
- •3.2. Оптимізація смо за критерієм мінімуму економічних втрат від відмов в обслуговуванні .………………………………..……. 86
- •Анотація
- •Розділ 1. Моделювання випадкових процесів
- •1.1. Марковські випадкові процеси
- •1.2. Процес народження і загибелі
- •У відповідності до раніш введених позначень маємо:
- •Позначаючи , одержимо відповідні ймовірності станів смо
- •1.3. Потоки випадкових подій
- •1.4. Моделювання вхідних і вихідних потоків у смо
- •Розділ 2. Аналіз класичних моделей систем масового обслуговування
- •2.1. Загальна характеристика систем масового обслуговування
- •2.2. Системи масового обслуговування з відмовами
- •Імовірності станів смо:
- •Операційні характеристики смо:
- •2.3. Системи масового обслуговування з чергою
- •2.3.1. Смо з n каналами обслуговування і m місцями для чекання
- •Імовірності станів системи:
- •2.3.2. Смо з n каналами обслуговування і необмеженою чергою
- •1. Імовірності станів системи:
- •2.4. Смо з обмеженим часом чекання
- •Вхідні параметри смо:
- •Завдання для лабораторної роботи №4
- •2.5. Замкнуті системи масового обслуговування
- •2.6. Смо із взаємодопомогою між каналами
- •2.2. Система масового обслуговування з довільним розподілом часу обслуговування
- •3.1. Критерії оптимізації смо
- •3.2. Оптимізація замкнутої смо за критерієм максимуму прибутку
- •3.3. Оптимізація смо за критерієм мінімуму економічних втрат від відмов в обслуговуванні
- •Контрольні запитання
- •Відповіді до задач
- •Література
1.2. Процес народження і загибелі
Найбільш простим
випадком марковського процесу є, так
званий, процес
народження і загибелі, за
допомогою якого здійснюється моделювання
випадкових процесів у системах масового
обслуговування. Він
визначається як частинний випадок
неперервних марковських ланцюгів, для
яких допустимі переходи із стану
тільки у сусідні стани
,
.
Такий процес є прекрасною моделлю для
класичної теорії масового обслуговування
і служить відправною точкою для вивчення
СМО. Спочатку процес народження і
загибелі був використаний як адекватна
модель для описання змін, які відбуваються
у об’ємі популяції. Говорять, що процес
знаходиться у стані Si,
якщо об’єм популяції дорівнює і. Перехід
із стану
у стан
відповідає народженню, а перехід із
у
– загибелі.
Представимо, що система, яка нас цікавить, може знаходитись в одному із можливих станів S0, S1,…, Sn. Позначимо через і інтенсивність народження. Вона описує швидкість, з якою відбувається народження у популяції обсягу і. Аналогічно через і позначимо інтенсивність загибелі, яка визначає швидкість загибелі у популяції обсягу і.
У відповідності до раніш введених позначень маємо:
Діаграма інтенсивностей переходів для процесу народження і загибелі має такий вигляд:
Рис. 1.4. Діаграма інтенсивностей переходів системи
Розглянемо еволюцію
процесу, тобто розглянемо зміни об’єму
популяції у
проміжку часу
.
Перехідні
ймовірності процесу визначаються
наступним чином:
Позначимо через
імовірність того, що в момент часу t
процес буде знаходитися у стані i.
Використовуючи ймовірності переходу
процесу за малий проміжок часу
,
одержимо систему рівнянь
Гранична рівність при має вигляд
.
Перенесемо
із правої частини рівнянь у ліву і
поділимо рівняння на
Переходячи до границі
при
,
у лівих частинах рівностей одержуємо
похідні від
по t,
а члени
прямують до нуля. Остаточно одержимо
систему диференціально-різницевих
рівнянь,
які описують динаміку розглядуваного
імовірнісного процесу:
Для розв’язання одержаної системи
рівнянь у нестаціонарному випадку, коли
ймовірності
залежать
від часу, треба також задати початкові
умови
Крім цього повинна виконуватись умова
нормування ймовірностей
У стаціонарному
режимі при t
і система диференціальних рівнянь
зводиться до системи лінійних
алгебраїчних рівнянь
з нормуючою умовою
Із одержаних рівнянь послідовно одержуємо
,
або у загальному вигляді:
Підставляючи pі у нормуючий вираз, одержимо
Таким чином, знайдені стаціонарні ймовірності для процесу народження і загибелі. Якщо покласти
то такий процес буде описувати класичну одноканальну СМО.
Позначаючи , одержимо відповідні ймовірності станів смо
де
Із останньої формули видно, що умова < 1 гарантує виконання нерівності p0 > 0. Остаточно маємо:
Приклад 1.3. Знайдемо граничні
ймовірності станів
Т
для процесу народження і загибелі,
інтенсивності переходів якого дорівнюють
Розв’язання. Маємо
Далі одержуємо стаціонарні ймовірності станів pi для i=1, 2,:
де р – вектор стаціонарного розподілу ймовірностей станів.
Сума ймовірностей станів системи дорівнює 1, отже умова нормування ймовірностей виконується.