33. Правила силогізму: силогізми Barbara і Darii.

Структура силогізмів була обґрунтована ще Аристотелем. В його логіці силогізми називали іменами, в яких голосні літери позначають вид категоричного судження. Основними силогізмами були силогізми Barbara і Darii.

1) силогізм Barbara: міркування, проведене за цим правилом, має таку структуру: умова є кон’юнкцією двох загальностверджувальних висловлень, кожне з яких записане у вигляді імплікації двох предикатів, між якими, зрозуміло, існує відношення логічного слідування, і квантора загальності, який вказує на істинність імплікації на всій області визначення. Висновок першої імплікації становить умову другої імплікації. Висновком такого міркування також є загальностверджувальне висловлення, записане у вигляді імплікації, умовою якої є умова з першої імплікації умови, а висновком є висновок з другої імплікації умови. Таким чином, маємо три предиката на області визначення, які перебувають у відношенні логічного слідування, імплікації між ними істинні на всій області визначення і приймаються за умови, а висновком є імплікація першого та третього предиката, яка також виражає відношення їх логічного слідування і істинна на всій області визначення. Даний силогізм можна записати таким чином:

.

2) структура силогізму Darii:міркування, проведене за правилом силогізму Darii, має таку структуру: умова є кон’юнкцією двох висловлень, перше з яких – загальностверджувальне типу «Кожен M є P» а друге – частковостверджувальне висловлення «Деякі S є M». Висновком є частковостверджувальне висловлення «Деякі SєP». В символічній формі можна записати структуру цього силогізму таким способом:

34. Зрівнювані та незрівнювані судження.

Складні судження виступають у тих же відношеннях, в яких виступають категоричні судження. Складні судження поділяються на зрівнювані і незрівнювані. Зрівнювані судження – це ті складні судження, які складаються з одних і тих же простих суджень, але різняться за логічними термінами. Незрівнюваними називаються складні судження, в яких хоча б одне судження не збігається. Зрівнювані судження мають загальний суб’єкт і предикат. Непорівнювані судження не мають спільного суб’єкта і предиката.Зрівнювані судження в свою чергу поділяються на сумісні і несумісні.

35. Сумісні та несумісні судження.

Зрівнювані судження поділяються на сумісні і несумісні. Сумісні судження – це ті, які виражають одну і ту ж саму думку повністю чи частково. Відношення сумісності поділяють на відношення еквівалентності, логічної підлеглості та часткового співпадання.Сумісні еквівалентні судження виражають одну і ту ж думку, але в різній формі. В таких судженнях суб’єкт однаковий, а предикати різні за формою, але однакові за змістом.Сумісні судження у відношенні логічної підлеглості мають загальний предикат, а їх суб’єкти є поняттями, які знаходяться в стані логічної підлеглості. Сумісні судження часткового співпадання перебувають судження з нерозподіленими термінами, частковостверджувальні або частковозаперечувальні.