19. Мережі моніторингових досліджень.

Залежно від територіального поширення та завдань здійснюються національний, регіональний і локальний моніторинги ґрунтів: національний -- охоплює землі сільськогосподарського призначення в Україні; регіональний -- охоплює землі сільськогосподарського призначення в межах фізико-географічних і адміністративних одиниць, великих масивів зрошення та осушення; локальний -- проводиться на території окремих землеволодінь та землекористувань.

20. Програми моніторингових спостережень.

21. Прямі оцінки результатів моніторингових спостережень.

Результати моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення використовуються в процесі регулювання правових основ земельних відносин, при проведенні економічної та грошової (нормативної та експертної) оцінки земель, визначенні розмірів плати за землю, плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур, коригуванні агротехнологій, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території, визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування, розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.

22. Опосередковані оцінки результатів моніторингових спостережень.

Крім прямих показників можна використовувати і опосередковані оцінки результатів спостережень коли по змінах в грунтах, ми можемо передбачити і судити про зміни які можуть відбутись в майбутньому з даними грунтами,це ми можемо робити на основі технічних звітів, дивлячись на матеріали періодичних хімічних обстежень. Моніторинг земель здійснюється у відповідності із загальнодержавними і регіональними програмами. Інформація про стан земельних ресурсів та їх використання, яка була отримана в процесі ведення моніторингу, нагромаджується в архівах і банках даних автоматизованої інформаційної системи. На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, наукові прогнози і рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів. Отримані матеріали об'єктивно характеризують фізичні, хімічні, біологічні процеси в навколишньому середовищі, рівень забруднення грунтів, що дає можливість органам державного управління пред'являти певні вимоги до землекористувачів по усуненню правопорушень в області використання і охорони земель.

23. Роль лабораторно–аналітичних досліджень при моніторингові ґрунтів.

-Правила відбору зразків

-Правила транспортування і зберігання зразків

-Перевірка реактивів і посуду

-стандартні зразки

-система якості грунтів

-математичне забезпечення

Лабораторія немає права робити ті аналізи на які немає паспорта

24. Моніторинг ґрунтів і гіс технології.

Як свідчать численні дослідження ГІС є придатними для застосування у роботах ґрунтознавчого характеру і в перспективі можуть бути використані для проведення агроекологічної оцінки ґрунтового покриву. Компютерні технології дають можливість моделювати ґрунтотворні процеси, властивості ґрунтів і особливості ландшафтів на основі географічних баз даних, дозволяють створювати імітаційні моделі взаємодії факторів ґрунтотворення. Блоки ГІС включають у себе збір і обробку даних, їх аналіз і візуалізацію. Для збору даних використовують дігітайзери, сканери та інші периферійні системи для переводу інформації з карт, датчиків, а також результатів польових спостережень у форму, сумісну з ГІС. ГІС-технології та дистанційні засоби зондування дають змогу якісно та з високою точністю проводити дослідження ґрунтового покриву неконтактними методами.Важливою складовою агроекологічної оцінки ґрунтового покриву повинна стати система показників контролю (об’єктивних критеріїв), за допомогою яких можна було б впливати на режими і процеси в ґрунті, отже, регулювати його родючість Для визначення агроекологічного стану ґрунтів певної території необхідно створити агроекологічну інформаційну базу даних з використанням уніфікованої технології введення та обробки інформації.Результати проведеної агроекологічної оцінки з використанням ГІС-технологій, ДЗЗ та матеріалів БСКС повинні представлятися у вигляді комплексу електронних карт. До даних матеріалів повинна додаватися документація з агрохімічними показниками точок відбору проб.