3.3. Складові “стратегічного набору” підприємства та їх взаємозв’язок
Стратегічний набір – комплекс стратегічних рішень, вказівок і процедур щодо напрямків бізнесу і організації розвитку підприємства, тобто система стратегій, що має заповнити стратегічну прогалину в діяльності підприємства.
Стратегічна прогалина – інтервал між можливостями, зумовленими наявними тенденціями розвитку підприємства у зовнішньому оточенні, та бажаними орієнтирами.
До стратегічного набору входять:
Загальна (корпоративна) стратегія;
Бізнес-стратегії (товарна, ринкова, товарно-ринкова) – іноді їх називають конкурентні стратегії.
Охоплюють конкретний вид діяльності і формуються на рівні самостійних господарських центрів (СГЦ). Якщо підприємство спеціалізується на одному виді діяльності, то бізнес-стратегія формується як загальна. Якщо підприємство є мультибізнесовою структурою, має декілька СГЦ, то для кожного з них розробляється своя бізнес-стратегія.
Бізнес-стратегія стосується розробки і обґрунтування заходів щодо:
здобуття і збереження конкурентних переваг, посилення конкурентних позицій підприємства у конкретному бізнесі;
об’єднання і координації стратегічних дій усіх функціональних підсистем підприємства;
вирішення проблем пов’язаних з конкретним бізнесом підприємства;
забезпечення здатності і можливості реагування на зміни зовнішнього середовища даного бізнесу
Забезпечуючі стратегії:
- функціональна стратегія.
Стосується окремого функціонального процесу, напряму господарської діяльності підприємства – маркетингу, виробництва, науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), фінансів, інвестицій, організаційної системи управління (ОСУ), кадрів, соціального і екологічного аспектів діяльності.
- ресурсна стратегія.
Стосується окремих ресурсів забезпечення стратегічної діяльності підприємства (матеріальних, фінансових, кадрових, інформаційних).
Операційна стратегія:
Стосується окремих операційних одиниць підприємства (заводів, магазинів) та підрозділів (цех, окреме виробництво, робоче місце). Такі стратегії слугують вирішенню специфічних проблем, пов’язаних з реалізацією окремих цілей окремих оперативних підрозділів підприємства.
Корпоративна стратегія ґрунтується на концепції підприємства як сукупності різних стратегічних областей бізнесу (СЗГ) і стосується комбінації елементів інвестиційного портфеля. Тобто визначають корпоративну стратегію комбінації СЗГ, в яких підприємство намагатиметься досягти своїх цілей.
Бізнес-стратегії відіграють ключову роль у обґрунтуванні та забезпеченні досягнення підприємством потрібного рівня конкурентоспроможності в його конкретному бізнесі. Розробляється для окремих СЗГ. Ці стратегії спрямовані на забезпечення сильної довгострокової конкурентної позиції в даній СЗГ.
Функціональні стратегії розробляють для окремого функціонального підрозділу або напрямку всередині визначеної сфери бізнесу. Вони є більш вузькими і конкретизують окремі деталі у загальній стратегії за рахунок визначення підходів, необхідних дій і практичних заходів із забезпечення керування окремими підрозділами чи філіями бізнесу (рис. 3.2, рис. 3.3).
Ресурсні стратегії обґрунтовують ресурсне забезпечення стратегічної діяльності підприємства по окремим бізнес-стратегіям і стратегії підприємства в цілому з врахуванням вимог функціональних стратегій.
Операційні стратегії конкретизують стратегії СГП підприємств по їх основним операційним одиницям: заводам, магазинам, конкретним виробництвам, цехам, робочим місцям. Розробляються всередині функціональних напрямів. Стосуються розв’язання щоденних оперативних завдань, що мають стратегічну важливість (рекламні кампанії, закупівля сировини, керування запасами, ремонт, транспортування тощо).
Рис. 3.2. Аспекти і проблематика стратегічних рішень підприємства
Рис. 3.3. Зміст функціональних стратегій підприємства