3.2.1. Метод абсолютного калібрування
Метод абсолютного калібрування полягає в використанні залежності однієї з кількісних характеристик хроматографічного піку (висоти, площі чи добутку висоти на час утримування) від кількості аналізованої речовини, введеної з пробою в хроматограф.
В рамках методу абсолютного калібрування можливі різні варіанти, однак найчастіше використовують: 1) визначення за графічною залежністю; 2) визначення із застосуванням калібрувальних коефіцієнтів.
Перший варіант полягає у приготуванні штучних газових сумішей з відомою концентрацією аналізованого компонента і побудові графічної залежності кількісного параметру хроматографічного піку (Р) від концентрації (С) при постійній величині проби за результатами їх хроматографування. Далі визначають характеристики піку речовини в суміші, що аналізується, і за графічною залежністю знаходять концентрацію аналізованої речовини.
Хроматографісти зазвичай використовують другий варіант. Коли залежність сигналу детектора від концентрації лінійна і проходить через початок координат, можна розрахувати калібрувальний коефіцієнт (k) при хроматографуванні суміші відомого складу безпосередньо перед аналізом досліджуваної суміші:
,
де Рі – висота або площа піку при хроматографуванні калібрувальної суміші з концентрацією Сі для визначуваного і-того компоненту.
Невідому концентрацію компонента можна визначити за формулою:
.
Найважливішими вимогами до виконання кількісного аналізу за методом абсолютного калібрування є точність і відтворення дозування проби та дотримання постійності умов хроматографування при калібруванні приладу і при аналізі. Тому найчастіше метод використовується для визначення складу газових сумішей, де дозування здійснюється краном-дозатором, який забезпечує дотримання вказаних умов.
Цей простий і точний метод є основним методом визначення мікродомішок. Крім того, цей метод не вимагає розділення всіх компонентів суміші і обмежується лишень тими, визначення яких необхідне в конкретному випадку.
Порядок виконання аналізу. Вводять приготовану калібрувальну суміш в хроматограф за допомогою газового крана-дозатора і записують хроматограму. Цю операцію повторюють три рази. Потім готують другу калібрувальну суміш шляхом розбавлення початкової, обчислюють її концентрацію і також хроматографують її три рази. Операції розбавлення сумішей і їх хроматографування повторюють 2-3 рази.
За даними таблиці будують калібрувальний графік залежності (hсер) від (С). Якщо калібрувальний графік буде прямою, яка проходить через початок координат, то для кожного компонента суміші розраховують калібрувальний коефіцієнт за формулою і розраховують похибку у визначенні k. Таким чином знаходять значення калібрувального коефіцієнту:
.
Далі у хроматограф вводять аналізовану суміш і записують хроматограми, повторюючи цю процедуру тричі. Після закінчення хроматографування проводять вимірювання висот піків (hi) аналізованих компонентів в усіх сумішах.
Концентрації компонентів суміші розраховують, використовуючи середні значення калібрувальних коефіцієнтів. Паралельно визначають концентрації компонентів за допомогою калібрувального графіка.