
- •Глава 1 Планування й організація підземного ремонту свердловин 11
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт 87
- •Глава 3. Обладнання та інструмент для підземного ремонту свердловин 291
- •Глава 1 планування й організація підземного ремонту свердловин
- •1Класифiкацiя фонду свердловин та показники ефективностi його використання
- •1.1Класифiкацiя фонду свердловин
- •1.2Показники ефективностi використання фонду свердловин
- •1.3Шляхи зменшення втрат видобутку нафти і газу із-за ремонтів свердловин
- •2Причини та класифiкацiя ремонтiв свердловин
- •2.1Причини і види зношування свердловин та експлуатаційного устаткування
- •2.2Причини ремонту свердловин
- •2.3Класифiкацiя ремонтних робiт у свердловинах
- •3Система управлiння пiдземним ремонтом свердловин
- •3.1Служби ремонту свердловин
- •3.2Джерела фiнансування пiдземного ремонту
- •3.3Планування ремонтних робiт
- •3.4Органiзацiя виконання робiт з ремонту свердловин
- •3.5Оцiнка якостi виконання ремонту
- •3.5.1.Методика оцінки і показники якості
- •3.5.2.Методика підрахунку технологічної ефективності від впровадження організаційно-технічних заходів
- •3.5.3.Методика підрахунку прибутку від впровадження робіт з інтенсифікації видобування
- •3.5.4.Методика підрахунку прибутку від вдосконалення технології і техніки капітального ремонту свердловин
- •3.6Аналiз I коректування виконання ремонтних робiт
- •3.7Стимулювання якостi I кiлькостi ремонтiв
- •3.8Контроль I облiк у процесi ремонту свердловин
- •4Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту нафтових I газових свердловин
- •4.1Методика визначення об`ємiв ремонтних робiт за коефiцiєнтом частоти ремонтiв
- •4.2Методика визначення об`єму ремонтних робiт за мiжремонтним перiодом
- •5Визначення оптимальної кількості ремонтних бригад
- •5.1Методика на основі аналізу балансу використання календарного фонду часу ремонтних бригад
- •5.2Методика на основі аналізу балансу сумарних економічних витрат
- •5.3Методика на основі застосування теорії масового обслуговування
- •6Методика оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •6.1 Мета оперативного планування
- •6.2Зміна дебіту свердловини в часі
- •6.3Розподіл свердловин за групами ремонтів
- •Свердловини, які економічно доцільно ремонтувати тільки після повного зносу насоса;
- •Свердловини, на яких економічно доцільно проводити планово-попереджувальні ремонти.
- •Qo qomin – рекомендується ремонтувати свердловину після повного зносу насоса (перша група);
- •6.4 Визначення економічно доцільних термінів проведення планово- попереджувальних ремонтів
- •6.5Встановлення черговості проведення поточних ремонтів
- •6.6Порядок оперативного планування поточних ремонтів механізованих свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 2. Підготовка свердловин до ремонту. Завершальний комплекс робіт
- •2.1. Послiдовнiсть робiт з ремонту свердловин та їх реґламентація
- •2.1.1. Послiдовнiсть робiт з поточного ремонту свердловин
- •2.1.2. Послiдовнiсть робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.1.3. Реґламентація робiт з капiтального ремонту свердловин
- •2.2. Пiдготовчий та завершальний комплекси робiт з пiдземного ремонту свердловин
- •2.2.1. Пiдготовчий комплекс робiт з пiдземного ремонту
- •2.2.2. Завершальний комплекс робiт
- •2.2.3. Усунення негерметичностi обладнання гирла свердловини
- •2.3 Глушiння свердловин
- •2.3.1 Мета і способи глушіння свердловин
- •2.3.2 Вимоги до рідин глушіння
- •2.3.3 Рідини глушіння на водній основі
- •2.3.3.1 Водні рідини глушіння без твердої фази
- •2.3.3.2 Водні рідини глушіння з твердою фазою
- •2.3.3.3 Регулювання фільтраційних властивостей водних рідин глушіння
- •2.3.4 Рідини глушіння на вуглеводневій основі
- •2.3.5 Буферні блокувальні рідини
- •2.3.5.1 Блокувальні системи на водній основі
- •2.3.5.2 Блокувальні системи на вуглеводневій основі
- •2.3.5.3 Блокувальні інвертні крейдові дисперсії
- •2.3.6 Рідини глушіння свердловин і буферні рідини на основі крохмале-сольових гелів
- •2.3.7 Вибирання рідини глушіння і блокувальної рідини
- •2.3.8 Технології приготування рідин для глушіння свердловин
- •2.3.9 Технології глушіння свердловин
- •2.3.10 Особливості глушіння свердловин, продукція яких містить сірководень
- •2.3.11 Розрахунки, пов’язані з глушінням свердловин під час здійснення ремонтних робіт
- •1. Розрахунок тиску на вибої свердловини, яка простоює
- •2. Визначення густини рідини глушіння
- •3. Оцінка відносного тиску в системі пласт - свердловина
- •3. Визначення зниження тиску у свердловині після підняття із неї колони труб
- •4. Типовий розрахунок процесу підготовки і закачування розчину для глушіння свердловини
- •2.4 Дослiдження свердловин та обстеження їх стовбурів
- •2.4.1. Гiдродинамiчнi дослiдження негерметичностi експлуатацiйної колони
- •2.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •2.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •2.5 Освоєння свердловин
- •2.5.1 Освоєння нафтових свердловин
- •2.5.2 Особливості освоєння газових свердловин
- •2.5.3 Особливості освоєння горизонтальних свердловин
- •2.5.4 Особливості освоєння морських свердловин
- •2.5.5 Особливості освоєння нагнітальних свердловин
- •2.5.6 Вибирання допустимої величини депресії тиску під час викликання припливу
- •2.6 Вимоги з техніки безпеки під час виконання підготовчих і завершальних робіт
- •2.6.1 Вимоги з техніки безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування обладнання
- •2.6.2 Вимоги з техніки безпеки під час здійснення підготовчих робіт біля свердловин та експлуатації обладнання
- •2.6.3 Вимоги з техніки безпеки в процесі здійснення промислово-геофізичних і вибухових робіт
- •2.6.4 Техніка безпеки в процесі освоєння свердловин
- •Контрольні питання
- •Глава 3 обладнання та iнструмент для пiдземного ремонту свердловин
- •3.1 Класифiкацiя комплексу ремонтного обладнання та iнструменту I схема його розмiщення в робочiй зонi
- •8. Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт.
- •3.2 Пiднімальне обладнання
- •3.2.1 Вежi I щогли
- •3.2.2 Пiднімальнi механiзми
- •3.2.3 Талева система
- •3.2.4 Вибiр та експлуатацiйнi розрахунки пiднімального обладнання
- •3.3 Обладнання, яке використовується для обертання iнструменту
- •3.4 Противикидне обладнання
- •3.5 Обладнання для здiйснення технологiчних процесiв та операцiй
- •3.5.1 Насоснi устатковання
- •3.5.2 Обладнання для цементування та змішування компонентів
- •3.5.3 Автоцистерни
- •3.5.4 Пересувнi компресорнi устатковання
- •3.6 Обладнання для здiйснення допомiжних операцiй
- •3.6.1 Труби
- •3.6.1.1 Насосно-компресорнi труби
- •3.6.1.2 Бурильнi труби
- •3.6.1.3 Обсаднi труби
- •3.6.1.4 Розрахунки труб
- •3.6.2 Пакери, якори і роз’єднувачі колон
- •3.7 Агрегати для механiзацiї ремонтних I промислових робiт
- •3.7.1 Пересувний агрегат для пiдготовчих робiт з ремонту свердловин
- •3.7.2 Агрегати для встановлення анкерiв
- •3.7.3 Промисловi самонавантужувачi
- •3.7.4 Трубовози I штанговоз
- •3.7.5 Агрегат обслуговування пiднімальних устатковань
- •3.7.6 Механiзацiя під час роботи з обладнанням устатковань електровiдцентрових насосiв
- •3.7.7 Інші агрегати й устатковання
- •3.8 Засоби малої механiзацiї ремонтних робiт
- •Контрольні питання
4Планування об`ємiв робiт з поточного ремонту нафтових I газових свердловин
Пiд об’ємом робiт з ремонту свердловин розумiють необхiдну кiлькiсть i можливу кiлькiсть ремонтiв.
Iснує двi методики визначення необхiдної кiлькостi поточних ремонтiв на плановий рiк: за коефiцiєнтом частоти ремонтiв і за мiжремонтним перiодом.
4.1Методика визначення об`ємiв ремонтних робiт за коефiцiєнтом частоти ремонтiв
Ця методика знайшла широке застосування, оскiльки є найбiльш точною. Вона передбачає визначення:
а) середньорiчного експлуатацiйного фонду свердловин Фe;
б) коефiцiєнта частоти ремонтiв свердловин Kч;
в) необхiдної кiлькостi планових ремонтiв свердловин Pпл.
Експлуатацiйний фонд свердловин визначають у цiлому на рiк та з поквартальним розподiлом i з урахуванням змiни фонду (введення нових свердловин по перiодах, вибуття свердловин за перiоди, по видах обладнання свердловин).
Коефiцiєнт частоти ремонтiв свердловин Kч за минулий перiод
, (1.27)
де Pф – фактична кiлькiсть поточних ремонтiв свердловин за видами устаткування i по всьому фонду, що виконана в попередньому роцi; Фe.ф – фактичний середньорiчний експлуатацiйний фонд свердловин за видами устаткування i всього по фонду в попередньому роцi.
Повторні ремонти для визначення коефiцiєнта частоти ремонтiв свердловин не враховуються.
Якщо в плановому роцi передбачається збiльшити мiжремонтний перiод роботи свердловин, то коефiцiєнт частоти ремонтiв Kч вiдповiдно коректують:
, (1.28)
де q' – відносне (від початкової кількості) зменшення кiлькостi ремонтiв за рахунок пiдвищення тривалостi мiжремонтного перiоду, частка одиницi.
Необхiдна кiлькiсть планових поточних ремонтiв свердловин визначається за формулою:
, (1.29)
де Фе.пл. – запланований експлуатацiйний фонд свердловин за видами устаткування; n – кiлькiсть видiв устаткування.
Можлива кiлькiсть ремонтiв, яку можна виконати тою кількістю бригад, що є на пiдприємствi, визначається за формулою:
, (1.30)
де Б – очiкуваний баланс календарного часу роботи бригад поточного ремонту свердловин у плановому роцi; – середня тривалiсть одного поточного ремонту.
На трудомiсткiсть ремонтiв, а вiдповiдно, i на об`єм робiт впливають такi основнi фактори:
1) загальний об`єм робiт по всій кількості ремонтiв;
2) об`єм робiт за видами ремонтiв;
3) вид устаткування свердловин;
4) глибина опускання насосно-компресорних труб.
Для врахування цих факторiв ведуть облiк фактично виконаних робiт по свердловинах щомiсячно, щоквартально i за рiк, а також з розподiлом по бригадах. Тодi цi данi служать основою для наступного визначення трудомiсткостi планових поточних ремонтiв свердловин.
У разі вiдсутностi розподiлу загальної кiлькостi планових ремонтiв за видами ремонтiв їх планування здiйснюють у такому порядку:
1. Визначають частку фактично виконаних за аналiзований перiод часу даною бригадою ремонтiв з розподілом за видами i за устаткуванням свердловин у загальнiй кiлькостi виконаних ремонтiв протягом планового перiоду (рiк, квартал, мiсяць).
2. За даними про частку фактично виконаних ремонтiв за видами планову кількість дiлять на види в залежностi вiд устаткування свердловин.
3. У розрiзi кожного виду ремонту фактичнi данi про ремонти за попереднiй перiод розподiляють по iнтервалах глибин опускання насосно-компресорних труб i визначають їх частку.
4. За фактичними iнтервалами глибин i за їх часткою здiйснюють розподiл планової кількості ремонтiв (окремо для різних) по iнтервалах глибин опускання насосно-компресорних труб.
Один i той же ремонт у рiзних нафтогазопромислових районах i навiть на рiзних родовищах одного i того ж району у разі однакових технологiй, технiки та органiзацiї його здiйснення має рiзну тривалiсть. Це перш за все пояснюється рiзними глибинами опускання насосiв i умовами, в яких працює пiдземне устаткування. Тому, щоб мати можливiсть зіставляти результати роботи бригад поточного ремонту свердловин за продуктивнiстю працi, поряд з натуральним показником "кількість ремонтiв" використовують показник "умовний ремонт". Вiн дає змогу звести кожний вид поточного ремонту в рiзних районах i на рiзних родовищах одного району до однакових умов. Перехiд вiд натуральної кiлькостi ремонтiв до умовної здiйснюється шляхом перемноження натуральної кiлькостi на перевiдний коефiцiєнт трудомiсткостi, що визначається як вiдношення нормативного часу на виконання ремонту по заданому iнтервалу опускання НКТ до базового нормативного часу. За базовий нормативний час взято нормативний час ремонту свердловин з глибиною опускання НКТ 1000 м.
Задача 1.8. Запланувати об`єм робiт з ремонту свердловин. Вiдомо: експлуатацiйний фонд свердловин за станом на 1 сiчня планового року складає 800 свердловин, у т.ч. 17 фонтанних, 783 штанговонасосних. Передбачається, що у I кварталi 4 фонтаннi свердловини будуть переведенi на штанговонасосний спосiб експлуатацiї та у III кварталi вибуде з експлуатацiї 6 штанговонасосних свердловин. Планується введення в експлуатацiю нових свердловин: у II кварталi – 2 фонтанних свердловин та у IV кварталi – 3 штанговонасосних свердловин. Кількість ремонтiв свердловин склала: по фонтанних – 2, по штанговонасосних – 1800, iз останнiх – 6 повторних ремонтiв.
Розв`язування. Переведення на штанговонасосний спосiб експлуатацiї з розрахунку на рiк: (4 св. 12 мiс.) / (12 мiс.) = 4 св.; введення в експлуатацiю: фонтанних (2 св. 9 мiс.) / (12 мiс.) = 1,5 св., штанговонасосних (3 св. 3 мiс.) / (12 мiс.) = 0,75 св.; вибуття iз експлуатацiї штанговонасосних свердловин (6 св. 6 мiс.) / (12 мiс.) = 3 св.
Плановий експлуатацiйний фонд свердловин на рiк становитиме (800 – 3 + 1,5 + 0,75) = 799,25 свердловин, iз них фонтанних (17 – 4 + 1,5) = 14,5; штанговонасосних (783 + 4 + 0,75 – 3) = 784,75.
Коефiцiєнт частоти ремонтiв отримано (для простоти взято, що середньорiчний плановий фонд дорiвнює фактичному фонду за станом на 1 сiчня):
по фонтанному фонду Kч.ф = 2 / 17 = 0,12;
по штанговонасосному фонду Kч.ш = (1800 – 6) / 783 = 2,29;
по всьому фонду Kч.в = (2 + 1800 – 6) / 800 = 2,245.
Планова необхiдна кількість натуральних ремонтiв на плановий рiк складе:
по фонтанному фонду Рпл.ф = 14,5 ·0,12 = 2 ремонти;
по штангово-насосному фонду Рпл.ш = 784,75·2,29 = 1797 ремонтiв;
по всьому фонду Рпл.в = 2 + 1797 = 1799 ремонтiв.