
- •Глава 1 Планування й організація підземного ремонту свердловин 11
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт 87
- •Глава 3. Обладнання та інструмент для підземного ремонту свердловин 291
- •Глава 1 планування й організація підземного ремонту свердловин
- •1Класифiкацiя фонду свердловин та показники ефективностi його використання
- •1.1Класифiкацiя фонду свердловин
- •1.2Показники ефективностi використання фонду свердловин
- •1.3Шляхи зменшення втрат видобутку нафти і газу із-за ремонтів свердловин
- •2Причини та класифiкацiя ремонтiв свердловин
- •2.1Причини і види зношування свердловин та експлуатаційного устаткування
- •2.2Причини ремонту свердловин
- •2.3Класифiкацiя ремонтних робiт у свердловинах
- •3Система управлiння пiдземним ремонтом свердловин
- •3.1Служби ремонту свердловин
- •3.2Джерела фiнансування пiдземного ремонту
- •3.3Планування ремонтних робiт
- •3.4Органiзацiя виконання робiт з ремонту свердловин
- •3.5Оцiнка якостi виконання ремонту
- •3.5.1.Методика оцінки і показники якості
- •3.5.2.Методика підрахунку технологічної ефективності від впровадження організаційно-технічних заходів
- •3.5.3.Методика підрахунку прибутку від впровадження робіт з інтенсифікації видобування
- •3.5.4.Методика підрахунку прибутку від вдосконалення технології і техніки капітального ремонту свердловин
- •3.6Аналiз I коректування виконання ремонтних робiт
- •3.7Стимулювання якостi I кiлькостi ремонтiв
- •3.8Контроль I облiк у процесi ремонту свердловин
- •4Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту нафтових I газових свердловин
- •4.1Методика визначення об`ємiв ремонтних робiт за коефiцiєнтом частоти ремонтiв
- •4.2Методика визначення об`єму ремонтних робiт за мiжремонтним перiодом
- •5Визначення оптимальної кількості ремонтних бригад
- •5.1Методика на основі аналізу балансу використання календарного фонду часу ремонтних бригад
- •5.2Методика на основі аналізу балансу сумарних економічних витрат
- •5.3Методика на основі застосування теорії масового обслуговування
- •6Методика оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •6.1 Мета оперативного планування
- •6.2Зміна дебіту свердловини в часі
- •6.3Розподіл свердловин за групами ремонтів
- •Свердловини, які економічно доцільно ремонтувати тільки після повного зносу насоса;
- •Свердловини, на яких економічно доцільно проводити планово-попереджувальні ремонти.
- •Qo qomin – рекомендується ремонтувати свердловину після повного зносу насоса (перша група);
- •6.4 Визначення економічно доцільних термінів проведення планово- попереджувальних ремонтів
- •6.5Встановлення черговості проведення поточних ремонтів
- •6.6Порядок оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт
- •2.1. Послiдовнiсть робiт з ремонту свердловин та їх реґламентація
- •2.1.1. Послiдовнiсть робiт з поточного ремонту свердловин
- •2.1.2. Послiдовнiсть робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.1.3. Реґламентація робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.2. Пiдготовчий та завершальний комплекси робiт з пiдземного ремонту свердловин
- •2.2.1. Пiдготовчий комплекс робiт з пiдземного ремонту
- •2.2.2. Завершальний комплекс робiт
- •2.2.3. Усунення негерметичностi обладнання гирла свердловини
- •2.3 Глушiння свердловин
- •2.3.1 Мета і способи глушіння свердловин
- •2.3.2 Вимоги до рідин глушіння
- •2.3.3 Рідини глушіння на водній основі
- •2.3.3.1 Водні рідини глушіння без твердої фази
- •2.3.3.2 Водні рідини глушіння з твердою фазою
- •2.3.3.3 Регулювання фільтраційних властивостей водних рідин глушіння
- •2.3.4 Рідини глушіння на вуглеводневій основі
- •2.3.5 Буферні блокувальні рідини
- •2.3.5.1 Блокувальні системи на водній основі
- •2.3.5.2 Блокувальні системи на вуглеводневій основі
- •2.3.5.3 Блокувальні інвертні крейдові дисперсії
- •2.3.6 Рідини глушіння свердловин і буферні рідини на основі крохмале-сольових гелів
- •2.3.7 Вибирання рідини глушіння і блокувальної рідини
- •2.3.8 Технології приготування рідин для глушіння свердловин
- •2.3.9 Технології глушіння свердловин
- •2.3.10 Особливості глушіння свердловин, продукція яких містить сірководень
- •2.3.11 Розрахунки, пов’язані з глушінням свердловин під час здійснення ремонтних робіт
- •1. Розрахунок тиску на вибої свердловини, яка простоює
- •2. Визначення густини рідини глушіння
- •3. Оцінка відносного тиску в системі пласт - свердловина
- •3. Визначення зниження тиску у свердловині після підняття із неї колони труб
- •4. Типовий розрахунок процесу підготовки і закачування розчину для глушіння свердловини
- •2.4 Дослiдження свердловин та обстеження їх стовбурів
- •2.4.1. Гiдродинамiчнi дослiдження негерметичностi експлуатацiйної колони
- •2.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •2.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •2.5 Освоєння свердловин
- •2.5.1 Освоєння нафтових свердловин
- •2.5.2 Особливості освоєння газових свердловин
- •2.5.3 Особливості освоєння горизонтальних свердловин
- •2.5.4 Особливості освоєння морських свердловин
- •2.5.5 Особливості освоєння нагнітальних свердловин
- •2.5.6 Вибирання допустимої величини депресії тиску під час викликання припливу
- •2.6 Вимоги з техніки безпеки під час виконання підготовчих і завершальних робіт
- •2.6.1 Вимоги з техніки безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування обладнання
- •2.6.2 Вимоги з техніки безпеки під час здійснення підготовчих робіт біля свердловин та експлуатації обладнання
- •2.6.3 Вимоги з техніки безпеки в процесі здійснення промислово-геофізичних і вибухових робіт
- •2.6.4 Техніка безпеки в процесі освоєння свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 3 обладнання та iнструмент для пiдземного ремонту свердловин
- •3.1 Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання та iнструменту I схема його розмiщення в робочiй зонi
- •8. Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт.
- •3.2 Пiднімальне обладнання
- •3.2.1 Вежi I щогли
- •3.2.2 Пiднімальнi механiзми
- •3.2.3 Талева система
- •3.2.4 Вибiр та експлуатацiйнi розрахунки пiднімального обладнання
- •3.3 Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту
- •3.4 Противикидне обладнання
- •3.5 Обладнання для здiйснення технологiчних процесiв та операцiй
- •3.5.1 Насоснi устатковання
- •3.5.2 Обладнання для цементування та змішування компонентів
- •3.5.3 Автоцистерни
- •3.5.4 Пересувнi компресорнi устатковання
- •3.6 Обладнання для здiйснення допомiжних операцiй
- •3.6.1 Труби
- •3.6.1.1 Насосно-компресорнi труби
- •3.6.1.2 Бурильнi труби
- •3.6.1.3 Обсаднi труби
- •3.6.1.4 Розрахунки труб
- •3.6.2 Пакери, якори і роз’єднувачі колон
- •3.7 Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт
- •3.7.1 Пересувний агрегат для пiдготовчих робiт з ремонту свердловин
- •3.7.2 Агрегати для встановлення анкерiв
- •3.7.3 Промисловi самонавантужувачi
- •3.7.4 Трубовози I штанговоз
- •3.7.5 Агрегат обслуговування пiднімальних устатковань
- •3.7.6 Механiзацiя під час роботи з обладнанням устатковань електровiдцентрових насосiв
- •3.7.7 Інші агрегати й устатковання
- •3.8 Засоби малої механiзацiї ремонтних робiт
- •Контрольні питання
Глава 1 планування й організація підземного ремонту свердловин
1Класифiкацiя фонду свердловин та показники ефективностi його використання
1.1Класифiкацiя фонду свердловин
Весь фонд свердловин пiдроздiляють на групи свердловин: 1) видобувних; 2) нагнiтальних; 3) контрольних; 4) законсервованих; 5) які очiкують лiквiдацiї i перебувають у лiквiдацiї; 6) лiквiдованих; 7) водозабірних; 8) поглинальних.
Видобувний (експлуатацiйний) фонд складає найбiльшу частину всього фонду i містить у собі такі підгрупи свердловин: а) які дiють; б) які не дiють; в) які освоюються та які очiкують освоєння пiсля бурiння; г) які очікують закінчення розбурювання куща свердловин; ґ) які очікують облаштування промисла.
До дiючого фонду вiдносяться свердловини, якi хоч би декiлька годин працювали i давали продукцiю в останньому мiсяцi звiтного року (чи звітного кварталу). Свердловини, якi давали нафту, а відтак зупиненi i знову введенi в роботу в тому ж або в наступному мiсяцi, на кiнець обох мiсяцiв числяться в дiючому фондi. Дiючий фонд охоплює двi категорії свердловин:
1) продуктивних, тобто таких, що дають продукцiю (нафту; нафту і газ; тільки газ; газ і газоконденсат; перші дві часто називають просто нафтовими, а другі дві – газовими);
2) зупинених в останньому мiсяцi звiтного року (кварталу), серед яких розрiзняють свердловини, що простоюють: а) через очiкування ремонту; б) через ремонт; в) через вiдсутність устаткування.
До недiючого фонду вiдносять свердловини, якi простоюють більше одного календарного мiсяця. Такi свердловини можуть бути в недiї:
а) з минулих рокiв (зупиненi до 1 грудня попереднього року);
б) у звiтному роцi (зупиненi в поточному роцi або в груднi попереднього року).
газові свердловини, що не діють, у статистичному обліку підрозділяються за причинами простоювання: обводнення, аварія, тиск на гирлі нижче тиску в магістральному газопроводі, відсутність припливу, потреба повернення на інші пласти і т.д.
До таких, що освоюються чи очікують освоєння після буріння, відносяться свердловини, які взято на баланс нафтогазовидобувного підприємства від бурових підприємств і зараховано до видобувного (експлуатаційного) фонду для наступної експлуатації. Свердловини, які переведені в експлуатаційний фонд із інших фондів (нагнітальні, контрольні, законсервовані) і знаходяться на кінець звітного року в освоюванні, обліковуються в цій групі свердловин тільки в тому разі, якщо раніше вони ніколи не експлуатувалися на нафту і газ. Свердловини, які раніше відносились до категорії продуктивних і знаходяться на кінець звітного кварталу в освоюванні або в очікуванні освоєння після проведення в них ремонтно-ізоляційних, дослідно-випробувальних та інших відновлювальних робіт, обліковуються в складі недіючого фонду.
Окрiм цього свердловини видобувного (експлуатацiйного) фонду пiдроздiляють на:
1) старi, серед яких маємо а) перехiднi з минулого року (свердловини, якi в мiсяцi, що передує звiтному перiоду, хоч би декiлька годин працювали і давали продукцiю), б) вiдновленi iз недiї протягом звiтного перiоду;
2) новi, що зараховані в експлуатацiйний фонд протягом звiтного року (кварталу), зокрема це свердловини, що зараховані а) з бурiння; б) з освоєння пiсля бурiння в минулих роках; в) з фонду, який ранiше не експлуатувався на нафту i газ (з контрольних; з лiквiдованих; з законсервованих).
Нагнітальними вважаються свердловини, які призначені для закачування в них робочого агента (води, повітря, газу, пари, поверхнево-активних речовин і інш.) з метою підтримування пластового тиску в покладах або реалізації інших методів інтенсифікації видобування нафти і газу. До нагнітальних відноситься фонд свердловин, які діють, не діють, освоюються чи очікують освоєння.
До контрольних відноситься весь фонд таких свердловин (п’єзометричні, спостережні), які призначені спеціально для контролювання за процесом розробки родовища (вимірювання, контроль і спостереження за просуванням контурних вод, за зміною тиску в пласті, за взаємодією видобувних і нагнітальних свердловин і т.д.).
До законсервованих відносяться свердловини, на які є дозвіл на консервацію незалежно від призначення і причини консервації, в т.ч. які прийняті від бурових підприємств у стані консервації або законсервовані з моменту прийняття їх від бурових підприємств. Якщо після закінчення встановленого терміну консервації свердловина не підлягає ліквідації, то вона переводиться у відповідний фонд у залежності від її призначення.
До свердловин, які очікують ліквідації і перебувають у ліквідації, відносяться такі, документи на ліквідацію яких відправлено у вищі організації для затвердження, а також в яких на кінець звітного кварталу здійснюються роботи по ліквідації.
До ліквідованих після експлуатації відносяться всі експлуатовані раніше і ліквідовані з початку розробки родовища свердловини, ліквідація яких оформлена у відповідності з чинним положенням. До ліквідованих після буріння відносяться усі експлуатаційні і розвідувальні свердловини, які виявилися непридатними для промислового використання і ліквідовані відповідно до встановленого порядку буровим підприємством або нафтогазовидобувним підприємством з початку розвідки родовища незалежно від причини ліквідації.
До водозабірних і таких, що дають йодо-бромну і технічну воду, відноситься весь фонд подібних свердловин, тобто які діють, не діють, освоюються і очікують освоєння. До цієї групи відносяться спеціально пробурені і старі, повністю обводнені, але раніше продуктивні свердловини, вода з яких використовується для потреб буріння, капітального ремонту свердловин, підтримування пластового тиску та інших промислових потреб, а також свердловини, вода з яких використовується органами охорони здоров'я для лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних потреб.
До поглинальних відноситься весь фонд таких свердловин, які призначені для скидування в непродуктивні горизонти (пласти) стічних вод, забруднених промисловими і побутовими відходами, незалежно від їх початкового призначення і застосування.
Фонд свердловин для звіту складають окремо по нафтових, газових і газоконденсатних родовищах.