11. Договори в системі міжнародної реєстрації по товарним знакам, промисловим зразкам і винаходам

1. Мадридська система була створена понад 100 років тому, і її призначення укладається в сприянні й спрощенні міжнародної реєстрації товарних знаків. Якщо будь-яка особа захоче одержати охорону свого товарного знаку, воно повинне спочатку зареєструвати його у своїй країні. Якщо воно бажає поширити цю охорону на інші країни, то доступний шлях надається державами-учасниками Мадридської угоди й/або Протоколу. Протягом перших п'яти років існує залежність, відповідно до якої, при відмові в реєстрації товарного знаку ex officio або в чинність заперечення третьої сторони в країні походження, хоча ця реєстрація й дозволена в інших зазначених країнах, міжнародна реєстрація анулюється. Після закінчення п'ятирічного строку міжнародна реєстрація стає незалежної від анулювання в рідній країні. Міжнародна охорона товарних знаків не обмежена в часі; однак вона повинна продовжуватися кожні десять років. Число продовжень реєстрації товарного знаку не обмежено.

2. Гаазька угода створила систему міжнародного депонування промислових зразків. У деякому змісті вона діє як Мадридська система, коли ви подаєте міжнародну заявку, що фіксується в Міжнародному реєстрі, публікується Міжнародним бюро й доводить до відомості зацікавлених країн, чиє право потім надати охорону або відмовити в ній. У дійсності, що стосується Гаазької угоди, існує дуже небагато країн, у яких здійснюється експертиза заявок й, отже, виникає мало відмов. Це становить разючий контраст із ситуацією, що ставиться до товарних знаків.

Іншою відмінністю між охороною промислових зразків відповідно до Гаазької угоди й охороною товарних знаків відповідно до Мадридської угоди й Протоколом є те, що вам не потрібно починати з охорони в країні походження. Таким чином, наприклад, дизайнер у Франції може здійснити міжнародне депонування й за рахунок його забезпечити охорону у Франції, як же як, допустимо, у Швейцарії, Італії, країнах Бенілюксу ы Іспанії.

3. Договір про патентну кооперацію (РСТ) надає винахідникові або заявникові можливість скористатися спрощеною процедурою одержання патентів у великій кількості країн. Крім того, він сприяє розвитку й спрощенню обміну технічною інформацією, що утримується в патентних документах, із промисловими колами й виробниками у відповідній галузі.

Перевага використання PCT для заявника полягає в тому, що за допомогою подачі однієї завки в одне патентне відомство на одній мові він одержує дату подачі міжнародної заявки, що буде мати чинність у кожній із зазначених країн. Крім того, PCT надає деякий період часу, протягом якого заявник може вирішувати, чи буде він продовжувати процедуру в кожній із зазначених країн.

12. Види актів несумлінної конкуренції

Наступні дії становлять загальновизнані акти несумлінної конкуренції:

• Дії, що викликають змішання

• Дії, що вводять в оману

• Дії, що дискредитують конкурентів

• Розкриття секретної інформації

• Неправомірне використання досягнень іншої особи (паразитування)

• Порівняльна реклама

Ідея несумлінної конкуренції виникла давно. Право на захист від несумлінної конкуренції було відзначено як складена частина охорони прав інтелектуальної власності ще в 1900 р. на Брюссельській дипломатичній конференції по перегляду Паризької конвенції. Найкраще її можна визначити як дії, що спотворюють вільне функціонування системи інтелектуальної власності й системи винагород, що вона передбачає.

Актом несумлінної конкуренції є всякий акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах.

Заборонені дії:

• всі дії, здатні яким би те не було способом викликати змішання відносно підприємства, продуктів або промислової або торговельної діяльності конкурента;

• помилкові затвердження при здійсненні комерційної діяльності, здатні дискредитувати підприємство, продукти або промислову або торговельну діяльність конкурента;

• вказівки або ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування або кількості товарів.

Існує безліч різних видів актів несумлінної конкуренції, у тому числі:

• Створення змішання

• Введення в оману

• Дискредитація конкурентів

• Розкриття секретної інформації

• Неправомірне використання досягнень іншої особи (паразитування)

• Порівняльна реклама