Завдання до роботи:
Проглянути і записати стани індикаторів комутатора
Проглянути і записати основною системну інформацію про пристрій
Зберегти налаштування комутатора собі на комп'ютер. Для цього в меню Tools вибрати Configure Backup & Restore (мал. 5.5). Натискувати кнопку Backup для збереження конфігурації.
Мал. 5.5
У System > Port Settings знайти порт свого комп'ютера і записати в звіт налаштування свого порту
По вкладці Monitoring > Statistics визначити
на яких портах є помилки при передачі \ отриманні пакетів
порт з максимальним значенням минаючого трафіку
Визначити MAC адресу пристрою на порті з п.5. По MAC адресі визначити номер комп'ютера.
System > Port Setting відключити порт з п.5. За допомогою команди ping переконатися що комп'ютер не може працювати з мережею.
Контрольні питання:
Призначення GBIC портів і устаткування для їх використання (самостійно)
Які параметри для порту можна встановлювати у вкладці System > Port Setting (самостійно)
Призначення основних пунктів в меню конфігурації комутатора
Які дані можна отримати з вкладки Monitoring > Statistics
Лабораторна робота 6
Тема: Основи IP маршрутизації
Мета: Вивчити принципи маршрутизації
Методичні вказівки:
IP-маршрутизація – процес вибору шляху для передачі пакету в мережі. Під шляхом (маршрутом) розуміється послідовність маршрутизаторів, через які проходить пакет по дорозі до вузла-призначення. IP-маршрутизатор – це спеціальний пристрій, призначений для об'єднання мереж і забезпечуючи визначення шляху проходження пакетів в складеній мережі. Маршрутизатор повинен мати декілька IP-адрес з номерами мереж, відповідними номерам об'єднуваних мереж.
Щоб за адресою мережі призначення можна було б вибрати раціональний маршрут подальшого проходження пакету, кожен кінцевий вузол і маршрутизатор аналізують спеціальну інформаційну структуру, яка називається таблицею маршрутизації.
Обов'язковим записом в таблиці маршрутизації є так званий маршрут за умовчанням, що містить інформацію про те, як направляти пакети в мережі, адреси яких не присутні в таблиці, тому немає необхідності описувати в таблиці маршрути для всіх мереж. Таблиці маршрутизації можуть будуватися «вручну» адміністратором або динамічно, на основі обміну інформацією, який здійснюють маршрутизатори за допомогою спеціальних протоколів.
Виведення команди route print.
Інформацію про таблицю маршрутизації в ОС Windows можна подивитися за допомогою команди route print.
Першою йде колонка мереж. У ній представлені всі мережеві сегменти, до яких підключений маршрутизатор.
Колонка Netmask показує маску підмережі, але не мережевого інтерфейса, до якого підключений сегмент, а самого сегменту. Це дозволяє маршрутизатору визначити клас адреси для мережі місця призначення.
Маска мережі визначає, яка частка мережевої адреси повинна відповідати тому маршруту, який використовуватиметься. Біти записаної в двійковому форматі маски підмережі, які мають значення 1, є значущими (потрібний збіг), а биті, що мають значення 0 — незначущими (не вимагають збігу). Наприклад, маска 255.255.255.255 відповідає вузлу мережі. Вона містить в кожному двійковому розряді одиниці, і це означає, що адреса одержувача, вказана в пакеті, повинна повністю відповідати мережній адресі одержувача в таблиці маршрутів для того, щоб цей маршрут був використаний. Інший приклад: мереженій адресі одержувача 157.57.8.0 відповідає маска мережі 255.255.248.0. Ця маска підмережі означає, що для пересилки пакету по даному маршруту перші два октети адреси призначення в маршруті і адреси пакету повинні збігатися повністю, в третьому октеті повинні збігатися 5 бітів (248=11111000), а останній октет адреси пакету може бути довільним. Оскільки 8 в десятковому форматі дорівнює 00001000 в двійковому форматі, відповідність повинна зачинатися з 00001. Таким чином, будь-яка адреса, що зачинається з 157.57 і має в третьому октеті значення від 8 до 15 (15=00001111), відповідає маршруту. Ця маска мережі відповідає маршруту підмережі, її називають маскою підмережі.
Третьою є колонка шлюзу. Після того, як маршрутизатор визначив мережу призначення, в яку необхідно відправити пакет, він звіряється із списком шлюзу. Даний список «говорить» маршрутизатору, через яку IP адресу необхідно відправляти пакет в мережу призначення.
Колонка “інтерфейс” надає інформацію про мережений адаптер, підключений до мережі призначення. Точніше буде сказати, що дана колонка надає інформацію про IP адресі мережного адаптера, який з'єднує маршрутизатор з мережею призначення. Але маршрутизатор достатньо «розумний», щоб зрозуміти, чому привласнена адреса.
Останньою йде метрична колонка.
Метрика — це число переходів (стрибків) до місця призначення. Всі пристрої локальної мережі вважаються за один проміжний пристрій, і кожен маршрутизатор, використовуваний на шляху до одержувача, вважається за додатковий пристрій. Метрика використовується для визначення якнайкращого маршруту