівелювання IV класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
- 5 мм на 1 км ходу.
- 10 мм на 1 км ходу.
+ 20 мм на 1 км ходу.
- 50 мм на 1 км ходу.
367. Під час нівелювання IІІ класу нев’язки в ходах між вихідними пунктами повинні бути не більше:
- 5 мм на 1 км ходу.
+ 10 мм на 1 км ходу.
- 20 мм на 1 км ходу.
- 50 мм на 1 км ходу.
368. Під час нівелювання IV класу розходження значень перевищень на станції, які визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
- 1 мм.
- 2 мм.
- 3 мм.
+ 5 мм.
369. Під час нівелювання IІІ класу розходження значень перевищень на станції, які визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до:
- 1 мм.
- 2 мм.
+ 3 мм.
- 5 мм.
370. Для полігонометрії 2 розряду найбільша довжина сторони ходу становить:
- 0,08 км.
- 0,20 км.
+ 0,50 км.
- 0,12 км.
- 0,25 км.
371. Для полігонометрії 1 розряду найменша довжина сторони ходу становить:
- 0,8 км.
- 0,25 км.
- 0,50 км.
+ 0,12 км.
- 0,25 км.
372. Для полігонометрії 2 розряду найменша довжина сторони ходу становить:
+ 0,08 км.
- 0,25 км.
- 0,50 км.
- 0,12 км.
- 0,25 км.
373. Для полігонометрії 4 класу найменша довжина сторони ходу становить:
- 0,08 км.
+ 0,25 км.
- 0,50 км.
- 0,12 км.
- 3,0 км.
374. Державна нівелірна мережа України поділяється на:
- два класи.
- три класи.
+ чотири класи.
- п’ять класів.
375. Лінії державної нівелірної мережі І, ІІ, ІІІ та ІV класів закріплюють реперами вздовж траси через:
- 1 км.
- 2 км.
+ 5 км.
- 6 км.
- 8 км.
376. Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів слід визначати із трикутників, в яких виміряні:
+ всі три кути.
- 2 або 3 кути.
- 1, 2 або 3 кути.
- 2 кути і одна сторона.
377. Суцільна мережа тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів має опиратися:
+ не менш ніж на три вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони.
- не менш ніж на три вихідні геодезичні пункти і на одну вихідну сторону.
- на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів.
- на два вихідні геодезичні пункти і на одну вихідну сторону, що прилягає до пунктів.
378. Ланцюг трикутників в тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів має опиратися:
- не менш ніж на три вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони.
- не менш ніж на три вихідні геодезичні пункти і на одну вихідну сторону.
+ на два вихідні геодезичні пункти і на дві вихідні сторони, що прилягають до пунктів.
- на два вихідні геодезичні пункти і на одну вихідну сторону, що прилягає до пунктів.
379. Довжина сторони трикутника в тріангуляції 4 класу має бути не більше:
- 2 км.
- 3 км.
- 4 км.
+ 5 км.
- 8 км.
380. Довжина сторони трикутника в тріангуляції 1 розряду має бути не більше:
- 2 км.
- 3 км.
- 4 км.
+ 5 км.
- 8 км.
381. Довжина сторони трикутника в тріангуляції 2 розряду має бути не більше:
- 2 км.
+ 3 км.
- 4 км.
- 5 км.
- 8 км.
382. Висотну прив’язку центрів тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів проводять:
- нівелюванням ІІІ класу.
+ (50 %) нівелюванням ІV класу.
+ (50 %) технічним нівелюванням.
- тригонометричним нівелюванням.
383. До великомасштабного топографічного знімання належать знімання у масштабах:
- 1:25 000.
+ (33,3) 1:10 000.
+ (33,3) 1:5 000, 1:2 000.
+ (33,3) 1:1 000, 1:500.
- 1:200.
384. Щільність пунктів мережі згущення на забудованій території має бути не менш ніж:
- 1 пункт на 1 кв. км.
- 2 пункти на 1 кв. км.
+ 4 пункти на 1 кв. км.
- 6 пунктів на 1 кв. км.
- 8 пунктів на 1 кв. км.
385. Щільність пунктів мережі згущення на незабудованій території має бути не менш ніж:
+ 1 пункт на 1 кв. км.
- 2 пункти на 1 кв. км.
- 4 пункти на 1 кв. км.
- 6 пунктів на 1 кв. км.
- 8 пунктів на 1 кв. км.
386. Щільність пунктів мережі згущення під час інженерних розвідувань та будівництва у містах і на промислових майданчиках має бути не менш ніж:
- 1 пункт на 1 кв. км.
- 2 пункти на 1 кв. км.
- 4 пункти на 1 кв. км.
- 6 пунктів на 1 кв. км.
+ 8 пунктів на 1 кв. км.
387. Під час топографічного аерофотознімання місцевості базис фотографування обчислюється за формулою:
+
-
-
-
388. Під час топографічного аерофотознімання місцевості віддаль між суміжними маршрутами фотографування обчислюється за формулою:
-
+
-
-
389. Під час топографічного аерофотознімання місцевості кількість знімків у маршруті обчислюється за формулою:
-
+
-
390. Під час топографічного аерофотознімання місцевості кількість маршрутів обчислюється за формулою:
-
-
+