2.1.3. Реґламентація робiт з капiтального ремонту свердловин

Реґламентація передбачає встановлення певного порядку виконня робiт. З цiєю метою весь процес ремонту свердловин розділяються на окремi компле­кси робiт з установленням їх послiдовностi, а комплекси робiт у свою чергу – на окремi види робiт i технологiчнi процеси. До видів робiт відносять, на­приклад, складання на приймальному помостi ремонтного оснащення i опускан­ня його у свердловину, пiднiмання НКТ, монтаж i демонтаж УЕВН, а до тех­нологiчних процесів – закачування у свердловину розчинiв, гiдравлiчний розрив пласта тощо.

Для кожного комплексу робiт складають типовий перелiк послiдовностей i змiст видiв робiт, процесiв та дослiджень. Певнi види ремонту можуть бути ви­конанi декiлькома методами, що зумовлено як вiдмiннiстю геолого-промисло­вих характеристик свердловин, так i ще деякою недосконалiстю окремих ме­тодiв чи їх не унiверсальнiстю, а також тим, що результати застосування методiв носять імовiрнісний характер. Тому, iнколи, ряд робiт i процесiв доводиться неодноразово повторювати. У випадках, коли можна виконати той самий ремонт декiлькома методами, то названа послiдовнiсть подається у вигляді логiчної блок-схеми ("якщо так, то...").

На кожний вид робiт i технологiчний процес складають типову технологiчну карту. В нiй подають: 1) перелiк додаткового устаткування та iнструменту, якi не входять до табеля технiчного оснащення ремонтної бри­гади; 2) перелiк спецтехнiки i допомiжних матерiалiв; 3) коротку технологiчну iнструкцiю щодо проведення процесiв чи виконання видів робiт; 4) типовi роз­рахунки з визначення параметрiв процесу (розрахунковi формули чи таблицi для визначення об’ємiв рiдин, кiлькостi спецтехнiки, тискiв); 5) схему обладнання гирла свердловини і розмiщення та обв’язування спецтехнiки; 6) схему компо­нування ремонтного iнструменту i устатковання, що опускається у свердловину; 7) перелiк елементів робiт у технологiчнiй послiдовностi iз вказуванням вико­навцiв i норм часу.

Регламентацiя здiйснюється науково-дослiдними органiзацiями чи органi­зацiями-розробниками нових методiв ремонту i ремонтними організаціями, а за­тверджується видобувними підприємствами чи Ат. Вона сприяє пiдвищенню ефективностi та безпеки виконання робiт.

2.2. Пiдготовчий та завершальний комплекси робiт з пiдземного ремонту свердловин

Набiр пiдготовчих i завершальних робiт однаковий при ПотРС i КРС, але при КРС вiн дещо ширший.

2.2.1. Пiдготовчий комплекс робiт з пiдземного ремонту

У підготовці свердловини до ремонту можна виділити три основні части­ни: допоміжні роботи; власне, підготовку свердловини до проведення заплано­ваних робіт; підготовку устатковання, що використовується для ремонту.

Допомiжнi роботи – це роботи з пiдготовки труб до опускання у сверд­ловину; пiдвішування (зняття) машинних ключiв; встановлення (зняття) різного устатковання (ротора, гiдравлiчного домкрата на гирлi свердловини, патрубка на колонi труб, хомута на експлуатацiйнiй колонi, противикидної засувки на гирлi свердловини перед перфорацiєю колони, вiдтягового ролика для скеруван­ня ходу талевого каната, автомата для скручування i розкручування труб, хрес­тової i перевiдної котушки на гирлi свердловини, гальмiвної стрiчки); монтажу (демонтажу) пересувного приймального помосту; підготовлення робочого май­данчика i т.i.

Попереднi пiдмогово-допомiжнi роботи (навантажувально-розвантажу­вальнi, столярнi, слюсарнi i землянi роботи з пiдготовки свердловини до ремон­ту, сортування труб, накручування i вiдкручування муфт, кiлець i нiпелiв) не входять до функцiй бригад з ремонту. Цi роботи вико­нують спецiалiзовані бригади з пiдготовлення свердловин до ремонту.

До другої частини відносяться роботи, які пов’язані з глушінням свердло­вини і запобіганням її фонтануванню або яких-небудь проявів у процесі прове­дення робіт.

До третьої частини відносяться: встановлення або ремонт помосту; пере­вірка якорів; встановлення пересувного агрегату або лагодження стаціонарної вежі (ремонт підлоги і помосту, перевірка стану кронблока і вежі, змащування шківів, оснащення талевої системи, встановлення відтяжного ролика); підві­шування ролика до пояса вежі при роботі на свердловинах, обладнаних ЕВН; розташування обладнання на робочому майданчику.

Крім того, до підготовчих робіт відносяться доставка до свердловини труб, насосних штанг, каната, талевого блока і піднімального гака; укладання труб і штанг у стелажі; райбування труб; кріплення муфт на трубах; а також роботи, пов’язані з дослідженням стану свердловини (визначення рівня рідини, місця розміщення пробки, глибини вибою і т. ін.).

Пiдготовчий комплекс у цілому можна роздiлити на такi групи робiт:

1) передислокацiя ремонтного устаткування;

2) планування територiї робочої зони;

3) глушiння свердловини;

4) пiдготовка ремонтного устатковання;

5) демонтаж гирлової арматури.

Для передислокацiї устаткування i переїзду ремонтної бригади складають план переїзду i карту нафтогазопромислових дорiг на необхiднiй дiлянцi. Майстер зобов’язаний перевiрити трасу перемiщення, у випадку необхiдностi пiдготувати дорогу i виставити знаки (вiхи). Схил траси повинен бути плавним, а боковий нахил не повинен перевищувати 10 градусiв.

Ланка із забезпечення устаткуванням та iнструментом виконує наванта­ження, розвантаження i транспортування НКТ, штанг, ШСН, ловильного та iншого iнструменту, дощок, колод i т.д.

Усi висувнi частини агрегатiв повиннi бути встановленi в транспортну позицiю i заштопоренi. Для буксирування вантажiв слiд використовувати жорст­ку зчiпку довжиною 2,5 – 4 м. Знаходитися людям на платформi агрегатiв i на вантажах забороняється. Під час руху по дорогах керуються правилами дорож­ного руху.

Планування робочої територiї навколо свердловини здiйс­нюється перед проведенням ремонту. Вона звiльняється вiд зайвих предметiв, а взимку очищається вiд снiгу i льоду.

Ланка з монтажу i демонтажу устаткування пiдготовляє територiю для розмiщення устаткування, майданчик пiд агрегат, здiйснює демонтаж i монтаж арматурного майданчика, огляд i перевiрку кронблочного майданчика, маршо­вих драбин, приймального помосту, встановлює якори, заземлення, фундамент для пiднімачiв, очищає наземне устатковання свердловини i територiю вiд наф­ти пiсля завершення робiт.

Майданчик для встановлення пересувного пiднімального агрегату пови­нен споруджуватися з урахуванням типу грунту, типу агрегату, характеру вико­нуваних робiт i розмiщуватися з навiтряної сторони (згiдно з розою вiтрiв).

Планування майданчикiв, нарiзання щiлин пiд якори вiдтягів, демонту­вання i монтування гирлового устатковання, фонтанної арматури, розчищення під’їзних шляхiв до свердловини та iншi роботи виконуються з використанням пересувного агрегату для пiдготовчих робiт при ремонтi свердловин (1ПАРС або 2ПАРС), який змонтований на базi трактора. Агрегат має бульдозерний вiдвал, гiдравлiчний кран, механiзм рiзального органа (бар) для розробки грунту та причiпний пристрiй.

Глушіння свердловини здійснюють перед зніманням гирлового устатковання і підніманням із свердловини глибинного устатковання.

Підготовка ремонтного устаткування. Після завершення промивання та глушіння свердловини (в тих випадках, коли це необхідно) навколо неї розміщають і монтують устаткування для виконання підземного ремонту.

У залежності від способу експлуатації, особливостей конструкції опуще­ного у свердловину обладнання та мети підземного ремонту ремонтне устатку­вання розміщують по-різному. В загальному випадку для більшості робіт необхідно мати біля свердловини приймальний поміст зі стелажами для насосно-компресорних труб і штанг (при експлуатації свердловин ШСН), якори для з’єднання зі страхувальними відтягами, майданчик для піднімача.

До пiдготовки ремонтного устаткування входять:

1. Встановлення пересувного помосту бiля гирла свердловини.

2. Перевiрка якорiв для крiплення вiдтягів.

3. Встановлення опори пiд домкрат вежі та агрегат.

4. Встановлення агрегату бiля гирла свердловини.

5. Встановлення вежі агрегату у вертикальний стан, висування її секцiй вверх.

6. Центрування вежi та натягування вiдтягів.

7. Встановлення настилу робочого майданчика.

8. Монтаж пристосувань для спуско-пiднімальних операцiй (iнструмен­тальний столик, ключi тощо).

Для організації безпечного виконання робіт встановлення агрегатiв здiй­снюється на вiдстанi понад 10 м вiд гирла свердловини таким чином, щоб їх кабiни не були спрямованi на гирло і щоб забезпечувалось зручне керування ними та талевим канатом. Вiдстань мiж агрегатами повинна бути не менше 1 м. Пiднімальнi агрегати повиннi бути укрiпленi вiдтягами iз сталевих канатiв. Нагнiтальнi лiнiї вiд агрегатiв повиннi бути обладнанi зворотними клапанами, манометрами i запобiжними пристроями (їх вiдводи на насосах повиннi бути закритi кожухами i виведенi пiд агрегати). Нагнiтальнi трубопроводи повиннi бути випробуванi при тиску, рiвному пiвторакратному очiкуваному тиску (знаходитись людям при цьому поблизу трубопроводу забороняється).

Стелажi i приймальнi помости необхiдно встановлювати з нахилом не бiльше 1:25.

Технiка i устаткування повиннi бути справнi та давати змогу безпечно здійснювати роботи.

Територiя i робочi мiсця повиннi бути освiтленi (згiдно з галузевими нормами), причому так, щоб не заслiплювати працівників.

Робочi мiсця повиннi бути оснащенi плакатами, знаками безпеки, попе­реджувальними надписами згiдно з типовими перелiками.

Перед монтажем агрегату майстер повинен перевiрити його в цілому, стан усього агрегату, надати при цьому особливу увагу становi щогли, талевої системи, якорів, сигналiзацiї, пристосувань для вкладання i укрiплення вiдтяго­вих канатiв, а також крiпленню кронблока з талевим канатом у транспортному стані i металевих огорож.

Перед демонтажем гирлової арматури фонтанної, газлiфтної і штангово-насосної свердловин необхiдно в трубному i затрубному просторах поступово знизити тиск до атмосферного, припинивши при цьому подавання газу в газліфтні свердловини.

Фонтанну арматуру розбирають таким чином: спочатку вiд’єднують бо­ковi фланцi, знiмають буферний патрубок i замiсть нього встановлюють пiдні­мальний патрубок. Пiсля вiдкручування болтiв, що крiплять трiйник до центро­вої засувки, елеватор пiдводять пiд муфту пiднімального патрубка i обережно пiднiмають арматуру вверх.

Перед ремонтом штанговонасосної свердловини головка балансира вер­стата-качалки повинна бути вiдкинута назад (або вiдведена в сторону). Вiдки­дування та опускання головки балансира, а також знімання i встановлення ка­натної пiдвiски необхiдно виконувати спецiальними пристосуваннями. При пiд­готовцi штанговонасосної свердловини до ремонту пiсля встановлення балан­сира в крайньому верхньому стані на гирловому штоцi закрiплюють штанговий затискувач, вiд’єднують канатну пiдвiску вiд штока i опускають колону штанг до тих пiр, поки штанговий затискувач не сяде на покришку гирлового саль­ника. Пiсля цього, захопивши нижнiй кiнець балансира канатним штропом, пiднiмають головку i плавно вкладають її тильною частиною на верхню полицю балансира, де вона знаходиться протягом усього ремонту. Поворотнi головки нових верстатiв-качалок спочатку припiднiмають за допомогою талевої системи, а вiдтак вручну з використанням допомiжного каната вiдтягують влiво або вправо. Пiсля цього розбирають гирлове обладнання.

Перед ремонтом свердловин, обладнаних вiдцентровими електронасоса­ми, необхiдно знеструмити кабель, перевiрити надiйнiсть крiплення кабельного ролика на нозi (чи на поясi) пiднімача i правильнiсть його встановлення при пробному протягуваннi кабеля в обидвi сторони. Устатковання вiдцентрового електронасоса монтує i демонтує окрема бригада. При розбираннi гирла вiдцентрово-насосної свердловини розкрiплюють болти арматури, розбирають сальник кабеля i встановлюють пiднімальний патрубок. На пiднімальному патрубку розмiщують елеватор i припiднiмають п’єдестал, оператор знiмає клямси, пiсля чого п’єдестал знову опускають. Оператор з помiчником протягують кабель через сальник, закладають ключ на патрубок i розкручують його. Потiм п’єдестал пiднiмають i встановлюють поруч з робочим майданчиком. Після цього кабель протягують через ролик i закрiплюють на барабанi кабеленамотувача. Перед пiдніманням колони НКТ необхiдно вiдкрити отвiр у зливному клапанi, який розмiщений над насосом (iнакше труби будуть пiднiматися разом з рiдиною, яка розливатиметься бiля свердловини). Для цього всередину НКТ кидають металевий стрижень дiаметром 35 мм i довжиною 650 мм, який вдаряє по штуцеру зливного клапана, обламує його в мiсцi надрiзу i вiдкриває отвiр. Якщо у свердловині встановлено клапан типу "ковзаючої муфти", то його відкривають методом канатної техніки.

Гирлове обладнання нагнiтальних i газових свердловин розбирають ана­логiчно фонтаннiй арматурi.

Додатково в пiдготовчому комплексі під час КРС виконуються роботи з пiднімання свердловинного експлуатацiйного устатко­вання, його демонтажу i вивезення на ремонтну базу, очищення штанг i НКТ вiд парафiно-смолистих i сольових вiдкладів, замiни експлуатацiйних НКТ на технологiчнi (робочi) НКТ (чи на бурильнi труби), завезення в жолобну систему i резервнi ємності технологiчної рiдини.

Пiдготовку труб, призначених для ремонту свердловини, здійсню­ють служби трубного господарства (управлiння виробничо-технiчного забезпе­чення i комплектацiї обладнання – УВТЗ i КО, трубнi бази i iнш.). Перед ремонтними роботами обов’язковим є проведення гiдровипробувань труб. Труби транспортують на свердловину спецiальним транспортом, при цьому на рiзевi з’єднини повиннi бути вкладенi запобiжні кiльця i пробки для захисту різі від пошкоджень.

У процесi пiдготовки групують труби комплектами у вiдповiдностi з їх типами i розмiрами, перевiряють стан їх поверхонь, муфт, рiзевих з’єднин i вимiрюють довжину труб сталевою рулеткою. Під час шаблонування труб у випадку затримки шаблона трубу необхiдно забракувати.

До початку КРС база виробничого обслуговування (БВО) на замовлення промислу прокладає водовiд i електролiнiю, ремонтує під’їзні шляхи, фун­дамент пiд ноги вежі (чи щогли), пiдготовляє майданчик, споруджує вежу (чи щоглу), доставляє труби.

Отже, перед капітальним ремонтом до свердловини необхідно підвести воду та електричний струм для освітлення, зробити фундамент для піднімаль­ного агрегату і встановити якорі для кріплення його відтягів, побудувати або відремонтувати під’їзні шляхи, спланувати майданчик навколо свердловини, а також завезти необхідний комплект насосно-компресорних труб і, якщо є потреба, рідину в достатній кількості для глушіння свердловини. Майстер з капітального ремонту повинен оглянути свердловину, яку готують до ремонту, і завчасно з майстром підготовчої бригади усунути виявлені недоліки. Підготов­лену до ремонту свердловину ЦВНГ передає, а цех КРС приймає в ремонт, оформлюючи двосторонній акт.

Решту підготовчих робіт виконує бригада КРС: глушить свердловину, встановлює і закріплює відтягами піднімальний агрегат, монтує устатковання і пристрої.