
- •Предмет історії держави і права україни
- •Принципи та методи пізнання історико-правових явищ
- •Історіографія історії держави і права україни
- •Про назву "русь"
- •Про норманську теорію
- •Загальний історичний огляд подій та особистостей
- •Розповсюдження християнства в українських землях
- •Суспільний лад
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Монголо-татарська навала та її наслідки
- •Суспільний лад
- •Церква. Спроби риму запровадити унію
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Суспільний лад
- •1, Тяглові селяни, для яких визначалася панщина — спочатку 8—10 днів на рік, згодом 2—4 дні на тиждень з тривалістю роботи від сходу до заходу сонця г}
- •0, До невільних селяк належали колишні холопи, челядь княжої доби. Одні з них залишалися в попередньому правовому становищі, інші мали власне майно, працювали у панів'?*
- •Виникнення українського козацтва
- •Державний лад
- •Церковне життя
- •Суд і процес
- •II Статут називають ще Волинським, і це, мабуть, тому, що найбільшого поширення він набув на Волині, проте діяв також у Київському та Брацлавському воєводствах.
- •Загальні висновки
- •Запорізьке козацтво — нова соціальна верства
- •Державний лад
- •Відродження української державності
- •Суд і процес
- •Наступ католицизму. Берестейська церковна унія
- •Основні риси права
- •Загальні висновки
- •Українсько-московський договір 1654 р.
- •Державний лад
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Зміни в правовому становищі запорізької січі
- •Формування політичного устрою південної україни
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Суд і процес
- •Правова система
- •Суспільно-політичний лад і право в галичині, північній буковині і закарпатті
- •Загальні висновки
- •IV Універсал завершив складний і нелегкий процес становлення української держави.
- •Судова система
- •Правова система
- •16 Листопада Центральна рада затверджує другий розділ Закону. Додатково затверджуються "Правила про спільну з цивільним населенням участь у виборах частин армії і флоту".
- •12 Березня 1918 року Мала рада затвердила "Володимирів тризуб" державним гербом унр, хоча деякі фахівці, зокрема видатний художник г. Нарбут, палко відстоювали ідею "козака з мушкетом".
- •Загальні висновки
- •2 Травня 1918 року п. Скоропадський вперше відвідав штаб німецьких військ у Києві і, як констатували німці в депеші до Берліна, "перебуває цілком і повністю під впливом головного командування".
- •Державний лад
- •25 Травня 1918 року приймається "Положення про Малу Раду Міністрів". Вона формувалася із заступників міністрів і розглядала організаційні питання і "ті законодавчі і ад-
- •18 Травня 1918 року приймаетьсяШакон про Державну
- •Загальні висновки
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Злука зунр і унр
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •Судова система й інші правоохоронні та репресивні органи
- •Формування основ соціалістичного права
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Нова економічна політика в україні
- •X з'їзд ркп(б), що пройшов у березні 1921 року, прийняв рішення про надання можливості селянам використовувати залишки продукції в місцевому товарному обігу.
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Централізація правоохоронної системи і посилення ролі позасудових репресивних органів
- •Правова система
- •Державність і право в західноукраїнських землях
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Західноукраїнські землі на першому етапі другої світової війни
- •Правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Правоохоронні органи
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Загальні висновки
- •Державний лад
- •13 Травня 1991 року був прийнятий закон "Про перелік міністерств та інших центральних органів державного управління Української рср".
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
- •Загальний історичний огляд
- •Державний лад
- •Судова система та інші правоохоронні органи
- •Правова система
- •Загальні висновки
- •Рекомендована література
Судова система та інші правоохоронні органи
На перших порах ЗУНР залишає попередню судову систему. Суддям і іншим працівникам судових органів пропонувалося принести присягу на вірність українському народові та державі. Тих, які скомпрометували себе антиукраїнською діяльністю і переконаннями, було звільнено.
Згодом у лютому 1919 року Державне секретарство судових справ отримало доручення провести судову реформу. Всю територію ЗУНР було розділено на 12 судових округів і 130 судових повітів. Відповідно належало обрати окружні і повітові суди. Надавалася гарантована мож-
386
ливість обрати своїх суддів національним меншинам: поляки мали обрати 25 суддів, євреї — 17.
У лютому 1919 року приймається ряд законів, спрямованих на вдосконалення діяльності судових органів.
Закон "Про скорочення підготовчої суддівської служби" скоротив термін стажування суддів з трьох до двох років. Закон "Про тимчасове припинення діяльності суду присяжних" припинив вибори присяжних у зв'язку з умовами воєнного часу. Були прийняті також закони про перехід судочинства на українську мову, про введення демократичних принципів судочинства. Законом від 11 лютого для розгляду кримінальних справ у повітах створювалися тимчасові трибунали. До їх складу входили голова і два члени. За законом від 15 лютого створювалися дві вищі судові інстанції: Вищий суд і Найвищий_держднний суд. До їх обрання функції другої і третьої судової інстанції виконували Окремий судовий Сенат другої інстанції та Окре-мий судовий Сенат третьої інстанції. Вони були створені 8 березня 1У1У року при окружному суді у Станіславі.
Щодо інших правоохоронних органів, то слід відзначити відновлення діяльності адвокатури. Були створені також прокуратура на чолі з Генеральним державним прокурором, нотаріальна служба. Окремо існувала військова юстиція і прокуратура.
Важливого значення надавалося в ЗУНР створенню органів охорони громадського порядку. 6 листопада 1918 року Українська Національна Рада прийняла рішення про створення Корпусу української державної жандармерії. Корпус очолила Команда української державної жандармерії на чолі з головним комендантом. На місцях утворювалися окружні та повітові команди жандармерії на чолі з окружними і повітовими комендантами. Низовою ланкою жандармерії були сільські і міські станиці, які очолювали жандармські сільські і міські коменданти. Система державної жандармерії отримала законодавче закріплення в за-
387
коні від 15 лютого 1919 року. На_місцях продовжувала діяти і народна міліція. Вона формувалася на громадських засадах шляхом виборів. На літо 1919 року до Корпусу української державної жандармерії входило близько 1 тисячі жандармів, 4 тисячі стажистів, ЗО офіцерів. До органів охорони громадського порядку входило також близько 3 тисяч народних міліціонерів.
Правова система
Особливістю законодавчої діяльності ЗУНР була її соціальна спрямованість. Глибокі революційні зміни відбулися в соціально-політичній сфері, економіці, освіті, культурі.
Конституційне право. Одним з найперших конституційних законів ЗУНР був Закон про державну мову від 15 лютого 1919 року, який проголосив державною мовою українську.(^Національним меншинам гарантувалося право вживати у взаємовідносинах з державними органами рідну мову, а державним органам відповідати рідною мовою тих громадян, що звертаються до них. Національним меншинам гарантувалося право вільно розвивати свою мову, мати свої школи, бібліотеки, видавництва, періодичні видання.
8 квітня 1919 року був прийнятий Закон про громадянство та правовий статус чужинців. Бажаючі стати громадянами ЗУНР повинні були до 20 травня 1919 року подати заяву. Якщо вони цього на робили, то вважалися чужинцями і за бажанням могли виїхати за кордон. Закон встановлював вимоги до державних службовців. Ними могли бути тільки громадяни України "бездоганної поведінки", які володіють українською мовою і мовою хоч би однієї з національних меншин, віком до 40 років. Не мали права займати службові посади особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, вчинили моральні та протиправні поступки, "користолюбні" особи, неоплатні боржники. Особи, які приймались на державну службу, мали
388
пройти однорічне стажування, скласти усний і письмовий іспити із законодавства, показати вміння діловодства, знання своїх прав і обов'язків.
Дуже важливим конституційним актом був "Тимчасо-вий Основний закон" від 13 листопада 1918 року. Він закріплював верховенство і суверенітет народу, який здійснював конституційні права через представницькі органи, обрані на основі загального, рівного, прямого, таємного голосування за пропорційною виборчою системоюГ Виборче право мали всі громадяни ЗУНР незалежно від національності, віросповідання, статі. До виборів Сейму вся повнота законодавчої влади належала Українській Національній Раді, виконавча — Державному Секретаріатові. /
Закон визначав назву держави — "Західноукраїнська Народна Республіка". Закон затвердив герб ЗУНР — золотий лев на синьому полі та прапор — синьо-жовтий.
Значення Тимчасового закону виходило за рамки його п'яти статей. На зміну консервативним поглядам австро-угорської доби прийшли нові ідеї, які виражали волю і прагнення всього українського народу.
Земельне право. Для вирішення земельної проблеми Українська Національна Рада створила спеціальну комісію на чолі з Л. Бачинським.
14 квітня 1919 року Рада ухвалила Закон про земельну реформу. Цей закон регламентував націоналізацію поміщицьких, монастирських, церковних земель, а також земель різних установ. З них мав бути створений єдиний земельний фонд ЗУНР. Порядкувати фондом мали Загальна земельна і повітові комісії з трирічними повноваженнями, а також сільські комісії, склад яких підлягав щорічному оновленню. Ст. 18 Закону окремо передбачала, що "наділення землею не може бути розпочато до закінчення війни і поверненням жовнірів і полонених додому". Отже, фактично йшлося про зволікання земельної реформи. Закон передбачав покарання за порушення процесу прове-
389
дення "впорядкування" земельної справи. Так, ст. 21 Закону надавала місцевій владі право ув'язнювати на 6 місяців, а також додатково штрафувати на суму до 10 тисяч крон за "самовільне захоплення землі", розподіл націоналізованих Законом будинків, інвентарю тощо. Земельний закон абсолютно не відповідав вимогам селянства. Приймаючи його, керівництво ЗУНР намагалося уникнути звинувачень з Заходу у більшовизмі та схильності до революційного розподілу поміщицьких земель.
Серед інших законів, прийнятих ЗУНР, слід відзначити закон "Про основи шкільництва" від 13 лютого 1919 року. Закон визначав державний статус шкіл на західноукраїнських землях, дозволяв засновувати приватні школи, передбачав право національних меншин "на школу рідною мовою".
В області цивільного, кримінального і процесуального права в ЗУНР продовжували діяти австрійські закони.
~~Для повної кодифікації права в ЗУНР не було ні професійних кадрів, ні умов, ні часу.