29. Бойові припаси – це

патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби,

міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

30. Вибухові речовини – це

Порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші,

здатні вибухнути без доступу кисню.

31. Вибухові пристрої – це

Саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування,

спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду

- шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.

32. Як кваліфікувати викрадення складових частин, деталей чи вузлів зброї, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю?

У разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК «Викрадення вогнепальної зброї».

33. Як кваліфікувати викрадення складових частин, деталей чи вузлів зброї, комплект яких не дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю?

34. Як кваліфікувати заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю і приведення її в придатний для використання стан?

Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю (наприклад, учбовою) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

35. Як кваліфікувати заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю?

Як заволодіння чужим майном. ( злочин проти власності, н-д шеахрайство, крадіжка, заволодіння шляхом зловживання службовий становищем тощо).

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

1. Дайте визначення родового об’єкта злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченого ст. 276 «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту» КК України.

Об’єкт злочину Основний безпосередній: безпека руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту.

Додатковий факультативний: життя та здоров'я особи, власність, довкілля, інші блага.

Об’єктивна сторона 1)діяння у двох формах:

• порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту - вчинення дій, заборонених такими правилами, чи, навпаки, у невиконанні дій, які належить вчинити відповідно до нормативно закріплених вимог;

• недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв'язку - порушення технології робіт, використанні в ході ремонту неналежних інструментів, пристосувань, запасних частин і витратних матеріалів, відсутності випробувань після ремонту чи проведенні його не за повною програмою тощо.;

2) наслідки;

3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Суб’єкт злочину спеціальний: це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є працівником залізничного, водного або повітряного транспорту:

• перебуває у трудових відносинах з відповідним транспортним підприємством;

• дії вчинено у зв'язку з виконанням трудових обов'язків по убезпеченню руху чи експлуатації або проведенням ремонту транспорта

Суб’єктивна сторона необережність

Кваліфікуючі ознаки заподіяння:

• потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень;

• великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 276) (вартість знищених транспортних засобів чи витрати на ремонт пошкоджених, вартість інших знищених або пошкоджених матеріальних цінностей, витрати на відновлення руху, витрати на компенсацію за порушення невиконання умов договорів перевезення пасажирів і вантажів, відшкодування особам, які потерпіли внаслідок аварії чи катастрофи, екологічна шкода тощо),

а особливо кваліфікуючою ознакою - загибель людей (ч.3 ст.276).

3. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» КК України. Охарактеризуйте момент його закінчення.

Об’єкт злочину Основний безпосередній: безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного.

Додатковий факультативний: життя та здоров'я особи, власність, інші блага.

Предмет злочину • шляхи сполучення - це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на магістральних і під'їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги;

• споруди на них - це пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки;

• рухомий склад і судна - транспортні засоби, названі в ст. 276;

• засоби зв'язку і сигналізації - світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо.

Об’єктивна сторона 1) діяння:

• руйнування зазначених вище предметів

• їх пошкодження

• інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, - це будь-які дії, внаслідок яких відбуваються зміни, що унеможливлюють або істотно ускладнюють використання об'єктів транспорту без шкоди для безпеки руху

2) наслідки

3) причинний зв'язок між діянням і наслідками

Злочин є з матеріальним складом. Закінченим його слід визнавати з моменту приведення предмета до непридатного для експлуатації стану, не-залежно від того, спричинило це тяжкі наслідки, чи була створена загроза їх настання.

Суб’єкт злочину осудна особа, яка досягла 14-річного віку

Суб’єктивна сторона характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об'єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварії, порушення нормальної роботи транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди

Кваліфікуючі ознаки • спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень;

• заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277),

а особливо кваліфікуючою ознакою - загибель людей (ч. З ст. 277).