25. Критерії оцінок і нормування при моніторингових дослідженнях.

26. Моніторингові дослідження і картографування ґрунтів.

Проведення точної та якісної агроекологічної оцінки ґрунтового покриву з мінімальними затратами та в стислі строки є важливим

народногосподарським завданням. Однак багато теоретичних і практичних аспектів цієї проблеми є недостатньо вивченими у зв’язку зі складністю і специфічністю об’єкта дослідження. Особливо актуальною ця проблема є тому, що оновлення ґрунтово-картографічних матеріалів і одержання максимально достовірної інформації про стан ґрунтового покриву є важливою передумовою сталого розвитку агросфери. Необхідність проведення моніторингових досліджень ґрунтового покриву, особливо в умовах гострої екологічної кризи, дає змогу знайти шляхи підвищення родючості ґрунтів і продуктивності агроценозів у цілому. Крім того, інтенсивне використання територій сільськогосподарського призначення, застосування добрив, осушення та зрошення земель потребують зваженого підходу до питання спеціального картографічного відображення даних явищ. Детальне різночасове відображення процесів перетворення територій сільськогосподарського призначення дозволить створювати просторово-часові карти динаміки геохімічних перетворень, які дадуть змогу не лише прогнозувати кризові ситуації, а й контролювати процеси, що протікають у ґрунті. Можна зазначити що кожна грунтова карта її зміст і форма повинні володіти й індивідуальними рисами,обумовленими двома визначальними моментами:карта повинна нести максимально можливий обсяг інформації при збереженні наочності й повинна найбільш адекватно відображати грунтовий покрив картографуємої території.У цих вимогах закладене внутрішнє протиріччя між бажанням підвищити інформаційну ємність карти.

27. Етапи проведення моніторингових досліджень.

Проведення моніторингу ґрунтів здійснюється в такому порядку: (а) проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження та агрохімічної паспортизації земельних ділянок; (б) проведення вибіркових еколого-меліоративних обстежень ґрунтів на зрошуваних і осушуваних землях; (в) проведення комплексних та спеціальних спостережень на стаціонарних контрольних ділянках за станом ґрунтів з метою вивчення процесів трансформації та міграції біогенних і хімічних речовин у ґрунтах, а також розроблення прогностичних моделей; (г) ведення польових дослідів, на яких забезпечуються комплексні дослідження властивостей ґрунтів, їх родючості, ефективності застосування мінеральних добрив, хімічних меліорантів та інших агрохімікатів, а також розробляються ґрунтозахисні технології; (ґ) створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів та інформаційно-аналітичної системи для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів, планування ґрунтозахисних та інших заходів у сфері охорони родючості ґрунтів; (д) проведення комплексного аналізу та оцінки змін якісного стану ґрунтів; (е) виявлення негативних явищ і кризових територій, обґрунтування, планування заходів щодо їх усунення та підвищення родючості ґрунтів; (є) підготовка доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.