- •Схарактеризувати сутність моніторингових досліджень.
- •Особливості моніторингу ґрунтів.
- •Ґрунти України і їхній агроекологічний стан.
- •Першопричини необхідності моніторингових досліджень в Україні.
- •Мета і завдання моніторингу ґрунтів.
- •Суть управлінських задач моніторингу ґрунтів.
- •Земельний кадастр і його суть.
- •Моніторинг ґрунтів і земельний кадастр
- •Види моніторингу ґрунтів.
- •Методологія моніторингових досліджень.
- •Організація моніторингових досліджень.
- •Служби моніторингу ґрунтів.
- •Мережі моніторингових досліджень.
- •Програми моніторингових спостережень.
- •Прямі оцінки результатів моніторингових спостережень.
- •Опосередковані оцінки результатів моніторингових спостережень.
- •Роль лабораторно–аналітичних досліджень при моніторингові ґрунтів.
- •Моніторинг ґрунтів і гіс технології.
- •Критерії оцінок і нормування при моніторингових дослідженнях.
- •Моніторингові дослідження і картографування ґрунтів.
- •Етапи проведення моніторингових досліджень.
- •Деградація ґрунтів і моніторингові дослідження.
- •Типи і види деградації ґрунтів.
- •Причини виникнення деградації ґрунтів.
- •Наслідки деградації ґрунтів.
- •Фоновий (еталонний) моніторинг ґрунтів.
- •Поняття про ґрунтові еталони.
Деградація ґрунтів і моніторингові дослідження.
Деградація грунтів - погіршення корисних властивостей та родючості грунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів. Моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом: (1) аналізу та узагальнення архівного (базового) фонду даних; (2) ґрунтово-агрохімічного та еколого-меліоративного (суцільних і вибіркових) обстежень ґрунтів, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення; (3) функціонування мережі стаціонарних ділянок та польових дослідів, на яких ведуться спеціальний, кризовий та науковий моніторинг ґрунтів і забезпечуються комплексні дослідження, контроль за властивостями ґрунтів, розроблення прогностичних моделей та ґрунтозахисних технологій; (4) використання даних дистанційного зондування та глобальної системи визначення місцезнаходження досліджуваних ділянок. Для контролю та моніторингу деградації грунтів створюються грунтово-екологічні карти різного масштабу (локального (місцевого), регіонального, крупнорегіонального, оглядового). На картах отримують відображення причини (фактори), види (відповідні реакції грунтів), ступеня, швидкості деградаційних змін. На деяких картах прогнозного характеру показують також не тільки актуальну (сучасну), а й потенційну (ризик) деградації грунтів, оцінюють можливість оборотності (глибину) деградації грунтів
Типи і види деградації ґрунтів.
Розрізняють три основні категорії (групи видів)
Фізична деградація грунтів – погіршення фізичних і водно-фізичних властивостей грунту, порушення грунтового профілю. Фізична деградація грунтів фіксується як по зменшенню потужності органогенних і (або) гумусоаккумулятівних горизонтів грунтів або знищення інших грунтових горизонтів і всього профілю (механічна деградація грунтів), так і по зміні конкретних фізичних властивостей механічно непорушеного грунтового профілю (власне фізична деградація грунтів).
Хімічна деградація грунтів – погіршення хімічних властивостей грунтів: виснаження або надлишок запасів поживних елементів, втрата гумусу, вторинне засолення і осолонцювання, забруднення токсикантами (кислотні дощі, важкі метали, нафтопродукти, радіонукліди та ін.)
Біологічна деградація грунтів – скорочення чисельності видової різноманітності і оптимального співвідношення різних видів мікроорганізмів, забруднення грунту патогенними мікроорганізмами, погіршення санітарно-епідеміологічних показників.
Причини виникнення деградації ґрунтів.
Господарська діяльність людини (антропогенний фактор) є основною причиною деградації ґрунтів.
- ерозія, підкислення та засолення ґрунтів внаслідок механічного руйнування водою і вітром, неправильного впровадження меліоративних заходів; Інтенсивне сільське господарство та інші бідні методи ведення сільського господарства також викликає виснаження ґрунту. Це пов'язано з тим, що хімічні добрива для прискорення виробництва сільськогосподарських культур вбивають природні поживні речовини ґрунту. Слабкі методи зрошення, такі як зрошення водою, яка містить бікарбонат натрію, призводить до ґрунтової алканізації, який в свою чергу призводить до погіршення структури ґрунту.
- опустелення, аридизація через висушування та переущільнення;
- забруднення речовинами антропогенного походження, в тому числі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
- прямі втрати через відведення під міські будівлі, дороги, аеродроми тощо
