
- •Навчальний приклад для проведення ділової гри
- •II. Макроекономічна ситуація
- •Динаміка показників економічного розвитку склавіни
- •Використання ввп
- •Торговий баланс та структура експортно-імпортних операцій склавіни у 2020 р.
- •Платіжний баланс Склавши в 2018-2020 pp.
- •Бюджетні капітальні вкладення в 2018-2019 pp.
- •III. Реальний сектор економіки
- •Паливно-енергетичний комплекс
- •III. Інфраструктура
- •IV. Соціальна сфера
- •Зайнятість в основних галузях економіки у 2016-2020рр.
- •Індекси реальної пенсії і реальної зарплати
- •Динаміка основних показників охорони здоров'я
- •Розвиток освіти у 2015-2020рр. На початок навчального року
- •IV. Оборона 1 національна безпека
- •VI. Державне управління
- •Статистичні додатки
- •Порівняння запасів корисних копалин Склавіни та ведучих країн Європи
- •Чисельність та природний приріст населення Склавіни
- •Галузева структура валової доданої вартості
- •Індекси оптових цін підприємств по галузях промисловості
- •Індекси оптових цін підприємств по галузях промисловості
- •Індекс споживчих цін
- •Загальні об’єми іноземних інвестицій по Склавіні за 2020 рік
- •Розподіл підприємств у галузях промисловості по формах власності у 2019-2020 р.Р.
- •Зміни виробництва, оплата праці та чисельність занятих
- •Основні показники соціального розвитку в 2019-2020 р.Р.
- •Розподіл фінансових ресурсів у 2015-2020 р.Р.
- •Капітальні вкладення у розвиток економіки у 2015-2020 р.Р.
- •Капітальні вкладення підприємств та організацій Склавіни по формам власності у 2015-2020 р.Р.
- •Зміни ввп у країнах з перехідною економікою у 2015-2019 р.Р.
- •Рівень безробіття у країнах з перехідною економікою у 2015-2019 р.Р.
Динаміка основних показників охорони здоров'я
|
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
Кількість лікарів усіх спеціальностей на 10 |
44,4 |
43,8 |
44,4 |
44,1 |
45 |
тис. чол. населення (чол.) |
|
|
|
|
|
Кількість середнього медичного персоналу на |
|
|
|
|
|
10 тис. чол. населення (чол.) |
11,9 |
115,8 |
115,7 |
114,2 |
116,5 |
Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. чол. |
|
|
|
|
|
населення (од.) |
135,2 |
132,6 |
130,9 |
129,3 |
125,2 |
Обсяг амбулаторно-поліклінічних закладів на |
|
|
|
|
|
10 тис. чол. населення |
178 |
180,5 |
183,5 |
186,4 |
188 |
Кількість станцій (відділів медичної |
|
1074 |
1088 |
1081 |
1064 |
допомога ВМД) |
998 |
|
|
|
|
Кількість чоловік, яким надається допомога |
|
|
|
|
|
амбулаторно та при виїзді швидкої допомоги |
|
|
|
|
|
на 1 тис. чол. населення |
345 |
318 |
313 |
312 |
314 |
Культура. Протягом 2010 р. питома вага витрат на культуру у ВВП
Розвиток освіти у 2015-2020рр. На початок навчального року
Показники |
2015/2016 навчальний рік |
2019/19 навчальний рік |
2020/6 навчальний рік |
|
|
в % до минулого року |
|||
Дошкільні заклади, тис. У них кількість дітей, мли. чол. К-ть дітей дошкільного виховання,% Загальноосвітні навчально-виховні заклади У тому числі державні У них кількість учнів, тис. чол. У тому числі державні заклади вищі навчальні заклади 1-11 рівнів акредитації У них навчаються студенти, тис. чол. Вищі навчальні заклади ПІ-ІУ рівня акредитації У них навчаються, тис. чол. |
24,5 2,4 57,2 21825 7132 742* 757 149* 881,3 |
22,3 1,7 46,8 22279 22227 7125 7119 778 645 232 888,5 |
22,6 45 22255 22181 7143 7135 782 617,7 255 922,8 |
98,65 94,12 96,15 99,89 99,79 100,258 100,22 100,51 95,77 109,91 103,86 |
Початкова і середня освіта. У 2010 р. побудовані нові дошкільні установи на 6.7 тис. місць. У розрахунку на 100 місць чисельність дітей у дошкільних установах складає 82, у тому числі в містах - 89, у сільській місцевості -63. Мережа державних загальноосвітніх шкіл у 2005-95 pp. збільшилася на 356 одиниць. Поряд із державними, у Склавші діють 74 приватні школи (на 22 більше, ніж у 2009 p.). Незважаючи на нове шкільне будівництво (у 2005-95 pp. введено біля 602 тис. учнівських місць) кількість учнів, які навчаються в другу і третю зміни, збільшилася на 45 тис. чол. (у містах - на 40 тис. чол., у селах - на 5 тис. чол.).
Введені додаткові учнівські місця використані, в основному, для заміни непридатних помешкань і зменшення наповнення класів.
Професійно-технічна середня освіта. На даний час нараховується 1179 професійно-технічних училищ у яких навчається 555,2 тис. чол. Прийом до ПТУ залишається на рівні минулих років (285 тис. чол. на рік) У 2010 р. було введено 1,23 тис. нових навчальних місць у ПТУ.
Вища освіта. У державні вищі навчальні заклади нижчих (І-ІІ) рівнів акредитації в 2010 р. було прийнято 176,5 тис. чол., (на 4.6 тис. 2.5% менше, ніж у 2009 р.) У державні вищі навчальні заклади вищих (ПІ-ІУ) рівнів було прийнято 193,5 тис. чол., що на 8 тис, або 4,3 % більше.
Громадськість підтримує потяг молоді до знань, проте окремі скептики з тривогою дивляться на цей процес, попереджаючи, що в сформованій політичній і економічній обстановці через 5-10 років він "призведе суспільство до військово-поліцейської диктатури або до анархії авторитетів".
Існує альтернативна система вищих навчальних закладів (120 закладів), що ґрунтується на недержавній формі власності і надає платну освіту.
У 2019-2020 pp. почала збільшуватися частка студентів, що одержують платну вищу освіту в державних вузах.
У більшості з них питома вага студентів, що одержують платну освіту, складає біля 10%.
Вартість освіти, як і в інших державах, залежить від престижу фаху. У більшості вузів офіційна плата за освіту варіювалася (2020 р.) у межах 200-1500 дол. / США за 1 рік навчання. Щорічно плата зростає на 30-50%.
Державні витрати на освіту. На утримання системи освіти держава витрачає 10-12% ВВП (в останні роки), яких недостатньо, але і вони обтяжливі для бюджету.
Більшість видів витрат у цій сфері (наприклад, невеликі державні стипендії 1.5 млн. студентів у розмірі 5 дол. США щомісяця) складають значні суми, але малоефективні. Зарплата викладачів знаходиться на одному з останніх місць у країні.
Введення обов'язкової незначної плати за вищу освіту в державних вузах (біля 200-300 дол. США на рік) зможе значною мірою зменшити бюджетні витрати і забезпечити своєчасну виплату заробітної плати викладачам.
Екологія. У результаті глибокого спаду виробництва і масових простоїв промислових підприємств викиди шкідливих речовин в атмосферу зменшилися в більшості областей, за винятком чотирьох, де викиди збільшилися в середньому на 10%. Понад 4/5 загальних обсягів забруднюючих речовин, викидається в атмосферу підприємствами енергетичної, вугільної і металургійної промисловостей.
Величезний негативний вплив на екологічну обстановку в Склавині продовжує здійснювати аварія на Полинінській атомній електростанції, що вважається найбільшою у світі техногенною і екологічною катастрофою. Від аварії постраждало 3.5 млн. громадян, із них - понад мільйон дітей. Кількість інвалідів-ліквідаторів аварії досягло понад 50 тис. чол. Зростає захворюваність жителів. Викликає стурбованість стан забруднення радіонуклідами продукції, особливо виробленої у власних підсобних господарствах.
У зв'язку з глобальністю наслідків Полинінської аварії уся територія Склавини оголошена зоною екологічної біди.
Для ліквідації наслідків катастрофи сформований державний бюджетний фонд, у який відраховується 12 % від прибутків населення, підприємств і організацій. У 2020 р. за рахунок Полинінського фонду профінансовані заходи для ліквідації наслідків аварії на ПАЕС у розмірі 94 трлн. грн.
Головний напрям використання засобів Фонду - охорона здоров'я і соціального захисту постраждалого населення. Понад 50% засоби Полинінського фонду спрямовується на оплату компенсацій, витрат на соціальне страхування, надання пільг і пенсійне забезпечення інвалідів-ліквідаторів та постраждалих від аварії. На забезпечення житлом переселенців і поліпшення житлових умов інвалідів Полинінської катастрофи було спрямовано понад 4 трлн. грт.
Навесні 2021 р. уряд оголосив про намір закрити ПАЕС до 2019 р. Витрати на це оцінюються в 4 млрд. доларів США. Проект закриття передбачає надання Заходом кредитів на 1,8 млрд. доларів США і 450 млн. доларів у вигляді безплатних грантів. Витрати самої Склавинії на закриття ПАЗС оцінюються в 900 млн. доларів.
Втрати економіки Склавини від дострокового припинення Полинінської АЕС складуть біля 4 млрд дол. США.
Житлово-комунальне господарство. Житловий фонд країни на початок 2010 р. складав 964,4 млн. м загальної площі;.
На даний час держава компенсує населенню 40% вартості житлово-комунальних послуг. До кінця 2011 р. рівень компенсації намічено знизити до 20%. Ціни і тарифи будуть підвищені після проведення заходів для соціального захисту, що дозволить зменшити видаткову частину бюджету на суму біля 300 трлн. грн. і спрямувати частину вивільнених коштів - 87 трлн. грн. на адресну допомогу соціально незахищеним прошаркам населення.
Підвищення рівня компенсації споживачами вартості послуг дозволить передати відомчий житловий фонд і об'єкти соціальної сфери в комунальну власність, знизити собівартість продукції за рахунок скорочення цих витрат і знизити ціни на вітчизняну продукцію більшості галузей. Держава планує забезпечити поступовий перехід до повної самоокупності в користуванні житлом і комунальними послугами. Проте реально велика частина населення нічого не сплачує за житло і комунальні послуги, оскільки в неї немає грошей.
Забезпечення житлом. У 2010 р. за рахунок усіх джерел фінансування введені в експлуатацію житлові будинки загальною площею 8 млн. м2, що складає 46 % від рівня 2005 р. і 79 % від рівня 2009 р. За рахунок державних централізованих капітальних вкладень побудовано 12,5% житла.
Висока ціна будівництва нових квартир сприяє скороченню житлового будівництва і зниженню показників поліпшення житлових умов. Якщо в 2007 р. із 100 сімей, що потребують житла, квартири одержали 6,3 сімей, то в 1094 р. - тільки 3.8 сімей.