
- •Предмет історії держави і права україни
- •Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •Історіографія історії держави і права україни
- •Про назву "русь"
- •Про норманську теорію
- •Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •Розповсюдження християнства в українських землях
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Монголо-татарська навала та її наслідки
- •Суспільний лад
- •Церква. Спроби риму запровадити унію
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Суспільний лад
- •1, Тяглові селяни, для яких визначалася панщина — спочатку 8—10 днів на рік, згодом 2—4 дні на тиждень з тривалістю роботи від сходу до заходу сонця г}
- •0, До невільних селяк належали колишні холопи, челядь княжої доби. Одні з них залишалися в попередньому правовому становищі, інші мали власне майно, працювали у панів'?*
- •Виникнення українського козацтва
- •Державний лад
- •Церковне життя
- •Суд і процес
- •II Статут називають ще Волинським, і це, мабуть, тому, що найбільшого поширення він набув на Волині, проте діяв також у Київському та Брацлавському воєводствах.
- •Загальні висновки
- •Запорізьке козацтво — нова соціальна верства
- •Державний лад
- •Відродження української державності
- •Суд і процес
- •Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •Основні риси права
- •Загальні висновки
- •Українсько-московський договір 1654 р.
- •Державний лад
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •Формування політичного устрою південної україни
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Загальні висновки
- •IV Універсал завершив складний і нелегкий процес становлення української держави.
- •Судова система
- •Правова система
- •16 Листопада Центральна рада затверджує другий розділ Закону. Додатково затверджуються "Правила про спільну з цивільним населенням участь у виборах частин армії і флоту".
- •12 Березня 1918 року Мала рада затвердила "Володимирів тризуб" державним гербом унр, хоча деякі фахівці, зокрема видатний художник г. Нарбут, палко відстоювали ідею "козака з мушкетом".
- •Загальні висновки
- •2 Травня 1918 року п. Скоропадський вперше відвідав штаб німецьких військ у Києві і, як констатували німці в депеші до Берліна, "перебуває цілком і повністю під впливом головного командування".
- •Державний лад
- •25 Травня 1918 року приймається "Положення про Малу Раду Міністрів". Вона формувалася із заступників міністрів і розглядала організаційні питання і "ті законодавчі і ад-
- •18 Травня 1918 року приймаетьсяШакон про Державну
- •Загальні висновки
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Злука зунр і унр
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Судова система й інші правоохоронні та репресивні органи
- •Формування основ соціалістичного права
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Нова економічна політика в україні
- •X з'їзд ркп(б), що пройшов у березні 1921 року, прийняв рішення про надання можливості селянам використовувати залишки продукції в місцевому товарному обігу.
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •Правова система
- •Державність і право в західноукраїнських землях
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни
- •Правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Правоохоронні органи
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •13 Травня 1991 року був прийнятий закон "Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української рср".
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
Розповсюдження християнства в українських землях
Предки наші в дохристиянську добу стикалися з багатьма різними релігіями, які помітно вплинули на їх власну віру. Це були християнство, іслам, юдаїзм тощо. Певно, через ці впливи уже тоді вони дійшли до розуміння єдиного Бога. Що це справді було так, підтверджує грецький історик VI ст. Прокопій, який пише про наших предків, що вони "визнають владикою всіх єдиного Бога, який посилає блискавку; в жертву йому приносять корів або іншу жертву".
Але нова віра — християнство — з тріумфом просувалася по Європі і вже в IX ст. всі сусідні з Київською Руссю землі (крім угрів) прийняли цю віру. Не можна говорити, що християнство було новою релігією для русів, воно мало своїх прихильників на землях Київської Русі ще за Андрія Першозваного. З далеких часів приходило воно різними шляхами: з грецьких колоній, з Балканського півострова, з Хазарського каганату, з Великоморавської держави. Але віру цю приймала головним чином еліта суспільства — князі, бояри, міська аристократія, які не наважувалися стати відкрито християнами, а тим більше навіть думки не допускали про охрещення народу, який мав свою споконвічну віру. Так, християнами були князь Ігор, його дружина княгиня Ольга, яка не змогла зробити християнином свого сина Святослава, але прищепила любов до нової віри онуку Володимиру, на плечі якого й лягла почесна задача
— проголошення християнства державною релігією Київської Русі.
Володимир був надто мудрим політиком, щоб не розуміти, що стара віра не могла об'єднати його державу — надто самостійною та демократичною вона була. Без сумніву, ще більше впливало на нього те, з якою швидкістю християнство завойовувало народи та країни. В 864 р. охрестилась Болгарія, в 928 — 935 рр. — Чехія, в 962 — 992 рр.
— Польща. Для Володимира стало ясно, що, тільки прийнявши християнство, Київська Русь зможе ввійти як рівноправна в коло європейських держав.
З літописів невідомо, де й за яких умов прийняв християнство Володимир. "Повість временних літ" наголошує, що зробив він це у Корсуні. В 987 р. візантійський полководець Варда Фока повстав проти імператорів Василя II та Костянтина. Останні звернулися до Володимира за допомогою. В передумовах цієї допомоги він поставив шлюб з сестрою імператорів Ганною, а вони як передумову шлюбу — його охрещення. Тоді Володимир і охрестився. При його допомозі Варда Фока був розбитий. Проте, позбавившись небезпеки, візантійські царі відмовляються від своєї обіцянки — віддати в дружини Володимиру свою сестру. Вони виконували заповіт свого діда — Костянтина Порфірородного, який писав: "Коли хозари, турки або руси чи який інший північний народ... почне просити чи домагатися... щоб посвоячитися з імператором ромеїв, взяти у нього дочку за себе або свою дочку віддати за імператора чи його сина — треба відповісти на таке ганебне домагання, що на те є заборона, страшна й непорушна постанова святого й великого Костянтина".
У відповідь на це Володимир бере в облогу, а потім і здобуває одну з найкращих візантійських колоній в Криму — Корсунь. Це примусило Візантію виконати обіцянку та направити Ганну до Корсуня, де її було обвінчано з Володимиром. Це був апогей його слави. Єдиновласний володар величезної держави, який отримав моральне благословення Другого Риму, він міг наважитись привести свій народ до нової віри. Трапилось це в 988 році.
За "Повістю временних літ", охрещення Русі відбулося надзвичайно просто: Володимир наказав поскидати в Дніпро старих богів і в призначений день вийти всім до ріки. Люди з піснями входили в воду, а священники читали молитви. І була "радість на небеси и на земли, толико душ спасаемьіх".
Звичайно, не все було так просто. По охрещенні киян, коротко нотує літописець, "почав Володимир ставити по містах церкви та священників, та зганяти людей на охрещення по всіх містах та селах". Треба думати, що хрещення народу розтяглося не на один десяток років.
Першими охрестилися київські землі, головним чином, великі міста, бо села приймали нову віру дуже неохоче. Зайнявся Володимир також і охрещенням північних земель держави, тих, що пізніше склали Московське князівство.
Тут християнство наштовхнулося на великі перепони. У 991 р. Володимир послав єпископа до Новгорода з метою підготувати новгородців до нової віри. Як оповідають літописи, хрещення відбулося тут силою: "Путята (тисяцький) хрестив їх мечом, а Добриня (посадник) — вогнем".
Охрещення Русі викликало багато дискусій і з приводу того, яке духовенство хрестило народ. Видатні історики, зокрема історики Церкви Є. Голубинський, В. Пархомен-ко, дотримувалися погляду, що хрестити народ Володимиру допомагало візантійське духовенство. Але ця концепція викликала заперечення. По-перше, у візантійських джерелах не згадується така важлива подія, як охрещення Київської держави за Володимира, тоді як у багатьох з них згадується охрещення окремих осіб за Оскольда. По-друге, тяжко уявити собі успіхи християнізації за допомогою візантійського духовенства, яке проповідало чужою для народу мовою.
Ці невідповідності привели до появи в 1913 р. гіпотези М. Присєлкова, який доводив, що перше духовенство в Київську Русь прибуло не з Візантії, а з Болгарії, з Охріди, де існував незалежний патріархат. Незабаром ця точка зору стає пануючою, і не безпідставно. З Болгарією Україна-Русь мала інтенсивні стосунки. В політичному відношенні Болгарія була менш небезпечною, ніж Візантія. Великим аргументом була близкість мов, і священники-болгари могли легко порозумітися з новою паствою. Цікаву рису до цієї гіпотези додав П. Курінний. Досліджуючи рештки Десятинної Церкви, що її збудував Володимир у Києві, він прийшов до висновку, що техніка цієї будови аналогічна храмам Охріди, а не Візантії.
Все це говорить, що першими вчителями християнства й церковними проповідниками на Русі були болгари.
Отже зробимо висновки. Признання християнства державною релігією відкрило перед Київською Руссю двері багатої візантійської культури, яка переживала в той час своє відродження. Нова віра сприяла зміцненню зв'язків з іншими християнськими державами. Київ стає не тільки політичним, а й духовним центром держави. На початку XI ст. тут нараховувалося біля 400 церков.
Християнство внесло в життя народу вищу мораль, вищі ідеали і культуру, осередками якої і стали храми.