16. Метод порівняння - зіставлення досліджуваного явища із уже відомими з метою визначення спільних рис або відмінностей

2. Метод приведення показників у порівнянний вид.

3. Метод використання абсолютних і відносних показників. Так, абсолютні показники відображають кількісні розміри кредитів, коштів, капіталу банку та ін., а відносні показують співвідношення яких-небудь абсолютних показників.

4. Метод групувань дає можливість через узагальнення даних балансу розібратися в сутності явищ і процесів, що аналізуються.

5. Балансовий метод слугує ключовим способом для визначення співвідношень двох груп взаємозалежних економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними.

Більшість показників фінансової стійкості комерційного банку базується на розрахунку достатності капіталу для покриття банківських ризиків та на оцінці структури капіталу, що визначає якісний склад капіталу.

Основою інформаційного забезпечення аналізу фінансово стійкості банків є фінансова звітність, яка складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів.

Основними показниками є:

1)Коефіцієнт надійності=капітал / зобовязання. Якщо в чисельник береться балансовий капітал (капітал-брутто), то передбачається, що капітал банку повинен на 25 - 30 % покривати зобов’язання. Якщо до складу чисельника входить чистий капітал (регулятивний), то значення цього коефіцієнта має бути більше 5 %

2) Коефіцієнт фінансового важеля=зобов/ капітал

3) Коефіцієнт співвідношення власного капіталу та активів=капіт/загА(Не менше 4 %)

4) Коефіцієнт платоспроможності (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2)= капіт/Азваж на ризик(Більше 8 %)

17.Аналіз трудових ресурсів банку

Банки є трудомісткими, оскільки у світовій практиці до 70% банківських витрат приходиться на утримання персоналу. Основна мета аналізу трудових ресурсів у банках - підвищення ефективності банківської д-ті шляхом оптимального використання робочої сил на пріоритетних напрямах банк.д-ті.

Завдання аналізу:

1. Аналіз стану трудових ресурсів

2. Оцінка забезпеченості трудовими ресурсами

3. Аналіз використання робочого часу

4. Аналіз оплати праці банківських працівників

Інформаційною базою аналізу є :

• Матеріали стат звітності

• Штатний розклад

• Звіт про використання робочого часу

• Контракти та трудові договори

• Інформація про укомплектованість кадрів

• Нормативні документи з питань організації та оплати праці

Рівень якісного складу персоналу визначає рівень ефективності функціонування комерційного банку, а отже від особистих якостей цих працівників, х кваліфікаційного рівня, рівня досвідченості залежить якість управлінських рішень, що приймаються і результати реалізації цих рішень.

Аналіз персоналу дає змогу правильно використовувати працівників під час комплектування колективів.

Коеф.загал.якості персоналу=Чисел.вискоквал.персоналу/заг.нільність персоналу

Аналіз вікового персоналу має значення при питаннях підвищення кваліфікаційного рівня, просування по службі.

Аналіз руху персоналу передбачає вивчення процесів, пов’язаних з прийомом та звільненням працівників.

Коеф.плиності персоналу=к-ть звільнених/серед.списков.чисел.

Аналіз ефективності використання робочого часу проводиться з метою оцінки напруженості праці, виявлення непродуктивних витрат робочого часу та визначення можливостей скорочення персоналу.

Коеф.викор-ня календ.роб.часу = відпрацьовано фактично до/календ.фонд роб. Часу

Коеф викор роб часу= серед уч=рочна тривал. Роб часу/ середньо встановленої тривал роб часу

Аналіз фонду оплати праці є оцінкою доцільності та ефективності системи матеріального стимулювання праці

Аналіз ефект.д-ті працівників

Рентаб.праці=чистий прибуто/чисел працівників

18.Аналіз фінансових результатів банку.

Аналіз фінансових результатів банку включає аналіз доходів та витрат, прибутку і прибутковості банку.

Метою аналізу доходів банку є оцінка основних напрямів отримання доходів банку, виявлення можливих резервів підвищення ефективності діяльності, збільшення результатів від проведення активних операцій. Аналіз доходів комерц.банку включає: аналіз структури та динаміки доходів за декілька періодів, факторний аналіз процентних та комісійних доходів, виявлення причин змін у структурі та динаміці доходів; порівняння фактичних показників доходів із плановими; виявлення обсягів резервів підвищення дохідності банку.

Метою аналізу витрат банку є підвищення ефективності шляхом скорочення непродуктивних витрат визначення суми сплачених витрат протягом певного періоду. Аналіз витрат банку включає: 1) оцінку виконання плану витрат; 2)визначення структури та динаміки витрат; 3)визначення та кількісна оцінка факторів, що вплинули на розмір витрат (факторний аналіз витрат); 4)порівняння витратності діяльності банку з результатами попередніх періодів, інших банків; 5) визначення можливих резервів зменшення витрат банку.

Джерелами інформації для банку є звіт про фінансові результати, баланс, оборотно-сальдові відомості, внутрішня документація, дані управлінського обліку.

Розраховується фінансовий результат як різниця доходів і витрат банку, що є прибутком банку

Вплив доходів і витрат банку на фінансовий результат визначається виходячи із того, що доходи мають прямий вплив на фінансовий результат, а витрати - зворотній вплив на фінансовий результат. Фінансовий результат банку змінюватися залежно від того, в якому напрямку змінюються доходи і витрати банку та з якою швидкістю.

Фінансовий результат збільшується у таких випадках: ^м

1. Доходи зростають, а витрати знижуються:

2. Доходи і витрати зростають, але доходи зростають більш ніж зростають витрати;

3. Доходи і витрати знижуються, але доходи знижуються менш ніж витрати. Фінансовий результат зменшується у таких випадках:

1. Доходи знижуються, а витрати зростають;

2. Доходи і витрати зростають, але доходи зростають менш ніж витрати;

3. Доходи і витрати знижуються, але доходи знижуються більш ніж витрати.

В разі зменшення фінансового результату ідентифікуються ти статті доходів і витрат, які суттєво впливають на зміну фінансового результату. Доходи і витрати при цьому розглядаються як правило за групами рахунків 6 і 7 класів, а при необхідності і з виділенням окремих балансових рахунків.

Прогноз фінансового результату складається в банку щомісячно на кінець поточною місяця. прогноз надає можливість враховувати поточну ситуацію і вкладається у двох варіантах (оптимістичний, песимістичний).

Підсумковий аналіз фінансового результату включає:

Аналіз виконання плану прибутку банку виконується в банку щомісячно незалежно від його фінансового стану.

Аналіз проводиться в розрізі установ банку методом порівняння фактичного прибутку з плановою сумою. Результати аналізу використовуються в оцінці діяльності установ банку.

Аналіз динаміки прибутку за звітний місяць і з початку року проводиться методом порівняння фактичного прибутку з прибутком за відповідний період минулого року. Аналіз проводиться за даними місячного балансу банку.

Аналіз фінансового результату за його складовими проводиться на підставі даних звіту про фінансові результати.

Звіт про фінансові результати включає інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки банку (материнського банку) за відповідний період.

Звіт про фінансові результати банку (материнського банку) включає дані за станом па кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за стоном на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінансового року.

Звіт про фінансові результати характеризує діяльність банку (материнського банку) за період з початку звітного періоду (кварталу, року) до звітної дати і складається із статей доходів та втрат . які групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду ( кварталу, року).

Звіт включає наступні показники фінансового результату банку:

• Усього доходів

• Прибуток від операцій

.Прибуток до оподаткування

• Прибуток після оподаткування

• Чистий прибуток / збиток банку

Показник структури(Відносне відхилення) розраховується як відношення показника до «усього доходів» і помножено на 100%, за кожним роком. Показує скільки % займає цей показник.

Динаміка(абсолютне відхилення) визначається як різниця між показником звітного року і попереднього року, відповідно показує на скільки змінився цей показник в звітному році в порівнянні з попереднім.

19.Аналіз фінансового стану банку.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:1) оцінки фінансової стійкості; 2) оцінки ділової активності; 3) оцінки ліквідності; 4) оцінки ефективності управління. Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про фінансові результати.

Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є: 1) коеф. надійності = вл.кап./залуч .кошти; 2) коеф. фін. важеля = зобовяз.б./ капітал; 3) коеф. участі власного капіталу у формуванні активів = А капіталіз./ ВК; 4) коеф. захищеності дохідних активів власним капіталом= (ВК – не дох. А – збитки)/А дох; 5) коеф. мультиплік. капіталу = А/ВК.

Ділову активність визначають через аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення.

Необхідні висновки можна отримати такими шляхами: 1)зіставленням висновків за взаємопов’язаними статтями і розділами активів і пасивів; 2)кількісною ув’язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі; 3) розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.

Для оцінки ділової активності використовують наступні показники:

-у частині посивів це: 1) коеф. активності залучення позичених і залучених коштів; 2) коеф. активності залучення строкових коштів; 3) коеф. активності залучених міжб. кредитів; коеф. активності викор-ня залуч. коштів у дохідні активи; 4) коеф. акт-і викор-ня залуч. коштів у КП.

-в частині активів це такі коеф-и: 1) коеф. рівня дохідних активів;2) коеф. кредитної активності; 3)коеф. заг-ї інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні компанії; 4) коеф.проблемних кредитів.

Ліквідність комерційного банку – легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей та інших активів у грошові кошти. Завдання аналізу ліквідності банку включає: визначення фактичної ліквідності; порівняльну оцінку показників фактичної ліквідності з нормативними показниками; виявлення та аналіз впливу чинників на відхилення показників фактичної ліквідності від нормативних; аналіз стабільності ресурсної бази банку; прогнозування потреби банку в ліквідних коштах; порівняльний аналіз вартості та доступності альтернативних джерел поповнення ліквідних коштів; аналіз різних напрямів розміщення надлишкових коштів; багатоваріантний аналіз лік-ті б. за різних сценаріїв розвитку б. дія-ті.

Для оцінки ліквідності використовують такі показники: 1) коефіцієнт миттєвої ліквідності = (кор. рах. в банках + кошти в касі)/депозити; 2) коеф. заг.ліквідності = А аг. / зобовяз. заг.; 3) коеф. віднош. висок. лікв. до роб. активів. = Авл/Ар; 4) коеф. рес. лік-ті зобовяз. = Ад/З заг.; коеф. лікв. співвідношення виданих К і залуч. Д = К/Д;

Рівень ефективності управління банком потрібно визначати поряд із віддачею, прибутком і доходом.

Заг.рівень рентабельності = розмір балансового прибутку/дохід