Вимоги, яким повинен відповідати якісний сучасний урок історії та правознавства

Під час планування і складання плану-конспекту уроку необхідно памятати наступне:

Використання новітніх досягнень історичної та правової науки, передової педагогічної практики, побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей і потреб.

Встановлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.

Зв’язок з раніше вивченими знаннями та уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

Мотивація навчального процесу та активізація розвитку всіх сфер особистості.

Логічність й емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

Ефективне використання педагогічних засобів навчання, розвитку і виховання.

Зв’язок із життям, особистим досвідом учнів.

Формування практично необхідних знань, умінь і навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

Кожен урок історії спрямований на досягнення триєдиної мети: навчити, виховувати, розвивати. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичний (освітніх) вимог відносяться: чітке визначення освітніх завдань кожного уроку; раціоналізація інформаційного наповнення уроку, оптимізація змісту з урахуванням соціальних та особистих потреб; впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності; раціональне поєднання різноманітних видів, форм і методів; творчий підхід до формування структури уроку; поєднання різних форм колективної, групової діяльності з самостійною діяльністю учнів; забезпечення оперативного зворотного зв’язку, дієвого контролю й управління; науковий розрахунок, майстерність проведення уроку.

Виховні вимоги до уроку включають: визначення виховних можливостей навчального матеріалу; постановку тільки тих виховних завдань, які органічно випливають з цілей і змісту навчальної роботи; виховання учнів на основі загальнолюдських цінностей; формування життєво необхідних якостей: посидючості, акуратності, відповідальності, самостійності і т. ін; уважне і чуйне ставлення до учнів, дотримання вимог педагогічного такту, співпраця з учнями і зацікавленість у їхніх успіхах.

Розвивальні вимоги передбачають: формування і розвиток в учнів мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи та активності, проведення навчальних занять на “випереджуючому” рівні, стимулювання набуття нових якісних змін у розвитку.

Крім того, слід пам’ятати й про інші вимоги до уроку: організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні, етичні та ін.

Важливою проблемою, яку доводиться вирішувати теоретику і практику, є визначення типу уроків. Кожен урок, будучи елементом процесу навчання і системи змісту курсу, відноситься до того або іншого типу (групи) уроків, що має певні інтегральні ознаки. Тип уроку впливає на якість навчання і розвитку учнів. У методиці викладання історії та правознавства найбільш поширеними є такі типи уроків:

Урок вивчення нового навчального матеріалу.

Комбінований або складний урок.

Уроки узагальнення та систематизації знань.

Урок перевірки та обліку знань.

Урок вивчення нового навчального матеріалу. Метою цього типу уроків є оволодіння учнями новим матеріалом та новими способами діяльності. Цей тип уроку складається з таких основних етапів:

Організація класу (оргчастина).

Повідомлення теми і мети (актуалізація) уроку.

Вивчення нового матеріалу, використовуючи різноманітні методи, прийоми та засоби задля досягнення поставленої мети, оскільки найбільш ефективно процес засвоєння нових понять, умінь і навичок здійснюється учнями під час активної діяльності, зумовленої застосуванням учителем різноманітних методів, засобів навчання та технологій.

Закріплення одержаних знань.

Висновки та узагальнення.

Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів.

Комбінований або складний урок. На уроках цього типу вирішуються такі дидактичні завдання: повторення і закріплення засвоєних раніше знань із застосуванням вже сформованих умінь і навичок; формування нових знань умінь і навичок; контроль за вивченням нового навчального матеріалу і вдосконаленням знань, умінь та навичок. Відповідно до поставлених вище завдань уроки цього типу складаються з таких основних етапів:

Організація класу (оргчастина).

Повідомлення теми і мети (актуалізація) уроку.

Повторення раніш набутих знань (понять, подій, історичних явищ, дат і т. ін.), які є опорними для вивчення нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу.

Закріплення одержаних знань.

Висновки та узагальнення.

Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів.

Уроки узагальнення та систематизації знань. Уроки цього типу спрямовані на вирішення таких основних дидактичних завдань: перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основами теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності; повторення, корекцію і більш глибоке осмислення навчального матеріалу. Відповідно структура таких уроків складається з наступних етапів:

Організація класу (оргчастина).

Повідомлення мети (актуалізація) уроку.

Повторення раніш набутих знань: понять, подій, їх причинно-наслідкових зв’язків, історичних явищ, дат і т. ін. З метою узагальнення і закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів.

Урок перевірки та обліку знань призначений для: контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу, сформованістю вмінь та навичок; обліку та оцінювання узагальнених відповідно до певної теми, розділу і т.п. знань, умінь та навичок учнів. Структура такого уроку будується відповідно до форми його проведення (тестування, узагальнююча конференція тощо).

Кожен урок оформлюється у вигляді плану-конспекту за таким зразком:

Урок № ___ Клас _______ Дата проведення ___________________

Тема уроку _______________________________________________

Мета уроку: навчальна _____________________________________

розвивальна ___________________________________

виховна _______________________________________

Тип уроку: ________________________________________________

Засоби навчання: __________________________________________

Структура уроку:

І. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми і мети (актуалізація) уроку.

ІІІ. Повторення раніш набутих знань :

1............

2...........

3...........

4...........

ІV. Вивчення нового матеріалу:

План.

1................

2.................

3................

4.................

5.................

V. Закріплення одержаних знань.

VІ. Висновки та узагальнення.

VІІ. Домашнє завдання та інструктаж про його виконання.

VІІІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО АНАЛІЗУ УРОКІВ

Аналіз уроку – важлива ланка професійної підготовки студентів у період педагогічної практики. Він має на меті: поглибити знання з методики; розвивати дослідницькі, конструктивно-планувальні комунікативно-навчальні, організаційні, професійні вміння майбутнього вчителя; сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Завдання проведення аналізу уроку:

оволодіти вміннями фіксованого спостереження за діяльністю вчителя або студента-практиканта та правильного її інтерпретування;

навчитися визначати шляхи усунення недоліків з урахуванням причин їх виникнення та конкретних умов навчання;

оволодіти вміннями самоаналізу, що дозволяє порівнювати свої дії з прийнятими в методиці еталонами, шукати й знаходити ефективні прийоми навчання, розвитку та виховання учнів, умінням оперативно перебудовувати накреслені дії залежно від конкретних змін у навчальній ситуації.

Схема аналізу уроку

Загальні відомості про урок, його тип, структуру і зміст.

Назва предмета, клас, школа, прізвище, імя, по батькові вчителя, студента-практиканта, дата проведення, тема уроку.

Тип уроку, його місце серед інших уроків цієї ж теми.

Структура уроку, послідовність його етапів та їх тривалість, логічний зв’язок між ними (чи відповідає структура уроку дидактичній меті, логіці навчального процесу, чи випливає наступний етап з попереднього, чи раціонально розподілено час між ними).

Зміст уроку: науковість, оптимальність (чи відповідає тип та структура уроку його змісту, завданням і цілям, а також логіці навчального процесу).

Аналіз змісту етапів уроку.

Організація класу і повідомлення завдань уроку.

Підготовка до уроку, обстановка в класі (чистота, порядок, готовність до уроку учнів тощо); обладнання уроку (наявність карт, схем, таблиць, записи на дошці, ТЗН і т. ін.), організація класу (перевірка відсутніх тощо), нагадування теми, що вивчалася на минулому уроці, пов’язування її з темою уроку, постановка цілей і завдань уроку.

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Як відтворювалися раніше набуті знання, чи пов’язані вони з темою, що вивчалася під час уроку, які навички активізували, як опитувалися учні, якою була активність учнів на уроці, чи були доповнення учнями відповідей своїх однокласників, виправлення неточностей, помилок, які методичні прийоми застосовувалися при цьому, наскільки об’єктивно виставлялися оцінки, як перший етап повязувався з наступним тощо.

Формування нових понять і способів дій.

Чи були поставлені перед учнями основні завдання до вивчення теми, як здійснювалася мотивація навчання, чи був викликаний інтерес до теми, чи забезпечувалася реалізація принципів науковості, систематичності, доступності, наступності, проблемності; чи всі питання добре висвітлені в поясненні вчителя, які методи й прийоми застосовувалися, як вони поєднувалися, чи створювалася проблемна ситуація, як вона розв’язувалася, чи встановлювалися причинно-наслідкові звязки, міжпредметні або міжкурсові зв’язки, наскільки зрозуміли новий матеріал учні, як пов’язані між собою різні етапи уроку.

Формування умінь і навичок учнів.

Чи мала місце робота з картою, картиною, схемою, таблицею, лінією часу, історичним документом тощо, наскільки логічним і доцільним було їх використання при вивченні теми уроку, як їх використання сприяло правильним висновкам, узагальненням і т. ін., зробленим учнями або вчителем, чи сприяли вони здійсненню освітньої, виховної і розливальної мети в єдності. Чи забезпечувалась самостійність учнів при вивченні теми уроку, як проводилася робота над помилками у відповідях учнів. Як поєднувалася колективна робота з індивідуальною. Чи мало місце диференціювання завдань для різних за рівнем підготовки учнів. Як встановлювався зв’язок з наступним етапом уроку. Які прийоми виховного впливу застосовувалися.

Домашнє завдання.

Який обсяг і характер домашнього завдання, чи зможуть школярі його виконати за відведений час, чи передбачав учитель способи підвищення інтересу учнів до виконання домашнього завдання, як провів інструктаж, як повідомив вимоги до оформлення домашньої роботи ( контурна карта, складання таблиць, схем, складних і простих планів, виконання завдань з лінією часу тощо). Чи диференціювалося завдання, чи записане воно на дошці, чи записали учні його у щоденник, чи перевірялась уважність учнів під час запису.

Оцінювання знань і умінь учнів.

Наскільки оцінювання знань і умінь учнів відповідали критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів з історії та основ правознавства. Чи було роз’яснено учням, чому таку, а не інакшу оцінку він отримав. Чи мали місце заохочення учнів до навчання, які саме.

П р и м і т к а . Послідовність етапів може змінюватися залежно від дидактичної мети, характеру навчального матеріалу тощо. Або окремі з них можуть скорочуватися за рахунок інших чи випадати зовсім.

Результативність уроку.

Наскільки успішно розв’язані на уроці поставлені освітні, розвивальні та виховні цілі, якість знань (міцність, глибина, дієвість, усвідомленість), уміння застосувати їх на практиці; які практичні вміння і навички вироблені на уроці, які елементи уроку мали найбільший виховний вплив на учнів.

Поведінка вчителя на уроці: педагогічний такт і культура мовлення, зовнішній вигляд, уміння науково організувати працю на уроці, ставлення до учнів; чи раціонально використовує час, чи володіє класом, чи підвищує активність учнів, чи викликає інтерес до предмета, чи володіє емоційністю викладу, чи користується авторитетом і т. ін.

Поведінка учнів на уроці: ступінь активності й дисциплінованості, культура мовлення, ступінь загального розвитку, ставлення до вчителя і один до одного, наявність інтересу до навчального предмета тощо.

Висновки і пропозиції.

Загальна оцінка уроку, що корисного з цього уроку можна рекомендувати вчителям для впровадження в практику, як позбутися наявних недоліків і закріпити досягнені успіхи на наступних уроках, як удосконалити процес навчання на уроці, поліпшувати якість уроку, тобто підвищувати педагогічну майстерність кожного студента-практиканта.

Послідовність дій під час аналізу уроку.

Встановлення загальних відомостей про урок (тема, дидактична мета, тип, структура, зміст уроку, наочність, ТЗН тощо).

Визначення доцільності послідовності основних елементів етапів уроку, наступності між ними.

Оцінка діяльності вчителя і учнів на уроці. Які умови створює вчитель для самостійної навчальної діяльності учнів, чи є він керівником і наставником для учнів у їх навчанні, чи керується авторитарними методами. Які методи і прийоми, засоби навчання використовує.

Обґрунтування досягнення основної мети уроку та освітнього, виховного і розвивального завдань, що випливають з цієї мети.