
- •Глава 1 Планування й організація підземного ремонту свердловин 11
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт 87
- •Глава 3. Обладнання та інструмент для підземного ремонту свердловин 291
- •Глава 1 планування й організація підземного ремонту свердловин
- •1Класифiкацiя фонду свердловин та показники ефективностi його використання
- •1.1Класифiкацiя фонду свердловин
- •1.2Показники ефективностi використання фонду свердловин
- •1.3Шляхи зменшення втрат видобутку нафти і газу із-за ремонтів свердловин
- •2Причини та класифiкацiя ремонтiв свердловин
- •2.1Причини і види зношування свердловин та експлуатаційного устаткування
- •2.2Причини ремонту свердловин
- •2.3Класифiкацiя ремонтних робiт у свердловинах
- •3Система управлiння пiдземним ремонтом свердловин
- •3.1Служби ремонту свердловин
- •3.2Джерела фiнансування пiдземного ремонту
- •3.3Планування ремонтних робiт
- •3.4Органiзацiя виконання робiт з ремонту свердловин
- •3.5Оцiнка якостi виконання ремонту
- •3.5.1.Методика оцінки і показники якості
- •3.5.2.Методика підрахунку технологічної ефективності від впровадження організаційно-технічних заходів
- •3.5.3.Методика підрахунку прибутку від впровадження робіт з інтенсифікації видобування
- •3.5.4.Методика підрахунку прибутку від вдосконалення технології і техніки капітального ремонту свердловин
- •3.6Аналiз I коректування виконання ремонтних робiт
- •3.7Стимулювання якостi I кiлькостi ремонтiв
- •3.8Контроль I облiк у процесi ремонту свердловин
- •4Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту нафтових I газових свердловин
- •4.1Методика визначення об`ємiв ремонтних робiт за коефiцiєнтом частоти ремонтiв
- •4.2Методика визначення об`єму ремонтних робiт за мiжремонтним перiодом
- •5Визначення оптимальної кількості ремонтних бригад
- •5.1Методика на основі аналізу балансу використання календарного фонду часу ремонтних бригад
- •5.2Методика на основі аналізу балансу сумарних економічних витрат
- •5.3Методика на основі застосування теорії масового обслуговування
- •6Методика оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •6.1 Мета оперативного планування
- •6.2Зміна дебіту свердловини в часі
- •6.3Розподіл свердловин за групами ремонтів
- •Свердловини, які економічно доцільно ремонтувати тільки після повного зносу насоса;
- •Свердловини, на яких економічно доцільно проводити планово-попереджувальні ремонти.
- •Qo qomin – рекомендується ремонтувати свердловину після повного зносу насоса (перша група);
- •6.4 Визначення економічно доцільних термінів проведення планово- попереджувальних ремонтів
- •6.5Встановлення черговості проведення поточних ремонтів
- •6.6Порядок оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт
- •2.1. Послiдовнiсть робiт з ремонту свердловин та їх реґламентація
- •2.1.1. Послiдовнiсть робiт з поточного ремонту свердловин
- •2.1.2. Послiдовнiсть робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.1.3. Реґламентація робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.2. Пiдготовчий та завершальний комплекси робiт з пiдземного ремонту свердловин
- •2.2.1. Пiдготовчий комплекс робiт з пiдземного ремонту
- •2.2.2. Завершальний комплекс робiт
- •2.2.3. Усунення негерметичностi обладнання гирла свердловини
- •2.3 Глушiння свердловин
- •2.3.1 Мета і способи глушіння свердловин
- •2.3.2 Вимоги до рідин глушіння
- •2.3.3 Рідини глушіння на водній основі
- •2.3.3.1 Водні рідини глушіння без твердої фази
- •2.3.3.2 Водні рідини глушіння з твердою фазою
- •2.3.3.3 Регулювання фільтраційних властивостей водних рідин глушіння
- •2.3.4 Рідини глушіння на вуглеводневій основі
- •2.3.5 Буферні блокувальні рідини
- •2.3.5.1 Блокувальні системи на водній основі
- •2.3.5.2 Блокувальні системи на вуглеводневій основі
- •2.3.5.3 Блокувальні інвертні крейдові дисперсії
- •2.3.6 Рідини глушіння свердловин і буферні рідини на основі крохмале-сольових гелів
- •2.3.7 Вибирання рідини глушіння і блокувальної рідини
- •2.3.8 Технології приготування рідин для глушіння свердловин
- •2.3.9 Технології глушіння свердловин
- •2.3.10 Особливості глушіння свердловин, продукція яких містить сірководень
- •2.3.11 Розрахунки, пов’язані з глушінням свердловин під час здійснення ремонтних робіт
- •1. Розрахунок тиску на вибої свердловини, яка простоює
- •2. Визначення густини рідини глушіння
- •3. Оцінка відносного тиску в системі пласт - свердловина
- •3. Визначення зниження тиску у свердловині після підняття із неї колони труб
- •4. Типовий розрахунок процесу підготовки і закачування розчину для глушіння свердловини
- •2.4 Дослiдження свердловин та обстеження їх стовбурів
- •2.4.1. Гiдродинамiчнi дослiдження негерметичностi експлуатацiйної колони
- •2.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •2.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •2.5 Освоєння свердловин
- •2.5.1 Освоєння нафтових свердловин
- •2.5.2 Особливості освоєння газових свердловин
- •2.5.3 Особливості освоєння горизонтальних свердловин
- •2.5.4 Особливості освоєння морських свердловин
- •2.5.5 Особливості освоєння нагнітальних свердловин
- •2.5.6 Вибирання допустимої величини депресії тиску під час викликання припливу
- •2.6 Вимоги з техніки безпеки під час виконання підготовчих і завершальних робіт
- •2.6.1 Вимоги з техніки безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування обладнання
- •2.6.2 Вимоги з техніки безпеки під час здійснення підготовчих робіт біля свердловин та експлуатації обладнання
- •2.6.3 Вимоги з техніки безпеки в процесі здійснення промислово-геофізичних і вибухових робіт
- •2.6.4 Техніка безпеки в процесі освоєння свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 3 обладнання та iнструмент для пiдземного ремонту свердловин
- •3.1 Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання та iнструменту I схема його розмiщення в робочiй зонi
- •8. Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт.
- •3.2 Пiднімальне обладнання
- •3.2.1 Вежi I щогли
- •3.2.2 Пiднімальнi механiзми
- •3.2.3 Талева система
- •3.2.4 Вибiр та експлуатацiйнi розрахунки пiднімального обладнання
- •3.3 Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту
- •3.4 Противикидне обладнання
- •3.5 Обладнання для здiйснення технологiчних процесiв та операцiй
- •3.5.1 Насоснi устатковання
- •3.5.2 Обладнання для цементування та змішування компонентів
- •3.5.3 Автоцистерни
- •3.5.4 Пересувнi компресорнi устатковання
- •3.6 Обладнання для здiйснення допомiжних операцiй
- •3.6.1 Труби
- •3.6.1.1 Насосно-компресорнi труби
- •3.6.1.2 Бурильнi труби
- •3.6.1.3 Обсаднi труби
- •3.6.1.4 Розрахунки труб
- •3.6.2 Пакери, якори і роз’єднувачі колон
- •3.7 Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт
- •3.7.1 Пересувний агрегат для пiдготовчих робiт з ремонту свердловин
- •3.7.2 Агрегати для встановлення анкерiв
- •3.7.3 Промисловi самонавантужувачi
- •3.7.4 Трубовози I штанговоз
- •3.7.5 Агрегат обслуговування пiднімальних устатковань
- •3.7.6 Механiзацiя під час роботи з обладнанням устатковань електровiдцентрових насосiв
- •3.7.7 Інші агрегати й устатковання
- •3.8 Засоби малої механiзацiї ремонтних робiт
- •Контрольні питання
1.3Шляхи зменшення втрат видобутку нафти і газу із-за ремонтів свердловин
Аналiз показує, що 80 – 90% недобору нафти i газу пов`язано з проведенням ремонтiв. Тому з метою зменшення поточних втрат видобутку нафти i газу (чи закачування витiснювального агента) по свердловинах необхiдно:
1) пiдвищувати тривалiсть мiжремонтного перiоду;
2) скорочувати тривалiсть простоювань;
3) дотримуватись прiоритетної черговостi ремонтiв конкретних свердловин.
Пiдвищення тривалостi мiжремонтного перiоду можна забезпечити як на стадiях проектування i здiйснення експлуатацiї свердловин шляхом застосування надiйного устаткування i належної його експлуатацiї, так i на стадiї ремонту високоякiсним його виконанням.
Доповнення коефiцiєнта експлуатацiї до одиницi характеризує вiдносну тривалiсть простоїв свердловин. Тривалiсть простоїв свердловини через ремонт визначається:
1) тривалiстю виконання самого ремонту;
2) очікуванням на прибуття ремонтної бригади.
Тривалiсть виконання ремонтiв скорочується, по-перше, iз збiльшенням змiнностi роботи ремонтних бригад (в одну, двi чи три змiни), по-друге, iз зменшенням тривалості рiзних непередбачених простоювань, що зумовленi незадовiльною органiзацiєю робiт (несвоєчасна пiдготовка або вiдсутнiсть устаткування чи матерiалiв, невиходи членiв ремонтної бригади на роботу тощо).
Коефiцiєнт змiнностi роботи бригад з ремонту свердловин визначається за формулою:
, (1.10)
де Ni – кількість бригад, якi працюють відповідно в одну, двi i три змiни; Ci – кількість змiн (одна, двi i три змiни); i=1;2;3. Коефiцiєнт змiнностi характеризує також кількість змiн використання устаткування протягом доби. Пiдвищення коефiцiєнта змiнностi дає змогу з використанням одного i того ж устаткування й агрегатiв виконати бiльший обсяг робiт. Пiдвищення коефiцiєнта змiнностi роботи спецiальних агрегатiв i технологiчного транспорту в ході ремонту свердловин зростає з пiдвищенням змiнностi роботи бригад.
Цілодобова робота дає змогу зменшити витрати на використання устаткування, скоротити тривалiсть ремонту, уникнути необхiдності пiдняття iнструменту i перекриття свердловини пiсля закiнчення денної роботи. Разом з тим слiд пам`ятати, що ефективнiсть нiчних робiт є дещо нижчою від денних (приблизно на 10%), а окремi роботи (наприклад, очiкування тужавіння цементного розчину) можна приурочити до нiчного часу.
Задача 1.4. Визначити коефіцієнт змінності роботи бригад з ремонту свердловин у цеху підземного і капітального ремонту свердловин. Відомо: загальна кількість бригад становить 9 одиниць; в одну, дві і три зміни працюють відповідно 2,3 і 4 бригади.
Розв‘язування: Коефіцієнт змінності роботи бригад з ремонту свердловин Кзм = (21+3×2+4×3)/(2+3+4) = 2,22.
Очікування на прибуття ремонтної бригади на свердловину зумовлено випадковим характером виходу iз ладу окремих свердловин. Iнакше ремонтна бригада буде простоювати, очiкуючи моменту виходу iз ладу свердловини. Тут доцiльним є застосування методiв математичної статистики i теорiї масового обслуговування для визначення оптимальної кiлькостi ремонтних бригад iз умови повної зайнятостi працiвникiв, мiнiмуму часу на очiкування прибуття бригади на свердловину та втрат у видобутку нафти i газу. Пiдвищення ефективностi виробництва для працiвникiв служб з ремонту свердловин означає максимальне скорочування простоїв свердловин та найбiльшу продуктивнiсть кожної з них. Досягнути повної лiквiдацiї простоювань свердловин в очiкуваннi ремонту практично неможливо, але їх максимальне скорочення є резервом пiдвищення ефективностi експлуатації свердловин.
Основним критерiєм встановлення черговостi ремонтiв конкретних свердловин беруть максимально можливий видобуток нафти (газу) за час ремонту свердловин, що простоюють. Звiдси в першу чергу ремонтують свердловини з бiльшим дебiтом. У процесі визначення черговостi ремонтiв (як розвиток цього критерiю) пріоритет можна надавати тiй свердловинi, яка характеризується бiльшим дебiтом i коротшою вiдстанню до неї вiд попереднього мiсцезнаходження ремонтної бригади. Доцільно також враховувати наявність дорожних перешкод під час транспортування устаткування і т. ін. Є й iнший пiдхiд, який враховує також дебіт після ремонту, коли за показник пріоритету беруть величину:
, (1.11)
де q0, q – початковий дебіт по нафті (газу) після поточного ремонту і поточний дебіт перед ремонтом; tp – час ремонту свердловини. Першою повинна ремонтуватися свердловина, у якої цей показник є більшим.
Звiдси, параметрами для оцiнки ефективностi пiдземного ремонту свердловин можна вважати:
1) час знаходження свердловини в очiкуваннi ремонту;
2) час перебування свердловини в ремонтi;
3) мiжремонтний перiод;
4) накопичений видобуток рiдини (нафти) чи газу за мiжремонтний перiод (це важливо для насосних свердловин);
5) ступiнь вiдповiдностi дебiту свердловини пiсля ремонту режимному (заданому) дебiтові.