2.6 Вимоги з техніки безпеки під час виконання підготовчих і завершальних робіт

2.6.1 Вимоги з техніки безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування обладнання

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати, як правило, механізованим шляхом з допомогою кранів, навантажувачів та засобів малої механізації. Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт є обов’яз­ковим для вантажів масою понад 50 кг, а також для підняття їх вище 3м.

У разі перенесення вантажів належить:

а) дотримуватися встановлених норм на піднімання та горизонтальне переміщення вантажів;

б) допускати підлітків до перенесення вантажів тільки за умови, якщо ці операції пов’язані з виконанням ними основної роботи за посадою і займають не більше 1/3 всього їх робочого часу;

в) переносити матеріали на носилках вздовж горизонтального шляху тільки у виняткових випадках на відстань до 50 м; забороняється переносити матеріали на носилках по сходах і драбинах.

Для перенесення вантажів через рейкові шляхи на рівні рейок повинен бути облаштований настил шириною не менше 1,5 м.

Гранична норма перенесення вантажів вручну по рівній і горизонтальній поверхні на одну людину не повинна перевищувати:

10 кг - для підлітків жіночої статі від 16 до 18 років;

16 кг - для підлітків чоловічої статі від 16 до 18 років;

20 кг - для жінок старше 18 років;

50 кг - для чоловіків старше 18 років.

Майданчик, призначений для виконання вантажно-розвантажувальних ро­біт, повинен бути рівним і достатнім для піднімання і встановлення транспорт­них засобів, установлення і маневрування вантажопіднімальних механізмів.

Вантажно-розвантажувальні роботи і переміщення вантажів повинні про­водитися під керівництвом робітника, відповідального за безпеку робіт. Вантаж­но-розвантажувальні роботи із застосуванням вантажопіднімальних кранів повинні здійснюватися у відповідності з правилами обладнання і безпечної експлуатації вантажопіднімальних кранів.

Забороняється перед розвантажуванням труб чи колод зі стелажів або із транспортних засобів вилучати утримуючі стояки, а також клини зі сторони, протилежної місцю розвантаження. Вантажі, які складені в пакети, повинні стропитися таким чином, щоб під час піднімання виключалась можливість їх па­діння. Для навантаження, вивантаження і укладання в штабеля труб, а також колод, повинні застосовуватися вантажопіднімальні механізми або безпечні трубні накати (скати). У разі користування накатами необхідно дотримуватися таких вимог:

а) накати повинні бути металевими, відповідати масі вантажу і мати при­стосування для кріплення до транспортних засобів або стелажів; маса кожного накату не повинна перевищувати допустимого навантаження на двох осіб;

б) кут нахилу встановлених накатів не повинен перевищувати 30⁰;

в) відстань між накатами повинна бути такою, щоб кінці труб або колод виступали за ними не більше ніж на 1,5 м:

г) на накатах повинно бути передбачено пристосування, яке запобігає зворотному скочуванню вантажу;

д) справність і стійкість накатів повинен перевіряти керівник робіт перед кожним їх застосуванням;

е) робітники не повинні знаходитися між накатами.

Котки, що застосовуються для такелажних робіт, пов’язаних з підняттям великих вантажів з допомогою механізмів і пристроїв з тросами, линвами і ланцюгами, повинні бути металевими, виконаними з рівних труб однакового діаметра і мати довжину не менше ширини вантажу. Кількість котків повинна бути не меншою трьох. Такелажні пристосування повинні забезпечувати надій­не захоплення переміщуваного вантажу.

Для механізованого навантажування і розвантажування довговимірні ван­тажі повинні бути зв’язані двома штропами із застосуванням траверс.

Під час складування вантажу повинні бути вжиті заходи із забезпечен­ня стійкості його від розвалювання. Труби повинні укладатися таким чином:

діаметром до 300 мм - у штабель висотою до 3 м на підкладках і проклад­ках з кінцевими упорами;

діаметром понад 300 мм – у штабель висотою до 3 м у сідло без прок­ладок.

Нижній ряд труб повинен бути укладений на підкладки, укріплений інвен­тарними металевими башмаками або кінцевими упорами, які надійно закріплені на підкладках.

Під час навантажування і розвантажування труб, колод та інших довгови­мірних вантажів повинні бути прийняті заходи проти самовільного скочування їх зі штабелів або транспортних засобів.

Робітник, що керує вантажно-розвантажувальними роботами із застосу­ванням крана, повинен знаходитися в такому місці, щоб забезпечувалася взаєм­на видимість між ним і кранівником. Працюючі, які не мають кваліфікації ван­тажників, можуть бути допущені до вантажно-розвантажувальних робіт і пере­міщення вантажів після навчання їх правилам безпечного ведення цих робіт. Забороняється зна­ходитися людям під піднятим вантажем і на шляху його переміщення.

Негабаритні вантажі повинні перевозитися по заздалегідь підготовленій трасі під керівництвом робітника, який відповідає за проведення цих робіт.

Для переміщення вантажів по похилому шляху повинні бути прийняті заходи з попередження самовільного ковзання або скочування їх.

Переміщення балок, рейок, труб діаметром 100 мм і більше та інших дов­говимірних вантажів і деталей повинно здійснюватися автокранами або трак­торними кранами. Допускається виконання цих робіт з допомогою спеціальних пристосувань (кліщі та ін.).

Під час перевезення і перенесення інструменту, який має гострі кромки або леза, необхідно виключити можливість травмування людей (застосовувати чохли, сумки, ящики тощо). Для роботі на висоті інструмент належить прив’я­зувати або застосовувати наручні петлі, а переносити його – в спеціальних сум­ках чи ящиках.

Скидати будь-які предмети з висоти забороняється.

У вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об’єктах і під час виконання газонебезпечних робіт повинен застосовуватися інструмент, виготовлений з металу, який не дає іскор внаслідок ударів (бронза).

Забороняється підтримувати, розвертати та скеровувати піднятий вантаж безпосередньо руками. Це необхідно проводити з допомогою гака або шнура, прикріпленого до вантажу. Під час знаходження вантажу на вазі забороняється проводити будь-які виправлення положення його в штропах, а також положення штропів і піднімальних пристосувань.

Забороняється стояти на шляху пересування транспортних засобів під час підведенні їх до причепів або вантажу.

Забороняється застосовувати вантажопідіймальні крани для підтягування вантажів під стрілу, витягувати вантаж, затиснутий між іншими предметами, зривати примерзлі або заглиблені в землю предмети.

У кузов автомобіля вантажі належить укладати з виконанням таких вимог:

під час навантаження навалом вантажі розташовувати рівномірно по всій площі кузова, не перевищуючи рівня бортів автомобіля;

поштучні вантажі, які піднімаються над рівнем бортів, повинні бути надійно укріплені;

висота укладених вантажів не повинна перевищувати габаритних розмірів проїзджих частин мостів, тунелей і воріт, які зустрічаються на шляху переміщення.

Під час буксирування саней, колісних і гусеничних причепів, а також бук­сирування транспортних засобів з несправною гальмівною системою повинні застосовуватися жорсткі буксири довжиною не більше 4 м.

Для перевезення труб, колод та інших довговимірних вантажів повинні за­стосовуватися причепи. Такі вантажі повинні закріплюватися стояками і ланцю­гами із затискачами або іншими пристосуваннями. Обмотувати їх линвою забо­роняється. Турбобур, електробур, барабан з кабелем, електродвигун зануреного електровідцентрового насоса і протектор повинні перевозитися тільки на спе­ціально обладнаних засобах транспорту. При цьому повинно бути забезпечено надійне кріплення цього обладнання.

Знаходження людей між транспортним засобом і причіпним пристроєм для зачіплення дозволяється тільки після зупинки транспортного засобу. Дишла причіпних пристроїв повинні мати відкидні стояки з можливістю регулювання по висоті дишла.

Транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів з обов’яз­ковим супроводженням робітниками, повинні мати спеціально обгороджене місце, що створює безпеку цим людям. Забороняється знаходження людей у кузовах автомобілів, на майданчиках причепів і саней, навантажених негабаритними вантажами, трубами, колодами, отруйними, горючими і пиловими матеріалами, а також на вантажах, що транспортуються волоком.

Під час виконання вантажно-розвантажувальних та інших роботах, пов’я­заних з переміщенням вантажів вантажопідіймальними механізмами, кранівни­ки (мотористи) повинні проводити операції тільки за сигналом.

Встановлення і робота вантажопідіймальних машин на відстані ближче 30 м від крайнього проводу повітряної лінії електропередачі або повітряної ме­режі напругою понад 36 В може проводитися тільки за нарядом-допуском, який визначає безпечні умови такої роботи. Наряд-допуск повинен бути підписаний керівником підприємства або організації, яка проводить роботи. Для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням вантажопіднімальних ма­шин в охоронній зоні повітряної лінії електропередач наряд-допуск може бути виданий тільки за наявності дозволу організації, що експлуатує цю лінію елек­тропередачі. Встановлення і робота вантажопіднімальних машин проводиться під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

У позаробочий час, а також під час перерв у роботі вантажопідіймальні ме­ханізми повинні знаходитися в станах, які виключають можливість їх пуску сто­ронніми особами. Стріла крана повинна бути в неробочому стані і звільнена від вантажу.

За необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт у нічний час робочі місця повинні освітлюватися прожекторами або іншими електрични­ми світильниками, які забезпечують освітленість не менше 5 лк під час переміщенні вантажів вручну і 10 лк під час переміщення вантажів з допомогою вантажопідіймальних механізмів.

Для вибору траси, визначення товщини і стану льоду на водоймищах на­казом по підприємству призначається комісія, яка складає акт про визначення траси і промірювання льоду з висновком про його тримкість. На великих водой­мищах для визначення відсутності тріщин траса попередньо оглядається відпо­відальним інженерно-технічним працівником з повітря. Контроль за ходом робіт з прокладання траси підприємством організується на весь їх період.

Для персоналу, зайнятого прокладанням траси, повинні передбачатися за­пасний комплект теплого спецодягу, сухий пайок і сигнальні засоби. Робітники, що прокладають трасу, повинні знаходитися спереду транспортного засобу не ближче 50 м. Під час прокладання траси по льоду водоймищ у кабіні трактора повинен знаходитися тільки водій. Кабіна трактора повинна бути знята або мати аварійний верх, що відкривається. Водій та інший персонал з прокладання траси повинні бути в рятувальних поясах. До форкопфу трактора повинен бути при­кріплений буксирний трос довжиною не менше 50 м. На відстані 2/3 довжини від трактора на канаті укріплюється поплавок, здатний утримуватися на поверх­ні води.

Під час застосування штучного наморожування льоду для проїзду транс­порту і транспортування вантажів необхідно користуватися спеціальною ін­струкцією, яка визначає тримкість льоду.

Перед відкриттям руху по сніговій цілині необхідно уточнити траси і виставити віхи, а водіям повідомити маршрути руху.

Проїзд через замерзлі ріки та інші водоймища дозволяється тільки за на­явності дорожних знаків, які вказують напрям шляху, допущені до переїздів види транспорту і швидкості переїзду.

Під час зрушування з місця і в процесі пересування вежі по льодових та лежневих дорогах і трасах допускається здійснювати її підтримування не менше ніж двома відтягами, прикріпленими до тракторів. Кількість тракторів, ус­тановлюваних на страхувальних відтягах, визначається розрахунком. Підтри­мувальні трактори під час пересування вежі під гору повинні рухатися спереду, а з гори – позаду вежі.

Перед пересуванням через замерзлі ріки та інші водоймища необхідно перевіряти льодяний покрив, визначити допустиме на нього навантаження і уточнити трасу. Для визначення вантажоносійної здатності льоду належить керуватися нормативними даними. Міцність льоду навесні зменшується вдвоє. У разі появи на льоду води внаслідок припливу або наганяння розрахункове навантаження на лід повинно бути знижене на 50-80%. Для розрахунку беруть тільки товщину міцних шарів льоду, шар снігового і пористого, просоченого водою льоду із загальної товщини виключається. На трасах льодяних доріг у весняний період вимірювання товщини льоду необхідно робити щоденно, а за температури вище 0 ⁰С - не рідше, ніж 3 рази на день. Якщо на трасі виявлено тріщини або інші ознаки неякісності льоду, пересування вежі і блоків слід призупинити до обслідування траси і вибору безпечного шляху. Пересування вежі і блоків по льоду не допускається, якщо він знаходиться в стані посування (відриву), піднятий над водою, має прогини або наскрізні тріщини. Пересування вежі, блоків та обладнання по льоду водоймищ дозволяється тільки у світлий час доби, за відсутності туману, поземку і снігопаду. Допустима відстань між обладнанням і супроводжуючими його людьми повинна бути не менше 25 м.

Під час транспортування балонів зі стиснутим газом, барабанів з карбідом кальцію, а також матеріалів у скляній тарі, повинні бути вжиті заходи проти поштовхів і ударів. Балони з киснем та іншими стиснутими і скрапленими газа­ми повинні перевозитися тільки в спеціально обладнаних транспортних засобах, бути укладені під час транспортування в чарунки, обшиті повстем, гумою або викладені прядив’яним шнуром і розташовані вентилями в одну сторону. Вен­тилі повинні бути закриті запобіжними ковпаками. На бокових штуцерах венти­лів повинні бути поставлені запобіжні ковпачки і заглушки.

Забороняється транспортування кисневих балонів разом з балонами горю­чих газів і легкозаймистих речовин.

Допускається перевезення в кузові автомобіля або причепу комплекту га­зозварювальної апаратури, ацетиленового генератора або балона з горючим га­зом і кисневих балонів (не більше двох).

Балони зі стиснутим або скрапленим газом та їх редуктори повинні бути захищені від сонячного нагрівання, забруднення мастилом та легкозаймистими речовинами. Стиснені гази можна відбирати із балонів через спеціальний редук­тор з манометром.

Зберігання і роботи з балонами, наповненими киснем, ацетиленом та ін­шими газами, повинні здійснюватися у відповідності зі спеціальними прави­лами.

Переміщувати балони зі стиснутим або скрапленим газом необхідно тіль­ки на спеціальних носилках або візках. Забороняється переносити на собі бало­ни зі стиснутим або скрапленим газами і бутелі з агресивними рідинами; пере­міщувати їх на висоту дозволяється тільки в спеціальних контейнерах.

Бутелі з агресивними рідинами повинні зберігатися, перевозитися і пере­носитися в міцних плетених корзинах або в дерев’яних ящиках з ручками.

Газонебезпечні роботи можуть виконувати тільки робітники, які пройшли інструктаж та спеціальне навчання прийомам та методам роботи в газовибухо­небезпечному середовищі, застосуванню газозахисних засобів, знають правила надання допомоги потерпілим від діяння газу, а також допущені до роботи в протигазах та респіраторах за станом здоров’я.

Вогневі роботи повинні виконуватися у відповідності із загальними прави­лами пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт та з інструкцією на проведення вогневих робіт на газових підприємствах.

Електро- і газозварювальні роботи на території нафтогазозбірних пунктів, нафтонасосних, компресорних станцій, а також на діючих бурових устаткован­нях, свердловинах, нафтопроводах, газопроводах та інших вибухо- і пожежоне­безпечних об’єктах повинні проводитися під керівництвом відповідального ро­бітника за окремим для кожного випадку письмовим дозволом (нарядом) тех­нічного керівника підприємства або цеху і з погодженням з пожежною охоро­ною у суворій відповідності з правилами пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт на об’єктах народного господарства, а також на об’єктах газової промисловості.