Організація діяльності студента-практиканта під час проходження педагогічної практики Педагогічна практика студентів включає чотири етапи:

підготовчий;

початковий;

проведення практики (основний етап);

підсумки практики (заключний етап).

Підготовка до проведення педагогічної практики розпочинається на лекційних та семінарських заняттях з предметів історичного, правознавчого циклів та суміжних дисциплін (педагогіки, психології, безпеки життєдіяльності тощо).

Значне місце у фаховій підготовці студентів-практикантів належить курсам з методики викладання історії та методики викладання правознавства. Знання методики викладання історії та правознавства дають можливість студентам пізнати дидактичні принципи науковості та доступності виучуваного матеріалу, систематичності й послідовності в навчанні, зв’язку теорії з практикою, свідомості й активності, наочності, наступності й перспективності та міцності засвоєння знань; дає можливість простежити взаємозв’язок і взаємозумовленість історичних явищ, виявлення закономірностей історичного розвитку, причинно-наслідкові звязки в історії.

Важливим етапом у підготовці студентів до педагогічної практики є їх ознайомлення з програмами, підручниками та методично-дидактичною літературою з історії та правознавства для 5 – 11 класів загальноосвітньої школи, а також огляд статей у фахових журналах.

Під час вивчення курсів методика викладання історії та методика викладання правознавства та готуючись до педпрактики, студенти повинні усвідомити, що урок є основною формою організації навчально-виховного процесу; зясувати значення типізації уроків у системі занять; вивчити структурні елементи уроку, самостійно складати конспекти уроків різних типів; навчитися добирати дидактичний матеріал та урізноманітнювати форми, методи та прийоми проведення уроків.

Місце проведення педагогічної практики (базові школи) заздалегідь визначає ректорат, кафедра, що керує практикою та деканат, який формує групи студентів.

Педагогічна практика триває шість тижнів і складається з наступних етапів:

Перший, початковий етап триває один тиждень. На цьому етапі студент повинен:

взяти участь у настановній конференції, під час якої визначається мета, завдання педпрактики; зясовується місце проведення практики та визначається документація, яка повинна бути надана студентом по закінченні практики;

відвідати школу та ознайомитися з класом, де буде проходити практика, скласти психолого-педагогічну характеристику класу, вивчити робочі плани з фахових дисциплін, розклад уроків, класний журнал та інші документи;

обрати тему дослідження, визначити індивідуальні завдання залежно від проблеми, над якою працює педколектив школи;

ознайомитися з основною та додатковою науковою та методичною літературою, підручниками, за якими навчаються учні, зі змістом та формою звітності за педпрактику;

скласти індивідуальний план роботи під час педпрактики, подати його на підпис керівникові педпрактики;

відвідувати уроки вчителів, позакласні заходи, брати участь у їх аналізі, фіксуючи свої спостереження в щоденнику;

скласти тематичний план пробних та залікових уроків;

скласти план позакласної роботи з історії, правознавства

протягом перших шести днів педпрактики керівник від випускової кафедри разом зі студентами та старостою групи з педпрактики складають загальний розклад:

а) уроків, які проводять студенти;

б) взаємо відвідувань пробних та залікових уроків студентів-практикантів, де вказуються студенти – основні рецензенти уроків;

в) методико-педагогічних семінарів із зазначенням їх тематики;

г) позакласних заходів з історії та правознавства:

ґ) одного дня на тиждень для самостійної роботи студента;

д) проведення студентом наукового дослідження з зазначенням тематики.

Загальний розклад – екран роботи студентів – подається керівникам педагогічної практики.

На другому, основному етапі педагогічної практики студент-практикант здійснює таку діяльність:

Студент знаходиться в школі кожного дня не менше шести годин, проводить не менше пяти уроків на тиждень.

Студента допускають до проведення уроків за таких умов:

наявності календарного планування уроків;

наявності повного конспекту уроку з усіма продуманими та обґрунтованими його етапами, узгодженого з вчителем або керівником від випускової кафедри (не пізніше ніж за день) ;

якщо студент покаже свою обізнаність з рекомендаціями науково-методичної літератури, підручником, обере найбільш доцільні форми, методи та прийоми навчання учнів.

За час педагогічної практики студент має підготувати та провести на належному методичному рівні заплановану кількість уроків: 30 уроків з історії.

Студент відвідує уроки та бере участь у їх аналізі: не менше 40 уроків, що проводять учителі та студенти-практиканти відповідно до розкладу взаємовідвідувань.

Студент відвідує позакласні заходи з фахових дисциплін та класного керівника, які проводять учителі та практиканти (не менше трьох заходів) і бере участь у їх аналізі.

Студент готує та проводить 2 позакласні заходи з історії або з правознавства, 2 виховні години, представляє конспект та сценарії їх проведення.

Студент бере участь у методичних семінарах вчителів історії та правознавства і виступає на них з доповідями.

Студент проводить дослідницьку роботу за темою бакалаврської роботи, а також за визначеною темою дослідження. Для цього необхідно:

систематично відвідувати засідання педагогічної ради школи;

брати учать у роботі методобєднань вчителів історії та правознавства;

спостерігати й вивчати передовий педагогічний досвід навчально-виховної роботи вчителів, творчо використовувати його у своїй роботі;

постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність як вчителя-предметника шляхом опрацювання науково-методичної літератури.

Тема наукового дослідження визначається спільно з керівником педпрактики під час практики студент збирає й аналізує фактичний матеріал з досліджуваної проблеми, узагальнює, осмислює його, теоретично обґрунтовує і формулює висновки, пропозиції.

Проаналізований та відповідно оформлений матеріал (реферат, наукова доповідь) представляється на підсумковій конференції з педпрактики, на заняттях проблемних груп, при написанні бакалаврських робіт.

Студенти виконують функції помічника класного керівника в закріпленому класі:

а) систематично стежать за успішністю учнів, відвідуванням ними уроків, перевіряють щоденники;

б) беруть участь у проведенні класних, батьківських зборів;

в) вивчають умови виховання учнів;

г) проводять індивідуальні бесіди з учнями, надають допомогу батькам психолого-педагогічними порадами;

ґ) виступають перед батьками з доповіддю на одну з психолого-педагогічних тем;

д) беруть участь у нарадах класних керівників, засіданнях педрад.

Під час практики студент-практикант повинен:

дати учням певні знання з історії та правознавства;

навчити школярів розпізнавати історичні поняття та використовувати їх в повсякденному житті;

формувати в учнів навички історичного мислення, причинно-наслідкових зв’язків, аналізувати події сучасного історичного розвитку українського суспільства та висловлювати своє ставлення до них; навички роботи з картами, схемами та іншими наочними засобами, історичними документами та першоджерелами і т. ін.;

розвивати творче мислення учнів і формувати вміння самостійно поповнювати свої знання з історії та правознавства.

На третьому, заключному етапі педагогічної практики студент виконує таку роботу:

Готує звітні матеріали з педагогічної практики:

звіт про роботу;

чотири конспекти уроків з історії або правознавства (з основних типів уроків), з використанням різноманітних видів наочності, в т.ч. ТЗН. З методичною запискою щодо доцільності його використання;

аналіз не менш як 5 уроків історії або правознавства, відвіданого у вчителя історії чи студента-практиканта;

психолого-педагогічну характеристику на учня, учнівський колектив;

сценарій позакласного заходу з історії або правознавства (залікового);

методичну розробку (або сценарій) виховного заходу, проведеного в класі (залікового);

Здає звітну документацію керівнику педагогічної практики для перевірки та оцінювання.

Захищає свій звіт з педагогічної практики на засіданні педколектив школи.

Бере участь у підсумкових заходах з педагогічної практики: засіданнях “круглого столу”, науково-практичній конференції.