Варіанти розводки восьмижильної витої пари
Прямий порядок обтиску витої пари, ведучій від робочої станції до концентратора.
Кросс-лінковий (перехресний, кроссоверний) порядок обтиску витої пари.
Застосовується у разі, коли потрібно з'єднати між собою 2 концентратори, що не мають перемикання uplink/normal, а також для прямого з'єднання 2-х комп'ютерів.
Для стандарту Ethernet 100Base-T використовуються чотири жили (оранжева і зелена пара), а що залишилися чотири зарезервовані для стандарту Gigabit Ethernet (1000Base-T). Є два варіанти розводки 568A або 568B, вибір за Вами. Частіше використовується другий варіант (568B). Найголовніше щоб у всій мережі використовувався один з варіантів.
Мал. Зовнішній вигляд коннектора RJ-45 з нумерацією роз'ємів.
EIA/TIA-568A
|
1 біло-зелений (TX+) 1 |
2 зелений (TX-) 2 |
|
3 біло-оранжевий (RX+) 3 |
|
4 синій 4 |
|
5 біло-синій 5 |
|
6 оранжевий (RX-) 6 |
|
7 біло-коричневий 7 |
|
8 коричневий 8 |
EIA/TIA-568B
|
1 біло-оранжевий (TX+) 1 |
2 оранжевий (TX-) 2 |
|
3 біло-зелений (RX+) 3 |
|
4 синій 4 |
|
5 біло-синій 5 |
|
6 зелений (RX-) 6 |
|
7 біло-коричневий 7 |
|
8 коричневий 8 |
Розводка кабелю для з'єднання мережевих карт двох комп'ютерів безпосередньо відрізняється тільки тим, що на одному з кінців кабелю зелена і оранжева пари міняються місцями. Простіше кажучи ми отримуємо кабель біля якого один коннектор обжатий по варіанту 586A, а другий по варіанту 586B. Такий кабель називають кросовером (crossover) При зачистці кабелю, розплітання витих пар не повинне перевищувати 12,5 мм, тому бажано використовувати спеціальні кліщі, в яких є ножі з обмежувачами. Не потрібно, так само, знімати ізоляцію з кожного з проводів.
Завдання до роботи:
Обжати виту пару в прямому порядку, перевірити працездатність за допомогою приладів.
Замалювати стійку з устаткуванням, записати призначення портів на патч-панели.
Контрольні питання:
Що таке вита пара ?
Які фізичні характеристики біля витої пари ?
Які є варіанти розводки витої пари ?
Яке призначення патч-панели ?
Як можна перевірити якість витої пари ?
Лабораторна робота №3
Тема: Основні мережеві параметри
Мета: Вивчити налаштування мережевих пристроїв
Методичні вказівки:
Основні мережеві налаштунки
MAC адреса — апаратна адреса мережевого адаптера.
IP адреса — адреса мережевого пристрою в стеку протоколів TCP/IP.
Маска мережі — значення для відділення адреси мережі від адреси хоста в IP адресі.
Шлюз за умовчанням — IP адреса маршрутизатора для подальшої передачі даних.
Адреси DNS - сервера — IP адреси - сервера для перетворення доменних імен в IP адреси.
Основи адресаціі в IP-мережах
Типи адрес: фізичний (MAC-адрес), мережевий (IP-адрес) і символьний (DNS-ім’я).
Кожен комп'ютер в мережі TCP/IP має адреси трьох рівнів:
Локальна адреса вузла, визначувана технологією, за допомогою якої побудована окрема мережа, в яку входить даний вузол. Для вузлів, що входять в локальні мережі, - це МАС-адрес мережевого адаптера або порту маршрутизатора, наприклад, 11-А0-17-3D-BC-01. Ці адреси призначаються виробниками устаткування і є унікальними адресами, оскільки управляються централізовано. Для всіх існуючих технологій локальних мереж МАС-адрес має формат 6 байтів: старші 3 байти - ідентифікатор фірми виробника, а молодші 3 байти призначаються унікальним чином самим виробником. Для вузлів, що входять в глобальні мережі, такі як Х.25 або frame relay, локальна адреса призначається адміністратором глобальної мережі.
IP-адрес, що складається з 4 байт, наприклад, 172.16.2.1. Ця адреса використовується на мережевому рівні. Він призначається адміністратором під час конфігурації комп'ютерів і маршрутизаторів. IP-адрес складається з двох часток: номери мережі і номера вузла. Номер мережі може бути вибраний адміністратором довільно, або призначений по рекомендації спеціального підрозділу Internet (Network Information Center, NIC), якщо мережа повинна працювати як складова частина Internet. Зазвичай провайдери послуг Internet отримують діапазони адрес біля підрозділів NIC, а потім розподіляють їх між своїми абонентами.
Номер вузла в протоколі IP призначається незалежно від локальної адреси вузла. Ділення IP-адреси на полі номера мережі і номера вузла - гнучке, і межа між цими полями може встановлюватися вельми довільно. Вузол може входити в декілька IP-мереж. В цьому випадку вузол повинен мати декілька IP-адресів, по числу мережевих зв'язків. Таким чином IP-адрес характеризує не окремий комп'ютер або маршрутизатор, а одне мережеве з'єднання.
Символьний ідентифікатор-ім'я, наприклад, ws01-20.osar.odessa.ua. Ця адреса призначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, імені машини, імені організації, імені домену. Така адреса, звана також DNS-ім’ям, використовується на прикладному рівні, наприклад, в протоколах FTP або telnet.