- •1. Первіснообщинний лад на території України
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях.
- •4. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Східні слов'яни напередодні утворення держави їх племінні об'єднання
- •6. Праукраїнська держава Руська земля Кий, Аскольд, Дір
- •7. Роль князів Олега, Ігоря, Ольги і Святослава у становленні Київської держави
- •8. Завершення формування Київської держави. Володимир Великий і його реформи. Історичне значення хрещення Русі
- •9. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. Руська правда
- •10. Відновлення могутності київської держави за володимира мономаха
- •11. Політична роздрібненість Київської Русі та її наслідки
- •13. Галицьке і волинське князівства та їх об'єднання Романом Мстиславичем
- •14. Галицьке і волинське князівства за часів Данила Романовича
- •16. Гальцько-Волинське князівство за наступників Данила Романовича
- •21. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •22. Козацько-селянські повстання 16 століття
- •23. Козацько-селянські рухи у 20-30-х роках XVII ст.
- •24. Причини та початок національно-визвольної війни українського народу
- •25. Українсько-московська державна угода 1654 р.
- •26.Державне будівництво під час Національно-визвольної війни. Б.Хмельницький- видатний політик і полководець
- •27. Гетьман Виговський і його спроба унезалежнення України від Москви
- •30. Конституція Пилипа Орлика - перша Конституція України
- •32. Ліквідація запорозької січі приєднання Криму і північного Причорномор’я до Росії
- •35. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •36. Діяльність масонських лож і декарбистський рух в Україні
- •37.Кирило-Мефодіївське товаристово. Тарас Шевченко.
- •38. Початок національного відродження в західноукраїнських землях. «Руська трійця».
- •39. Революція 1848-1849 рр в Австрійській імперії та національний рух у західноукраїнських землях.
- •41. Виникнення і діяьність громад у другій половині 19 ст в. Антонович
- •42. Політика російського самодержавства щодо України в другій половині 19 ст.
- •43. Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях у другій половині 19 ст
- •44. Політизація національного руху в західноукраїнських землях наприкінці 19 ст
- •46. Культура, освіта, наука України в другій половині 19 ст.
- •47. Україна в роки революції 1905-1907рр. Посилення національного гніту в період реакції
- •49. Перша св1това війна та політичні сили України. Відношення партій і класів до війни. Діяльність союзу визволення україни.
- •50. Формування та бойовий шлях легіону січових стрільців у роки першої світової війни
- •51. Політика царизму на захоплених під час першої світової війни західноукраїнських землях
- •52. Початок української революції. Утворення української центральної ради. М. Грушевський
35. Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.
Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. Найвидатнішим кобзарем XIX ст. був Остап Вересай. Своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель Григорій Сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана Богдана Хмельницького. Чинилися й дієвіші кроки. Ще на початку 60-х pp. XVIII ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію Гетьманщини. Коли у 1767 р. Катерина II про око скликала «Уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. Люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. У Прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. Представники Ніжинського полку висловили бажання відновити Гетьманщину як автономну державу. Тоді генерал-губернатор П. Рум'янцев звелів скасувати вибори у Ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». Одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. Їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження Гетьманщини є небезпечними. На засіданнях Комісії, яка зібралася в Москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив Григорій Полетика, але того ж року Катерина II припинила діяльність Комісії раз і назавжди. Настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу Російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до Української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. За це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.
Ідеями національного відродження наснажена й «Історія русів» (русами тут названо українців): блискуча пам'ятка української історичної прози й публіцистики кінця XVIII ст. розповідає про події в Україні від найдавніших часів до 1769 р. Головні ідеї твору: критика самодержавства й кріпосництва, оспівування незалежної Козацької держави, козацьких прав та вольностей. Тут обґрунтована думка, що саме Україна, а не Росія є прямою наступницею Київської Русі, що українці є окремим від росіян народом зі своїми традиціями, а тому Україна має всі права на відновлення козацького самоврядування. Славні сторінки боротьби українців за волю й незалежність змальовано в епічному плані, вони суголосні народному героїчному епосу. З'явився цей анонімний твір у середовищі козацької старшини й поширювався в багатьох списках. Сприяла національному відродженню і чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії» (1822), писана з використанням багатющого матеріалу батька вченого — видатного архівіста Миколи Бантиша-Каменського. Вона фактично є першою масштабною науковою узагальнюючою працею з історії України від найдавніших часів до кінця XVIII ст.
Отже, на кінець XVIII — 40-ві pp. XIX ст. припав перший етап національного відродження в Наддніпрянській Україні — період «збирання спадщини». Він відзначався зверненням до історичного минулого, інтересом до Гетьманщини, до етнографії. Зусиллями української інтелігенції тоді з'явилися численні історичні та етнографічні дослідження, збірки фольклору. Водночас відбувалося утвердження української мови як літературної та становлення нової української літератури.