10. 3.3 Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту

Група цього обладнання включає ротор i вертлюг з промивальним шлангом.

Ротор призначений для обертання колони труб у свердловинi, для пiдтри­мування труб під час розвантаження талевої системи, а також для виконання ловильних i допомiжних робiт.

Технічна характеристика ротора Р-360-Ш14М

Діаметр прохідного отвору, мм	360
Найбільше статичне навантаження на стіл ротора, кН	1200
Найбільший крутний момент, Н . м	1230
Найбільша швидкість обертання стовбура ротора, хв1	200
Передатне число зубчастої конічної передачі	3,29
Кількість зубів:
на ведучій шестерні	17
на вінці	56
Модуль зачеплення	14
Габаритні розміри ротора, мм:
без рами	1385х925х510
з рамою	1385х925х520
Маса ротора, кг:
без рами	1230
з рамою	1330

Він являє собою конiчний редуктор, ведена шестерня якого насаджена на стiл, опирається на роликовий сферичний опорний пiдчіпник станини (рис. 3.33, 3.34). Станина ротора сприймає і передає на основу всі навантаження, які виникають у процесі обертання і спуско-піднімальних операцій. Внутрішня час­тина станини являє собою масляну ванну. Стіл ротора обертається на підчіп­ни­ках кочення, якість яких визначає довговічність ротора. У столi, за допомогою клямок, фiксуються вкладишi-затискачi для ведучої бурильної труби. Привод ро­тора здiйснюється через вал з малою конiчною шестернею механiчним (лан­цю­гова або карданна передача) вiд двигуна чи гiдравлiчним (за схемою насос-гiд­равлiчний двигун) способом.

Стіл ротора оснащений пристроєм для його штопоріння. Ротори всіх типів встановлюють рівно по центру свердловини.

Під час експлуатації ротора потрібно спостерігати за рівнем масла в масляній ванні, промивати поверхню стола ротора, щоб запобігти попаданню розчину або соленої води в масляну ванну, стежити за температурою підчіп­ників, справністю штопорного пристрою.

Рис. 3.33 – Ротор Р360–Ш14М: 1 – кожух; 2 – стіл; 3 – вінець конічний зубчастий; 4 – станина; 5 – роторний вал; 6 – конічна передача; 7 – болт; 8 – накривка; 9 – упорний підчіпник

Рис. 3.34 – Ротор Р560–Ш 8: 1 – станина; 2 – стіл ротора; 3 – кулькопідчипник; 4 – нижня опора; 5, 6 – кільця; 7 – сепаратор; 8 – вал ротора; 9 – вкладки; 10 – затискачі

Роторне устатковання УРК–50 складається з ротора Р360–Ш14М, електро­двигуна, тришвидкісної коробки передач, вузла гідророзкріплювача, які змонто­вано на одній рамі. Воно комплектується ключами КГП (з гідравлічним приво­дом) і напівавтоматичним спайдером КМУ–02; застосовується для роботи на морських основах.

Технічна характеристика роторного устатковання УРК-50 така:

Найбільше статичне навантаження на стіл, кН	1200
Діаметр прохідного отвору стола, мм	360
Частота обертання стола (с-1) для передачі І ІІ ІІІ	0,33 1,03 1,63
Потужність приводу, кВт	30
Габаритні розміри, мм	4350х1250х1130
Маса, кг	3200

Рис. 3.35 – Промивальний вертлюг ВП: 1 – ковпак; 2 – стовбур; 3 – повстяне ущільнення; 4 – опора стовбура; 5 – манжета; 6 – корпус з відводом; 7 ‑ швидкозбірна з’єднина

Промивальний вертлюг (ВП) призначений для прокачування через нього промивальної рідини до вибою свердловини (рис. 3.35). Він складається з стов­бура і корпуса з відводом під промивальний шланг. З’єднина шланга з вертлю­гом швидкознімна. На стовбурі під ковпаком, нагвинченим на верхню частину стовбура, закріплюють трубний елеватор. Корпус вертлюга сприймає наванта­ження від ваги промивального шланга і тиску прокачуваної рідини, а все наван­таження від колони труб передається на стовбур вертлюга. Промивальний вертлюг пiдвішують до елеватора таким чином, щоб навантаження, прикладене до нього, вiд труб передавалась на елеватор через наскрiзний стовбур вертлюга, обминаючи його корпус, навантажений тiльки внутрiшним тиском закачуваної рiдини. Зазори мiж корпусом i стовбуром вертлюга герметизують спецiальними ущiльненнями.

Таблиця 3.15 – Технічна характеристика промивальних вертлюгів типу ВП

Показники	ВП50х160	ВП80х200
Вантажопідіймальність, кН	50	80
Діаметр прохідного отвору
стовбура корпусу, мм	50	75
Тиск прокачуваної рідини, МПа:
робочий	16	20
пробний	24	30
Різь за ГОСТ 633—80
для умовного діаметра труб, мм:
на кінці стовбура	73	114
на відводі	60	1389
Габаритні розміри, мм:
висота	732	880
ширина	270	410
діаметр корпусу	160	200
Маса, кг	41	90

Експлуатацiйний вертлюг (ВЕ) за своєю конструкцiєю аналогiчний верт­люгам бурових устатковань. Вiн складається з двох основних частин (рис. 3.36): нерухомої, яка включає в себе корпус, покришку, сергу (штропи) i вiдвiд боко­вої труби, що за допомогою гнучкого промивального шланга з’єднується iз сто­яком, через котрий прокачується промивальна рiдина насосами; та рухомої у вигляді пустотiлого цилiндра – стовбура iз системою двох радіальних та одного опорного пiдчіпникiв i сальникiв, на нижньому його кiнцi нарiзана рiзь пiд пе­ревiдник для приєднання труб. У покришці вертлюга є отвір, який закритий пробкою з покажчиком рівня масла і отворами для відведення його пари. Від­працьоване масло виливається через спеціальний отвір у нижній частині кор­пусу. Відвід закінчується різзю для під’єднання штуцера швидкознімної з’єдни­ни. Вантажопiднімальнiсть вертлюгiв складає 500 i 800 кН. Вертлюг пiдвiшу­ють за сергу до гака талевої системи, а його стовбур з'єднують з ведучою тру­бою, використовуючи рiзьову з'єднину. Конструкція вертлюга дає змогу згвинчувати і розгвинчувати робочу трубу за допомогою автомата АПР – 2ВБ.

Рис. 3.36 – Експлуатаційний вертлюг ВЕ-50: 1 – серга; 2 – відвід; 3 – манжетне ущільнення; 4 – верхня опора; 5 – швидкозбірна з’єднина; 6 – основна опора; 7 – корпус; 8 – нижня опора; 9 – стовбур

Таблиця 3.16 – Технічна характеристика експлуатаційних вертлюгів типу ВЕ

Показники	ВЕ-50	ВЕ-80
Максимальне навантаження на стовбур, кН	500	800
Частота обертання стовбура, с-1	1,66	1,66
Діаметр прохідного отвору, мм	60	75
Максимальний тиск
прокачуваної рідини, МПа	16	20
Приєднувальна різь для умовного діаметра труб, мм:
на стовбурі вертлюга під перевідник
(ГОСТ 631—75)	89	114
на відводі (ГОСТ 633—80)	73	1389
Габаритні розміри, мм:
висота	1410	1750
ширина	502	740
ширина по осі пальця	370	598
Маса, кг	185	555

Перед з’єднуванням вертлюга з ведучою трубою необхiдно перевiрити: плавнiсть руху стовбура, надiйнiсть крiплення його деталей, рiвень мастила, стан з’єднин, ущiльнень, штропа, пальцiв корпусу вертлюга i вiдсутнiсть на них трiщин. У процесi експлуатацiї необхідно спостерігати за станом підчіпників, ущільнювачів і перевідників, особливу увагу необхiдно надати температурi нагрiвання пiдчіпникiв i ступеню затягування ущiльнення – за необхiдностi його необхiдно вiдрегулювати. Змащують вертлюг у вiдповiдностi з картою змащування у встановленi термiни.

Промивальний шланг служить для гнучкого з’єднання вертлюга зі стоя­ком, через який подають рiдину. У рядi випадкiв його з’єднують з горизонталь­ною частиною нагнiтального манiфольда, а середню частину з допомогою хо­мута пiдвiшують до вежі або щогли. Довжина промивальних шлангiв складає 18 м, а внутрiшнiй дiаметр змiнюється вiд 38 до 90 мм. Кiнцi шланга привулка­нiзовано до штуцерiв i надiйно з’єднано з ними. Промивальнi шланги розрахо­ванi на робочий тиск 10, 15 i 20 МПа. Їх виготовляють із нафтомаслостійкої і стійкої до абразивного зношування гуми.

У процесi експлуатацiї шланг повинен бути обкручений по спiралi тро­сом, що виключає самовiльне перемiщення кiнцiв шланга у випадку його руй­нування.