Топографія (1 курс)
1. Предметом топографії є:
- питання земельно-кадастрового знімання територій.
+ питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні.
- питання створення державної геодезичної мережі.
- питання зображення сферичної поверхні Землі на площині у вигляді карт.
2. Поверхня, в точках якої потенціал сили тяжіння Землі скрізь має одне і те ж саме значення, - це:
- фізична поверхня.
+ рівнева поверхня.
- горизонтальна поверхня.
- поверхня еліпсоїду.
3. Зімкнута поверхня, яка в кожній своїй точці перпендикулярна до напряму сили тяжіння (прямовисної лінії ), – це:
+ рiвнева поверхня.
- референц – еліпсоїд.
- земний еліпсоїд.
- еліпсоїд обертання.
4. Фігура Землі, яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками, - це:
- загально-земний еліпсоїд.
+ геоїд.
- референц-еліпсоїд.
- земна куля.
5. Фігура реальної Землі, яка визначена на основі геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів без врахування розподілу мас в тілі Землі, – це:
- геоїд.
+ квазігеоїд.
- рiвнева поверхня.
- референц – еліпсоїд.
- земний еліпсоїд.
6. Еліпсоїд, що характеризує фігуру та розміри Землі, - це:
- геоїд.
- квазігеоїд.
- рiвнева поверхня.
- референц – еліпсоїд.
+ земний еліпсоїд.
7. Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі, - це:
- геоїд.
- квазігеоїд.
- рiвнева поверхня.
- референц – еліпсоїд.
+ загальноземний еліпсоїд.
8. Земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геодезичних вимірів та встановлення системи геодезичних координат, - це:
- геоїд
- квазігеоїд.
- рiвнева поверхня.
+ референц – еліпсоїд.
- земний еліпсоїд.
9. Розміри земного еліпсоїда характеризують:
- довжини паралелей і меридіанів.
- широта та довгота.
+(50%) довжини великої та малої півосей.
+(50%) довжинa великої півосі та полярне стиснення.
10. Референц-еліпсоїд Красовського характеризується розмірами великої півосі та полярного стиснення:
- 6378136 м та 1:298,25784.
+ 6378245 м та 1:298,3.
- 6378137 м та 1:298,257223563.
- 6377397 м та 1:299,2.
11. Пряма, що збігається з напрямом дії сили тяжіння в даній точці, – це:
- меридіан.
- паралель.
- велика піввісь.
- мала піввісь.
+ вискова лінія.
12. Кут між прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці – це:
+ відхилення вискової лінії.
- широта точки.
- довгота точки.
- зближення меридіанів.
13. Лінії перетину поверхні еліпсоїда з площинами, які проходять через вісь обертання Землі, – це:
+ меридіани.
- паралелі.
- нормалі.
- вискові лінії.
14. Лінії перетину поверхні еліпсоїда з площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, – це:
- меридіани.
+ паралелі.
- нормалі.
- вискові лінії.
15. Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда, - це:
- астрономічні координати.
- топоцентричні координати.
+ геодезичні координати.
- геоцентричні координати.
16. Компоненти напряму вискової лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана, - це:
+ астрономічні координати.
- топоцентричні координати.
- геодезичні координати.
- просторові прямокутні координати.
17. Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь, - це:
+ площина геодезичного меридіана.
- площина геодезичної паралелі.
- горизонтальна площина.
- площина астрономічного меридіана.
18. Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора, - це:
- геодезична довгота.
+ геодезична широта.
- астрономічна довгота.
- астрономічна широта.
19. Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана - це:
+ геодезична довгота.
- геодезична широта.
- астрономічна довгота.
- астрономічна широта.
20. Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда – це:
+ геодезична висота.
- ортометрична висота.
- динамічна висота.
- нормальна висота.
21. Висота точки над поверхнею геоїда, відкладена по силовій лінії поля сили тяжіння, - це:
- геодезична висота.
+ ортометрична висота.
- динамічна висота.
- нормальна висота.
22. Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і рівнобіжна до осі обертання Землі, - це:
- площина геодезичного меридіана.
- площина геодезичної паралелі.
- горизонтальна площина.
+ площина астрономічного меридіана.
23. Кут, утворений висковою лінією в даній точці і площиною, яка перпендикулярна до осі обертання Землі, - це:
- геодезична довгота.
- геодезична широта.
- астрономічна довгота.
+ астрономічна широта.
24. Двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана - це:
- геодезична довгота.
- геодезична широта.
+ астрономічна довгота.
- астрономічна широта.
25. Координати, початком відліку яких є точка місцевості, - це:
- астрономічні координати.
+ топоцентричні координати.
- геодезичні координати.
- просторові прямокутні координати.
26. Координати, початком відліку яких є центр мас Землі, - це:
+ геоцентричні координати.
- топоцентричні координати.
- геодезичні координати.
- плоскі прямокутні координати.
27. Площина, яка перпендикулярна до вискової лінії, - це:
- вертикальна площина.
+ горизонтальна площина.
- площина меридіана.
- площина паралелі.
28. Довільна площина, що вміщує вискову лінію в даній точці, - це:
+ вертикальна площина.
- горизонтальна площина.
- площина меридіана.
- площина паралелі.
29. Відрізок вискової лінії від точки місцевості до обраної рівневої поверхні – це:
- абсциса точки.
- ордината точки;
- апліката точки;
+ висота точки.
30. Висота точки, яка визначається відносно основної рівневої поверхні, - це:
- відносна висота.
+ абсолютна висота.
- умовна висота.
- геодезична висота.
31. В Україні абсолютні висоти визначаються в:
- Дніпровській системі висот.
+ Балтійській системі висот.
- Чорноморській системі висот.
- Азовській системі висот.
32. Різниця абсолютних або умовних висот двох точок – це:
+ перевищення.
- довжина лінії.
- приріст абсцис.
- приріст ординат.
33. Під нівелюванням розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:
+ перевищення між окремими точками або їхні висоти.
- проектні висоти окремих точок.
- відстані до точок "нульових робіт" та їхні висоти.
- відстані між пікетними точками та їхні висоти.
34. Зменшене подібне зображення горизонтальної проекції невеликої ділянки місцевості, в межах якого не враховується кривина Землі, - це:
- карта місцевості.
+ план місцевості.
- профіль місцевості.
- абрис місцевості.
35. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини Землі, складене в прийнятій картографічній проекції з урахуванням кривини рівневої поверхні, - це:
+ карта місцевості.
- план місцевості.
- профіль місцевості.
- абрис місцевості.
36. Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в обраному напрямку – це:
- карта місцевості.
- план місцевості.
+ профіль місцевості.
- абрис місцевості.
37. Сукупність контурів і нерухомих предметів місцевості – це:
- рельєф місцевості.
+ ситуація місцевості.
- профіль місцевості.
- абрис місцевості.
38. Нерівності земної поверхні природного походження – це:
+ рельєф місцевості.
- ситуація місцевості.
- профіль місцевості.
- абрис місцевості.
39. Під час контурного (горизонтального) знімання на карті або на плані зображується:
- рельєф місцевості.
+ ситуація місцевості.
- профіль місцевості.
- рельєф та ситуація місцевості.
40. Під час топографічного знімання на карті або на плані зображується:
- тільки рельєф місцевості.
- тільки ситуація місцевості.
- профіль місцевості.
+ рельєф та ситуація місцевості.
41. Під час кадастрового знімання на плані зображується:
- рельєф місцевості.
- ситуація місцевості.
- профіль місцевості.
- рельєф та ситуація місцевості.
+ контури об’єкта, ситуація та межі суміжних земельних ділянок.
42. Основною системою координат для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:
- система координат Меркатора.
- система координат Зольднера.
+ система координат Гаусса-Крюгера.
- система координат Сансона.
43. В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:
+ осьовий меридіан зони.
- меридіан даної точки.
- Гринвіцький меридіан.
- екватор.
44. В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:
- осьовий меридіан зони.
- меридіан даної точки.
- Грінвіцький меридіан.
+ екватор.
45. Довгота осьового меридіана N–ої шестиградусної зони обчислюється за формулою:
+
-
-
-
46. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. В якій координатній зоні знаходиться ця точка?
+ 6.
- 5.
- 2.
- 52.
47. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. В якій координатній зоні знаходиться ця точка?
+ 6.
- 4.
- 2.
- 42.
48. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходиться ця точка?
+ 20 км на схід.
- 20 км на захід.
- 520 км на схід.
- 520 км на захід.
49. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходиться ця точка?
- 20 км на схід.
+ 80 км на захід.
- 420 км на схід.
- 420 км на захід.
50. В системі координат Гаусса-Крюгера спотворення довжин ліній обчислюється за формулою:
+
-
-
-
51. Середній меридіан зони, який зображується у вигляді прямої лінії на площині - це:
- магнітний меридіан.
+ осьовий меридіан.
- географічний меридіан.
- астрономічний меридіан.
52. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний з:
- горизонтальними лініями кілометрової сітки.
+ вертикальними лініями кілометрової сітки.
- горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти.
- вертикальними лініями внутрішньої рамки карти.
53. Геодезичні координати характеризуються:
- абсцисою і ординатою.
+ широтою і довготою.
- меридіанами та паралелями.
- кутами та довжинами ліній.
54. Прямокутні координати характеризуються:
+ абсцисою і ординатою.
- широтою і довготою.
- меридіанами та паралелями.
- кутами та довжинами ліній.
55. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:
- точка перетину початкового (грінвіцького) меридіана та лінії екватора.
- точка перетину географічного меридіана та лінії екватора.
+ точка перетину осьового меридіана та лінії екватора.
- точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.
56. Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіана на:
- 500 кілометрів на схід.
+ 500 кілометрів на захід.
- 1000 кілометрів на схід.
- 1000 кілометрів на захід.
57. В проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:
- за широтою через 4 градуси.
- за широтою через 6 градусів.
- за довготою через 4 градуси.
+ за довготою через 6 градусів.
58. Процес порівняння даної фізичної величини з іншою однорідною фізичною величиною, яка прийнята за одиницю, - це:
- компарування.
+ вимірювання.
- перевірка.
- юстування.
59. Якщо об’єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру, то це:
+ прямі (безпосередні) виміри.
непрямі (посередні) виміри.
рівноточні виміри.
- нерівноточні виміри.
60. Якщо значення фізичної величини визначається через інші виміряні величини, то це:
- прямі (безпосередні) виміри.
+ непрямі (посередні) виміри.
рівноточні виміри.
- нерівноточні виміри.
61. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин, - це:
- метрична міра.
- радіанна міра.
+ градусна міра.
-градова (десятинна) міра.
62. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, – це:
- метрична міра.
- радіанна міра.
- градусна міра.
+ градова (десятинна) міра.
63. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу, - це:
- довгота.
- широта.
- градус.
- азимут.
+ радіан.
64. Площа земельної ділянки становить S=0,3250 га, що дорівнює:
- 3,250 метрів квадратних.
- 32,5 метрів квадратних.
+ 3250 метрів квадратних.
- 325 метрів квадратних.
65. Площа земельної ділянки становить S=2296 метрів квадратних, що дорівнює:
- 0,0023 га.
- 22,96 га.
+ 0,2296 га.
- 2,296 га.
66. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладення на місцевості – це:
- графічна точність масштабу.
+ масштаб.
- точність масштабу.
- поперечний масштаб.
- лінійний масштаб.
67. Масштаб, який виражається у вигляді аліквотного дробу і його знаменник показує ступінь зменшення елементів на папері порівняно з їх величиною на місцевості, - це:
- лінійний масштаб.
- поперечний масштаб.
+ числовий масштаб.
- точність масштабу.
68. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, плані – це:
- лінійний масштаб.
- поперечний масштаб.
+ графічна точність масштабу.
- числовий масштаб.
69. Вказати графічну точність для масштабу 1:25000:
- 250 м.
+ 2,5 м.
- 0,25 м.
- 0,025 м.
- 25 м.
70. Вказати графічну точність для масштабу 1:10000:
- 10 м.
- 0,1 м.
+ 1,0 м.
- 100 м.
- 0,01 м.
71. Із наведених масштабів визначити найдрібніший (мілко масштабна карта або план):
- 1:50000.
- 1:100000.
- 1:500.
- 1:2000.
+ 1:500000.
72. Із наведених масштабів визначити найкрупніший (великомасштабна карта або план):
- 1:5000.
+ 1:500.
- 1:2000.
- 1:2500.
- 1:1000.
73. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладення на місцевості буде становити:
- 125 м.
+ 500 м.
- 250 м.
- 25000 м.
- 12500 м.
74. Якщо довжина лінії на плані масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладення на місцевості буде становити:
+ 150 м.
- 1500 м.
- 100 м.
- 15 м.
- 300 м.
75. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:
- номенклатурою карт.
+ розграфленням карт.
- картографічною проекцією.
- поверхнею відносності.
76. Систему позначення окремих листів топографічних карт називають:
+ номенклатурою карт.
- розграфленням карт.
- картографічною проекцією.
- поверхнею відносності.
77. В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу
- 1:10 000.
- 1:100 000.
- 1:500 000.
+ 1:1 000 000.
78. Лист топографічної карти масштабу 1:1 000 000 має розміри:
- по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
+ по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
79. Лист топографічної карти масштабу 1:100 000 має розміри:
+ по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.
- по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.
- по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів
- по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.
80. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об’єкти місцевості та їхні кількісні і якісні характеристики, – це:
- горизонталі.
+ умовні знаки.
- закладання.
- номенклатура.
81. Масштабні умовні знаки служать:
- для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти.
+ для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти.
- для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна.
- для зображення додаткової характеристики об’єктів місцевості.
82. На топографічних планах поза масштабними умовними знаками відображаються:
- сади.
- пасовища.
+ (50 %) лінії зв’язку та електропередач.
+ (50 %) пункти геодезичної мережі.
- виноградники.
83. На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:
- залізниці.
+ (50 %) підписи населених пунктів.
+ (50 %) підписи адміністративно-територіальних утворень.
- лінії зв’язку та електропередач.
- вітряні млини.
- сади.
84. Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста – «20-5/10», то характеристика цього мосту наступна:
+ 20 - довжина моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - ширина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - довжина моста, 5 - висота моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - ширина моста, 5 - довжина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
- 20 - висота моста, 5 - ширина моста, 10 - вантажопідйомність в тонах.
85. Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні автомобільної дороги - «8(12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету, 12 – ширина покритої частини дороги, Б – бетонне покриття.
+ 8 – ширина проїзної частини дороги, 12 – ширина дороги від кювету до кювету, Б – бетонне покриття.
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-довжина проїзної частини дороги, Б – бетонне покриття.
- 8 – ширина дороги від кювету до кювету,12-ширина полоси відведення дороги, Б – бетонне покриття.