
- •Предмет історії держави і права україни
- •Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •Історіографія історії держави і права україни
- •Про назву "русь"
- •Про норманську теорію
- •Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •Розповсюдження християнства в українських землях
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Монголо-татарська навала та її наслідки
- •Суспільний лад
- •Церква. Спроби риму запровадити унію
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Суспільний лад
- •1, Тяглові селяни, для яких визначалася панщина — спочатку 8—10 днів на рік, згодом 2—4 дні на тиждень з тривалістю роботи від сходу до заходу сонця г}
- •0, До невільних селяк належали колишні холопи, челядь княжої доби. Одні з них залишалися в попередньому правовому становищі, інші мали власне майно, працювали у панів'?*
- •Виникнення українського козацтва
- •Державний лад
- •Церковне життя
- •Суд і процес
- •II Статут називають ще Волинським, і це, мабуть, тому, що найбільшого поширення він набув на Волині, проте діяв також у Київському та Брацлавському воєводствах.
- •Загальні висновки
- •Запорізьке козацтво — нова соціальна верства
- •Державний лад
- •Відродження української державності
- •Суд і процес
- •Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •Основні риси права
- •Загальні висновки
- •Українсько-московський договір 1654 р.
- •Державний лад
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •Формування політичного устрою південної україни
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Загальні висновки
- •IV Універсал завершив складний і нелегкий процес становлення української держави.
- •Судова система
- •Правова система
- •16 Листопада Центральна рада затверджує другий розділ Закону. Додатково затверджуються "Правила про спільну з цивільним населенням участь у виборах частин армії і флоту".
- •12 Березня 1918 року Мала рада затвердила "Володимирів тризуб" державним гербом унр, хоча деякі фахівці, зокрема видатний художник г. Нарбут, палко відстоювали ідею "козака з мушкетом".
- •Загальні висновки
- •2 Травня 1918 року п. Скоропадський вперше відвідав штаб німецьких військ у Києві і, як констатували німці в депеші до Берліна, "перебуває цілком і повністю під впливом головного командування".
- •Державний лад
- •25 Травня 1918 року приймається "Положення про Малу Раду Міністрів". Вона формувалася із заступників міністрів і розглядала організаційні питання і "ті законодавчі і ад-
- •18 Травня 1918 року приймаетьсяШакон про Державну
- •Загальні висновки
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Злука зунр і унр
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Судова система й інші правоохоронні та репресивні органи
- •Формування основ соціалістичного права
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Нова економічна політика в україні
- •X з'їзд ркп(б), що пройшов у березні 1921 року, прийняв рішення про надання можливості селянам використовувати залишки продукції в місцевому товарному обігу.
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •Правова система
- •Державність і право в західноукраїнських землях
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни
- •Правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Правоохоронні органи
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •13 Травня 1991 року був прийнятий закон "Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української рср".
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
Державний лад
Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько-президентська республіка. Президент України був як главою держави, так і главою виконавчої влади. За Конституцією України 1996 року Україна за формою правління стає президентсько-парламентською республікою.
За державним ладом Україна є унітарною державою. Адміністративно-територіальними одиницями України є: область, район, місто, селище і сільрада. Особливий статус має Автономна Республіка Крим, яка є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України.
За державним режимом Україна є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом приорітету прав і свобод людини і громадянина.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
За Конституцією України 1996 року єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада.
Конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Вибори до Верховної Ради здійснюються на підставі Закону "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 року. Верховна Рада правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання, не віднесені до компетенції органів виконавчої або судової влади.
Порядок роботи Верховної Ради України визначається її регламентом, прийнятим 27 липня 1994 року. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, який: веде засідання парламенту; організує підготовку питань для розгляду на засіданнях Верховної Ради України; підписує акти, прийняті Верховною Радою; представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організує роботу апарату Верховної Ради України.
Верховна Рада України затверджує перелік комітетів, які здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, що виносяться на розгляд Верховної Ради. Повноваження Верховної Ради визначені Конституцією України (ст. 85). Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу.
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України є ланкою, що зв'язує законодавчу і виконавчу владу. Президентом України може бути громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два терміни підряд.
Повноваження Президента визначені Конституцією України (ст. 106). Президент України може бути усунутий з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження.
Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Очолює Кабінет Міністрів — прем'єр-міністр України.
Повноваження Кабінету Міністрів передбачені Конституцією України (ст. 116). Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. За Конституцією Кабінет Міністрів України об'єднує і направляє роботу міністерств і інших центральних органів виконавчої влади. Управління окремими областями і сферами життя республіки здійснюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади — державні комітети, відомства і службі. Вони діють на підставі "Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 1996 року. Центральний орган державної виконавчої влади здійснює свою діяльність через підпорядковані йому обласні і районні відділи і управління.
7 липня 1997 року Президент України підписав указ "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи". Комісія мала виробити концепцію реформи, визначити організаційно-правові засади, стратегію і тактику її проведення, розробити конкретні механізми і терміни впровадження адміністративної реформи. На комісію лягала також підготовка пропозицій щодо: структури органів виконавчої влади з поступовим переходом від галузевого до функціонального принципу побудови міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що має призвести до спрощення і підвищення ефективності управління, скорочення непотрібних ланок управління; запровадження дійової системи державного контролю; перебудови державної фінансової системи, структури, функцій і методів діяльності місцевих органів виконавчої влади; дерегуляції та спрощення системи управлінських послуг, які надаються на різних рівнях виконавчої влади фізичним та юридичним особам; удосконалення законодавчої бази адміністративних правовідносин, економічних засад діяльності органів державної влади, впровадження дійових адміністративних процедур; запровадження в Україні раціонального адміністративно-територіального поділу; реформування системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; експертна оцінка концепцій і проектів нормативно-правових актів, спрямованих на створення правової бази адміністративної реформи; аналіз діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для здійснення адміністративної реформи та надання допомоги в її проведенні; розгляд пропозицій і програм наукового, матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення адміністративної реформи.
Місцева влада. За роки незалежності декілька раз змінювалася концепція органів місцевої влади. У березні 1992 року був прийнятий Закон "Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування", за яким діяльність Рад обмежувалася здійсненням функцій місцевого та регіонального самоврядування, а виконавчі функції передавалися представникам Президента України в областях і районах, а також у містах Києві та Севастополі. Реформування місцевої влади було припинено 3 лютого 1994 року, коли Верховна Рада прийняла Закон "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" і повернула владу на місцях Радам та їх виконкомам.
Після прийняття Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі було передано місцевим державним адміністраціям, які є підзвітними і підконтрольними органам виконавчої влади вищого рівню.
Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені Конституцією України (ст. 119).
Конституція України окремий розділ присвятила місцевому самоврядуванню. Положення Конституції про місцеве самоврядування отримали розвиток у Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволити за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення.
Вибори депутатів і голів місцевих рад здійснюються на підставі Закону України "Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних в містах, обласних Рад" від 24 лютого 1994 року.
Компетенція органів місцевого самоврядування визначена Конституцією України (ст. 143) і Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень,
визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.