
- •Види, обсяг і порядок проходження виробничої навчальної практики визначається розділом «Практика» навчального плану спеціальності.
- •Професійно-методичні вміння студентів-практикантів
- •Розвивально-виховні вміння.
- •Права та обовязки студента-практиканта
- •Зміст навчально-виховної діяльності студента-практиканта
- •Організація діяльності студента-практиканта під час проходження педагогічної практики Педагогічна практика студентів включає чотири етапи:
- •Методичні поради для підготовки
- •Вимоги, яким повинен відповідати якісний сучасний урок історії та правознавства
- •Памятка вчителю-початківцю
- •Виховна робота студента-практиканта
- •Форми і методи контролю проходження педагогічної практики
- •Форми звітності студента за практику
- •Критерії оцінювання педагогічної практики студентів-практикантів
- •Рекомендована література
- •Класний керівник __________________________________________________ Вчитель-предметник ________________________________________________
- •Розклад дзвінків
- •З теми: _____________________________________________________________,
- •Школа __________________
Методичні поради для підготовки
ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ
Підготовка до уроків історії та правознавства має такі основні методичні етапи:
Аналіз програм з “Історії України”, “Всесвітньої історії”, “Основ правознавства”.
Ознайомлення з матеріалами відповідних підручників.
Вивчення науково-методичної літератури.
Добір або виготовлення дидактичного матеріалу (карт, схем, таблиць, графіків тощо), наочних посібників, історичних документів, підготовка ТЗН.
Вибір методів і прийомів роботи з класом.
Складання календарно-тематичного плану, поурочне планування (план-конспект уроку).
Готуючись до уроку слід пам’ятати:
Перш ніж складати план-конспект уроку потрібно сумлінно ознайомитися зі змістом відповідного розділу курсу історії чи правознавства (за програмою та підручником).
Обсяг матеріалу, який має бути засвоєний учнями визначається відповідно до теми уроку, що передбачається програмою; визначається обсяг знань, умінь і навичок, на формування яких спрямований урок, який розвиваючий та виховний вплив він має на учнів.
Визначається тип і структура уроку, актуалізується необхідність виучуваного матеріалу, забезпечується органічний зв’язок між вивченням програмового матеріалу і сучасністю.
Ретельно продумуються всі етапи уроку, здійснюється доцільне дозування часу на кожен з цих етапів, добираються відповідні наочні посібники, історичні документи, карти та інші дидактичні матеріали, ТЗН.
Розробляючи конспект уроку, студент-практикант повинен спиратися на принципи системності й послідовності навчання з цією метою необхідно:
Визначити місце нового матеріалу в структурі курсу, теми, розділу.
Спиратися на попередні знання учнів з метою активізації їх навчальної діяльності на уроці.
Визначати причинно-наслідкові зв’язки між виучуваними історичними подіями та явищами, дотримуватись хронологічної послідовності.
Забезпечувати послідовність етапів уроку, яка відповідала б його дидактичній меті.
Створювати проблемні ситуації, пропонувати учням вирішувати проблемні історичні та правові задачі.
Використовувати різні методи і прийоми залучення учнів до самостійної роботи на уроці.
Спонукати учнів аналізувати або синтезувати історичні факти, події, явища; робити на їх основі відповідні висновки.
Підсумки підводити, виходячи з доцільності або після кожного етапу, або в кінці уроку.
Підготовка до уроку починається зі складання календарно-тематичного плану, який дозволяє вчителю бачити в цілому цикл уроків за темою, роль і місце кожного уроку в ній і завдяки цьому добирати найбільш ефективні методи, прийоми та засоби навчання для вирішення завдань освітньої галузі “Суспільствознавство”, визначених Державним стандартом базової і повної середньої освіти, він є основою для поурочного планування, в якому розкривається зміст кожного уроку. Складається календарно-тематичний план за наступною схемою:
№№ п/п
|
Дата проведення уроку |
Тема розділу, уроку |
Основні поняття |
Наочність |
Домашнє завдання |
|
|
|
|
|
|