Памятка вчителю-початківцю

Завчасно зясуйте, в якому кабінеті передбачено розкладом проведення вами заняття.

У кожному класі доберіть собі помічників, які під вашим керівництвом готували б необхідне на уроках навчальне приладдя (своєчасно приносили демонстраційні матеріали, прилади, слідкували за порядком і чистотою в класі тощо).

Під час перерви відберіть усе потрібне для того чи іншого уроку, компактно складіть його.

Оглянувши себе перед дзеркалом, чи акуратно ви виглядаєте.

Дайте змогу після дзвінка всім учням.

Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері, стоячи в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою, заведеною за спину, зачиняйте двері.

На вашому обличчі моє бути задоволення і ледь помітна усмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

Упевненим кроком ідіть до робочого стола.

Привітайтеся з учнями, почувши відповідні привітання, запропонуйте їм сісти.

Дві-три секунди уважно оглядайте клас, щоб побачити всіх учнів і психологічно організувати їх на навчальну діяльність.

Для того, щоб мобілізувати учнів на навчання слід звертати увагу не лише на зовнішній бік справи (сядьте правильно, відкрийте зошити, запишіть тему уроку і т. ін.), а й активізувати увагу учнів, викликати у них інтерес до вивчення тієї чи іншої теми, таким чином усунувши сліди попередніх емоційних подразників – заволодійте увагою учнів.

Виховна робота студента-практиканта

Під час проходження педагогічної практики студенти-практиканти виконують не тільки обов’язки вчителя-предметника, але й обов’язки класного керівника.

Студент повинен:

володіти знаннями з теорії й методики виховної роботи;

розвивати професійні вміння та навички вихователя;

оволодівати технологією виховної роботи та роботи з батьками учнів.

Виконуючи функції вихователя, студент має поєднувати наукову і практичну підготовку, досконало володіти своєю спеціальністю, методами управляння дитячим колективом, навичками роботи з батьками; повинен бути контактним у спілкуванні, уважним до учнів, ініціативним, критичним до себе й до інших, здатним до педагогічної творчості.

Під час педагогічної практики студенти-практиканти виконують такі виховні завдання:

беруть участь у проведенні всіх виховних заходів школи, класу;

вивчають організацію виховної роботи педагогічним колективом школи, учкому школи, систему цієї роботи (форми, методи і т. ін.), її вплив на формування особистості учнів, підвищення рівня педагогічної культури батьків;

досліджують психологію виховної роботи з учнями з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з них;

спостерігають психологічні особливості поведінки учнів і чинники, що зумовлюють її, а також можливості підвищення культури та вихованості учнів у процесі підготовки до суспільного життя.

Студент як вихователь повинен уміти:

Застосовувати одержані знання при розв’язанні психолого-педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнівського колективу.

Визначати конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівнів вихованості учнівського колективу, умов навколишнього середовища.

Виховувати в учнів шанобливе ставлення до духовних і матеріальних цінностей українського народу та народів інших національностей, які проживають в Україні.

Реалізовувати принцип національного виховання у зв’язку виховання з життям і трудовою діяльністю народу.

Використовувати елементи народної педагогіки як засобу педагогічного впливу.

Планувати діяльність і спілкування вихованців, забезпечуючи єдність вимог, інтересів та здібностей учнів.

Схема аналізу виховного заходу.

Загальні відомості: дата проведення, форма виховного заходу, мета.

Аналіз підготовчого етапу до проведення виховного заходу:

ініціатори та організатори виховного заходу (учитель, учні, адміністрація школи, батьківський комітет);

урахування інтересів та ініціативи учнів під час вибору ними теми й мети виховного заходу;

планування підготовки до виховного заходу;

різноманітність намічених форм організації діяльності школярів (індивідуальні, групові, масові, словесні, практичні; походи, екскурсії, диспути, КВК і т. ін.), їх доцільність та ефективність;

взаємозв’язок форми, мети виховного заходу із завданнями виховання, рівнем розвитку дитячого колективу, віковими особливостями.

Позакласна робота з історії.

Важливим фактором у вивченні історії є позакласна робота. ЇЇ, як і урок, необхідно планувати, враховуючи індивідуальні особливості та здібності кожного учня. Позакласна робота з історії допомагає глибше вивчити предмет.

Позакласна робота повинна мати зв’язок з урок омами, бути спрямована на розвиток в учнів пізнавальної діяльності, здатність оцінювати окремі історичні події з позицій сьогодення.

Основними напрямками та формами позакласної роботи є:

краєзнавча робота в школі та поза її межами;

шкільні конкурси з історії;

екскурсії з історичної тематики;

політичний клуб;

зустрічі з відомими політичними діячами;

дослідницька робота;

розробка та створення проектів за історичною тематикою;

проведення дискусій, “круглих столів”, конференцій;

проведення тижнів або днів історії, правознавства в школі.

Для організації будь-якої форми позакласної роботи необхідно продумати тематику та розробити методику організації того чи іншого заходу.

Процес навчання історії ставить за мету розвиток особистості учні, його особистих якостей. І саме позакласна робота у комплексі з урочною системою забезпечує гармонійну реалізацію всіх своїх функцій.

Аналіз позакласного заходу.

Мета позакласного заходу і ступінь її досягнення.

Структура позакласного заходу: комплексний або одиничний; масовий, груповий, індивідуальний, змішаний.

Методична організація позакласного заходу:

з елементами змагання чи без нього;

з художнім виконанням чи без нього;

з перевтіленням діючих осіб чи без нього;

з попереднім дослідницьким завданням чи без нього.

Зміст позакласної роботи.

Підготовчий період:

а) підготовка плану проведення заходу: студентом-практикантом, учнями, сумісними зусиллями;

б) пізнавально-емоційна цінність проведення заходу;

в)дійові учасники заходу: студент-практикант, учні, спільно, батьки (Кількість залучених дійових учасників-школярів у відсотках від усіх учнів класу або групи).

Проведення заходу:

оформлення приміщення, де проводиться захід;

якість підготовки учнів – дійових осіб заходу;

залучення до діяльності учнів, що не є дійовими особами заходу;

реакція на діяльність учнів-дійових осіб слухачів, що не є дійовими особами заходу;

наявність запрошених гостей.

Підсумки заходу:

якість та ефективність позакласного заходу;

емоційний стан учнів та учасників після його проведення, інтерес, викликаний ним;

відзначення дійових осіб заходу.