- •Міністерство освіти і науки україни київський національний економічний університет
- •Навчальний посібник
- •Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків Навчальний посібник
- •Головні завдання курсу:
- •Г осподарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності сутнісна характеристика господарських рішень
- •1.1. Господарські рішення та їх види
- •Продовження табл. 1.1
- •Продовження табл. 1.1
- •Закінчення табл. 1.1
- •1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •1.3. Якість і ефективність господарських рішень
- •В исновки
- •О собливості прийняття рішень господарської діяльності
- •2.1. Процес прийняття господарських рішень
- •2.2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •2.3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •Ранжування умов прийняття рішень [33]
- •2.4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •В исновки
- •М етодичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень
- •3.1. Методи розробки рішень господарської діяльності
- •3.2. Обґрунтування господарських рішень
- •3.3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •В исновки
- •Р изик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •4.1. Сутність та види невизначеності
- •4.2. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •Характеристика критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності
- •4.3. Теорія корисності в системі процесів прийняття рішень
- •Розрахунок сподіваного доходу, грн
- •Розрахунок сподіваної корисності за бухгалтерОм
- •В исновки
- •Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття г осподарських рішень
- •5.1. Характеристика ризику як економічної категорії
- •5.2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику
- •Розв’язання
- •Вибір оптимального рішення за критерієм Байєса
- •Вибір оптимального рішення за критерієм вальда
- •5.3.2. Прийняття господарських рішень у конфліктних ситуаціях
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Перетворена платіжна матриця
- •Платіжна матриця
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Платіжна матриця
- •В исновки
- •О бґрунтування інвестиційних та фінансових рішень
- •6.1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень
- •Сподівані доходи, тис. Грн
- •Т аблиця 2 Показники ефективності інвестиційних проектів
- •Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії
- •6.2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •Математичне очікування та коваріація цінних паперів
- •Розв’язання
- •В исновки
- •О цінювання підприємницьких ризиків
- •7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності
- •Характеристика основних зон ризику
- •Закінчення табл. 7.2
- •Закінчення табл. 7.3
- •Закінчення табл. 7.5
- •Групи транспортних ризиків
- •Закінчення табл. 7.8
- •Закінчення табл. 7.9
- •Закінчення табл. 7.10
- •Інвестиційний ризик пов’язаний зі специфікою вкладання суб’єктом господарювання капіталу в різні проекти. Він включає всі можливі ризики, що виникають під час інвестування коштів (табл. 7.12).
- •Класифікацію та причини виникнення решти двох видів ризиків подано в табл. 7.13 і 7.14.
- •Закінчення табл. 7.14
- •7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання
- •Розв’язання
- •Матриця прибутків, тис. Грн
- •Т аблиця 3
- •Розв’язання
- •Коефіцієнт ризику
- •7.3. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Оцінні критерії індексу beri
- •Закінчення табл. 7.18
- •Закінчення табл. 7.20
- •Закінчення табл. 7.21
- •В исновки
- •О снови ризик-менеджменту
- •8.1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
- •8.2. Напрями та методи регулювання ступеня ризику
- •В исновки
В исновки
Необхідність прийняття ГР зумовлена існуванням проблем — складних теоретичних питань чи практичних ситуацій, що характеризуються розривом між тим, що є та що повинно бути. Поняття «технологія прийняття рішень» вимагає відповідей на такі запитання: ідея, мета (навіщо робити?); кількість і якість об’єктів (що робити?); ресурси (з якими витратами?); застосовувані технології (як робити?); виконавці (хто повинен робити?); терміни (коли робити?); споживачі (для кого робити?); місце (де робити?); економічний, соціальний, екологічний, технічний ефекти (що це дає?).
Процес прийняття рішень (ПР) характеризується комплексом «інтегральних» процесів інтелектуальної діяльності керівника й апарата управління, доцільною організацією, науково обґрунтованими технологіями. Процес прийняття рішень має певні елементи: мету; суб’єкта, що приймає рішення; альтернативні варіанти рішення; умови, результати та критерії вибору.
Процес прийняття рішень передбачає формування та використання певного алгоритму. На даний час не існує загальноприйнятої технології прийняття рішень. Необхідну обґрунтованість і надійність того чи іншого рішення дає можливість забезпечити виконання певних процедур на етапах постановки задачі розв’язання проблеми; розробки варіантів рішення; вибору рішення; організації виконання рішення та його оцінки.
Існують три шляхи прийняття рішення: керівник може приймати рішення самостійно; рішення може бути прийнято керівником після консультації з іншими; ті, кого це рішення безпосередньо стосується, можуть приймати його як група (керівник при цьому виступає як один із членів групи).
Корисні структурні схеми для прийняття рішень: модель «сміттєвого контейнера», раціонально-дедуктивна модель, науковий менеджмент (тейлоризм), дискретно-інкрементальна модель, універсальне передбачення, редукціонізм, тотальне управління якістю, теорія хаосу, теорія ігор. Методи, що допомагають прийняти конкретне рішення: алгоритм рішення; діаграма у вигляді риб’ячого скелету (метод Ішікави); блок-схема (блок-діаграма); процес складання карт («ґрунтовка»), уявні схеми.
Непередбачені зміни умов діяльності підприємства часто вимагають реалізації одразу кількох рішень, але через брак часу та ресурсів суб’єкт, що приймає рішення (СПР), повинен знати основні способи формування пріоритетів — це метод АВС та кольорове кодування.
Для прийняття та обґрунтування рішень варто враховувати логіку, інтуїцію та досвід як три сторони трикутника. В ідеалі всі названі елементи повинні бути абсолютно збалансованими, але на практиці акценти будуть великою мірою залежати від стилю прийняття рішення (групового чи індивідуального) та типу рішення взагалі.
Процес прийняття рішення на стратегічному та оперативному рівні може носити інтуїтивний, заснований на судженнях чи раціональний характер. Оскільки рішення приймаються людьми, то їх характер багато в чому несе на собі відбиток особистості менеджера, що приймає рішення. У зв’язку з цим прийнято розрізняти урівноважені, імпульсивні, інертні, ризиковані та обережні рішення. У теорії управління виділяють також три основні моделі прийняття рішень — класична, поведінкова та ірраціональна моделі. Основними факторами безпосередньої ситуації, що впливає на прийняття рішення, є: значимість рішення; тиск часу; умови, в яких діє ОПР. Залежно від ступеня визначеності інформації існують такі умови прийняття господарських рішень: умова визначеності; умова невизначеності; умова ризику.