Дефекти деревини

Відхилення від нормальної будови й пошкодження деревини, що погіршують її фізико-механічні властивості, прийнято називати дефектами. Одні з них руйнують деревину, інші лише змінюють колір, не змінюючи властивості.

Із великої кількості дефектів найрозповсюдженішими є: сучки, тріщини, дефекти будови деревини, пошкодження комахами, деформації, грибкові ураження.

Сучки – це основи гілок, що містяться в деревині стовбура. Деревина сучків темніша і має самостійну систему річних шарів (рис. 4 а), різновидність сучків дуже велика. Їх поділяють за формою розрізу, взаємним розташуванням і положенням у сортименті, за ступенем зростання з деревиною та станом деревини. Сучки пору­шують однорідність її будови, а іноді й цілісність, ускладнюють механічну обробку.

Тріщини – це розриви деревини уздовж волокон (рис. 4 б), тріщини усихання (рис.4, 4–1) – радіально направлені тріщини, які виникають у зрубаній деревині під дією внутрішніх напруг у процесі її висихання. Вони бувають торцевими і боковими. Відлупні тріщини (рис. 4, 4–2) – тріщини в ядрі, що проходять між річними шарами і значно витягнуті по довжині сортименту.

За глибиною розрізняють тріщини неглибокі (менше 1/10 товщини сортименту), глибокі (більше 1/10 товщини сортименту, але не виходять на іншу поверхню) і наскрізні (з виходом на дві бокові сторони або на два торці сортименту).

Тріщини порушують цілісність деревини, знижуючи показники її механічних властивостей. Під час опорядження деревини тріщини в більшості випадків шпаклюють.

Дефекти будови деревини (рис. 4 в) – нахил волокон, завилькуватість, смоляні кишеньки та ін.

Нахил волокон – непаралельність волокон деревини у поздов­жній осі сортименту (рис. 4 в, 1). Нахил волокон утворює механічну обробку деталей.

Завилькуватість – це звивисте або безладне розміщення волокон деревини (рис.4 в, 2). Завилькуватість створює красиву текстуру, але ускладнює стругання деревини.

Смоляна кишенька (рис. 4 в, 3) – це порожнина всередині шару, заповнена смолою. Її видно на тангентальних поверхнях у вигляді овальних плоских заглибин, на радіальних поверхнях – у вигляді вузьких поздовжніх щілин, на торцях – у вигляді коротких дугопо­дібних порожнин. Смоляна кишенька буває в деревині хвойних порід.

Рис. 4 . Дефекти деревини: а) – сучки; 1– круглий, 2 – розгалужений; б)– тріщини; 1 – усихання, 2 – відлуплювання; в) – дефекти будови деревини; 1 – нахил волокон, 2 – завилькуватість, 3 – смоляна кишенька; г) – червоточина.

Засмолена деревина погано обробляється і дуже погано склеюється.

Пошкодження комахами. Комахи пошкоджують переважно свіжозрубані лісоматеріали. А такі, як деревинники, деревогризи, заглиблюються в живу деревину. Сукупність ходів і отворів, зроб­лених у деревині комахами та їх личинками, називають червото­чиною. Червоточина спостерігається на поверхні лісоматеріалів у вигляді борозенок і канавок (рис. 4 г), вона знижує механічні властивості деревини.

Грибкові ураження. Деревина змінює свій колір і гине, коли в ній розвиваються гриби і бактерії. До основних грибкових уражень відносять: гнилість, пліснява, синява, почервоніння, побуріння тощо. Грибкові ураження змінюють колір і властивості деревини. Такі дефекти, як пліснява, не впливають на властивості деревини, але не допускаються для виготовлення тари.