- •Методична розробка № 8 /для викладачів/
- •Тема: «Анатомія, функція та синдроми ураження трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів.»
- •Основний етап.
- •Рекомендована література.
- •Методична вказівка для студентів № 8
- •Тема: «Анатомія, функція та синдроми ураження трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів.»
- •Рекомендована література.
Методична розробка № 8 /для викладачів/
практичного заняття.
Тема: «Анатомія, функція та синдроми ураження трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів.»
І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.
відновити і закріпити знання студентів по функціональній анатомії ті фізіології
V, VII, VIII пар черепно-мозкових нервів;
вивчити основні симптоми і синдроми порушення функцій вказаних ЧМН;
оволодіти навичками методики дослідження стану функцій V, VII, VIII пар ЧМН;
набути вміння визначення рівня ураження вказаних нервів.
Міждисциплінарна
інтеграція
дисципліна |
знати |
вміти |
І. Забезпечуючі дисципліни
|
- функціональну анатомію трійчастого нерва - функціональну анатомію лицевого нерва -функціональну анатомію присінково- завиткового нерва |
- схематичнозобразити топографію ядер трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів |
ІІ. Забезпечувані дисципліни 1.Нейрохірургія
2.Оториноларин- гологія
3. Стоматологія
|
- клінічні прояви невралгії трійчастого нерва - ознаки центрального і периферичного параліча (пареза) мімічних м’язів -клінічні прояви ураження присінково-завиткового нерва
- клінічні прояви невралгії трійчастого нерва та її парціальні форми |
- верифікувати розлади чутливості в зонах Зельдера та в зонах інервації гілок трійчастого нерва
-віддиференціювати ураження звукопровідного апарату від звукосприймаючого. - віддиференціювати невралгію трійчастого нерва від одонтогенних захворювань |
внутріпредметна інтеграція |
||
Тема: 1 - 5
|
- рефлекторні дуги надбрівного, корнеального та нижньощелепного рефлексів - сегментарний та периферичний типи розладів чутливості - щзнаки центрального та периферичного параліча мімічних м’язів |
- верифікувати надбрівний, корнеальний і нижньощелепний рефлекси - виявити сегментарний тип розладу чутливості в зонах Зельдера і в зонах інервації гілок трійчастого нерва - виявити ознаки центрального і периферичного параліча мімічних м’язів |
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
№ |
Етапи заняття |
Час |
Місце проведення |
Оснащення |
1. |
Організаційні заходи |
2 хв. |
Учбова кімната |
Академічний журнал |
2. |
Контроль вихідного рівня знань студентів |
20 хв. |
Учбова кімната |
Тести - задачі, таблиці, муляж |
3. |
Оволодіння методикою дослідження функцій V, VII,VIII пар ЧМН |
23 хв. |
Палата |
Неврологічний молоточок, стрічка, голки |
4. |
Курація хворих |
15 хв. |
Палата |
Неврологічний молоточок |
5. |
Клінічний розбір хворого з постановкою топічного діагнозу |
10 хв. |
Учбова кімната |
Таблиці, муляжі |
6. |
Контроль кінцевого рівня знань студентів |
15 хв. |
Учбова кімната |
Тести-задачі, таблиці, муляжі |
7. |
Заключення, завдання додому |
5 хв. |
Учбова кімната |
Орієнтовна карта |
ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
На основі знань з анатомії і фізіології V, VII,VIII пар ЧМН набути навички їх дослідження, вивчити симптоми і синдроми їх ураження, дати їм топіко-діагностичну оцінку.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.
1. Підготовчий етап.
На початку заняття викладач формулює основну його мету, коротко знайомить студентів з планом проведення. Потім проводиться контроль вихідного рівня знань студентів. Кожний студент розв’язує окрему тестову задачу. Відповіді обговорюються всіма студентами групи. Викладач оцінює їх.