Порядок виконання

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

2. Cndjhbnb електричну принципову схему регістра зсуву, використовуючи мікросхеми типу К155ТМ2.

3. За допомогою програмного пакету змоделювати роботу регістра зсуву.

4. Записати циклограму роботи регістра зсуву.

5. Зробити висновок про виконану роботу

Рис. 14.6. Схема регістра зсуву(а) і его вихідні сигнали

Зміст звіту

1. Титульна сторінка та тема роботи.

2. Мета роботи.

3. № варіанту та завдання.

4. Структурна схема заданого регістра зсуву.

5. Електрична принципова схема регістра зсуву.

6. Схема моделювання регістра зсуву.

7. Висновки.

Контрольні питання

1. Де і для чого застосовуються регістри пам’яті.

2. Де і для чого застосовуються регістри зсуву.

3. Яким чином змінюється напрям зсуву в універсальних регістрах зсуву.

4. Чи можна створити регістр зсуву на тригерах з записом інформації по рівню (наприклад, КР1533ИР33).

Література

1. Завадский В.А. Компьютерная электроника. К.: ВЕК 1996.

2. Соловьев Г.Н. Схемотехника ЭВМ. –М.: Высш. Шк. 1987.

3. Рябенький В.М., Жуйков В.Я., Гулий В.Д. Цифрова схемотехніка:Навчальний посібник Львів:Новий Світ-2000,2009

4. Под ред. В.П.Боровского Справочник по схемотехнике для радіолюбителя К.: Тэхника, 1989

Додаток 1

Параметри інтегральних мікросхем регістрів

Позначення мікросхеми	Тип логіки	Функціональне призначення	Максимальна тактова частота МГц
К155ИР1	ТТЛ	Чотирьохрозрядний зсуваючий	25
К155ИР13	ТТЛ	Уніерсальний восьмирозрядний синхронний зсуваючий	30
К531ИР11	ТТЛШ	Чотирьох розрядний зсуваючий	70
К561ИР9	КМОН	Чотирьохрозрядний послідовно - паралельний	150
К155ИР1	ТТЛ	Чотирьох розрядний зсуваючий	25
К155ИР1	ТТЛ	Чотирьох розрядний зсуваючий	25

Лабораторна робота № 4

Тема: Дослідження аналого-цифрового перетворювача.

Мета роботи: Ознайомитись та отримати навики в роботі з аналого-цифровими перетворювачами.

Короткі теоретичні відомості

Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) є пристроями, що приймають вхідні аналогові сигнали і генерують відповідні їм цифрові сигнали, придатні для обробки мікропроцесорами і іншими цифровими пристроями.

Залежність вихідного коду від вхідної напруги називають звичайно характеристикою перетворення АЦП. При відсутності апаратних похибок середні точки сходинок розташовані на ідеальній прямій 1 (рис 1), якій відповідає ідеальна характеристика перетворення. Реальна характеристика перетворення може істотно відрізнятися від ідеальної розмірами і формою сходинок, а також розташуванням на площині координат. Тому характеризувати АЦП тільки кількістю розрядів, як це часто роблять в рекламних цілях, не можна. Мінімальний набір метрологічних параметрів, які необхідно враховувати при виборі АЦП, наступний:

• Границя допустимої адитивної похибки (в області нульового значення вихідного коду);

• Границя допустимої мультиплікативної похибки (допустиме зростання похибки в області максимального значення вихідного коду);

• Границя допустимої інтегральної та диференціальної нелінійності;

• Границі допустимих температурних змін перелічених похибок;

• Границі допустимих змін перелічених похибок від зміни напруги живлення;

• Час встановлення вихідного коду з заданою похибкою при довільних змінах вхідної напруги.

Рис. 1. Статична характеристика перетворення АЦП

Найбільш поширеними є АЦП, які використовують в своєму складі ЦАП. Тобто в них входять ЦАП, компаратор і схема керування. Вони працюють наступним чином. На компаратор подаються дві напруги – вимірювана і вихідна напруга ЦАП. При цьому вихідна напруга ЦАП під дією схеми керування міняється. В момент рівності вихідної напруги ЦАП і вимірюваної напруги спрацьовує компаратор. В цей момент на вхід ЦАП поступає код, який є цифровим еквівалентом аналогової вхідної напруги. За такою структурою будуються різні види АЦП, які відрізняються алгоритмом роботи і, відповідно, складністю схеми керування.

Найпростішим видом АЦП є розгортаючі АЦП, складність схеми керування яких є мінімальна. В них схема керування міняє вихідну напругу ЦАП від мінімального до максимального значення. В такому разі, як схему керування можна використати тригерний лічильник. Схема такого АЦП представлена на рис. 2. Для її спрощення розрядність АЦП зменшено до 4-х розрядів. Генератор імпульсів під’єднано до входу мікросхеми двійкового лічильника, виходи якого під’єднано до кодових входів ЦАП. На виході ЦАП ввімкнено компаратор на операційному підсилювачі. Осцилограф дозволяє побачити формовану ЦАП ступінчату напругу і зміну вихідної напруги компаратора. В момент рівності напруг вихідний сигнал компаратора різко змінюється від максимально додатного значення до максимально від'ємного значення. Підраховуючи кількість ступенів вихідної напруги ЦАП можна взнати значення коду лічильника N1. Відношення N1 до максимального значення коду лічильника Nмакс (в нашому випадку Nмакс = 15) відповідає відношенню вхідної вимірюваної напруги (на схемі 5 В) до напруги опорного джерела ЦАП (в нашому випадку 10 В).

Рис. 2.