Розвивально-виховні вміння.

Реалізовувати загальноосвітній, розливальний та виховний потенціал історичного та правового матеріалу уроку або серії уроків.

Формувати і розвивати інтелектуальну та емоційну сфери особистості учні, його пізнавальні інтереси.

Вирішувати засобами історії та правознавства завдання морального, правового, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.

Дослідницькі вміння.

Вивчати ставлення учнів до предмета, виявляти рівень сформованості їх знань, умінь і навичок.

Проводити з урахуванням етапу навчання методичний аналіз історичного та правового матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння та добору оптимальних методів та прийомів його вивчення і розуміння учнями.

Проводити спостереження та комплексний аналіз відвіданих уроків своїх колег з теоретичним обґрунтуванням різних сторін навчальної діяльності; аналізувати та узагальнювати досвід вчителів і студентів, запозичувати ефективні прийоми й форми роботи в практику своєї навчально-виховної діяльності.

Вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи нові форми, методи та прийоми навчання.

Права та обовязки студента-практиканта

Студент-практикант зобов’язаний працювати над формуванням в учнів історичних та правових знань, умінь і навичок, що передбачені програмами з історії та “Основ правознавства”.

Він проводить свою діяльність згідно з вимогами Статуту школи, правилами внутрішнього розпорядку, виконує розпорядження адміністрації школи, вчителів-наставників та керівників педагогічної практики.

Студент-практикант має право вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації педпрактики, брати участь у конференціях та нарадах.

Студент-практикант має право одержувати консультації вчителя, керівника практики та методиста з усіх питань проведення педагогічної практики.

Студент-практикант має право користуватися бібліотекою школи, навчальними кабінетами, навчальними посібниками та іншими засобами навчання, що є в школі.

Один із студентів-практикантів призначається старостою групи з педагогічної практики.

Упродовж педагогічної практики студент працює в школі не менше п’яти днів на тиждень; один день самостійної роботи на тиждень закріплюється за студентом на весь період практики, це відбивається у розкладі роботи студентської групи.

Дозвіл на проходження педпрактики за місцем проживання або роботи студент одержує у ректора університету.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин і отримав незадовільну оцінку, відраховується з університету.

Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин (хвороба), вона переноситься на інший період за визначенням деканату без відриву від занять в університеті.

Зміст навчально-виховної діяльності студента-практиканта

Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності:

ознайомлення зі специфікою діяльності школи даного типу (загальноосвітня, ліцей, гімназія);

планування навчально-виховного процесу;

проведення уроків та позакласних заходів і історії та правознавства;

відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів вчителів історії та правознавства, та уроків, що проводяться однокурсниками;

участь у роботі методичних обєднань учителів історії та правознавства, у семінарах, засіданнях педагогічної ради школи, у підсумкових конференціях з педагогічної практики.

Зміст позакласної роботи студента-практиканта з історії та правознавства складається з таких компонентів:

вивчення системи позаурочної та позакласної роботи вчителя історії, спрямованої на формування в учнів стійкого інтересу до виучуваних предметів;

опанування знаннями та вміннями з питань підготовки та проведення позакласної роботи з історії та правознавства: тижнів з історії та права; конкурсу-огляду з правового виховання учнів; вечорів (ранків); бесід; конференцій; диспутів; екскурсій тощо.

Зміст дослідницької роботи студента-практиканта складається з таких компонентів:

вивчення наукової літератури з історії та методики її викладання;

узагальнення досвіду викладання вчителів історії та правознавства в даній школі;

наукові спостереження, проведення елементів експериментального дослідження за темами курсових та дипломних робіт.