II. Макроекономічна ситуація

Наслідки кризи. З 2014 по 2018 р., ВВП Склавінії скоротився на 48%. Спад був найглибшим у 2019 p., коли ВВП скоротився на 23% (Табл. 1). Хоча економічний потенціал Склавіни був і залишається значним, його ефективність у 2-3 рази нижча за світовий рівень. Підприємства Склавіни не в змозі конкурувати з зарубіжними виробниками на зовнішніх ринках через більш високу матеріало- і енергомісткість продукції.

У структурі виробництва переважають галузі важкої індустрії і ВПК. Частка виробництва в структурі ВВП складає 78% (50%. у середньому по колишніх автономіях СВН). У результаті інфляції та нерівномірного спаду структури виробництва ще більш "поважчала". Випереджуюче зростання цін , на сировину, паливо й електроенергію збільшило частку проміжного споживання у ВВП із 52 до 61%.

Таблиця 1.

Динаміка показників економічного розвитку склавіни

% зміни до попереднього року

Показники	2017	2018	2019	2020
Темпи зростання ВВП Темпи зміни обсягу промислового виробництва Темпи зміни обсягу продукції сільського господарства Інфляція, зміни у процентах (грудень до грудня) Темпи зміни виробництва товарів народного споживання Темпи зміни обсягів капітальних вкладень	-9,9 -6,4 -8.3 2015.5 -9.4 -36.9	-14,2 -8 1.5 10155 -15.9 -10.3	-23 -27.3 -16.5 401.1 -25 -23	-11,9 -11,5 -2.6 181.7 -19.1 -35

Структура використання ВВП погіршилася (Табл. 2): скоротилась питома вага інвестицій (-3.93 п.п ), кінцевого споживання (-3.68 п.п.) і чистого експорту (-2.93 п.п.). Збільшилося накопичення запасів товарно-матеріальних цінностей (+10.79 п.п.).

Таблця 2.

Використання ввп

(у фактичних цінах)

	2015	2016	2017	2018	2019	2020
ВВП У тому числі: Кінцеве споживання Інвестиції Запаси Чистий експорт	167,1 123 40,2 5,7 -1,8	299,4 214 64,1 14,8 6,5	5032,7 3189,6 1380,4 353,5 -464	148273 94925 36349 17463 -464	1203769 828573 285820 127489 -38113	5293,3 3692,3 1065,5 747,6 -212,1
структура в % до об'єму
ВВП Утому числі: Кінцеве споживання Інвестиції Запаси Чистий експорт	100 73,61 24,06 3,41 -1,08	100 71,48 21,41 4,94 2,17	100 63,38 27,43 7,02 1,99	100 64,02 24,51 11,78 -0,31	100 68,83 23,74 10,59 -3,17	100 69,75 20,13 14,12 -4,01

У структурі доходів ВВП у декілька разів збільшилася частка чистих податкових надходжень, і загальний обсяг цих податків разом з нарахуваннями нарахувань на заробітну плату для виробників перевищив 25% ВВП.

У 2018 р. економіка пережила шок, викликаний багаторазовим підвищенням цін на енергоносії, які поставляються з колишніх автономій СВН.

Валютна криза змусила Уряд відмовитися від змінного курсу, увести валютний контроль і централізований розподіл ВКВ. Штучно завищений курс гроута призвів до скорочення експорту і притоку валютних надходжень. Зріс рівень бартеризації і доларизації економіки. Уряд спробував компенсувати нестачу СКВ збільшенням випуску грошей. Грошова маса зросла за рік на 1800%, річний рівень інфляції зріс у 5 разів і досяг 10000% - найвищого рівня серед колишніх автономій СВН.

Грошово-кредитна політика. У 2019 р. Національний банк взяв під контроль інфляцію попиту. Приріст пропозиції грошей сповільнився до 600%, а в 2010 р. - до 150% на рік. Різке скорочення реальної грошової маси в умовах зростання цін і збільшення бюджетних витрат стало головною причиною прискорення спаду виробництва і взаємних неплатежів. На даний час основними причинами інфляції є дефіцит державного бюджету й ендогенної інфляції витрат, характерної для неефективної, не пристосованої до жорстких вимог ринку економіки. Кредити Національного банку і зовнішніх позик залишаються головними джерелами фінансування бюджетного дефіциту. Розпочата програма фінансової стабілізації дала змогу зменшити інфляцію і спад у виробництві, але в ряді галузей спад залишається значним. Національний банк повернувся до гнучкого обмінного курсу, уніфікував і стабілізував курс гроута. За 2020 р. він знизився з 104000 до 180000 грт. за 1 дол. США (на 42%) і утримується на цьому рівні. У майбутньому році Уряд хотів би знизити інфляцію до 35-40% на рік для поліпшення фінансового стану підприємств, збільшення інвестицій і пожвавлення виробництва.

Зовнішня торгівля. Склавіна веде торгівлю з 185 країнами світу. Скасування штучного завищеного фіксованого курсу і лібералізація зовнішньої торгівлі наприкінці 2019 р. сприяли збільшенню обороту зовнішньої торгівлі, що зріс на 17.7% і склав у 2020р. 31.8млрд. дол. США. Експорт товарів і послуг зріс на 18.5% і досяг 15.3 млрд. дол. США. Імпорт товарів і послуг зріс на 16.9% і склав 16.5 млрд. дол. США.

Коефіцієнт еластичності експорту ( співвідношення темпів приросту експорту і ВВП) 1.34 при падінні виробництва на 12% свідчить про інтенсивну переорієнтацію виробництва на зовнішній ринок. Торговий дефіцит (1202.2 млн. дол. США) зберігся на рівні попереднього року. Найбільш значна питома вага зовнішньоторговельних операцій із країнами колишньої Спілки Вільних Народів (СВН), на яку припадає 54.6% експорту і 67,6% імпорту Склавіни.

*) крім того, за рахунок на компенсаційній основі - 244,9 млн. дол. США.

Зберігаючи традиційні зв'язки з Північно-Східною Федерацією та азіатськими державами колишнього СВН, Склавіна намагається послабити імпортну й експортну залежність від них, розвиваючи торгівлю з Заходом. Так, дефіцит балансу зовнішньої торгівлі в 2020 р. був зумовлений введенням СВФ мита на енергоносії, які експортуються, що призвело до подорожчання склавінського імпорту на 1.3 млрд дол. США. Якби нафта і газ купувалися Склавшою в інших країнах, то її торговий баланс у 2020 р. міг би стати позитивним. Оборот зовнішньої торгівлі з іншими країнами зріс у 2020 р. на 33.3; експорт - на 26.1%, а імпорт - на 43%.

Основною проблемою зовнішньої торгівлі Склавіни залишається неефективна структура експорту (Табл. 3). Питома вага сировини і матеріалів торгових операціях складає 56.8%. Основну частину експорту складають чорні метали (25%), цукор і кондитерські вироби з цукру (1%), ядерні реактори, казани, устаткування і механічні устрої (7%), вироби з чорних металів (5%), продукти неорганічної хімії (4%). З 39 до 31% в експорті скоротилася питома вага бартерних операцій. Понад чверть імпорту країни складають паливно-енергетичні ресурси Обсяг життєво важливого імпорту, від якого не може відмовитися Склавіна, складає приблизно 10 млрд. дол. на рік.

Таблиця 3.