Вимоги до програм управлінських інформаційних систем аналізу і аудиту

Автоматизовані форми обліку можуть бути різними і залежать, головним чином, від змін в обліковому процесі в результаті вживання відповідної техніки. Сьогодні немає загальноприйнятого або регламентованого Міністерством фінансів України визначення форми обліку із застосуванням комп'ютерів і порядку їх вживання.

При паперовому способі обробки облікової інформації відбувається вибір однієї з форм обліку, що якнайбільше відповідає потребам підприємства (журнально-ордерної, меморіально-ордерної і тому подібне), і подальша механізація ведення окремих облікових регістрів. При комп'ютеризації відбувається встановлення порядку накопичення, обробки, узагальнення, контролю інформації і формування звітних показників відповідно до алгоритмів обробки первинної інформації. Комп'ютерні форми обліку реалізуються за допомогою програмних алгоритмів, які формують як вид регістрів, так і послідовність облікових записів. Отже, особливістю комп'ютерних форм бухгалтерського обліку є те, що вони не існують без конкретної комп'ютерної програми.

Форми обліку, які передбачають вживання комп'ютерів, дозволяють ефективно задовольнити вимоги розподілу облікової праці, аналітичної і оперативності.

1. Перша вимога — можливість здійснення широкого розподілу праці — виконується завдяки тому, що сучасні програмно-апаратні комп'ютерні системи, як правило, побудовані на принципах розподіленої обробки даних. Дякуючи програмному реалізованому механізму, що дозволяє працювати з однією базою даних декільком користувачам, виникла можливість одночасно працювати з одним обліковим регістром не одному, а декільком бухгалтерам.

2. Друга вимога - рішення аналітичних задач. Оскільки управлінський облік концентрується не на синтетичному обліку, а на аналітичному. Вживання комп'ютерів дозволяє ефективно розв'язати проблему аналітичного обліку. Якщо при вживанні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку і переліку об'єктів аналітики потребує збільшення кількості облікових працівників, то при вживанні обчислювальної техніки є можливість вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації і широкою номенклатурою аналітичних об'єктів.

3.Третье вимога - досягнення максимальної оперативності управлінського обліку. Проблема оперативності даних розв'язується в процесі вживання комп'ютерів автоматично. Якщо при паперових формах обліку операції накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків і перенесення даних між регістрами потребують великих витрат живої праці і завжди пов'язані з помилками, то при вживанні комп'ютерів ці операції виконуються без участі людини. Таким чином, за умови, що при вживанні комп'ютерів не копіюється жодна з паперових форм, а ведеться єдиний хронологічний регістр — Журнал операцій, забезпечується технічний ажур, а належної організації первинного документування і документообігу — господарський.

1.Назначение і можливості систем підтримки ухвалення

рішення.

Сучасний період розвитку цивілізації характеризується переходом від індустріального суспільства до суспільства інформаційного. Повсюдне упровадження сучасних інформаційних технологій створює нові, унікальні можливості для більш активного і ефективного розвитку економіки, політики, держави, суспільства.

Основою Управлінських Інформаційних Систем (УЇС)

є процес управління,который включає різноманітні

дії керівника. Процес ухвалення рішення надзвичайно

складний. Він залежить від зовнішніх і внутрішніх цілей і ограни-

чений управління, полягання зовнішнього середовища і господарського об'єкту в цілому на даний момент .Знание цих речей допомагає

прогнозувати зміни полягання об'єкту управління для ухвалення випереджаючого управлінського рішення. Таким чином, ухвалення управлінського рішення є

дуже складний суб'єктивний процес,который висуває особливі вимоги до управлінських інформаційних

системам.

Зміна економічних відносин між суб'єктами хозяйство-

вания, збільшення об'єму робіт, підвищення вимог до опера-

тивности і якості бухгалтерського обліку і звітності, дефіцит

штатних ресурсів, постійне виникнення нових задач обліку

прагнення оперативно одержувати якісну информацию-

все це спричинило за собою зміну підходів до управлінського і

бухгалтерському обліку.

Ці задачі можна вирішити шляхом інформатизації сфери хо-

зяйственной діяльності організації. Сучасний підхід

до проблеми управління великою організацією вимагає створення

корпоративної бази даних для збереження всіх информацион-

ных ресурсів підприємства в структурному выгляде. Наявність кор-

поративной інформаційної системи дозволяє вирішити следу-

ющие проблеми:

-ввод даних по всіх аспектах діяльності підприємства;

-оперативное отримання достовірної інформації про опе-

рації, контрагентів і ресурси за станом на визначену

дату;

-проведение аналізу певного напряму экономи-

чесанням діяльності за вибраний період часу для выявле-

ния тенденцій і прогнозування результатів;

-отображение всіх даних в бухгалтерському обліку і форми-

рование всіх видів бухгалтерської звітності;

-автоматизация всіх функцій экспорта-импорта,данных

структурними підрозділами низьких і вищих рівнів.

Головною задачею корпоративної системи управління фінансово-економічною і господарською діяльністю

є інформаційна підтримка виробничих

адміністративних і управлінських процесів. Навіть в міні-

мальном варіанті така система повинна забезпечити:

-поддержку функції планування - управління бюджетами за джерелами фінансування

-оперативную реєстрацію руху матеріальних і фінансових потоків;

-бухгалтерский облік і формування всіх видів звітності;

-анализ економічних показників і підтримку ухвалення рішення для адміністрації на базі аналітичних звітів.

Основними критеріями оцінки успішності створення

управленческойведомственной системи повинні бути :

-затраты на приобретение,установку,настройку системи;

-способность до масштабности-очень важливе, підтримують

чи програми ІС більше число користувачів і зростання

робочих потужностей;

-надежность-это означає безупинну роботу системи

при одночасній підтримці великого числа користувачів

-комплексность системы-система повинна охоплювати все про-

цессы господарської діяльності, а не вирішувати окремі

локальні задачі автоматизації;

-способность до настройке-от сучасної ІС потрібен спо-

собность до настройки залежно від різних змін в

самої організації і за її межами;

-технологичность-система повинна ефективно працювати на

сучасних комп'ютерах, легко змінюватися і доробатывать-

ця під специфічні вимоги користувачів;

Найважливіша якість ІС –быть засобом ана-

лиза даних для ухвалення необхідних управлінських ре-

шений.

Призначення ІС – система дає можливість керівнику:

-вести постійний фінансовий моніторинг структурних і

економічних підрозділів організації;

-контролировать хід виконання кошториса по об'єктах;

-контролировать договірні відносини з партнерами;

-проводить якісний аналіз підсумків діяльності і опера-

тивно приймати рішення щодо внесення необходи-

мых коректив в діяльність;

-контролировать роботу персоналу(время,объем,качество);

-осуществлять моніторинг роботи віддалених робітників місць.