1. Поняття інтелектуальної власності

Інтелект (з лат. – «розуміння», «розум», «пізнання») – це здатність до пізнання, мислення. Інтелектуальна власність – це об`єкт цивільного обігу, який не маючи ознак матеріального об`єкта, може приносити його власнику значний доход. Інтелектуальна власність означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності людини у сферах виробництва, науки, творчості. Ці права належать не до матеріальних об`єктів, а до відображеної в них інформації. Інтелектуальна діяльність – це одна з форм життєдіяльності людини, сутнісна основа процесу створення інтелектуального продукту та відтворення інтелектуального капіталу, найпотужніша рушійна сила розвитку людської цивілізації.

Відомо, що винахідник машини, автор книги або композитор, так чи інакше, звичайно «володіють» своїми добутками, що має певні наслідки, тому що інші особи не мають права просто копіювати або купувати копії добутків цих авторів без обліку їхніх прав. Рівною мірою здається природнім, що оригінальними промисловими зразками меблів, шпалер, посуду, машин і т.п. володіє якась особа або якась організація. Щораз, коли ми купуємо такі охоронювані предмети, частину того, що ми платимо, повертається власникам як компенсація за час, гроші, зусилля й думки, які вони вклали в створення добутків. Взагалі це призводить до розвитку галузей промисловості і надихає таланти на створення нових, оригінальних ідей і виробів.

Об'єкти, які можуть бути об'єктами інтелектуальної власності відповідно до національних законів в області інтелектуальної власності й/або різними міжнародними договорами

Диски	Зразки предметів	Географічні вказівки походження деяких видів продукції
Виконання	Зображення	Фірмові найменування
Трансляція	Логотипи	Промислові способи
Відеокасети	Товарні знаки	Хімічні формули
Комп'ютерні ігри	Інтегральні схеми	Матеріали
Програми для ЕОМ	Винаходу	Парфумерні вироби

Власник власності має право використовувати її так, як бажає, за умови, що таке використання не суперечить закону, і перешкоджувати іншим особам, використовувати цей об'єкт власності.

Термін же «інтелектуальна власність « закріплений за тими видами власності, які є результатом створень людського розуму, інтелекту. У цей час термін інтелектуальна власність не має іншого, більше офіційного визначення, чим те, що наведено в Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, або «ВОИС».

Держави Конвенції, домовилися, що «інтелектуальна власність» включає права, що стосуються до:

• «літературних, художніх і наукових добутків,

• виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - та телевізійних передач,

• винаходів у всіх областях людської діяльності,

• наукових відкриттів,

• промислових зразків,

• товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень,

• захисту проти несумлінної конкуренції, а також всі інші права, що ставляться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях».

У чинність різних адміністративних й історичних причин до інтелектуальної власності звичайно відносять права, що стосуються об'єктів наступних основних категорій:

1. Літературні, художні й наукові добутки, наприклад, книги. Охорона цього виду власності регулюється законами, що ставляться до авторського права.

2. Виконання, програми ефірного віщання, наприклад, концерти. Охорона такого виду власності регулюється законами, що стосуються суміжних прав, пов'язаних з авторським правом.

3. Винаходу, наприклад, новий вид реактивного двигуна. Охорона винаходів підкоряється законам, що стосуються патентного права.

4. Промислові зразки, наприклад, форма пляшки для парфумів чи безалкогольних напоїв. Промислові зразки можуть охоронятися своїми спеціальними законами або законами, що стосуються промислової власності або авторського права.

5. Товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування й позначення, наприклад, логотипи або назви продуктів з унікальним географічним походженням, такі, як шампанське, коньяк.

6. Припинення несумлінної конкуренції, наприклад, помилкових заяв проти конкурента або імітації досягнень конкурента з метою обману покупця.

7. Термін «закони» включає національні закони й міжнародні угоди: договори, конвенції й аналогічні міжурядові документи. Самі договори можуть трактуватися по-різному урядами різних держав.