34. Сутність та значення аналізу надійності банку.

Надійність банку – здатність без затримок і за будь-якої ситуації на ринку виконувати взяті на себе зобов’язання.

Існують різні підходи до визначення поняття надійності. Деякі вчені вважають, що надійність та стійкість це ідентичні поняття, інші, що стійкість характеризує стан банку протягом тривалого періоду та на перспективу, а надійність визначає поточний стан банку. Інші - що банк не може бути надійним, якщо не відповідає визначеному рівню стійкості організації банку, і навпаки – стійкість банку полягає у гарантуванні його надійності для потенційних клієнтів та інвесторів.

Аналіз надійності ком. Банків проводитьсь з боку НБУ, на основі рейтингової системи, на основі друкованої звітності, фінансової та управлінської звітності всередині банку.

Характеристика надійності може бути встановлена лише на основі аналізу тенденцій та факторів, що вплинули на формування таких показників діяльності комерційних банків, як ліквідність, прибутковість, достатність капіталу, ступінь ризикованості активів, рівень менеджменту.

Оцінка достатності капіталу здійснюється шляхом аналізу показників, що розглядаються в динаміці: відношення капіталу до А зважених на ризик; відношення основного капіталу до обсягу А зважених на ризик; абсолютний розмір статутного капіталу; співвідношення капіталу 1 та 2 рівнів; коефіцієнт левериджу (капітал/зобов’язання).

Якість активів. Активи розподіляються за ступенем ризику відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків №368. Потім визначається розмір сукупного ризику шляхом перемноження активів на відповідний коефіцієнт ризику. Порівняння сукупного ризику з капіталом банку дозволяє визначити коефіцієнт якості активів (Кя) банку. Він визначається за наступною формулою: Кя=Сукупний ризик/Сукупний капітал*100%. При складанні висновку про якість активів аналізується також: частка А, що не приносить дохід; обсяг резервів на покриття збитків за активними операціями відносно загальних А та А, що не приносять дохід; обсяг резервів на покриття збитків за кредитними операціями; обсяг резервів відносно непогашених кредитів; динаміка ризикованих А.

Дохідність та прибутковість оцінюється за допомогою відношення доходів до окремих операцій. Обовязковим є співвідношення доходів та витрат. При аналізі прибутковості діяльності комерційного банку в першу чергу слід визначити відношення прибуток/активи та прибуток/капітал. Важливими показниками є: ROE1=Приб до опод./ВК; ROE2=ЧП/ВК; ROE3=ЧП/СК(статут. капітал); ROА1=Приб до опод./Серед. А; ROА2=ЧП/Сер. А; ROА3=ЧП/Адох.

Загальна рентабельність=Приб. до опд./Загл. Витрати.

Чиста маржа опер. Приб.=Опер. Д – Операц. В.

Процентний ГЕП (серед) – розрив між % ставкою по % А та ставкою по % П. При цьому серед розраховується за всіма % операціями, ГЕП – враховуючи строки.

Спред=% Д/ %А - % В/ %П.

Аналіз ліквідності. При оцінці ліквідності велике значення надають якості депозитної бази (ступеня її надійності). В українській практиці для оцінки ліквідності розраховується миттєва, поточна та короткострокова ліквідність.

Для оцінки якості управління не існує показників, є лише схема вивчення. До попередніх показників розраховуються: оцінка кадрового потенціалу; контроль за роботою підрозділів; системи навчання персоналу; виконання законів, інструкцій по підрозділах, стан кадрової політики; ступінь задоволення банком суспільних потреб.

Для оцінки надійності використовується велика кількість інформації та показників, що не дозволяє врахувати вплив всіх факторів. Для подолання цієї проблеми розроблена методика аналітичної групи «Компаньйон», що базується на оцінці 4 показників: 1)питома вага проблемних активів у обсязі чистих активів; 2)співвідн. Високоліквідних коштів і поточних пасивів; 3)співвідн. Власних і залучених коштів; 4)питомої ваги високоліквідних коштів у обсязі чистих активів.

35. Сутність, засади та завдання аналізу діяльності банку. Аналіз банківської діяльності – система спец.знань, пов’язаних з вивченням фін.-екон.результатів діяльності банку, виявлення чинників, тенденцій, пропорцій господарських процесів та обґрунтування напрямів розвитку банку. Субєкти – КБ, контрагенти: кредитні установи, державна податкова служба, аудит фірми та інші.Обєкти – діяльність кожнлшл КБ та їх угруповань. Мета – оптимізація структури А та П з метою максимізації прибутку. Завдання: -аналаз П КБ; -аналіз А КБ; -оцінка банків.ліквідності; -аналіз фін.результатів; -аналіз ефективності банків.діял.; -оцінка ризиків; -діагностика фіне.стану; -аналіз вик.труд.ресурсів банку; -оцінка бізнес-планів. Принципи аналізу: 1.науковість та об’єктивність – аналіз повинен базуватися на дії об’єктивних ек.законів та НТП, та об’єктивно відображати процеси банків.функціонування; 2.системність – у процесі аналізу слід врах.місце КБ в загальній системі суспільного відтворення; 3.раціональність – повинен сприяти повному охопленню обєктів аналізу, залученню широкого кола фахівців, що допоможе виключенню дублювання аналіт.робіт; 4.комплексність – максимальне вик.всіх елементів аналіт.арсеналу; 5.динамічність – оцінка банк.діял. як у часі, так і в просторі; 6.точність – максимальне скорочення в аналіт.розрахунках наближених величин та висновків; 7.оперативність – швидкість та мобільність аналізу; 8.прогресивність – спрямованість аналіт.процедцр на ств.бази для прогресивних упр.рішень; 9.ефективність анліт.досліджень – витрати на проведення аналізу повинні бути мінімальними порівняно з їх якістю та своєчасністю.

36.Характеристика методів аналізу банківської діяльності. Основними методами є:1)Метод порівняння. Передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніш, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей2)Метод приведення показників до порівняльного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі залучені банком депозити, необхідно привести їх суми до порівняльного вигляду (оскільки банк залучає депозити як у національній валюті, так і в іноземній ); для цьогосума депозитів в іноземній валюті множеться на відповідний валютно-обмінний курс.3)Метод використання абсолютних та відносних величин. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданих кредитів , залучених коштів, капіталу банку та інше, а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів та процентів.4)Балансовий метод слугує головним способом для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних та урівноважених показників, підсумки яких повинні бути тотожними.5)Графічний метод. Графіки є маштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративне значення.6)Метод групувань дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів.7)Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна та зручна форма для сприйняття форма уявленнЯ аналітичної інформації про досліджувані явмща.8)Індексний метод. Індексний метод широко використовується для вивчення ступеня виконання різних планових завдань, визначення динаміки аналізованих показників, розрахунку впливу окремих факторів на зміну результатів діяльності.9)Декомпозиційний метод - науковий метод, який використовує структуру завдання, що дозволяє замінити рішення однієї великої задачі рішенням серії менших завдань, нехай і взаємопов'язаних, але більш простих. Декомпозиція, як процес розчленування, дозволяє розглядати будь-яку досліджувану систему як складну, що складається з окремих взаємопов'язаних підсистем, які, в свою чергу, також можуть бути розчленовані на частини. 10)Експертний метод. Цей метод застосовують для аналізу у випадках, коли немає достатньої інформації для дослідження того чи іншого економічного явища, процесу, і виявлення факторів, що викликали відхилення. Він передбачає використання при розв'язанні аналітичних задач професійного досвіду та інтуїції спеціалістів.11)Факторний аналіз. Визначає вплив зміни показнику на зміну іншого.12)моделювання – побудова зменшених предметів, які заміняють у людській уяві дійсні предмети.13)елімінування – оцінка роздільного впливу окремих факторів на результативні показники на основі послідовного абстрагування від впливу інших факторів.14)статистичні методи-вик.загальноприйнятих стат.методів.