Методична вказівка для студентів № 8

практичного заняття

Тема: «Анатомія, функція та синдроми ураження трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів.»

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Ураження трійчастого нерва - можливий синдром при атеросклеротичниому процесі, при запальних процесах додаткових пазух носа. Лицевий нерв може страждати при захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет), при ЛОР-захворюваннях (невринома слухового нерва і т.д.). Ураження присінково-завиткового нерва можливе при захворюваннях ЛОР-органів. Вміння виявити ранні ознаки ураження цих нервів і встановити природу захворювання забезпечить ефективність своєчасного спеціалізованого лікування.

2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОМАШНЬОЇ ПІДГОТОВКИ.

Повторити функціональну анатомію трійчастого, лицевого і присінково-завиткового нервів. Вивчити симптоми ураження цих нервів, методику їх дослідження та симптоми ураження V, VII, VIII пар на різних рівнях. Дати їм топіко-діагностичне обгрунтування.

3. ГОЛОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ.

1. Будова і функції V, VII, VIII пар ЧМН.

2. Симптоми ураження цих нервів.

3. Синдроми їх ураження на різних рівнях.

4. Методика дослідження V, VII, VIII пар ЧМН.

4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Які рефлекси досліджуються при обстеженні функції трійчастого нерва?

2. Чи буде виявлятися у хворих гіпестезія в зоні інервації трійчастого нерва, зниження надбрівного, рогівкового, кон’юнктивального рефлексів при синдромі невралгії трійчастого нерва?

3. Який відділ нервової системи буде уражений, якщо у хворого втрачена чутливість на обличчі навколо носа?

4. Чи буде гіперакузія при ураженні лицевого нерва після відходження бара­банної струни?

5. Чи буде симптом «лагофтальму» при центральному прозопопарезі (паралічі лицевого нерва)?

6. Чи буде сухість ока при ураженні лицевого нерва після відходження великого кам’янистого нерва?

7. Якими симптомами відрізняються альтернуючі паралічі Мійяра-Гублера і Фовілля?

8. Назвіть ядра VIII пари ЧМН.

9. Назвіть основні клінічні симптоми, що виникають при ураженні присінково-завиткового нерва.

10. Перерахуйте проби з камертоном.

5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

1. Засвоїти методику дослідження симптомів ураження V, VII, VIII пар ЧМН.

2. Вміти дати топіко-діагностичну оцінку виявлених симптомів при різних рівнях ураження лицевого, трійчастого та присінково-завиткового нервів.

Інструкції по виконанню практичних навичок, наведені в «Практикуме по нервным болезням и нейрохирургии», Ю.С.Мартынов с соавт., М.-1988.-С.34-37.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.

Рекомендована література.

1. Конспект лекцій.

2. Ромоданов А.В. с соавт. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы. - Киев. - 1987.

3. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - 1990.

4. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Москва. - Техлит. - 1996.

5. Ярош О.А. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я - 1995.

6. Віничук С.М., Дубенко Є.Г. Нервові хвороби. - Київ. - Здоров’я. – 2001

Методичну розробку підготувала ___________________ ас. Максимчук Л. Т...

Методична розробка затверджена на засіданні кафедри неврології

Протокол № від „___” ________ 20 р.

Анатомія та фізіологія мозкового мосту та його зв’язків.

Міст (Варолія) структура заднього мозку, розміщений у стовбурі мозку вентрально між пірамідами довгастого мозку та міжніжковою ямкою середнього мозку. Міст з’єднаний за допомогою середніх мозочкових ніжок з мозочком. Передня частина моста крім поздовжніх та поперечних волокон містить ядра моста. Через ядра моста кора великого мозку зв’язується з корою мозочка за допомогою кірково-мосто-мозочкового шляху. Поздовжніми волокнами моста у його передній частині є кірково-спинномозкові, кірково-ядерні, кірково-сітчасті та кірково-мостові волокна. У задній частині моста розміщені ядра У,УІ,УІІ та УІІІ пар черепних нервів. Позаду трапецієподібного тіла знаходиться сітчаста формація.

Локалізація та функція трійчастого нерва /змішаного/:

- І нейрон бере початок від Гассерового вузла, який розташований на передній поверхні пірамідки вискової кістки поміж листками твердої мозкової оболонки, дендрити якого складають чутливі волокна трійчастого нерву (очна, верхньощелепова та нижньощелепова гілки), а аксони клітин вузла йдуть до зорового горба, а потім (Ш-й нейрон) до кори задньої центральної звивини;

- рухова частина трійчастого нерва бере початок в нижніх відділах передньої центральної звивини, йде через внутрішню капсулу до рухового ядра, яке розташоване в дорсолатеральному відділі покришки мозкового моста, а потім в складі Ш-ої гілки У пари ч.м.н. до жувальної мускулатури.

Методика дослідження функції трійчастого нерва:

• чутлива функція - визначається за допомогою голки, ватки та пробірок, наповнених водою (холодною і теплою), а болючість точок виходу гілок V пари ч.м.н. (точки Валле) шляхом пальпації їх.

• рухова функція жувальних м'язів перевіряється шляхом напруження їх і з обох сторін;

• рефлекторна функція V пари ч.м.н. - вивичаються корнеальний, кон’юнктивальний, надбрівний та нижньощелеповий рефлекси.

Патологія трійчастого нерва:

- симптоми і синдроми порушення чутливої функції V пари ч.м.н. на різних рівнях: ядер в стовбурі мозку, Гассерова вузла, мосто-мозочкового кута, печеристої пазухи та його гілок;

- корінцевий тип порушення чутливості на лиці в зонах І, II, та ІІІ-ої гілок V пари ч.м.н.;

- сегментарний тип порушення чутливості ( зони Зельдера);

- трігемінальні болі, в тому числі в складі різних синдромів з їх особливостями і топографією (синдром Слудера, Гассерова вузла та ін.) та в поєднанні з тризмом;

- парези або паралічі жувальних м’язів з атрофіями і фібрилярними посмикуваннями їх (двосторонній параліч жувальних м'я­зів виникає рідко - добре структурована двостороння іннервація цих м'язів);

- диференціація трігемінального болю з болями в області лиця іншого генезу (прозопалгії, мігренозні, симпаталгії та ін.).

Анатомо-фізіологічні особливості лицьового нерву, синдроми пошкод-ження:

- кортико-нуклеарні шляхи починаються від нижніх відділів передньої центральної звивини, йдуть через коліно внутрішньої капсули до ядра VП пари ч.м.н. і забезпечують двобічну іннервацію мімічної мускулатури лиця, крім нижньої частини його ( переважно однобічна);

- структура і топографія ядер VП пари ч.м.н., в тому числі і наявність вегетативних клітин, від волокон в фалопіевому каналі і розгалуження їх на три гілки, які інервують м'язи лиця;

- сенсорна (чутлива) частина VП пари ч.м.н. складається із рецепторів в вушній раковині, смакових рецепторів в передніх 2/3 язика та слинних і сльозних залоз, які зв'язані з колінчатим вузлом та барабанною струною;

- сенсорне ядро VП пари ч.м.н. тісно зв'язано з ядром язикоглоткового нерва, над ядерні шляхи якого в складі медіальної петлі через зоровий горб йдуть до кіркового кінця смакового аналізатора (область острівця Рейля).

Методи дослідження функції лицьового нерву:

- рухової мімічної мускулатури;

- смакової функції на передніх 2/3 язика, сльозо- та слиновиділення;

- характеру змін слуху при пошкодженні нервових волокон, які йдуть до стремінцевого м'язу.

Синдроми пошкодження лицьового нерву на різних рівнях:

- гілки VП пари ч.м.н. по виходу із шилососковидного отвору (при паротиті, лімфаденітах);

- в фалопіевому каналі та в шилососковому отворі;

- на основі мозку, де крім рухової порції VП пари ч.м.н. втягується периферичний чутливий нейрон від колінчатого вузла та проміжного нерва (нерв Врізберга), включаючи парасимпатичні секреторні во­локна, які регулюють смак, слюно - та сльозовиділення;

- пошкодження колінчатого вузла ( синдром Ханта);

- в мосто-мозочковому куті (поєднання пошкодження V,VП,VШ пар);

- ядерні пошкодження УП пари ч.м.н. в мозковому мосту;

- синдром Ревільо, Негро, "крокодилових сліз";

- альтернуючі синдроми Бріссо-Секара, Мійяр-Гублера та ін.

б. Анатомо-фізіологічні особливості присінково-завиткового нерва:

- будова ядер п.УІІ і їх шляхів до кори мозку - слуховий аналізатор (звивина Гешля);

- периферичні шляхи та ядра кохлеарної та вестибулярної частки VIII пари ч.м.н., кортіїв орган і лабіринт;

Методи дослідження функції VIII пари ч.м.н.:

- вияснити характер змін слуху (гіпо-, гіперакузія, слухові аури, агнозії, галюцинації);

- встановити гостроту слуху окремо кожного вуха на відстані 6-8 метрів та з використанням проб Рінне, Вебера, Швабаха для виявлення пошкодження звукопровідного та звукоприймального апаратів (кортіїв орган, слуховий нерв), а також кірково-підкіркових структур ( агнозія, галюцинації);

- вияснити характер головокружіння: системного (пошкодження лабіринта);

несистемного (пошкодження корінця VІІІ пари або її ядер в дов­гастому мозку); змішаного головокружіння;

- визначити наявність ністагму різного генезу, вестибулярної атаксії, вестибуло-вегетативних, вестибуло-соматичних реакцій методом дозованих обертів в кріслі Барані та в більш спеціалізованій апаратурі;

- дослідити вестибулярну функцію з допомогою спеціальних проб: калоричноі ( вливання в вухо теплої до 40° - ністагм в свою сторону, та холодної води до 20° - ністагм в протилежну сторону) та гальванічної проб (дії катодом та анодом постій­ного струму на область слухового проходу/, які виконуються отоларінгологом.

Патологія слухового нерва:

- симптоми пошкодження слухового аналізатора (від нерва до кори мозку - звивина Гешля);

- симптоми пошкодження вестибулярного або вестибуло-просторового аналізатора (від лабіринту до кіркового кінця -на стиці тім'яної, потиличної та вискової долей);

- симптоми пошкодження кохлеарноі порції VШ пари ч.м.н.;

- симптоми пошкодження вестибулярної порції VШ пари ч.м.н., в т.ч. і вестибулопатії, синдром Меньера;

- пошкодження VШ пари ч.м.н. в структурі синдрому мосто-мозочкового кута;

- іноді в структурі альтернуючих синдромів;

- синдром пошкодження барабанного сплетіння або невралгія Якобсонова нерва (болі в зовнішньому слуховому проході з ірадіаціею навколо вуха і в область потилиці та ін.).